Рішення

від 28.11.2017 по справі 905/1620/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р.Справа № 905/1620/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури, м. Краматорськ до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків , 2. Приватного підприємства "Східпромтехнологія", м. Барвінкове 3-я особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Краматорський центр професійно-технічної освіти", м. Краматорськ про визнання недійсним договору оренди № 5759/2013 від 13.08.2013 р., договору №4 від 07.12.2016 р., яким внесені зміни до нього, припинення зобов'язання за ним на майбутнє та зобов'язання звільнити державне окреме індивідуальне визначене майно за участю :

прокурора - Перегонцева Н.С., посвідчення № 044395 від 04.10.2016 року

представника відповідача 1 - Зучек Є.Н., довіреність № 5 від 17.01.2017 року

представника відповідача 2 - Еллер В.П., довіреність № б/н від 07.08.2017 року

представника 3-ї особи на стороні відповідачів - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури звернувся з позовом до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (відповідач 1) та 2. Приватного підприємства "Східпромтехнологія" (відповідач 2) згідно якого просить суд:

- визнати недійсним договір оренди № 5759/2013 від 13.08.2013 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Східпромтехнологія", договір № 4 від 07.12.2016 р., яким внесені зміни до нього, припинити зобов'язання за ним на майбутнє;

- зобов'язати Приватне підприємство "Східпромтехнологія" звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 21,7 кв.м. та частину приміщення фрезерної майстерні площею 118,3 кв.м. будівлі механічних майстерень, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 62 та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області;

- стягнути солідарно з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Донецької області.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний правочин укладено з порушенням ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки передача в оренду майна, що є об'єктом освіти без урахування його призначення - для навчально-виховного процесу, освітньої діяльності, в силу ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2017 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2017 р. о 10:30 год.

Представник відповідача 2, через канцелярію господарського суду 13.10.2017 р. за вх.№ 33570, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву представник відповідача 2 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву вказував, що в оренду за договором було передано частину нежитлових приміщень, як складовий елемент матеріально-технічної бази відповідного навчального закладу, а не сам навчальний заклад, як цілісний майновий комплекс. Отже, договір оренди нерухомого майна, що є державною власністю не суперечить приписам законодавства, оскільки передана в оренду частина приміщення відповідного навчального закладу є лише складовою частиною Державного професійно-технічного навчального закладу "Краматорський центр професійно-технічної освіти", а не самим об'єктом освіти, та не використовується останнім в навчально-виховному процесі, у той час як доказів того, що використання орендованого майна погіршує соціально-побутові умови шкільного колективу, прокурором не надано.

Представник відповідача 1, через канцелярію господарського суду 17.10.2017 р. за вх.№ 33737, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву представник відповідача 1 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позовні вимоги прокурора є незаконними та невмотивованими, та тим, що прокурором не доведено факту задіяння спірних нежитлових приміщень у процесі основного виробництва (учбовому процесі).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.10.2017 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2017 р. залучено до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Краматорський центр професійно-технічної освіти", розгляд справи відкладено на 28.11.2017 р. о 10:30 год.

3-я особа на стороні відповідачів, через канцелярію господарського суду 22.11.2017 р. за вх.№ 38626, надала письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно наданих письмових пояснень 3-я особа на стороні відповідачів вказувала, що надання приміщення в оренду Приватному підприємству "Східпромтехнологія" не впливає на проведення навчально-виробничого процесу, а надходження від орендної плати дозволяє використовувати кошти для підтримання матеріально-технічного стану навчальних майстерень.

Також, 3-я особа на стороні відповідачів, через канцелярію господарського суду 22.11.2017 р. за вх.№ 38627, надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, яка судом була задоволена та долучена до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд встановив наступне.

13.08.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Приватним підприємством "Східпромтехнологія" (орендар) було укладено договір оренди № 5759/2013 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 21,7 кв.м. та частину приміщення фрезерної майстерні площею 118,3 кв.м. будівлі механічних майстерень, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 62, що знаходяться на балансі ДПТНЗ "Краматорський центр професійно-технічної освіти", з метою розміщення майстерні для виготовлення металовиробів.

Відповідно до акту приймання-передавання від 13.08.2013 р. (додаток № 2 до договору оренди) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) передало Приватному підприємству "Східпромтехнологія" (орендар) державне майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 21,7 кв.м. та частину приміщення фрезерної майстерні площею 118,3 кв.м. будівлі механічних майстерень, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 62, що знаходяться на балансі ДПТНЗ "Краматорський центр професійно-технічної освіти", з метою розміщення майстерні для виготовлення металовиробів, відповідно до договору оренди.

Згідно акту приймання-передавання від 13.08.2013 р. незалежна оцінка переданого в оренду майна станом на 31.05.2013 р. становила 163880,00 грн.; стан майна на момент укладення договору, у відповідності з узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря, не потребує поточного або капітального ремонту.

13.06.2014 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Східпромтехнологія" був укладений договір № 1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013.

11.08.2015 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Східпромтехнологія" був укладений договір № 2 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013.

16.11.2016 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Східпромтехнологія" був укладений договір № 3 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013.

07.12.2016 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Приватним підприємством "Східпромтехнологія" був укладений договір № 4 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013.

З урахуванням змін, внесених договором № 4, у п.10.1. договору оренди № 5759/2013 вказувалося, що цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 13.08.2013 р. до 12.08.2014 р. включно. Відповідно до договору № 1 від 13.06.2014 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013, строк дії договору було продовжено до 12.08.2015 р. включно. Відповідно до договору № 2 від 11.08.2015 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013, строк дії договору було продовжено до 12.08.2016 р. включно. Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 10.4. договору оренди майна, що належить до державної власності від 13.08.2013 р. № 5759/2013, враховуючи заяву орендаря від 10.06.2016 р. № 07 та факт ненадання Міністерством освіти і науки України відповідного погодження у встановлений листом регіонального відділення від 23.06.2016 р. № 07-05-03389 строк, сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії договору оренди до 12.08.2017 р. включно.

У п.10.4. договору оренди № 5759/2013, з урахуванням змін, внесених договором № 4, вказувалося, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються договором про внесення змін, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Також, у п.10.10. договору оренди № 5759/2013, з урахуванням змін, внесених договором № 4, вказувалося, що майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передавання між орендарем та балансоутримувачем. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до п. 1.1. статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Краматорський центр професійно-технічної освіти" (нова редакція, дата реєстрації - 13.05.2014 р.), Центр є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників та молодших спеціалістів, пов'язаних з упровадженням новітніх технологій виробництва чи сфери послуг, з формуванням у них необхідних економічних і організаційно-улравлінських знань та комп'ютерної грамотності. Центр може здійснювати підготовку робітників високого рівня кваліфікації з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів, професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Згідно п. 1.2. статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Краматорський центр професійно-технічної освіти" головним завданням Центру є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей та стану здоров'я з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

Порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення Центру визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України. Фінансування професійно-технічної підготовки робітників та молодших спеціалістів, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників Центру, у межах обсягів державного замовлення, здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів Державного бюджету (оплата послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення, видатки на що враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів у державному бюджеті). Центр є неприбутковим закладом. Кошти Центру, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої цим статутом, не вважаються прибутком і не оподатковуються. Від оподаткування звільняються доходи Центру, отримані від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язані з їх основною, статутною діяльністю (п. 7.1. статуту).

Відповідно до п. 7.4. статуту додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання в порядку, встановленому Міністерством освіти і науки.

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Краматорський центр професійно-технічної освіти" за вих.№03-17/282 від 02.03.2017 р. повідомляв, що орендна плата Приватним підприємством "Східпромтехнологія" перераховується своєчасно, заборгованість по сплаті орендної плати відсутня.

Разом з цим, за вих.№ 02-17/634 від 15.06.2017 р. Центр повідомляв, що навчальний заклад здійснює освітню діяльність згідно ліцензії ЛП №01804-000542 від 17.02.2017 р.; йому затверджено кошторисом за рахунок коштів Обласного бюджету на 2017 рік бюджетних асигнувань - 11107279,00 грн. ( у тому числі на 1 півріччя 2017 року - 5044100,00 грн.); дохід від оренди приміщень за період з 01.01.2017 р. по 15.06.2017 р. склав 6545,00 грн., що складає 0,13% від потреби закладу.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній дозвіл Міністерства освіти і науки України - органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, на передачу в оренду відповідного майна, та докази повернення орендарем майна з оренди за актом приймання-передавання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 207 ГК України також визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушення хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє (абзац 1 підпункту 2.7 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів)" недійсними).

Статтею 61 Закону України "Про освіту" № 1060-XII (в редакції чинній до 28.09.2017 р.) було визначено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до абз. 5 частини другої статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників, та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів).

Згідно частини першої та п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту" № 1060-XII (в редакції чинній до 28.09.2017 р.), матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством; об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до п.2.1. статуту Приватного підприємства "Східпромтехнологія" метою діяльності підприємства є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у порядку, визначеному чинним законодавством та цим статутом, насичення споживчого ринку України товарами народного споживання. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності Приватного підприємства "Східпромтехнологія" - неспеціалізована оптова торгівля. Отже, суд вважає, що ціль господарської діяльності Приватного підприємства "Східпромтехнологія" не пов'язана з навчально-виховним процесом та не має на меті надання освітніх послуг.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи встановлені обставини в межах розгляду даної справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди № 5759/2013 від 13.08.2013 р., договору № 4 від 07.12.2016 р., яким внесені зміни до нього, припинення зобов'язання за ним на майбутнє, оскільки зміст договору суперечить вимогам Закону України "Про освіту" № 1060-XII (в редакції чинній до 28.09.2017 р.), та про зобов'язання звільнити та повернути спірне приміщення, оскільки таке приміщення навчального закладу не може бути об'єктом оренди для використання його у комерційній діяльності.

При цьому суд зазначає, що твердження відповідача 2 щодо надання законом права на передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, якщо його оренда не порушує цілісності майнового комплексу, є помилковим, оскільки в момент вчинення правочину законодавство про освіту визначало поняття матеріально-технічної бази навчальних закладів без будь-яких винятків і правил. Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача 2 на підпункт 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності", якою передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, є безпідставним, оскільки вказана норма мала застосовуватись лише в контексті з вимогами ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" № 1060-XII (в редакції чинній до 28.09.2017 р.), тобто за умови дотримання вимог цієї статті щодо заборони використання об'єктів освіти і науки не за призначенням.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 31.07.2017 р. по справі № 922/2946/16 та постанові від 28.12.2016 р. по справі № 906/631/16.

За таких обставин позовні вимоги Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо у спорі про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь товариства, то вони стягуються на користь учасників (акціонерів) такого товариства, зазначених у частині восьмій статті 28 цього Кодексу, у тій частині, в якій вони понесені цими учасниками (акціонерами). Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь прокуратури Донецької області у рівних частинах, а не солідарному стягненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 207, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 5759/2013 від 13.08.2013 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (ідентифікаційний код 13511245) та Приватним підприємством "Східпромтехнологія" (ідентифікаційний код 34255428), договір № 4 від 07.12.2016 р., яким внесені зміни до нього, припинити зобов'язання за ним на майбутнє.

Зобов'язати Приватне підприємство "Східпромтехнологія" (64703, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Залізнична, буд. 1, ідентифікаційний код 34255428) звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 21,7 кв.м. та частину приміщення фрезерної майстерні площею 118,3 кв.м. будівлі механічних майстерень, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 62 та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 13511245).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 13511245) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код 25707002) суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Східпромтехнологія" (64703, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Залізнична, буд. 1, ідентифікаційний код 34255428) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код 25707002) суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 04.12.2017 р.

Суддя А.М. Буракова