Ухвала

від 29.11.2017 по справі 757/48360/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Прокопчук Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Амборській Д.І.

за участю боржника ОСОБА_1

державного виконавця Кешкер І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 21 серпня 2017 року у справі за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А :

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1

В обґрунтування подання зазначив, що навиконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 44253751 щодо виконання виконавчого листа № 464/266/14-ц від 23 червня 2014 року, виданого Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики та борговими розписками на загальну суму 9 749 158,00 грн. та судових витрат на загальну суму 3 441 грн. Посилався на те, що в рамках даного виконавчого провадження № 44253751 було здійснено ряд виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення суду, але боржник ОСОБА_1 не вчинив жодних заходів, спрямованих на виконання рішення суду, що свідчать про навмисне (свідоме) невиконання останнім покладених на нього обов'язків, а тому просив подання задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року подання - задоволено.

Справа № 757/48360/17-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/12031/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І. Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 червня 2014 року № 464/266/14-ц.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання, посилаючись на те, що про наявність виконавчого провадження він дізнався лише 21 жовтня 2017 року. До цього моменту ніяких викликів, повідомлень або процесуальних документів він не отримував та в матеріалах справи відсутні відомості про отримання таких. Крім того, подання розглянуто з грубим порушенням норм процесуального права, встановлених ст. 377-1 ЦПК України. Вказував, що він не ухилявся від виконання рішення суду та відсутні будь-які докази на підтвердження факту ухилення від виконання зобов'язання, а натомість наведений лише факт невиконання зобов'язання. В ухвалі суду відсутня мотивувальна частина з посиланням на відповідні докази в обґрунтування подання. Крім того, державною виконавчою службою не було дотримано вимог про підвідомчість та передачу виконавчого провадження іншому відділу виконання рішень.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Державний виконавець заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання державного виконавця обґрунтоване та піддягає задоволенню, оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 сприятиме належному виконанню рішення суду, що набрало законної сили, тому що здійснені державним виконавцем заходи не дали належного результату, що пов'язано з ухилянням вказаного боржника від виконання покладеного на нього судом зобов'язання.

З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення боржнику ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України колегія суддів погоджується, вважає викладені висновки такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця є виправданим лише у випадку, коли державним виконавцем буде доведено з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Судом установлено, що 23 червня 2014 року Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 464/266/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики та борговими розписками на загальну суму 9 749 158,00 грн. та судових витрат на загальну суму 3 441 грн.

04 серпня 2014 року державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також постановою від 04 серпня 2014 року накладено арешт на все майно боржника.

На виклик державного виконавця від 12 серпня 2014 року боржник не з'явився, про що складено відповідний акт. 04 вересня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про примусовий привід боржника через органи внутрішніх справ. Примусовий привід органами внутрішніх справ не виконаний.

26 грудня 2014 року постановою начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_6 передано виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 464/266/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики та борговими розписками на загальну суму 9 749 158,00 грн. та судових витрат на загальну суму 3 441 грн. з відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі п.2 ч.1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження .

26 січня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкером І.А. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 464/266/14-ц.

Згідно з даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстровано нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 202, 2 кв.м, земельна ділянка, площею 0,25 га, земельна ділянка, площею 0, 133 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 та нежитлові приміщення офісного центру (корпус № 3), загальною площею 846, 0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_7 Зазначене нерухоме майно перебуває в іпотеці ПАТ Універсал Банк .

Відповідно до повідомлення УДАІ ГУМВС України у Львівській області, Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Головного управління Держземагенства у Львівській області, Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку за ОСОБА_1 майна, належного на праві власності не виявлено та боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу, також відсутній.

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС Україниу Львівській області від 13 липня 2017 року встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5

Державним виконавцем, з урахування даних адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Львівській області, 08 грудня 2016 року та 17 січня 2017 року, на нову адресу, боржнику направлялись виклики щодо явки до державного виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на прийом до державного виконавця не з'явився.

З метою перевірки майнового стану за адресою реєстрації та проживання боржника: АДРЕСА_1 постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утворено виконавчу групу.

20 березня 2017 року членом виконавчої групи за адресою виконання: АДРЕСА_2 встановлено, що майна, належного боржнику не виявлено.

Крім того, державним виконавцем 27 квітня 2017 року та 19 липня 2017 року повторно надсилались боржнику виклики до державного виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, разом з копіями постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про прийняття виконавчого провадження.

Також, державним виконавцем направлені запити та отримані відповіді від Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України про відсутність інформації щодо боржника ОСОБА_1

06 червня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштівборжника, що містяться на рахунках ПАТ Райффайзен Банк Аваль . У відповідь на вимогу державного виконавця, банком повідомлено відділ про залишок грошових коштів на рахунках боржника: картковий рахунок НОМЕР_4 - 101,95 дол. США; картковий рахунок НОМЕР_5 - залишок відсутній.

25 липня 2017 року постановою державного виконавця накладено арешт намайно боржника, а саме: корпоративні права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Варос (код ЄДРПОУ 20797302, м. Львів, вул. Торгова, 15), що становить 1 800 000,00 грн. розміру внеску до статутного фонду товариства.

Відповідно до повідомлення Державної міграційної служби Українивід 24 травня 2017 року № 6.3-1522/6-17 боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 від 10 грудня 2008 року, орган видачі-4601 та другим діючим паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 від 12 квітня 2013 року, орган видачі - 8099.

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 03 липня 2017 року вбачається, що боржник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 систематично здійснює перетинання державного кордону України.Останнє перетинання державного кордону України боржником відбулось 09 травня 2017 року через пункт пропуску Бориспіль-Б.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що йому було відомо про рішення Сихівського районного суду м. Львова та підтвердив наявність у нього заборгованості за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2014 року було направлено боржнику ОСОБА_8 за адресою : АДРЕСА_3, яку останній отримав 09 вересня 2014 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надано державним виконавцем до заперечення на апеляційну скаргу (а.с. 99), тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів про належне повідомлення про відкриття виконавчого провадження є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що державною виконавчою службою не було дотримано вимог про підвідомчість та передачу виконавчого провадження іншому відділу виконання рішень, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки постанова про передачу виконавчого провадження сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась. Крім того, у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває зведене виконавче провадження, боржником якого є ОСОБА_1, в тому числі і на суму 26 657 120 грн. на користь ПАТ Банк Форум заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в рамках виконавчого провадження державним виконавцем проведено ряд виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення суду, але будь у якій частині боржник рішення суду не виконав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що матеріали виконавчого провадження свідчать про ухилення боржника від виконання рішень суду про стягнення заборгованості, яка є значною, а тому наявні правові підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України - до виконання вищевказаних зобов'язань, з метою захисту прав стягувача у виконавчому провадженні.

Посилання апелянта на те, що при розгляді подання були допущені процесуальні порушення, колегія суддів колегія суддів не приймає до уваги як підставу для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки такі не призвели до неправильного вирішення подання.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що ним допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення подання.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 21 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: