Постанова

від 23.11.2017 по справі 806/6917/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м.Житомир справа № 806/6917/13-a

категорія 8.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача,

представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі (наразі - Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області) від 03.12.2012 року №0005711702.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що документальна планова виїзна перевірка проведена з порушенням існуючого податкового законодавства, акт перевірки від 19.11.2012 року №5256/17-2/НОМЕР_1 є недійсним. Звертає увагу, що висновок перевіряючих про заниження ним валового доходу на суму 8372,33 грн. та завищення витрат на 439449 грн. не підтверджується жодними доказами та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є неправомірним, оскільки не ґрунтується на законних підставах.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст.81 глави 8 ІІ розділу Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 5256/17-2/НОМЕР_1 від 19.11.2012 року (т.1,а.с.8-26).

В ході перевірки, серед інших, встановлено наступне порушення:

- ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та пп. а п.19.1 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп.16.1.2 пп.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1 п.44.3 п.44.5 п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, (пп.139.1.5 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139), п.140.2 п.140.4 ст.140, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме встановлено завищення валового доходу за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 на суму 8372,33 грн., та заниження на 6440,25 грн., а у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 встановлено завищення валових витрат на 439449 грн., в результаті чого перевіркою встановлено заниження доходу, що підлягає оподаткуванню за період з 01.10.2010 по 31.12.20011 на суму 441381,08 грн., в тому числі за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 на 1932,08 грн. та у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на 439449,00 грн., що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 в сумі 72737,74 грн., у тому числі у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 на 289,81 грн., та у період 01.01.2011 по 31.12.2011 на 72447,93 грн.

Встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 26.11.2012 року подано до податкового органу заперечення на вказаний акт перевірки (т.1,а.с.27-34).

Згідно листа Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 27.12.2012 року за №40082/М/17-2, вказане заперечення залишено без розгляду у зв'язку з порушенням термінів його подання. Правомірність дій податкового органу підтверджена судом (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 у справі №0670/8172/12).

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області винесено податкове повідомлення - рішення від 03.12.2012 року №0005711702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на загальну суму 90922,17, в тому числі за основним платежем 72737,74грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 18184,43 грн. (т.1,а.с.35, зворот).

Надаючи оцінку вказаному податковому-повідомленню рішенню, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У додатку №7 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 21.04.1993 №12 (із змінами і доповненнями, внесеними Наказом 18.05.1993 №17) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993р. за №64, встановлено, що до податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком згідно статті 1 Закону України "Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Як передбачає п."а" п.19.1ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики.

Згідно із підпунктом 14.1.27 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс, у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до ст.177 Кодексу доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу (п.174.4).

Згідно із пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Кодексу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.138.4 ст.138 Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу; не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1 ст. 139 Кодексу).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Бухгалтерський облік, згідно зі ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до частини 1 і 2 статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (абз. 11 ст. 1 Закону).

Таким чином, визначальним фактором для формування витрат є зв'язок придбаних товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Як зазначено в акті перевірки, у період з 01.01.2010 по 31.03.2010, з 01.10.2010 по 31.12.2011 ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та у період з 01.04.2010 по 30.09.2010 - на спрощеній системі оподаткування.

Перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено, що ОСОБА_1 при поданні декларації про доходи отримані за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 не включено до доходів суму коштів по банківському розрахунковому рахунку за №26003015211704 Філії АТ "УКРЕКСІМБАНК", м. Житомир, МФО 311324, які надійшли у рахунок погашення дебіторської заборгованості від постачальників за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 у розмірі 5030,48 грн. (4192,07 грн. без урахування ПДВ), а саме:

- від ФОП ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, у сумі 2026,52 грн. у т.ч. ПДВ 337,75 грн., кошти надійшли 04.10.2010;

- від ФОП ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3, у сумі 574,00 грн. у т.ч. ПДВ 95,67 грн., кошти надійшли 05.10.2010 ;

- від Приватного підприємства "Візаж-Реклама", код ЄДРПОУ 31133567, у сумі 653,20 грн. у т.ч. ПДВ 108,87 грн., кошти надійшли 06.10.2010;

- від ТОВ "Брюгіс", код ЄДРПОУ 13575765, у сумі 1239,00 грн. у т.ч. ПДВ 206,550 грн., кошти надійшли 06.10.2010;

- від Спільного підприємства "Балтимор", код ЄДРПОУ 25303701, у сумі 537,76 грн. у т.ч. ПДВ 89,63 грн., кошти надійшли 11.10.2010.

А також коштів від реалізації товарів та послуг у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 у розмірі 5016,31 грн. (4180,26 грн. без урахування ПДВ), а саме:

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком-Пром", код ЄДРПОУ 32610382, у сумі 4620,00 грн. у т.ч. ПДВ 770,00 грн., кошти надійшли 08.10.2010;

- від Приватного підприємства "Рекламно-виробниче агентство "Галас", код ЄДРПОУ 35905685, у сумі 396,31 грн. у т.ч. ПДВ 66,05 грн., кошти надійшли 08.10.2010.

Вказане порушення підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми отриманих (виплачених) доходів, зведеною таблицею руху коштів ОСОБА_1 по розрахунковому рахунку за №26003015211704 Філії АТ "УКРЕКСІМБАНК" (т.1, а.с.64-87,90-92), декларацією за 2010 рік (т.13, а.с.103), а тому суд погоджується із висновком податкового органу про заниження позивачем у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 суми валового доходу на 8372,33грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у декларації про доходи, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 виявлено розбіжність, а саме: у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 встановлено їх заниження ФОП ОСОБА_1 на 6440,25 грн., та у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 встановлено їх завищення ФОП ОСОБА_1 на 439449,00 грн.

Зокрема, у період з 01.10.2010 по 31.12.2010, перевіркою встановлено надходження коштів від здійснення підприємницької діяльності, проте платником подано декларацію "Про отримані доходи" за даний період (т.13, а.с.103), де зазначено що діяльністю не займався, але перевіркою встановлено отримання доходів у зазначеному періоді, та понесені при отримані відповідного доходу витрати у розмірі 6440,25 грн.

На підставі документів наданих ФОП ОСОБА_1 на перевірку (накладних, банківських виписок, актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), встановлено не підтвердження відомостей вказаних ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації про майновий стан і доходи та розрахунку (7 додаток) податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, а саме вартість документальних підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю (колонки 4-6 розрахунку) підприємцем задекларовано 957667,00 грн. витрат, проте проведеною перевіркою встановлено завищення витрат ФОП ОСОБА_1 на 439449,00 грн., тобто вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 та безпосередньо пов'язаних з отриманими доходами за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 за даними перевірки становить 518218,00 грн.

Судом досліджено 7 додаток до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан, в якому позивачем дійсно задекларовано 957667,00 грн. витрат (т.13, а.с.157-158).

Відповідачем надано розрахунок витрат, які не знайшли свого підтвердження в ході перевірки в сумі 439449 грн., з них витрати інших суб'єктів господарювання в сумі 24557,19грн., витрати з оренди нерухомості контрагента ОСОБА_4 в сумі 37603грн., витрати на придбання (купівлю) продуктів харчування, засобів жіночої гігієни, ламінованої підлоги у сумі 7854 грн., інші непідтверджені витрати у зв'язку із неналежним веденням ОСОБА_5 обліку доходів та витрат в сумі 369434,81грн. (т.13, а.с.99).

Надаючи оцінку вказаному висновку податкового органу, суд враховує, що в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 велася "ОСОБА_5 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність" з порушенням порядку її ведення згідно Наказу ДПА України від 24.12.2010 за № 1025 "Про порядок ведення ОСОБА_5 обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність", а саме порушення п.2, пп. 3.2 пп. 3.3 пп. 3.6 пп. 3.9 пп. 3.10 п.3 даного Наказу, а саме книга обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зареєстрована в ДПІ у Житомирському районі, за № 17-0/33-М/-12 від 03.03.2011:

- на аркушах 3,4,6,8,9,10,13,14,16,17,20,24,28,30,34- зроблені виправлення без завірення їх самозайнятою особою;

- графи 2 та 11 про залишки ТМЦ взагалі не заповнювалися;

- в графі 3 не підбивалися сумарні підсумки за місяць, квартал, рік;

- графа 6 про суму витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу заповнена тільки до 01.02.2011, що унеможливлює чітко визначити, які саме витрати завищено підприємцем;

- в графі 10 ФОП ОСОБА_1 відображені фактично понесені інші витрати, які крім безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, взагалі не відносилися до витрат ФОП ОСОБА_1, зокрема витрат інших суб'єктів господарювання (витрати, тобто кошти, які списані з банківського розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1, за водопостачання та водовідведення за ФОП ОСОБА_4, і.к. НОМЕР_4, за послуги зв'язку по авансу № НОМЕР_5 ОСОБА_6 ін.к.2722020918, за послуги зв'язку абонента ОСОБА_4, за спожиту активну електроенергію ОСОБА_4 (НОМЕР_4), за послуги зв'язку по авансу № НОМЕР_6 "Ексклюзив" ЕДРПОУ 31794400, витрати з оренди нерухомості контрагента ОСОБА_4К.), які відображалися у книзі упродовж всього 2011 року.

Відповідно до п.177.10 ст.177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов'язані вести ОСОБА_5 обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма ОСОБА_5 обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 за № 1025 затверджено форму ОСОБА_5 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення ОСОБА_5 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Пункт 1 вказаного Порядку передбачає, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести ОСОБА_5 обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Записи у ОСОБА_5 виконуються кульковою або чорнильною ручкою (виправлення допускаються тільки з завіренням їх самозайнятою особою).

Відповідно до п.3Порядку ведення ОСОБА_5 здійснюється у такому порядку:

У графі 1 вказується дата заповнення.

У графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.

У графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової ОСОБА_5 протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня ОСОБА_5 залишається у самозайнятої особи.

До графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

У графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.

У графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.

У графі 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у графах 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг.

Графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

Дослідивши ОСОБА_5 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування. і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність" ФОП ОСОБА_1 (т.1, а.с.198-232), суд погоджується із висновком податкового органу, що вказана книга велась позивачем із порушенням порядку її ведення.

Як вбачається із долучених до справи платіжних доручень, позивач дійсно здійснював платежі за інших суб'єктів господарювання (т.1, а.с.93-101) та включав дані суми до складу витрат.

Суд критично оцінює твердження позивача про правомірне відображення ним у складі витрат коштів, які були сплачені за інших суб'єктів господарювання (водопостачання, послуги зв'язку, електроенергію, оренди), оскільки позивачем не надано доказів існування між позивачем та цими суб'єктами будь-яких договірних відносин, де передбачалась оплата таких послуг позивачем.

Крім того, перевіркою встановлено що ФОП ОСОБА_1, до складу валових витрат включалися витрати при придбанні товарно-матеріальних цінностей по першій події, тобто при їх оплаті або отриманні, незважаючи на те що дані ТМЦ не були реалізовані у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 та дохід від їх реалізації не отриманий, про що додатково свідчать надані на перевірку ФОП ОСОБА_1 відомості про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2011, які становили 789144,92 грн. з ПДВ, а придбано всього ТМЦ за зазначений період на суму 1290073,86 грн. з ПДВ.

Також в ході перевірки встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат суми на придбання (купівлю) продуктів харчування, засобів жіночої гігієни, ламінованої підлоги у загальній сумі 7854 грн., оскільки ці витрати не пов'язані із використанням у своїй господарській діяльності та не підтверджені відповідними первинними документами.

Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 визначено такі основні види діяльності приватного підприємця: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, монтаж та встановлення збірних конструкцій, оптова торгівля автомобільними деталями, приладдям, санітарно-технічним обладнанням, будівельними матеріалами, надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

Перевіркою встановлено, що фактично згідно з документами, наданими для перевірки в періоді з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснював такі види господарської діяльності як: роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, здавання в оренду нерухомого майна, технічне обслуговування та ремонт автомобілів та інші монтажні роботи.

Частина 1 ст.71 КАС України покладає на кожну із сторін в судовому процесі обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено використання даних товарів в господарській діяльності, зв'язку між витратами на купівлю таких товарів та доходами, отриманими в результаті такої діяльності.

Не знайшло свого підтвердження посилання позивача на використання продуктів харчування у своїй господарській діяльності, в тому числі для харчування працівників.

Так, відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Позивачем не надано трудових договорів або колективного договору, в яких передбачено забезпечення з боку роботодавця обов'язкового харчування найманих працівників.

Таким чином, в даному випадку вартість харчування розглядається як фінансування особистих потреб найманих фізичних осіб і не включається до складу витрат платника податку.

Як зазначалось, згідно із пп. 139.1.1 Кодексу не включаються до складу витрат платника податку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених ст. 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 неправомірно включено до складу витрат суми на придбання (купівлю) продуктів харчування, засобів жіночої гігієни, ламінованої підлоги у загальній сумі 7854 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки ОСОБА_1 відповідно до підпункту 20.1.5 підпункту 20.1.6 підпункту 20.1.8 підпункту 20.1.23 пункту 20.1 ст. 20, ст. 83 та ст. 85 Кодексу та для проведення документальної перевірки вручено запити за № 32721/М/17-2-Бр. від 12.10.2012 , який отриманий ФОП ОСОБА_1 15.10.2012, повторний запит про надання документів, які не були надані для проведення перевірки за № 36306/М/17-2-Бр. від 01.11.2012 який отриманий ФОП ОСОБА_1 01.11.2012 про надання відомостей про склад валових витрат включених до декларації про доходи за 2011 рік. На дату закінчення терміну проведення перевірки вищезазначених відомостей та документів ФОП ОСОБА_1 не надано, про що складено акт про ненадання документів за № 603/17-2/НОМЕР_1 від 13.11.2012 (т.1, а.с.52-60).

Як зазначив перевіряючий ОСОБА_7 у судовому засіданні 31.10.2017, з урахуванням того, що позивачем велася ОСОБА_5 обліку доходів і витрат з численним порушеннями та ненадання ним первинних документів на підтвердження формування витрат, в ході перевірки було підтверджено лише витрати в сумі 518218 грн. із задекларованих 957667 грн., в результаті чого і зроблено висновок про завищення витрат ФОП ОСОБА_1 на 439449,00 грн. (957667-518218=439449).

Структура витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які підтверджено в ході перевірки викладена у акті перевірки (т.1,а.с.18 зворот-19).

Відповідно до п.44.6 ст.44 Кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби. Ненадання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Суд не наділений повноваженнями здійснювати перевірку первинних документів, у разі ненадання їх платником податків у встановлені строки контролюючому органу, оскільки це є дискреційними повноваженнями податкового органу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в результаті неправильного ведення позивачем ОСОБА_5 обліку доходів і витрат, ненадання своєчасно документів, що підтверджують показники, відображені ним у декларації про доходи за 2011 рік, податковий орган дійшов правильного висновку щодо непідтвердження ФОП ОСОБА_1 витрат у сумі 439449 грн., а отже і про їх завищення.

Суд погоджується із розрахунком грошового зобов'язання згідно акту перевірки від 19.11.2012, яке було донараховано оспорюваним податковим повідомленням-рішенням (т.13, а.с.102).

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідачем доведено правомірність прийняття спірного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 30 листопада 2017 р.