Постанова

від 03.10.2017 по справі 804/1125/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 р. Справа № 804/1125/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКУМ-МРІЯ" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКУМ-МРІЯ" до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24.05.2016р. №110000011/2016/600110/2;

- стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКУМ-МРІЯ" суму надміру сплачених за митне оформлення товару грошових коштів - 104000 (сто чотири тисячі) грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару має застосовуватись основний метод визначення митної вартості - задекларований позивачем за ціною контракту. Позивачем до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які дозволяють достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору. При цьому, відповідач формально посилався на нібито невідповідність даних, зазначених у графі 15 митної декларації (країна відправлення товару - ОСОБА_2), даним у наданих документах (країна відправлення - Австралія). Позивачем були подані заяви про внесення відповідних змін до митної декларації щодо зазначення країни відправлення товару - Австралія. 24.11.2016 року заяву відповідачем було задоволено та складено аркуш коригування митної декларації від 25.05.2016 року №110010000/2016/003231, яки м внесено зміни до графи 15, а саме, правильно зазначено країну відправлення товару - Австралія. Позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС заяву про скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 24.05.2016 року №110000011/2016/600110/2 та повернення нашому підприємству надмірно сплачених грошових коштів фінансової гарантії. Однак, листом від 23.12.2016 року Дніпропетровська митниця ДФС відмовила у задоволенні заяви. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника Дніпропетровської митниці ДФС.

У письмових заперечення на позов відповідачем зазначено, що позовні вимоги ТОВ "МЕДІУМ-МРІЯ" не визнає в повному обсязі, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Також, Дніпропетровською митницею ДФС зазначено, що автоматизованою системою аналізу ризиків (АСАУР) за результатами формато-логічного контролю по МД №110010000/2016/003100 від 19.05.20116 було згенеровано обов'язкову форму контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів". Для підтвердження заявленої митної вартості товар під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем з митною декларацією були надані відповідні документи. В результаті контролю співставлення, встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару є практично на 50% нижчою відносно "дійсної вартості", тобто вартості абсолютно ідентичного товару, який продається, імпортується на територію України про нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. За результатами перевірки документів та відомостей наданих до митного оформлення за МД №110010000/2016/003100 від 19.05.2016 року виявлено наступні розбіжності: відсутні відомості про заявлений фізичних знос обладнання у документах на поставку; до митного оформлення не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, відомості про зазначене відсутні у гр.44 ЕМД; згідно відомостей графи 15 ЕМД від 19.05.2016 року, зазначено країну відправлення - ОСОБА_2, тоді як відповідно до наданого коносамента від 25.03.2016 №SYD31100046 товар було відвантажено з порту Сідней. Крім зазначеного, відповідно до п.1.2 контракту від 11.02.2016 №02/2016 продавець зобов'язаний надати покупцю і перевізнику наступні документи в оригіналі: сертифікат походження товарів, рахунок, пакувальний лист, експорту декларацію та технічну документацію на товар. До митного контролю експортна декларація та сертифікат походження товару не надано, відомості про зазначені документи відсутні у гр.44 ЕМД. Отже, виявлені розбіжності у документах вказують на не надання декларантом всіх документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема платіжних документів. Таким чином, у Дніпропетровської митниці ДФС при здійсненні митного контролю товару, заявленого МД №110010000/2016/003100 від 19.05.2016 року були достатні правові підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження декларантом заявленої митної вартості товару. За результатами перевірки документів та відомостей, додатково наданих до митної декларації, встановлено, що зазначені документи не можна вважати документами, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару. Тому, на підставі вищезазначеного, Дніпропетровська митниця ДФС вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №1100000/2016/600110/2 від 24.05.2016 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих законодавством.

В ході судового засідання, судом поставлено питання щодо можливості подальшого розгляду справи за відсутності відповідача в порядку письмового провадження.

Представник позивача щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно частини 1 статті 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Отже, Дніпропетровська митниця ДФС у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

11.02.2016 року між Medical Resales Limited (продавець) та ТОВ "Медікум-Мрія" в особі директора ОСОБА_3 (покупець) укладено контракт №02/2016, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити, медичний виріб - томографи комп'ютерні: Aquilion 64 - 64 зрізовий комп'ютерний томограф модифікації TSX-101A, виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія. Конфігурація обладнання описана в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість контракту складає 60000,00 доларів США.

Згідно комерційного рахунку, технічний стан: задовільний, придатний для подальшого експлуатації, рентгенівська трубка кількість зроблених знімків 725000 шт. Фізичний знос трубки становить 93%. Загальний знос 63%. Загальна сума 60000,00 дол.США.

Для митного оформлення ТОВ "Медікум-Мрія" 25.05.2016р. подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію №110010000/2016/003231, за формою МД-2.

В графі 31 ВМД №110010000/2016/003231 наведено опис імпортованого товару, а саме: вироби медичного призначення - томограф комп'ютерний - 1 копм., модифікація TSX-101A Aquilion 64 - 64 зрізовий комп'ютерний томограф. Ця система Aquilion являє собою мультизрізовий спіральний КТ сканер, що підтримує скануванню всього тіла. Ця система генерує кілька зрізів за один або рот шляхом використання многорядового детектора з вибором товщини зрізу (SSMD).

В графі 15 країна відправлення товару - ОСОБА_2.

В графі 42 ціна товару - 60000,00 дол.США.

За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 60000,00 дол.США, а саме:

- б/н від 10.03.2016;

- ГО-2454 від 19.05.2016;

- INV-2407 від 11.02.2016;

- 29010767 від 07.03.2016;

- 02/2016 від 11.02.2016;

- специфікація 1 від 12.02.2016;

- 2730 від 17.05.2016;

- 2730 від 17.05.2016;

- 2730 від 17.05.2016;

- лист продавця від 11.02.2016;

- технічна документація від 11.02.2016;

- експертний висновок Держстандарту 06-0/7171 від 25.04.2016 тощо.

Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на розмірі 60000,00 дол.США.

Статтями 53 та 335 Митного кодексу України визначений перелік документів та відомостей, які подаються декларантом митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Згідно із частиною 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 337 Митного кодексу України встановлено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

24.05.2016 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110000011/2016/600110/2, яким митну вартість обладнання було скориговано до 119439,75 дол.США.

Згідно платіжного доручення №291 від 18.05.2016 року позивачем здійснено передплату за митне оформлення у сумі 106200,00 грн. Потім згідно платіжного доручення №54 від 25.05.2016 року проведено передоплату за митне оформлення у сумі 104000,00 грн.

Листом від 10.06.2016 року №3а ТОВ "Медікум-Мрія" надала на адресу Дніпропетровської митниці ДФС додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості придбаного медичного обладнання:

- копія комерційного інвойсу від 11.02.2016р. Medical Resales Limited (ОСОБА_2) щодо продажу томографу комп'ютерного Aquilion 64 TSX-101A виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, загальною вартістю 55000,00 дол.США;

- копія експортної митної декларації країни відправлення товару (зазначена загальна вартість товару - 60000,00 дол.США);

- лист-підтвердження Medical Resales Limited (ОСОБА_2) від 01.06.2016р. щодо продажу товару ТОВ "Медікум-Мрія" за ціною 60000,00 дол.США;

- копії контракту від 21.09.2015р. №09/2015, укладеного між ТОВ "Медікум-ЛП" і Ackermann Medical Systems GmbH (Німеччина), щодо придбання аналогічного товару - томографу комп'ютерного Activion 16 виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, і специфікація до нього (згідно цього контракту вартість товару складає 53500,00 євро);

- копія інвойсу №2015045 від 30.09.2015р. Ackermann Medical Systems GmbH (Німеччина) щодо продажу аналогічного товару - томографу комп'ютерного Activion 16 виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, загальною вартістю 53500 євро;

- копії контракту від 23.02.2015р. №02/2015, укладеного між ТОВ "Медікум-ЛП" і Carbo Leasing Sp. z o.o. (Польща), щодо придбання аналогічного товару - томографу комп'ютерного Aquilion RXL 16-зрізового виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, і специфікація до нього (згідно цього контракту вартість товару складає 14000 євро);

- копія інвойсу Engineer Exchange Ltd (Великобританія) від 07.05.2016р. №1977 щодо продажу аналогічного медичного виробу Aquilion 64 виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, за ціною 58000 дол.США;

- копія інвойсу від 16.02.2016р. Tomovation GmbH (Німеччина) щодо продажу аналогічного товару Aquilion 64 виробництва Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, за ціною 64000 дол.США.

Листом від 21.06.2016 №1302/10/04-50-19-01, Дніпропетровська митниця повідомила про розгляд додаткових документів наданих ТОВ "Медікум-Мрія" листом від 10.06.2016 року №3а, в якому зазначено, що за результатами розгляду отриманих документів, з урахуванням неофіційного перекладу, здійсненого митницею, виявлено зокрема наступне, що умовами п.3.1 контракту від 11.02.2016 №02/2016 передбачено, що товар відвантажується на умовах СІF Одеса Україна. Якщо здійснювало б страхування, документами, які підтверджуються заявлену митну вартість, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. ТОВ "Медікум-Мрія" надано копію страхового сертифікату та листа від 08.06.2016р. про страхування вантажу . Надані документи містять відомості про страхову вартість на рівні 60000 дол.США, що відповідає задекларованій в Україні вартості на умовах поставки СІF Одеса. Згідно відомостей графи 15 ЕМД від 19.05.2016 №110010000/2016/003100 (відмовлено) та ЕМД від 25.05.2016 №110010000/2016/003231 декларантом зазначену країну відправлення - ОСОБА_2, тоді як відповідно до страхового сертифікату, листа продавця та копії митної декларації країни експорту, товар було відвантажено та застраховано з порту Сідней (Австралія) тощо. За результатами розгляду наданих документів, зазначено, що у митниці відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення №110000011/2016/600110/2 від 24.05.2016р. про коригування митної вартості, рішення залишено чинним.

На лист від 21.06.2016 №1302/10/04-50-19-01, позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з листом про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, що декларується (вх.№2841/10/3-15 від 12.07.2016), до якого надано лист підтвердження Medical Resales Limited про відправлення товару з Австралії від 01.07.2016р.

Листом від 18.07.2016р. №1481/10/04-50-19-01 Дніпропетровська митниця повідомила позивача, що рішення про коригування митної вартості залишено чинним.

04.08.2016 року ТОВ "Медікум-Мрія" звернулось з заявою про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №110010000/2016/003231 у графу 15.

10.08.2016 року уповноваженою особою ТОВ "Медікум-Мрія" подано знову заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №110010000/2016/003231 у графу 15.

24.10.2016 року ТОВ "Медікум-Мрія" повторно звернулось з заявою про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №110010000/2016/003231 у графу 15.

24.11.2016 року відповідачем складено аркуш коригування митної декларації від 25.05.2016 №110010000/2016/003231, яким внесені зміни до графи 15 митної декларації, а саме правильно зазначено країну відправлення товару - Австралія.

14.12.2016 року ТОВ "Медікум-Мрія" звернулось з заявою №5 про скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24.05.2016р. №110000011/2016/600110/2 та повернення фінансової гарантії, оскільки помилка, яка була підставою для прийняття рішення про коригування виправлена.

Листом від 23.12.2016 року № 2552/10/04-50-19-01 Дніпропетровська митниця ДФС розглянуло звернення ТОВ "Медікум-Мрія" від 14.12.2016р. №5, та повідомила, що рішення від 24.05.2016р. №110000011/2016/600110/2 про коригування митної вартості товарів залишається чинним з підстав пропуску строку для надання документів у підтвердження заявленої митної вартості товару.

Не погодившись з даним рішенням, позивач з його оскарженням звернувся до суду.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд вважає, що відповідач не обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та не довів правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості товару. А додатково надані листи-підтвердження про відправлення товару з Австралії, пояснення та подальше внесення змін до декларації, вказують на наявність помилки при заповненні декларації щодо зазначення в графі 15 країни походження - ОСОБА_2, замість - Австралія, та є достатніми для усунення сумнівів у достовiрностi спірних відомостей.

Також, відповідачем зазначалось у листах, що надані до митниці документи (страховий поліс та лист) не містять відомості про вартість страхування, що унеможливлює проведення обчислення відповідно до положень ч.2 ст.52 Кодекс та перевірку повноти включення витрат на страхування, що є обов'язковою складовою митної вартості до заявленої ціни товару на умовах СІF Одеса.

Згідно п.3.1 контракту №02/2016 від 11.02.2016 року товар відвантажується згідно з умовами СІF Одеса, України (Інкотермс 2010) протягом 3 календарних днів після 100% передплати у розмірі 60000 дол.США з подальшою поставкою на території України.

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N 11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін CIF - вартість, страхування та фрахт (...назва порту призначення) означає, що продавець, зокрема, зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Отже, обов'язок щодо страхування товару, в даному випадку, покладається на продавця, а покупцю лише надається страховий поліс, відтак, страхові витрати включаються в ціну товару.

Як вбачається наданих відповідачем документів, позивачем до митного органу надавались копія листа від 08.06.2016 про страхування вантажу та копія страхового сертифікату.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною контракту та необхідність визначення митної вартості товару саме за резервним методом із застосуванням вартостей, визначених митним органом.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за додатковим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Дніпропетровської митниці ДФС України на користь ТОВ "Медікум-Мрія" суму надмірно сплачених за митне оформлення товару грошових коштів у розмірі 104000,00 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 ст.301 Митного кодексу України (далі МК України) передбачено, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, згідно якої, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України, наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007р. (в редакції наказу Державна митна служба України №1536 від 24.12.2010р.) затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України (втратив чинність 26.09.2017р., але чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643, затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (чинний на час розгляду справи) (далі Порядок №643).

Згідно Розділу ІІІ Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами Порядку №643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Згідно пункту 5 вказаного Розділу, підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №643).

Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №643).

Відповідно до статті 43 глави 1, статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України , частини другої статті 45 глави 8 розділу II та частини другої статті 78 глави 12 розділу III Бюджетного кодексу України , Митного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015р. затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі Порядок №1146).

Пунктом 5 Порядку №1146 передбачено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

ТОВ "Медікум-Мрія" з відповідною заявою до митного органу не звертався, внаслідок чого вказана позовна вимога є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, присуджує позивачу суму сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн. пропорційно задоволених вимог ТОВ "Медікум-Мрія".

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 24.05.2016 року №110000011/2016/600110/2.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІКУМ-МРІЯ" ( код ЄДРПОУ 38031826) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1