ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10715/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Онишкевича Т.В.., ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.
за участі представника позивача - ОСОБА_2
за участі представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
товариство з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень №0006671401, №0006681401 від 18.08.2017 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006661401 від 18.08.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ по операціях з фізичними особами-підприємцями згідно цивільно-правових договорів не є платником податку в розумінні пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не повинно подавати звітність по єдиному податку за травень-жовтень та грудень 2016 року, як це зазначено в частині 1 статті 5 вказаного Закону.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що не є платниками єдиного внеску роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно довідок та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем була здійснена виплата сум за надання послуг та виконання будівельних робіт фізичним особам-підприємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а виконувані роботи та надавані послуги відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вказаних фізичних осіб-підприємців.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що судом першої інстанції не дано належної оцінки, що в актах виконаних робіт товариства з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ , окремою графою покупцям виставляло суму заробітної плати працівників, які виконували вищезазначені роботи (по влаштуванню зупинок, проведення капітального та поточного ремонту, тротуару, скверів та вулиць). На загальну суму 257295,27 грн, однак звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб за травень-жовтень, грудень 2016 року не надано до ДПІ в м. Івано-Франківськ та не відображено по працівниках, в порушення п.1 ч.2 ст. 6 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
З актом перевірки та висновками викладеними в ньому, позивач погодився.
Нарахування єдиного внеску проведеного згідно типових форм № КБ-2 в Актів приймання виконання підрядних робіт , де окремою графою покупцям виставляли суму заробітної плати працівників, які виконували роботи (суму 257295,27 грн). заповнення подібним чином вказаних Актів суперечить Правилам визначення вартості будівництва, які розроблено на заміну ДБН та якими передбачено, що при заповнені Акта у статтях, витрати на яких відсутні проставляється - . Отже, підприємство не мало права відображати у графі заробітна плата суму оплати послуг за цивільно-правовими договорами, а повинно було у вказаній графі поставити прочерк.
Крім того, вказані вище Правила передбачають можливість зазначення таких осіб та наданих ними послуг у рядку Субпідрядник , графі Найменування робі і витрат Акту приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами перевірки складено акт за №838/09-19-14-01-01/40137305 від 04.08.2017 року (а.с.7-19), згідно з висновками якого товариством з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ порушено: пункт 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (чинного на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого встановлено, що страхувальником ненараховано єдиного внеску на заробітну плату на суму 55988,96 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 5176,42 грн., червень 2016 року в сумі 9450,55 грн., липень 2016 року в сумі 1655,80 грн., серпень 2016 року в сумі 3643,22 грн., вересень 2016 року в сумі 14525,00 грн., жовтень 2016 року в сумі 422,40 грн., листопад 2016 року в сумі 14040,45 грн., грудень 2016 року в сумі 7075,11 грн.; частину 1 статті 5 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (чинного на час виникнення спірних правовідносин), а саме не подано звітність по єдиному соціальному внеску за травень-жовтень та грудень 2016 року.
За результатами розгляду матеріалів документальної перевірки, оформленої актом №838/09-19-14-01-01/40137305 від 04.08.2017, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачем 18.08.2017 надіслано товариству з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006661401 в сумі 55988,96 грн.; у зв'язку з зафіксованим порушенням пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідачем 18.08.2017 прийнято рішення №0006671401, яким на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 вказаного Закону застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю Нове Місто-ІФ штрафні санкції в сумі 27994,49 грн. Також, 18.08.2017 відповідачем прийнято рішення №0006681401 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності по єдиному соціальному внеску за травень-жовтень та грудень 2016 року в розмірі 1190,00 грн. (а.с.20-22).
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Отже, не є платниками єдиного внеску роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Із матеріалів справи, а саме з довідок та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем була здійснена виплата сум за надання послуг та виконання будівельних робіт фізичним особам-підприємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а виконувані роботи та надавані послуги відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вказаних фізичних осіб-підприємців. Відтак, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та законними.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити той факт, що контролюючим органом ні при проведенні перевірки, ні в ході судових засідань не було встановлено жодної застрахованої особи, а також жодних бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-УІ від 08.07.2010 року нараховується єдиний внесок.
Також, в судовому засіданні встановлено той факт, що в апеляційній скарзі маються покликання на нормативні акти, що втратили чинність, а саме - накази Мінрегіонрозвитку України від 04.12.2009р. № 554 та від 01.03.2013р. № 77. Відтак, колегія суддів погоджується із твердженнями позивача, що ТзОВ Нове Місто-ІФ відображало в актах форми КБ-2в витрати, понесені на залучення сторонніх осіб до виконання окремих робіт, в межах нормативних трудо-витрат. Фізичних обсягів виконаних робіт та вартості людино-години, що відповідає середньому нормативному розрядові цих робіт, що жодним чином не суперечить ні ДСТУБ.Д.1.1-1.2013, ні ДСТУ-Н Б.Д.1.1-2 .
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 809/1200/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_1
Повний текст судового рішення виготовлено 01.12.2017 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 03.12.2017 |
Номер документу | 70661266 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Григорук О.Б.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Григорук О.Б.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Григорук О.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні