Справа № 694/1117/17
2-а/694/37/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2017 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі
головуючого судді: Дудніченко В.М.
при секретарі: Літвін Н.М.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача Завальнюк І.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені Звенигородського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними,-
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_3 в особі представник позивача ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області щодо невиплати позивачу ОСОБА_3 пенсії за віком з 01 квітня 2017 року та зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії за віком, виплативши заборгованість за період, починаючи з 01 квітня 2017 року, на рахунок відкритий у ПАТ Державний ощадний банк України . Допустити негайне виконання постанови суду в частині присудження виплати утримання у межах суми стягнення за один місяць.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_3 перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію за віком. У зв'язку із проведенням АТО на сході України та тимчасовою окупацією він переїхав до родичів в Черкаську область та отримав статус внутрішньо переміщеної особи. Періодично проживає в смт.Лисянка, а також виїжджає до м.Амвросіївки, так як там проживає син та онуки, і знаходиться його будинок.
03.04.2017 року ОСОБА_3 дізнався про припинення нарахування та виплати пенсії за віком з підстав не підтвердження фактичного місця проживання, та 04.04.2017 року звернувся до Лисянського відділу обслуговування пенсіонерів Звенигородського ОУПФУ про поновлення нарахування та виплати довічного грошового утримання.
Проте відповідач листом № 3528/05 від 13.04.2017 року відмовив щодо відновлення виплати пенсії в зв'язку з не підтвердженням місця проживання.
Представник позивача вважає що вказані дії є протиправними, оскільки позивач ОСОБА_3 має право на пенсію за віком відповідно до Конституції України та Закону України Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Також вказав, що позивач постійно проживає в м. Амвросіївка, і те, що він змушений проживати на окупованій території, це не його вина, а вина Держави Україна, яка не може забезпечити там виконання законів України.
Представник відповідача Завальнюк І.А. позов не визнала мотивуючи тим, що ОСОБА_3 постійно проживає в м. Амвросіївка, Донецької області яка в даний час тимчасово окупована, став на облік як особа, переміщеної з тимчасово окупованої території України в с.м.т. Лисянка, Черкаської області з метою отримувати пенсію за віком, а також те, що відповідно до протоколу №6 від 11.04.2017 року засідання комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лисянської райдержадміністрації, прийнято рішення про припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Судом встановлено наступні факти та правові відносини.
ОСОБА_3 є жителем АДРЕСА_1, що підтверджується паспортом громадянина України ОСОБА_3 ( а.с.9-10).
25.09.2016 року ОСОБА_3 був взятий на облік як особа переміщена з тимчасово окупованої території України ( а.с.8).
11.04.2017 року засідання комісії з питань здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Лисянської райдержадміністрації, прийнято рішення припинити (призупинити) соціальні виплати ОСОБА_3 як внутрішньо переміщеній особі, так як ОСОБА_3 не з'явилися для ідентифікації особистості в триденний термін з дня проведення перевірки фактичного місця проживання.
Звенигородським ОУПФУ Черкаської області було призупинено виплату пенсії позивачу до з'ясування з 01.04.2017 року в зв'язку отриманням інформації про повернення позивача на тимчасово окуповану територію України.
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 30.03.2017 року, 06.04.2017 року, складених соціальним інспектором УСЗН Лисянської РДА Смірновою М.А, що ОСОБА_3 на час складання акту в АДРЕСА_1 був відсутній (а.с.37-38).
Відповідно до повідомлення селищного голови смт. Лисянка О.Ф.Короленка від 02.11.2017 року ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 фактично не проживає.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчинення терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, які затверджені постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 визначено умови відновлення соціальних виплат (в тому числі і пенсії).
Відповідно п. 15 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Оскільки позивач ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою № НОМЕР_1 від 25.09.2016 року, яка діє і не скасована,, то порядок призначення і припинення соціальних виплат має відбуватись у відповідності до положень Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та Постанови КМ України від 08.06.2016 року №365.
Крім цього, суд зауважує, що оскільки позивачем не було оскаржено рішення відповідача про припинення виплати пенсії по віку, то немає підстав і для поновлення позивачу ОСОБА_3 виплати пенсії по віку.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не має, оскільки він фактично проживає в м. Амвросіївка, Донецької області, а не в смт. Лисянка, Черкаської області і не підпадає під дію Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб . На підставі Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 року. Постановою КМ України від 08.06.2016 року №365. Керуючись ст.ст. 6,17,19,87, 158-163,167,185,186 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в :
в позові ОСОБА_3 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними щодо припинення виплати пенсії за віком з 01 квітня 2017 року,- відмовити.
Повний текст постанови проголошено 01.12.2017 року.
На постанову суду можу бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2017 |
Оприлюднено | 04.12.2017 |
Номер документу | 70668001 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Дудніченко В. М.
Адміністративне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Дудніченко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні