Ухвала

від 29.11.2017 по справі 815/3150/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3150/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Осіпова М.Ю.,

за участю представника позивача Юрасова М.С.,

представника відповідача Заратуйченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Бастіон" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

09.06.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Бастіон" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 001214401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 951 095 грн., в т.ч. за основним платежем на 760 876 грн., та штрафними санкціями - 190 219 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по виконанню робіт та поставки товару силами ТОВ "Профісітістрой" є неправомірними, оскільки позивач отримав вказані роботи і товар та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про правомірність дій при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року адміністративний позов задоволений повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення документальної планової перевірки ТОВ "БК "Бастіон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої 23.05.2017 року складений акт № 444/15-32-14-01/37811845, встановлені, в тому числі, порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за листопад 2014 року - листопад 2015 року на 760 876 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Профісітістрой" по виконанню останнім робіт та поставки товарів.

На підставі акту перевірки 01.06.2017 ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №001214401, яким позивачу здійснено нарахування ПДВ на суму 951 095 грн., в т.ч. за основним платежем на 760 876 грн., та штрафними санкціями - 190 219 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Профісітістрой".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, врегульований ст.198 ПК України, відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2014 та 24.03.2015 позивач уклав з ТОВ "Профісітістрой" договори поставки, відповідно № 12/11/14 та № 24.03.2015, відповідно до умов яких останній зобов'язується поставити і передати у власність покупцю будівельні матеріали і вироби. Також 17.11.2014 року та 10.03.2015 року позивач уклав з ТОВ "Профісітістрой" договори підряду, відповідно № 17/11/14 та № 10/03/15, відповідно до умов яких останній зобов'язується виконати роботи з виготовлення і поставки композитних виробів для облицювання фасадів.

Згідно умов договорів постачання матеріалів і виробів здійснюється за адресою м.Іллічівськ, вул.Корабельна, 1 та вул.Транспортна,6. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товарів, що підлягає виготовленню та поставці, визначається додатками № 1 до договорів та специфікаціями, що є невід'ємними частинами договорів.

Також 20.03.2015 року позивач уклав з ТОВ "Профісітістрой" договір оренди обладнання, за яким останній надає в оренду позивачу лесів будівельних, які мають бути використані за адресою: м.Іллічівськ, вул.Транспортна,6.

На підтвердження виконання вказаних договорів протягом листопада 2014 року - серпня 2015 року позивачем надано, як до перевірки, так і до суду першої інстанції копії договорів, податкові та видаткові накладні, акти приймання-передачі робіт, товарно-транспортні накладні.

Крім того, позивачем надана виписка з банку про оплату вартості товарів та робіт, технічні паспорти на вантажні автомобілі та довіреності, з яких вбачається, що товари отримувались посадовими особами ТОВ "Бастіон" за місцем розташування ТОВ "Профісітістрок" та поставлялись на об'єкт будівництва силами позивача, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Обґрунтовуючи необхідність отримання від ТОВ "Профісітістрой" вказаних товарів, робіт та послуг, позивач зазнав, що 11.11.2014 року та 27.02.2015 року він уклав з ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" договори підряду на виконання ремонту фасаду будівель за адресами: м.Іллічівськ, вул.Корабельна, 1 та по вул.Транспортній, 6.

На виконання умов зазначених договорів підряду позивачем надані довідки про договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт (т.2 а.с.58-144).

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні в справі первинні документи підтверджують реальність поставки ТОВ "Профісістрой" будівельних матеріалів та виготовлення цим контрагентом виробів для облицювання фасадів, які необхідні позивачу для здійснення основного виду діяльності "будівництво житлових і нежитлових будівель" (КВЕД 41.20), та якому 29.02.2012 року та 04.03.2015 року інспекцією ДАБК в Одеській області надані ліцензії на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.29).

Підставою для висновку відповідача про непідтвердження реальності господарської операції між позивачем та ТОВ "Профісітістрой" стала податкова інформація Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС Київської області від 19.04.2016 року про неможливість проведення перевірки в зв'язку із зміною товариством місцезнаходження та неповідомлення про це податковий орган.

З первинних документів по господарськім операціям позивача з ТОВ "Профісітістрой" вбачається, що адреса останнього є м.Одеса, вул.Строганова, 10.

Судова колегія зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника щодо зміни податкової адреси не тягнуть за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат по операціям з таким контрагентом.

Крім того, встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності контрагента-постачальника, в матеріалах справи відсутні.

Інших претензій у податкового органу до контрагента позивача немає. Податковим органом також не зазначається про наявність кримінального переслідування посадових осіб ТОВ "Профісітістрой" за фіктивне підприємництво.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку, що доводи податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ "Профісітістрой" не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях, та є недостатніми для прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення, яке вірно скасовано судом першої інстанції.

Апеляційна скарга не містить нових доводів на спростування висновків суду першої інстанції та за змістом є стислим відтворенням акту перевірки.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян