Ухвала

від 25.10.2017 по справі 823/3648/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Київ К/800/44211/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Борисенко І.В., Приходько І.В.,

при секретарі: Горбатюку В.С.

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 823/3648/13-а Черкаського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Богдан-Авто Черкаси (Товариство)

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (ДПІ)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 08.11.2013: № 0004332301, № 0004362301, № 0004352301 та № 0004342301.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову узадоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та розміру від'ємного значення суми ПДВ, збільшення грошового зобов`язання із податку на прибуток, із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.10.2013 за № 86/23-01-22-06/37787336. Згідно з цими висновками ТОВ Богдан-Авто-Черкаси порушило норми підпункту 14.1.257 пункту 14.1 ст. 14, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 ст. 135, пункту 138.4 ст. 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139, пунктів 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): 1) занижено доход на 4072039,00 грн. у податковому обліку за 2011 рік, 1-й квартал, півріччя, 3-и квартали 2012 року, 2012 рік на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від ПАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Богдан-Капітал , від імені якого діяв ТОВ Компанія з управління активами Ф'южи капітал Партнерз ; 2) занижено витрати на 622510,00 грн. за 1-й квартал, півріччя, 3-и квартали 2012 року, 2012 рік; 3) завищено витрати на загальну суму 1066202,00 грн. у податковому обліку за 2-4-й квартали 2011 року, 1-й квартал, півріччя, 3-и квартали 2012 року, 2012 рік ,в тому числі: а) на 158815,00 грн. за операціями з поставки від ТОВ КАФ Богдан послуг щодо ведення бухгалтерського, податкового обліку, які не підтверджені первинними документами (акти прийняття-передачі результатів послуг (виконаних робіт) не містять інформації щодо характеристики послуг, їх деталізації); б) на 250066,00 грн. за операціями з постачання комунальних послуг (електроенергії, тепло-, водопостачання), витрати на оплату яких компенсувались Товариством орендодавцю нежитлових приміщень (автосалони) при отриманні послуг із оренди; в) на 88375,00 грн. за рахунок витрат на відрядження водіїв для перегону автомобілів зі складу дистриб'ютора на склад дилера, на 189833,00 грн. за рахунок витрат на рекламу та на 189833,00 грн. за рахунок витрат на охорону орендованих нежитлових приміщень, оскільки такі витрати не пов'язані з отриманням доходів; г) на 657621,00 грн., що складає суму процентів за отриманими від ПАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Богдан-Капітал позиками. Також за висновками акту перевірки позивач завищив податковий кредит на загальну суму 94226,00 грн. у податковому обліку за період із жовтня 2011 року по серпень 2013 року за безтоварними операціями з поставки від ТОВ М-Гарант обладнання та за операціями з поставки від ТОВ КАФ Богдан послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку, які не підтверджені первинними документами.

У результаті цих порушень податкового законодавства позивач, згідно з висновками акту перевірки, занизив податок на прибуток на 334353,00 грн. у податковому обліку за 2-4-й квартали 2011 року та на 643025,00 грн. у податковому обліку 1-й квартал, півріччя, 3-и квартали 2012 року, 2012 рік; завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 158175,00 грн.; занизив ПДВ на загальну суму 88427,00 грн. у податковому обліку грудень 2012 року, травень 2013 року; завищив від'ємне значення різниці між сумами податкових зобов'язань та сумами податкового кредиту на 59665,00 грн. за червень, липень, серпень 2013 року.

За наслідками перевірки ДПІ відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013: № 0004332301 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 88427,00 грн. за основним платежем та на 22107,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004362301 - про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 158178,00 грн.; № 0004352301 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 977378,00 грн. за основним платежем та 160756,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004342301- про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за червень 2013 року на 1933,00 грн., за липень 2013 року на 1933,00 грн., за серпень 2013 року на 1933,00 грн.

Як встановлено у судовому процесі, позивач як позичальник уклав ряд договорів позики із ТОВ Компанія з управління активами Фюжи Капітал Партнерз (ліцензія серії АВ №393982 Державної комісії з цінних паперів на фондовому ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку (діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду) № 1/КУА-11 від 01.06.2011 р., що діє від імені та за рахунок ПАТ Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду Богдан Капітал ). Кошти позичались з метою поповнення обігових коштів позивача на умовах повернення зі сплатою 18% річних за кожний день користування позикою.

За визначенням підпунктів 14.1.257 та 14.1.267 пункту 14.1 ст. 14 ПК поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення; позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

У залежності від суб'єкта надання грошових коштів та умов їх надання (наявність або відсутність процентів за користування) законодавець визначає поворотну фінансову допомогу та позику.

Згідно з пунктом 135.1 ст. 135 ПК доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (підпункт 135.5.5 пункту 135.5 ст. 135 ПК).

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, яка визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (підпункти 135.5.4 та 135.5.5 пункту 135 цієї статті).

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Відповідно до підпункту 138.5.10 пункту 138.5 ст. 138 ПК до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку .

Встановивши, що ПАТ Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду Богдан Капітал є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про включення ПАТ Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду Богдан Капітал 02.03.2009 до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, виданим Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (а.с. 27, т.2-й), суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що суми коштів, отриманих позивачем від цієї фінансової установи відповідають ознакам позики у розумінні вище наведених норм (надані фінансовою установою, умови надання коштів у тимчасове користування за ознакою повернення передбачають сплату процентів), а відтак і про відсутність у ДПІ правових підстав для кваліфікації цих сум грошових коштів як поворотної фінансової допомоги, збільшення в податковому обліку позивача суми доходу на суми позики та зменшення витрат на суму процентів, сплачених позивачем за користування позикою.

Правильними є також висновки судів попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем до складу витрат сум, сплачених за послуги з постачання комунальних послуг (електроенергії, тепло-, водопостачання), послуги із охорони орендованих приміщень, які компенсувались орендодавцю при отриманні послуг із оренди приміщень, які використовувались позивачем у господарській діяльності; а також включення витрат на відрядження водіїв для перегону автомобілів зі складу дистриб'ютора на склад дилера; витрат на рекламу. Суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований та юридично правильний висновок, що такі витрати, за відсутності оспорювання зі сторони ДПІ реальності господарських операцій та понесених позивачем витрат у вище зазначених сумах, пов'язані із господарською діяльністю позивача та є послугами, які необхідні при здійсненні господарської діяльності, а отже були правомірно включені до складу витрат.

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов'язання на суму податку, сплаченого ним у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презумує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди.

З врахуванням цього правильними є також і висновки судів про недоведеність ДПІ у судовому процесі правомірності зменшення у податковому обліку позивача витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій із поставки від ТОВ КАФ Богдан послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку за договором про надання послуг з бухгалтерського обслуговування від 09.08.2011 № 09 та поставки обладнання від ТОВ М-Гарант за договором поставки товару від 28.05.2013 № 12/3.

Такі висновки судами були зроблені на підставі оцінки вищевказаних договорів, податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, платіжних доручень, завірені копії яких приєднані до справи. Оцінка цих доказів судом відповідає нормам ст. 86 КАС України.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податків у інших платників товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Доводи, наведені ДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220 , 221 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписІ.В. Борисенко підписІ.В. Приходько