Постанова
від 29.11.2017 по справі 918/399/17
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 918/399/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 61, від 29.08.2016 року.)

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.17р. у справі № 918/399/17 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Дубенської міської ради

до відповідача ОСОБА_3 кооперативу "Турист-Дубно"

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною

ВСТАНОВИВ :

Дубенська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 кооперативу "Турист-Дубно" (відповідач) про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в редакції позивача, укладеною (а.с. 2-6).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15 серпня 2017 року (а.с.84-86) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції, керуючись вимогами статті 777 Цивільного кодексу України, послався на те, що дія договору оренди закінчилась 02.12.2016 року, а орендар про намір поновлення договору оренди позивача не повідомляв, що свідчить про намір відповідача припинити і не продовжувати договірні відносини з позивачем. Крім того, судом встановлено, що відповідач не визнав змінених умов договору в частині визначення суми нормативної грошової оцінки в розмірі 54 338,34 грн/рік.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.94-96). Зазначає, що судове рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що підлягає скасуванню.

Зокрема апелянт, посилаючись на положення статті 33 Закону України Про оренду землі , стверджує, що поновлення договору оренди землі можливе й без вчинення орендарем певних дій, зокрема звернення до орендодавця з відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди, а шляхом продовження фактичного використання земельної ділянки. Вказує, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідач після 02.12.2016 продовжує користуватися земельною ділянкою у зв язку з тим, що на ній розміщені гаражі.

Крім того, скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо застосування положень статті 777 Цивільного кодексу України. Вказує, що з метою приведення умов договору до чинної нормативної грошової оцінки та норм ст..289 Податкового кодексу України, в додатковій угоді про поновлення договору оренди землі від 02.12.2013 міською радою було правомірно запропоновано встановити її новий розмір, який включав в себе нормативну оцінку з основного договору на момент його укладення, що проіндексована до відповідних коефіцієнтів, затверджених Держгеокадастром.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/399/17 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова А.Г. (а.с.92).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 11 жовтня 2017 року на 11 год.00 хв. (а.с. 93).

20.09.2017 р. на адресу суду від гаражного кооперативу Турист-Дубно надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якій останній просить залишити її без задоволення а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що ним направлено на адресу заперечення на пропозицію підписання додаткової угоди, яка зареєстрована в Управлінні архітектури , будівництва та земельних питань Дубенської міської ради 28.03.2017.

В судовому засіданні від 18.10.2017р. представник позивача - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у ній, вважає рішення суду першої інстанції необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас представник відповідача - ОСОБА_3 кооперативу "Турист-Дубно" не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Ухвалою суду від 18.10.2017 розгляд апеляційної скарги на підставі п. 3 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.11.2017 на 10.30 год. (а.с. 121).

10.11.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній додатково зазначає, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Дубно було затверджено рішенням Дубенської міської ради від 26.04.2012 №1369. Також вказує, що дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5610300000:02:001:1493 оформляються, як витяг з вищезазначеної технічної документації.

В судовому засіданні від 15.11.2017р. представник позивача - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Водночас представник відповідача - ОСОБА_3 кооперативу "Турист-Дубно" не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 28 листопада 2017 року (а.с. 133-134).

27.11.2017 на адресу суду надійшло клопотання позивача про доручення до матеріалів справи інформації Дубенської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області щодо сплати орендної плати відповідачем. Так, із листа податкового органу № 2159/17-17-07 від 17.11.2017 вбачається, що за період 2013-2017 року відповідачем вносилась орендна плата за спірну земельну ділянку, у тому числі у 2017 році сплачено 107136,14 грн.(а.с.138).

У судовому засіданні, яке відбулось 29 листопада 2017 року, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача - ОСОБА_3 кооперативу "Турист-Дубно" не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Представник апелянта не заперечив щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.); при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з абз. 3 пп. 3.9.2 пп. 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами), неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду апеляційним судом даної справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору і міститься заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в котрій викладена його позиція, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Рівненської області від 15.08.2017 у даній справі - скасуванню з постановленням нового рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи , на підставі рішення Дубенської міської ради від 26.01.2011 року № 182 «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки гаражному кооперативу "Турист - Дубно" передано в оренду строком на 3 роки земельну ділянку, площею 0,7410 га для обслуговування гаражів по вул. Запорізька, 56 а.

10.11.2011 року між Дубенською міською радою (орендодавець) та гаражним кооперативом "Турист - Дубно" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

25.10.2013 року рішенням міської ради № 2473 вказаний договір поновлено строком на 3 роки, внаслідок чого 02.12.2013 року договір викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7410 га для колективного гаражного будівництва, яка розташована в м. Дубно по вул. Запорізька, 56 а.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 3 роки, тобто до 02.12.2016 року.

Після закінчення строку оренди, орендар має переважне право поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 36 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У відповідності до п. 37 договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря та скріплений відтисками печаток зазначених суб'єктів господарювання.

24.04.2015 року до договору оренди землі від 02.12.2013 року внесено зміни в частині розміру орендної плати.

18.10.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом № 4402/05-02-25/16 з проханням поновити договір оренди земельної ділянки.

Крім цього, 05.12.2016 року позивач направив відповідачу проект додаткової угоди від 02.12.2016 року до договору оренди, якою пропонував продовжити його дію до 02.12.2019 року , виклавши текст даної угоди у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року

м.Дубно 02 грудня 2016 року

Ми, що нижче підписалися, Дубенська міська рада в особі управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради, в особі начальника ОСОБА_4, що діє на підставі рішення Дубенської міської ради від 11 грудня 2015 року № 134 Про надання повноважень управлінню архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради на укладення договорів від імені міської ради , Положення про Управління, затвердженого рішенням міської ради від 20 червня 2014 року №3196, надалі Орендодавець, з однієї сторони, та ОСОБА_3 кооператив Турист-Дубно" в особі голови кооперативу ОСОБА_5, в подальшому Орендар, з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1, Сторони, на підставі Закону України Про оренду землі , рішення Дубенської міської ради №3524 від 21.11.2014 року Про затвердження положення про оренду земельних ділянок у м.Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки , дійшовши взаємної згоди, вирішили поновити Договір оренди від 02 грудня 2013 року земельної ділянки, (кадастровий номер 5610300000:02:001:1493) площею 0,7409 га терміном на 3 (три) роки для колективного гаражного будівництва в м.Дубно на вул. Запорізька, 56а (далі у тексті - Договір оренди).

2. Внести зміни в п.2,5,8,9,10,11,13,16 Договору оренди земельної ділянки, виклавши їх в такій редакції:

2. В оренду передається земельна ділянка площею 0,7409 га, в тому числі 0,7409 га забудованих земель, надана рішенням міської ради №2473 від 25 жовтня 2013 року.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 811 278 грн.

8. Договір укладено до 02 грудня 2019 року. Після закінчення строку оренди Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

9. Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі і становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 54 338,34 грн./рік, яка щорічно уточняється Орендарем.

10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції, згідно рішення міської ради №3524 від 21.11.2014 року Про затвердження положення про оренду земельних ділянок у м.Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки .

11. Орендна плата вноситься щомісячно на рахунок місцевого бюджету у розмірі 1/12 частини орендної плати на р/р 33211812700003 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, код платежу 18010600 не пізніше 30 числа звітного місяця.

13. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбаченого цим договором;

- зміни розмірів земельного податку, зокрема зміни ставки орендної плати, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

16. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - КВЦПЗ-02.06 .

3. Усі інші положення Договору оренди та додатків до нього залишаються без змін та продовжують свою дію.

4. Ця додаткова угода набуває чинності з дня підписання сторонами та підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідному реєстраційному органі.

5. Ця додаткова угода є невід ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року та укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в Орендаря, третій - в органі, який здійснив його державну реєстрацію.

Реквізити сторін:

Орендодавець орендар

Дубенська міська рада в особі управління ОСОБА_3 кооператив Турист-Дубно

архітектури, будівництва та земельних питань в особі голови кооперативу ОСОБА_5

Дубенської міської ради ОСОБА_6

Одержувач: Дубенське УК/м.Дубно

МФО 833017 код 38043480

р/р 33218815700003 (фізичні особи)

р/р 33211812700003 (юридичні особи)

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області

18010900 (фізичні особи)

18010600 (юридичні особи)

Місцезнаходження юридичної особи: Місцезнаходження юридичної особи:

35600 м.Дубно, вул.Замкова,4 35600 Рівненська область, м.Дубно

вул.Семидубська, 14/8

Ідентифікаційний код юридичної особи: Ідентифікаційний код юридичної особи:

05391063 36518907

Підписи сторін:

Орендодавець Орендар

Начальник управління АБЗП Дубенської Голова ГК Турист-Дубно

міської ради

Двигай В.А. ОСОБА_7О."

Вказана пропозиція була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Разом з тим, позивач вважає, що, оскільки відповідач користується земельною ділянкою, не повернув її після закінчення строку дії договору за актом приймання - передачі в комунальну власність, договір вважається поновленим на той самий строк.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закінчення дії договору оренди 02.12.2016 року та відсутності намірів поновлення договору оренди як підстави для відмові у задоволенні позову.

Так, відповідно до частини 1,2 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної і морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюється Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад (п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України).

Відповідно до приписів статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 року передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , який набрав чинності з 12.03.2011року).

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, нормами законодавства прямо встановлена обов'язковість укладення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. Для поновлення договору оренди землі з підстав , передбачених ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до п.8 вищевказаного договору оренди після закінчення строку оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Як зазначено вище та вбачається із матеріалів справи, відповідач на підставі договору оренди землі від 02.12.2013 користувався земельною ділянкою несільськогосподарського призначення для колективного гаражного будівництва площею 0,7410 га., на орендованій земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - гаражі. Дана обставина не заперечується відповідачем, яким вказано, що усі 57 членів кооперативу набули право власності на збудовані гаражі (а.с. 104).

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.21 договору оренди землі, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Так, у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують повернення орендованої земельної ділянки орендодавцю, що у свою чергу свідчить про вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним орендної плати, в тому числі і за 2017 рік. Дані обставини свідчать про існування орендних відносин між сторонами після строку, на який було укладено договір.

Право оренди земельної ділянки комунальної власності у відпровідності до ЗК України та ЗУ Про оренду землі повинне посвідчуватися відповідним договором безпосередньо із особою орендарем.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено продовження користування відповідачем земельною ділянкою після закінчення дії договору, внесення ним орендної плати за користування землею впродовж 2017р., висновок суду щодо відсутності у відповідача наміру на продовження договору є безпідставним.

Колегією суддів також береться до уваги наявність письмової згоди орендодавця на продовження строку оренди земельної ділянки, що підтверджується надісланням позивачем 05.12.2016 проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, беручи до уваги, що користування земельною ділянкою не припинилося, а нормами законодавства (ЗК, ЗК "Про оренду землі") не допускається користування земельної ділянки без правовстановлюючих документів, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та ст. 764 Цивільного кодексу та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в редакції позивача, укладеною.

Крім того, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недосягнення між сторонами домовленості щодо плати та інших умов договору та застосування у зв'язку з цим положень статті 777 Цивільного кодексу України та визнання припинення переважного права на укладення договору.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі , однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч.ч.1, 2 статті 21 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 5 ст. 5 ЗУ Про оцінку земель передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 1 ст. 13 ЗУ Про оцінку земель ).

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Дубенської міської ради від 26.04.2012 № 1369 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Дубно затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Дубно, розроблену Державним підприємством Рівненський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою .

На підставі даного рішення розмір нормативно-грошової оцінки визначено п. 5 договору від 02.12.2013р.

Дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5610300000:02:001:1493 оформлено, як витяг із вищезазначеної технічної документації, при цьому нормативна грошова оцінка станом на 02.12.2016 року становить 1 811 278 грн. (а.с. 130). Тобто від дати затвердження (26.04.2012р.) нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася, шляхом індексації її розмір станом на грудень 2016р. склав 1 811 278 грн.

Рішенням ради від 21.11.2014 №3524 Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок у м.Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки , яким встановлено орендну плату за користування земельними ділянками для колективного гаражного будівництва у розмірі 3%, у зв"язку з чим 24.04.2015р. сторонами вносилися зміни до п. 9 діючого договору (а.с. 16)

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що додаткова угода не містить змін щодо визначення розміру орендної плати, оскільки і нормативно-грошова оцінка, і ставка 3% міською радою не змінювалися.

Відтак, доводи відповідача та суду про те, що позивач самовільно змінив умови договору в частині визначення суми нормативної грошової оцінки, колегія суддів вважає помилковими та не бере до уваги.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, підставними та такими, що підтверджуються обставинами справи та нормами законодавства.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, а відтак судове рішення підлягає скасуванню із постановленням нового рішення, яким позовні вимог слід задоволити.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської міської ради від 30.08.17р. задоволити.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 15 серпня 2017 року у справі №918/399/17 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Визнати укладеною додаткову угоду в наступній редакції: