Постанова

від 04.12.2017 по справі 815/4834/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4834/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Саона до Одеської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо підготування висновку про повернення надмірно сплачених позивачем до Державного бюджету платежів на загальну суму 333067,71 грн. та подання його для виконання до ГУ ДКС України в Одеській області; зобов'язати відповідача підготувати відповідний висновок та подати його на виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач (далі - Підприємство) зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 по справі № 815/8233/13-а, яка набрала законної сили 25.07.2017, визнано протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610140/2, від 07.10.2013 року №500060001/2013/610141/2; картки відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00609, від 07.10.2013 року №500060001/2013/00610. Згідно чинного законодавства, в разі встановлення судом факту винесення неправомірного рішення митним органом щодо коригування митної вартості товару, кошти, які були надмірно сплачені, підлягають поверненню суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності. На підставі викладеного Підприємство звернулося 11.07.2017 до Одеської митниці ДФС із заявою про повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 333067,71 грн. на банківський рахунок позивача. Однак всупереч чинного законодавства, листом від 21.08.2017 № 3275/10/15-70-19-04 Одеської митниці ДФС у задоволенні заяви відмовлено з надуманих причин (посилання на необхідність внести зміни до митних декларацій). Так, контролюючому органу належало не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зважаючи на недотримання митним органом вимог чинного законодавства, позивач звернувся за судовим захистом.

Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду також не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданих до суду письмових заперечень, відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову, зважаючи на те, що за МД № 500060001/2013/043882, № 500060001/2013/043884 від 07.10.2013 товар було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 09.10.2013 № 500060001/2013/044441, № 500060001/2013/044421. Суми митних платежів у розмірі 263219,91 грн. (50619,21 грн. ввізне мито, 212600,70 грн. ПДВ) та 69847,80 грн. (16331,32 грн. ввізне мито, 53516,48 грн. ПДВ) 12.12.2013 перераховано до Державного бюджету України із наданої ПП Саона грошової застави. 11.08.2017 та 19.09.2017 від ПП Саона надійшли заяви про повернення надміру сплачених сум митних платежів, тобто поза межами 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати. При цьому до заяви не було додано письмового запиту платника податків про продовження граничного строку, як це передбачено п.102.6 ст.102 ПК України. В той же час митний орган звертає увагу суду, що на спірні правовідносини ст.102 ПК України не поширюється. Митний орган відповів платнику податку на його звернення, що для подання заяв після закінчення граничного строку необхідно звернутись із письмовим запитом про продовження такого строку. Крім того, в заяві від 11.08.2017 не зазначені види надмірно сплачених митних платежів, а тому заява не відповідала вимогам п.6 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів ДКС України у процесі повернення платникам помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146. Також у відповіді митний орган зазначив, для після завершення митного оформлення до МД можуть вноситись зміни шляхом подання додаткової МД та оформлення її митницею або шляхом заповнення та оформлення митницею аркушу коригування у відповідності з вимогами п.37 Положення про митні декларації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 та Порядку оформлення аркуша коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, у зв'язку із чим ПП Саона необхідно вжити заходів, передбачених нормами Положення про митні декларації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

Представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку із чим на підставі ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що між ПП Саона та Компанією Pro-Pack Plastik Ambalaj ve Makina Sanayi Ticaret A.S (м. Стамбул, Туреччина) 10.10.2012 укладений зовнішньоекономічний контракт № 10/10/12, за яким Компанія Pro-Pack Plastik Ambalaj ve Makina Sanayi Ticaret A.S (м. Стамбул, Туреччина) зобов'язалася поставити, а ПП Саона прийняти та оплатити полівінілхлоридну плівку для пакування, ціна, кількість, вартість та інші характеристики якої зазначені в специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту. Відповідно до п 3.1, 5.3 зазначеного Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB Стамбул, Туреччина, оплата за партію товару здійснюється на підставі рахунків-фактур (інвойсів) на кожну поставку товарів на умовах 100% передплати до моменту проходження товаром митного оформлення в Україні.

В межах зазначеного контракту Компанія Pro-Pack Plastik Ambalaj ve Makina Sanayi Ticaret A.S (м. Стамбул, Туреччина) зобов'язалася поставити, а ПП Саона прийняти та оплатити плівку ПВХ відповідно до Інвойсів №20394, №20395, №20396, №20397 від 18.09.2013 на умовах поставки з передплатою, FOВ - Стамбул.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 07.10.2013 декларантом - ПП Саона до відділу митного оформлення №1 митного поста Одеса - порт Південної митниці Міндоходів подана митна декларація №500060001/2013/043882, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту № 10/10/12 від 10.10.2012, Інвойси №20394, №20395, №20396, №20397 від 18.09.2013, специфікації до них, експортні декларації, міжнародні транспортні накладні, коносаменти, сертифікати походження товару, пакувальні листи, платіжні документи, тощо.

Крім того, між ПП Саона та Компанією Cosmo Films Limited (Індія) 11.07.2012 року укладений договір поставки №07С2/12, за яким Компанія Cosmo Films Limited (Індія) зобов'язалася поставити, а ПП Саона прийняти та оплатити плівку БОПП. Відповідно до п. 2.1, 2.3 зазначеного Договору поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса, Україна, ціна включає вартість плівки, пакування, фрахт та страхування, кількість і ціна товару зазначені в рахунках-фактурах.

В межах зазначеного контракту Компанія Cosmo Films Limited зобов'язалася поставити, а ПП Саона прийняти та оплатити плівку БОПП відповідно до Інвойсів №321300260, № 321300261 від 31.08.2013 року на умовах поставки CIF Одеса, Україна.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 07.10.2013 року декларантом - ПП Саона до відділу митного оформлення №1 митного поста Одеса - порт Південної митниці Міндоходів подана митна декларація №500060001/2013/043884, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору поставки №07С2/12 від 11.07.2012, Інвойси №321300260, 321300261 від 31.08.2013, експортні декларації, сертифікати походження товару, платіжні документи, пакувальні листи, тощо

Проте Південною митницею складені картки відмови у митному оформленні товарів №500060001/2013/00609, №500060001/2013/00610 від 07.10.2013 та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610140/2, №500060001/2013/610141/2 від 07.10.2013, а товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митними деклараціями №500060001/2013/044441, №500060001/2013/044421.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями про коригування митної вартості, ПП Саона оскаржило останні в судовому порядку, в результаті чого постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 по справі № 815/8233/13-а, яка набрала законної сили 25.07.2017, визнано протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610140/2, від 07.10.2013 року №500060001/2013/610141/2; картки відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00609, від 07.10.2013 року №500060001/2013/00610.

11.08.2017 ПП Саона звернулася до Одеської митниці ДФС із заявою про повернення надмірно сплачених коштів (вх. № 6451/10-29), в якій, пославшись на приписи Наказу Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, ч.6 ст.301, ч.2 ст.45, ст.43, ст.102 ПК України просило повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 333067,71 грн.

У відповідь листом від 21.08.2017 № 3275/10/15-70-19-04 Одеська митниця ДФС пояснила причина неможливості задоволення заяви ПП Саона , пославшись на ст.269 МК України, ст.ст. 195, 200 ПК України, постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 та роз'яснивши про необхідність вжиття ПП Саона заходів, передбачених Порядком № 450. Крім того, зазначила, що строки подання не відповідають встановленому терміну (1095 днів), а також про незазначення в заяві виду надмірно сплачених платежів.

18.09.2017 ПП Саона звернулася до Одеської митниці ДФС із заявами № 1128/1809, № 1129/1809 про внесенням зміну митні декларації з урахуванням постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 № 815/8233/13а.

У відповідь листом від 29.09.2017 № 3694/10/-15-70-61 Одеська митниця ДФС повідомила про неможливість задоволення вищевказаних заяв, оскільки внесення виправлень у митні декларації, в силу ст.369 МК України, допускається протягом трьох років з дня завершення митного оформлення.

19.09.2017 ПП Саона повторно звернулася до Одеської митниці ДФС із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, повідомивши про виконання вимоги митниці щодо подання заяв про внесення змін до митних декларацій. Також позивач зазначив, судове рішення, яке слугувало підставою для звернення із відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів, набрало законної сили 25.07.2017, у зв'язку із чим обставини, які обумовлюють таке повернення, пов'язані саме з цією датою, а не надходженням коштів до Державного бюджету під час випуску продукції у вільний обіг. В заяві зазначено про повернення наступних видів надмірно сплачених коштів: мита - в розмірі 66950,53 грн. та ПДВ - 266117,18 грн.

У відповідь листом від 10.10.2017 № 3939/10/15-70-19-04 Одеська митниця ДФС відмовила в поверненні надмірно сплачених коштів, повторно пославшись на не дотримання ПП Саона терміну в 1095 днів з дня зарахування таких коштів до Державного бюджету.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем допущено неправомірну бездіяльність, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволення з огляду на наступне.

Відносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного та Податкового кодексів України, а також іншими законами України з питань оподаткування.

За правилами статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Статтею 295 Митного кодексу України визначено, що митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України не визначено, але даний термін міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, під надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями слід розуміти суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містять переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, щоб в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

У відповідності до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За нормами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Частина друга статті 45 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок № 618).

Згідно з абзацами 1, 2, 12 пункту 1, пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Вищезазначений Порядок № 618 визнаний таким, що втратив чинність, наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів від 18.07.2017 № 643, який набрав чинності 26.09.2017.

Згідно п.24 розд.ІІ Порядку № 643 для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платником податків до митниці ДФС подається заява в письмовому вигляді довільної форми, підписана платником податків та головним бухгалтером (у разі наявності), або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на рахунок митниці ДФС.

У заяві платником податків вказуються:

1) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України платника - юридичної особи (далі - код за ЄДРПОУ) або прізвище, ім'я та по батькові й реєстраційний номер облікової картки платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків платника - фізичної особи (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

2) сума коштів до повернення;

3) напрям(и) перерахування коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі, якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 іншої митниці ДФС, у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою.

Згідно з п.3, п.4 розд.ІІ Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до структурного підрозділу, що виконує функції з адміністрування митних платежів митниці та підготовки висновку (далі - Підрозділ).

Підрозділ у термін не більше п'яти робочих днів:

перевіряє наявність коштів на депозитному рахунку 3734 за даними автоматизованої системи митного оформлення;

резервує заявлені до повернення платником податків суми коштів на період розгляду заяви шляхом проставлення відповідної відмітки в автоматизованій системі митного оформлення;

готує висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати) (далі - висновок) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у разі якщо вказана у заяві платника податків сума за даними автоматизованої системи митного оформлення у повному обсязі відсутня, готує та направляє платнику податків письмову відмову у поверненні коштів з депозитного рахунку 3734 з пропозицією щодо проведення звірки залишків сум коштів авансових платежів (передоплати) на депозитному рахунку 3734;

у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 2 цього розділу, готує та направляє платнику податків письмову відмову у поверненні коштів з депозитного рахунку.

Наказом Міністерства фінансів України 15 грудня 2015 року № 1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (набрав чинності 22.01.2016 року).

Згідно п.4 Порядку № 1146 повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку № 1146).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку (п. 7 Порядку № 1146).

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства (п.8 Порядку № 1146).

Отже правовою передумовою повернення коштів є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Таким чином, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 року по справі № 21-207а14, згідно якої в разі, якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України із зазначенням шляху перерахування коштів.

При цьому Пунктом 9 Порядку № 1146 визначено, що орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Як встановлено судом, останнє звернення ПП Саона із відповідною заявою 19.09.2017, однак листом від 10.10.2017 № 3939/10/15-70-19-04 Одеська митниця ДФС відмовила позивачу в поверненні надмірно сплачених коштів, повторно пославшись на не дотримання ПП Саона терміну в 1095 днів з дня зарахування таких коштів до Державного бюджету, керуючись нормами порядку № 643, який набрав чинності 26.09.2017.

В першу чергу, суд зазначає про порушення митним органом строків розгляду звернення ПП Саона . Так, відповідачем пропущено встановлений чинним на момент звернення ПП Саона 19.09.2017 Порядком № 618 термін для надання відповіді, який спливав 05.10.2017, - згідно п.7 розд.ІІІ Порядку № 618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

При цьому, порушуючи строк для надання відповіді та заперечуючи проти адміністративного позову, митний орган посилається на приписи Порядку № 643, який набрав чинності в процесі несвоєчасного розгляду звернення ПП Саона , а саме 26.09.2017. Більш того, митним органом також порушено встановлений Порядком № 643 п'ятиденний термін для підготування висновку, який визначений п.4 розд.ІІ Порядку № 643.

При цьому поданий ПП Саона пакет документів повністю відповідав встановленим законодавством вимогам для отримання надмірно сплачених сум; будь-яких зауважень відносно заяви чи розміру суми митним органом висловлено не було. Натомість відмова обумовлена спливом 1095 днів з моменту зарахування коштів до Державного бюджету України.

Суд визнає вищеозначену відповідь митного органу необґрунтованою, оскільки зазначені доводи та їх методологічна основа базуються виключно на засадах юридичного позитивізму, що суперечить засаді розумності правового регулювання та безумовно призводить до незабезпечення справедливого балансу.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що оскільки постановою суду від 08.06.2017 по справі № 815/8233/13, яка набрала законної сили 25.07.2017, скасовано вищевказані рішення про визначення митної вартості товару, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то сама підстава для сплати позивачем грошових коштів, визначених митним органом, є скасованою.

Згідно з п.43.3 ст.43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

В даному випадку, офіційне визнання державою в особі суду, рішення якого є обов'язковими до виконання всіма державними органами та на всій території України, виникнення помилково сплаченої суми митних платежів нерозривно пов'язано із набранням відповідним судовим рішенням законної сили.

Суд зазначає, що підставою для сплати позивачем грошових коштів слугували саме рішення митниці №500060001/2013/610140/2, №500060001/2013/610141/2 від 07.10.2013, а тому, оскільки вказані рішення скасовані, - зазначені кошти є безпідставно сплаченими з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили, а саме 25.07.2017.

Таким чином, для вимог п.43.3 ст.43 ПК України днем виникнення надмірно сплаченої суми є дата набрання постановою суду від 08.06.2017 по справі № 815/8233/13 законної сили.

Статтею 27 Митного кодексу України визначено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Отже приписи пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України обумовлювали обов'язок контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів мав здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Також пунктом п.4 ст.3 МК України визначено, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не було вжито передбачених законом дій щодо надання вищевказаного висновку (а лише надано письмову відповідь про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України) за умови встановленого такого обов'язку, у зв'язку із чим відповідачем допущено неправомірну бездіяльність, не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), рівно як і принципу верховенства права.

Постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

Беручи до уваги те, що саме митний орган проводить перевірку наявності надмірно сплачених митних платежів, визначає їх розмір, складає та направляє до органу казначейства висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, суд вважає підлягаючою задоволенню вимогу про зобов'язання митного органу підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п.43.4 ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.4-1 ст.43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Також беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3200 грн. (платіжне доручення № 267 від 18.09.2017), позивачу у відповідності до ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Одеської митниці ДФС України, з огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Саона задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягла у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення надміру сплачених Приватним підприємством Саона до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 333067,71 грн. (мито - 66950,53 грн., податок на додану вартість - 266117,18 грн.).

Зобов'язати Одеську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) підготувати висновок про повернення надміру сплачених Приватним підприємством Саона до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 333067,71 грн. (мито - 66950,53 грн., податок на додану вартість - 266117,18 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39441717) на користь Приватного підприємства Саона (код ЄДРПОУ 36920033) судові витрати в сумі 3200 грн. (три тисячі двісті грн.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Завальнюк