Ухвала

від 22.11.2017 по справі п/811/1134/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 22 листопада 2017 рокусправа № П/811/1134/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Баранник Н.П.                     суддів:                     Малиш Н.І.  Щербака А.А. за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № П/811/1134/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСНЕК» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:           Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСНЕК» (далі позивач) задоволено, визнано протиправними та скасовані оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 18.08.2016року:           - №0000281402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13001 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 3250 грн.;           - №0000291402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 117 858 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 29 465 грн.;           - №0000311402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2058 грн..           Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.           Позивач надіслав письмові заперечення, в яких вказав, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.           Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги.           Представник позивача у судовому засіданні прохав залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.           Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.           З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДСНЕК» (код за ЄДРПОУ 37324530) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року.           За результатами перевірки було складено акт від 04.08.2016р. №53/11-28-14-02/37324530 (т. 1 а.с.12-42).           За висновками акту, протягом вересня 2014 року позивачем безпідставно віднесено до собівартості придбаних товарів вартість транспортних послуг, отриманих від ТОВ "Велес-Авто", на загальну суму 72225 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 14445,04 грн). Платник податків не мав права включати ці кошти до витрат, що враховувались при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, оскільки надання транспортних послуг не пов'язано з веденням господарської діяльності. Таким чином Товариством також завищено податковий кредит на загальну суму 14445,04грн., оскільки реальність вчинення господарських операцій позивача з ТОВ "Велес-Авто" документально не підтверджена.           На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2016 року:           - №0000281402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13001 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 3250 грн.;           - №0000291402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 117 858 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 29 465 грн.;           - №0000311402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2058 грн. (т.1а.с.43-46).           Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.           Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Велес-Авто" у перевіряємому періоді здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними первинними документами. Висновки податкового органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства по господарським  операціям з вказаним контрагентом спростовуються матеріалами справи.           Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.           Оскаржені податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про безпідставне віднесення до собівартості придбаних товарів вартість транспортних послуг, отриманих від ТОВ "Велес-Авто", формування податкового кредиту та витрат, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, у перевіреному періоді за господарськими операціями, які на думку контролюючого органу не мали реального характеру.           Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач (як Відправник) 08.08.2014року уклав з ТОВ "Велес-Авто" (Перевізником) договір про надання послуг з перевезення № ДГ-0000049 (т.1 а.с.64-65).           Згідно актів здачі-приймання робіт Перевізник перевозив на замовлення позивача  насіння соняха. До актів додано товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, та видаткові накладні (т.1 а.с.66-93).           Згідно товарно-транспортних накладних та видаткових накладних сонях придбавався у ТОВ "Семена Плюс" та ПП "Україна Дивне".           Як вірно зазначив суд першої інстанції, контролюючим органом не поставлено під сумнів реальність операцій позивача щодо придбання соняху, а лише операції щодо перевезення придбаного товару.           Виправлення в товарно-транспортних накладних не можуть доводити відсутність факту перевезення з урахуванням того, що з товару, який доставлявся, виготовлена та реалізована продукція.           Відсутність ТОВ «Велес-Авто» за місцем реєстрації не може слугувати беззаперечним доказом нереальності господарської операції з перевезення.           Позивач розрахувався за перевезення у безготівковій формі, товар доставлено до місця призначення і оприбутковано у відповідності до вимог законодавства.           Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.           Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).           Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.           Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.           Колегія суддів, з урахуванням досліджених доказів, що є в матеріалах справи, погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку висновки відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій з ТОВ "Велес-Авто" є безпідставними.           Відповідачем не було надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування наявності підстав для донарахування позивачу зобов'язань зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.           Окрім цього, під час перевірки було встановлено, що позивач, реалізовуючи продукцію, яка виготовлена з насіння соняху у 2013-2014 роках та 2016 року не врахував її собівартість, що призвело до заниження доходу на суму 527353,60 грн. і, як наслідок, – зобов'язань з податку на додану вартість на 105 470,72 грн..           Представник позивача визнав, що в певні проміжки часу згаданих звітних періодів вироблена продукція реалізовувалась за ціною, яка була менша величини її собівартості.           Такими періодами згідно акту перевірки є жовтень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року та січень-березень 2016 року. У ці періоди продукція реалізовувалась за договірними цінами, які диктували умови ринку (т. 1 а.с.137-200).           Суд зазначив, що під час перевірки відповідач не встановив, що продукція реалізовувалась позивачем за ціною нижче договірної, як не встановив і того, що договірна ціна була нижче тієї, яка виникла на ринку.           У 2013-2014 та І кварталі 2016 роках позивач декларував отримання доходу. Факт реалізації товару в певні проміжки часу звітного періоду за договірною ціною, яку сформував ринок, хоч і нижчою від собівартості, не доводить існування умислу на заниження доходу.           Приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.           В той же час господарська діяльність здійснюється і з ризиком для платника податків, понесення збитків під час здійснення господарської діяльності є її реальністю.           За інформацією позивача середній розмір торгової націнки у 2013 році склав 5,94%, 2014 році – 4,7% (т. 2 а.с.23-24).           Водночас, слід врахувати, що на ціноутворення впливає сезонне придбання сировини і попит ринку.           Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакціях, які діяли у 2013-2014 та 2016 роках) передбачалось, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості.           Надаючи оцінку доказам, що були надані позивачем, суд зробив висновок, що останнім правильно оподатковувалися операції у згадані вище періоди, керуючись договірною вартістю товару, при цьому ознак заниження доходу не встановлено.           Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає, що у суду були обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог і скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.           Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.           Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд УХВАЛИВ:           Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.           Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня                 2017 року у справі № П/811/1134/16 - залишити без змін.           Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.                   Головуючий:                                                                      Н.П. Баранник                   Суддя:                                                                      Н.І. Малиш                   Суддя:                                                                      А.А. Щербак