Ухвала

від 02.11.2017 по справі 804/5734/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2017 рокусправа № 804/5734/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

представників сторін:

позивача : - Кудін М.В., дов. від 17.01.17 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/5734/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровськ

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2016 Публічне акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області , в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а. с.93-95), просило:

- визнати неправомірною бездіяльність СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську щодо не вчинення дій по здійсненню на користь ПАТ Південний ГЗК автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2016 року у сумі 4 316 588,34 грн.;

- зобов'язати СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - ГУ ДКС у Дніпропетровській області, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету на рахунок ПАТ Південний ГЗК за квітень 2016 року у сумі 4 316 588,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача-1 щодо неповернення суми бюджетного відшкодування у заявленому розмірі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017р. у справі № 804/5734/16 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування суми коштів та суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету за квітень 2016 року на суму 98801186 грн., з яких відшкодовано 94484597,66 грн. Жодних дій щодо повного відшкодування відповідачем-1 заявленої суми, не здійснено. На підставі аналізу норм чинного податкового законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачами безпідставно порушено вимоги чинного законодавства щодо не здійснення дій спрямованих на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Наведене обумовило прийняття рішення про повне задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/5734/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував пояснення відповідача-1 стосовно того, що сума бюджетного відшкодування не підтверджена, оскільки Товариством відмовлено в наданні запитуваних документів на підтвердження правомірності формування суми відшкодування, внаслідок чого контролюючим органом призначено проведення документальної позапланової перевірки Товариства.

ПАТ Південний ГЗК проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи спірну постанову суду першої інстанції законною і правомірною, зазначаючи, що Товариство мало право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки повністю відповідає вимогам п.200.19 ст.200 ПК України і не входить до кола осіб, які, відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України, не мають такого права.

При цьому позивач зазначає про безпідставність посилань скаржника на позапланову перевірку, оскільки сума завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ встановлена позаплановою перевіркою, яка проведена на підставі наказу №68 від 04.11.2016, за результатами якої складено акт від 16.12.2016 №18/28-01-51-02/00191000 та винесено податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000025102 від 05.01.2017, і відмінна від суми, яка значиться як заборгованість бюджету з ПДВ перед ПАТ Південний ГЗК за квітень 2016 р.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача, процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідачів суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду скарги.

Представником позивача в судовому засіданні надані заперечення на доводи апеляційної скарги, висловлена позиція щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що 20.05.2016 ПАТ Південний ГЗК подано до СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську Податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 з додатками №9081707265 (а. с.13-30), про прийняття якої контролюючим органом свідчить квитанція №2 (а. с.12).

При цьому у складі даної податкової звітності Товариством подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), за квітень 2016 р. на суму 98 801 186 грн. (а. с.20, 21).

Згідно з платіжним дорученням № 132 від 08.07.2016 Товариству за вказаною заявою відшкодовано 94 484 597,66 грн. (а. с.40).

ПАТ Південний ГЗК , вважаючи безпідставним відсутність вчинення СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську дій, спрямованих на відшкодування решти заявленої суми ПДВ за квітень 2016 року у розмірі 4 316 588,34 грн., звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську не підлягає задоволенню з таких підстав:

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У статті 200 ПК України наведений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, у п.200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації . У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Як вбачається з вищенаведених обставин справи, 20.05.2016 позивачем до контролюючого органу подано Податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 98 801 186 грн., тобто Товариством згідно з вимогами чинного законодавства заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ за квітень 2016 р. у розмірі 98 801 186 грн.

За приписами абз.1, 2 п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки , а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

При цьому абз.3 п.200.10 ст.200 ПК України встановлює, що сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Отже, на контролюючий орган покладено обов'язок провести камеральну перевірку для підтвердження права платника податку на заявлену суму бюджетного відшкодування,у певні строки - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. І у разі не проведення такої камеральної перевірки, заявлена платником податків сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки.

Згідно з п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, враховуючи наведені правові норми, судом першої інстанції вірно встановлено, що строк проведення камеральної перевірки Податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 р. тривав до 20.06.2016 (30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, яким у даному випадку є 20.05.2016).

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем-1, як контролюючим органом і суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду доказів здійснення камеральної перевірки Податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 р., поданої позивачем, у строк до 20.06.2016, в зв'язку з чим заявлена до відшкодування Товариством сума ПДВ за квітень 2016 р. вважається узгодженою у повному розмірі - 98 801 186 грн., в силу приписів абз.3 п.200.10 ст.200 ПК України.

При цьому згідно з п.200.11 ст.200 ПК України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Докази проведення відповідачем-1 документальної перевірки Товариства на підставі п.200.11 ст.200 ПК України матеріали справи також не містять.

Відповідно до абз.1-3 п.200.12 ст.200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:

або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу .

При цьому за приписами п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, у разі підтвердження достовірності нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складання висновку про суму відшкодування податку на додану вартість та його надіслання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, є обов'язком контролюючого органу.

Таким чином, враховуючи узгодженість заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ за квітень 2016 р., у відповідача-1 у відповідності до абз.1, 2 п.200.12 ст.200 ПК України з'явився обов'язок подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, яким у даному випадку є відповідач-2, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тобто суми 98 801 186 грн.

Разом з тим, докази виконання відповідачем-1 обов'язку з подання відповідачу-2 висновку щодо відшкодування з бюджету Товариству заявленої суми ПДВ у розмірі 98801186 грн., матеріали справи не містять.

Отже, з огляду на часткове відшкодування позивачу заявленої суми ПДВ, обґрунтованим є задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності відповідача-1 щодо не вчинення дій по здійсненню на користь ПАТ Південний ГЗК автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2016 року у сумі 4 316 588,34 грн.

Також, для відновлення порушеного права позивача, з урахуванням правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 16.09.2015 у справі № 21-881а15, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про зобов'язання СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - ГУ ДКС у Дніпропетровській області, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету на рахунок ПАТ Південний ГЗК за квітень 2016 року у сумі 4 316 588,34 грн.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що сума бюджетного відшкодування не підтверджена, оскільки Товариством відмовлено в наданні запитуваних документів на підтвердження правомірності формування суми відшкодування, внаслідок чого контролюючим органом наказом від 04.11.2016 № 68 призначено проведення документальної позапланової перевірки Товариства, оскільки зазначені обставини мали місце після спливу строків, визначених у статті 200 ПК України і пов'язаність їх з обставинами, які є предметом дослідження у даній справі, відповідачем-1 не доведена.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/5734/16.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/5734/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 р. у справі № 804/5734/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко