Рішення

від 22.11.2017 по справі 911/2659/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа № 911/2659/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2659/17

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, с. Софіївська Борщагівка в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області, м. Київ

до 1. Державного підприємства Укрриба , м. Київ

2. Дочірнього підприємства Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 , с. Таценки, Обухівський район

про визнання недійсним договору

Представники:

від прокурора: Буцмак А.Ю. - посвідчення № 034564 від 20.07.2015;

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 12 від 19.01.2017;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 05.10.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до державного підприємства Укрриба (далі - відповідач 1) та дочірнього підприємства Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 (далі - відповідач 2) про визнання недійсним Договору зберігання державного майна № 33/15 від 09.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено Договір зберігання державного майна № 33/15 від 09.09.2015. При цьому, на думку прокурора, спірний договір зберігання з правом користування майном є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є договором оренди. Прокурор вказує, що відповідно до приписів цивільного законодавства при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до цих відносин слід застосовувати правила того правочину, який вони насправді вчинили. Прокурор посилаючись на ст. 287 ГК України ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна та на ст.ст. 4, 5 Закону України Про Фонд державного майна України просить суд визнати вказаний договір недійсним, оскільки передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України по Київській області та без його дозволу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2017 порушено провадження у справі № 911/2659/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.10.2017 розгляд справи був відкладений на 25.10.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2017 розгляд справи, на підставі клопотання відповідача 1, був відкладений на 08.11.2017.

Ухвалами суду від 08.11.2017 розгляд справи був відкладений та, на підставі клопотання відповідача 1, поданого в порядку ст. 69 ГПК України, продовжений строк вирішення спору у справі № 911/2659/17.

Під час розгляду справи прокурором та представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Разом з тим, прокуратурою Київської області були надані додаткові письмові пояснення від 22.11.2017, якими останнім підтримані позовні вимоги в повному обсязі.

Через канцелярію суду відповідач 1 надав письмові заперечення (вх. № 21243/17 від 09.10.2017) на позовну заяву, в яких проти позову заперечує, оскільки в позовній заяві не зазначено яким саме нормам закону не відповідає спірний договір до укладення до нього додаткової угоди на користування.

В судовому засіданні 11.10.2017 представником відповідача 2 наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір не є ані удаваним, ані недійсним правочином, та зазначає, що між відповідачами укладений саме договір зберігання. Також, відповідач 2 звертає увагу суду на відсутність доказів, що між сторонами фактично не виникли та не існують відносини саме зберігання майна.

Також, 25.10.2017 до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останнім зазначено про те, що дочірнє підприємство Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 не зверталось до регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області із заявою про укладення договору оренди державного майна і, що викладені обставини стали відомі лише з позовної заяви.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

ОСОБА_3 з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів, присутніх в судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2015 між державним підприємством Укрриба (поклажодавець) та дочірнім підприємством Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 (зберігач) укладений Договір зберігання державного майна № 33/15, відповідно до умов п. 1.1 якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з актом прймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України Про передачу гідротехнічних споруд від 06.05.2003 №126/752.

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди рибницьких ставів - майно, що перебуває в державній власності відповідно до п. 1.1. договору.

ОСОБА_3 з п. 4.1. договору, при передачі майна зберігачу від поклажодавця, останній готує та надає після підписання договору зберігачу акт приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 5.1. договору, за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10,00 грн., в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року на підставі акта виконаних робіт (послуг), який зберігач направляє поклажодавцю до 31 грудня звітного періоду.

Цей договір набуває чинності з дня підписання акта приймання-передачі згідно з п. 4.1. цього договору і діє до укладення договору оренди державного майна (п. 7.1. договору).

09.09.2015 між відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання, відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів), балансова вартість якого становить 2 368 893,54 грн. Зазначене майно розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Таценки.

Між відповідачем 1 та відповідачем 2 також підписано протокол від 09.09.2015 про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна, зазначену у договорі, відповідно до якого щомісячна ціна за договором складає 10,00 грн. з ПДВ.

11.09.2015 між державним підприємством Укрриба та дочірнім підприємством Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 було укладено Додаткову угоду до Договору зберігання державного майна № 33/15 від 09.09.2015 (далі - додаткова угода).

ОСОБА_3 з п. 1 додаткової угоди відповідно до ст. 944 ЦК України, поклажодавець надає згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даної додаткової угоди до договору зберігання, а зберігач засвідчує свою обізнаність з усіма властивостями майна та його цільовим призначенням. Зберігач здійснює використання майна відповідно до Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств , затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2004 № 6 ТА Виробничої програми , що розроблена зберігачем та погоджена поклажодавцем і є невід'ємною частиною даної додаткової угоди до договору зберігання.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди, зберігач зобов'язаний щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним надавати поклажодавцю звіт про вилов риби, добування інших живих ресурсів за встановленою формою згідно наказу Держрибагенства України від 13.02.2012 № 84.

Між відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано додаток № 1 до Додаткової угоди від 11.09.2015 Перелік державного нерухомого майна (гідротехнічних споруд), яке обліковується на балансі ДП Укрриба та передається у користування дочірньому підприємству Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 , в якому зазначено найменування об'єкту, рік введення в експлуатацію та балансова вартість в грн. (всього 1 058 335,52 грн.).

Сторонами за договором підписано протокол від 11.09.2015 про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна зазначену у Договорів № 33/15 від 09.09.2015, відповідно до якого щомісячна ціна за договором зберігання державного майна, за користування гідротехнічними спорудами, складає 2 000,00 грн. з ПДВ та з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Дослідивши умови вказаного договору суд дійшов висновку, що він підлягає визнанню недійсним виходячи з наступного.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 Про передачу гідротехнічних споруд до сфери управління Мінагрополітики України та на баланс Державного підприємства Укрриба» були передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та інше майно, які під час приватизації не увійшли до статутних фондів господарських товариств. Зазначені гідроспоруди є державним майном, що знаходиться у сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі Державного підприємства Укрриба .

ОСОБА_3 обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури № 252 від 19.12.1995 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за № 466/1002, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

ОСОБА_3 з ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Відповідно до п. 2.8 договору, зберігач має право у випадках, коли для збереження якісних властивостей майна необхідне його використання, звертається до поклажодавця за дозволом стосовно використання майна, переданого на зберігання, в порядку дії ст. 944 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суттєвою умовою даного договору зберігання з правом користування річчю, переданого на зберігання за згодою поклажодавця згідно з п. 2.8 договору, є користування річчю з метою збереження схоронності цієї речі.

Але в результаті такого користування витрати повинен нести поклажодавець, оскільки договір зберігання укладається у будь-якому випадку на його користь, а не на користь зберігача.

Проте, спірний договір передбачає не тільки користування майном, а й щомісячну плату за користування.

Користування майном за плату є кваліфікуючими ознаками найму (оренди).

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, у даному випадку мають місце правовідносини найму за ознаками оплатного користування, які сторони назвали договором зберігання.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 07.11.2017, видами діяльності відповідача 2 є: 03.12 Прісноводне рибальство, 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура), 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 47.23 роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах.

Таким чином, відповідач 2 - дочірнє підприємство Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 (зберігач за спірним договором), не займається таким видом діяльності як зберігання, а є рибогосподарським підприємством, господарська і підприємницька діяльність якого серед іншого пов'язана і з використанням переданих йому за Договором № 33/15 від 09.09.2015 гідротехнічних споруд за їх цільовим призначенням.

Частиною 1 ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

ОСОБА_3 з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який, сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Приписами ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Судом встановлено, що оспорюваний Договір зберігання державного майна № 33/15 від 09.09.2015 є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом зазначений договір фактично є довгостроковим договором оренди. Разом з тим, правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є саме Фонд державного майна України, а отже ДП Укрриба при укладенні оспорюваного договору було перевищено свої повноваження, як балансоутримувача майна.

ОСОБА_3 з ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України, визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що передача спірного державного нерухомого майна, а саме - гідротехнічних споруд, відбулась на підставі договору, укладеного без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, суд вважає, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 287 Господарського кодексу України.

ОСОБА_3 з ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, позовна вимога про визнання недійсним Договору зберігання державного майна № 33/15 від 09.09.2015, укладеного між державним підприємством Укрриба та дочірнім підприємством Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 , підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір зберігання державного майна № 33/15 від 09.09.2015, укладений між державним підприємством Укрриба та дочірнім підприємством Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 .

3. Стягнути з державного підприємства Укрриба (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А, код 25592421) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з дочірнього підприємства Канівське нерестово-виросне рибне господарство товариства з обмеженою відповідальністю Плесо-2006 (08705, Київська область, Обухівський район, с. Таценки, вул. Лісова, 140, код ЄДРПОУ 30839340) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 01.12.2017

Суддя О.О. Христенко