Рішення

від 02.06.2010 по справі 8/98/10-8/151д/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.10 Справа № 8/98/10-8/151д/10

Суддя Попова І.А. (звільнений)

за позовом ОСОБА_1 підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 232-5)

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «РІФ» (69000, АДРЕСА_1)

про стягнення 60600 грн. основного боргу за договором № 14/03 від 14.03.2006 р., 37572 грн. пені, 30905 грн. 38 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5454 грн. річних процентів

та за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «РІФ» (69000, АДРЕСА_1)

до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 232-5)

про визнання недійсною угоди про надання правової допомоги №14/03 від 14.03.2006р. та акту звірки від 15.01.2008 р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

СПД-ФО ОСОБА_4 -ОСОБА_2

ТОВ «УНСП «РІФ» -ОСОБА_5, дов. від 20.04.2010 р.

Заявлено позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 60600 грн. основного боргу за договором № 14/03 від 14.03.2006 р., 37572 грн. пені, 30905 грн. 38 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5454 грн. річних процентів та позовні вимоги ТОВ «УНСП «РІФ» про визнання недійсними угоди про надання правової допомоги №14/03 від 14.03.2006р. та акту звірки від 15.08.2008 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2010 р. порушено провадження по справі № 8/98/10 за позовом ОСОБА_1 підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «РІФ» про стягнення 60600 грн. основного боргу за договором № 14/03 від 14.03.2006 р., 37572 грн. пені, 30905 грн. 38 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5454 грн. річних процентів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2010 р. порушено провадження по справі № 8/151д/10 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «РІФ» до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про надання правової допомоги № 4/03 від 14.03.2006 р. та акту звірки від 15.01.2008 р.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2010 р. на підставі п. 2 ст. 58 ГПК України об'єднано справи № 8/98/10 та № 8/151д/10 для сумісного розгляду, присвоєно справі № 8/98/10-8/151д/10.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалися перерви. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. п. 3 ст. 69 ГПК України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 02.06.2010 р.

Позивач СПД-ФО ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що 14.03.2006 р. з відповідачем укладено договір про надання правової допомоги № 14/03 по захисту інтересів ТОВ «Українсько-німецьке спільне підприємство «РІФ» по стягненню суми заборгованості в розмірі 606000 грн. з ТОВ «Долинка» по справі №8/140/06, розглянутій господарським судом Запорізької області. Згідно договору, сторони визначили, що вартість наданих юридичних послуг складає 10 відсотків від стягнутої суми на користь позивача відповідно до рішення господарського суду Запорізької області. Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.06.2006 р. № 8/140/06 позовні вимоги ТОВ «РІФ» задоволені в повному обсязі, з ТОВ «Долинка» на користь ТОВ «РІФ» стягнуто 606000 грн. основного боргу, а також 61778 грн. судових витрат. 15 січня 2008 р. з ТОВ «УНСП «РІФ» підписано акт звірення розрахунку, який підтверджує факт заборгованості на суму 60600 грн. зі строком оплати до 01.06.2008 р. Зобов'язання щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 60600 грн., яку позивач просить стягнути з товариства СП «РІФ» . Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 37572 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки, нарахованої за період з березня 2007 р. по лютий 2010 р. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 30905 грн. 38 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з березня 2007 р. по лютий 2010 р., та 5454 грн. річних процентів, нарахованих за зазначений період.

Відповідач -ТОВ «УНСП «РІФ» заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими, у відзиві на позов вказує, що, по-перше, позивачем не надано жодного документу в підтвердження факту надання відповідачу юридичних послуг. По-друге, з дати укладання угоди про надання правової допомоги № 14/03 від 14.03.2006 р. та дати платежу гонорару виконавцю термін позовної давності, встановлений ст.. 257 ЦК України, минув. При цьому, акт звірки розрахунків, в розумінні ст.. 263 - 264 ЦК України, не є підставою для переривання чи зупинення перебігу строку позовної давності. По-третє, у період з 15.01.2008 р. по 21.01.2008 р. включно, колишній директор ТОВ «УНСП «РІФ» ОСОБА_6 був у щорічній відпустці, що виключає можливість укладання ним від імені ТОВ» УНСП «РІФ» будь-яких документів, в тому числі й акту звірки взаємних розрахунків від 15.01.2008 р. на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог. Зазначені обставини підтверджуються протоколом загальних зборів учасників відповідача від 14.01.2008 р. та наказом № 14/08-1 від 14.01.2008 р. Також, відповідно до п. 6.3 та п. 11 укладеного з ОСОБА_6 контракту від 05.12.2005 р., останній прийняв на себе зобов'язання узгоджувати з загальними зборами учасників товариства укладання угод та інші витрати на суму , що перевищує 10000 грн. Ідентичні приписи містяться і в посадовій інструкції керівника підприємства ТОВ «УНСП «РІФ» , затвердженій загальними зборами 05.12.2005 р. Отже, станом на 22.04.2010 р. згоди на укладання з ОСОБА_2 угоди про надання правової допомоги № 14/03 від 14.03.2006 р. та підписання акту звірки розрахунків від 15.01.2008 р. відповідач не надав. В-четвертих, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, відносяться до господарських витрат, розподіл яких відбувається при розгляді спору відповідно до ст.. 49 ГПК України та не може стягуватися пред'явленням окремого позову.

Крім того, в пояснення ТОВ «УНСП «РІФ» від 22.05.2010 р. зазначено, що в угоді № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.2006 р. узгоджено, що при виконанні обов'язків обумовлених цією угодою, адвокат має право залучати помічників адвоката. Адвокатом ОСОБА_2 не надано доказів того, що ОСОБА_7, який був представником ТОВ «УНСП «РІФ» у справі № 8/140/06, є саме його помічником в розумінні Закону України «Про адвокатуру» та угоди № 14/03. Тобто, саме адвокат ОСОБА_7 здійснював фактичне надання послуг щодо представлення інтересів ТОВ «СП «РІФ» по справі № 8/140/06 на підставі довіреності від 13.04.2006 р.

В судовому засіданні 19.05.2010 р. товариством «УНСП «РІФ» заявлено клопотання про зупинення провадження по справі в зв'язку з поданням до господарського суду Запорізької області позовної заяви про визнання недійсними угоди № 14/03 від 14.03.2006 р. та акту звірки розрахунків від 15.08.2008 р. Клопотання судом відхилено, оскільки на час судового засідання зазначена позовна заява не була прийнята судом до розгляду та не порушено провадження по справі.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке спільне підприємство «РІФ» звернулося з позовною заявою до СПД-ФО ОСОБА_2 з вимогами про визнання недійсною угоди № 14/03 від 14.03.2006 р. та акту звірки від 15.01.2008 р. Ухвалою від 19.05.2010 р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 8/151д/10. Оскільки у справах № 8/98/10 та № 8/151д/10 беруть участі ті ж самі сторони, справи однорідні за предметом дослідження, суд скористався правом, наданим п. 2 ст. 58 ГПК України, об'єднавши вказані справи в одну.

Позивач -ТОВ «УНСП «РІФ» заявлені позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві, в обґрунтування позову вказує, що у період з 13.03.2006 р. по 17.03.2006 р. включно колишній директор ТОВ «УНСП «РІФ» ОСОБА_6 був у відрядженні в АсМАП м.Київ, що виключає можливість укладання ним від імені ТОВ «УНСП «РІФ» будь-яких документів, в тому числі й угоди. Зазначені обставини підтверджуються наказом № 1-10/03 від 10.03.2006 р. Також, з 15.01.2008 р. по 21.01.2008 р. включно, колишній директор позивача ОСОБА_6 був у щорічній відпустці, що виключає можливість укладання ним від імені ТОВ «УНСП «РІФ» будь-яких документів, в тому числі й акту звірки взаємних розрахунків від 15.01.2008 р., на який посилається відповідач. Зазначені обставини підтверджуються протоколом загальних зборів учасників від 14.01.2008 р. та наказом № 14/08-1 від 14.01.2008 р. Відповідно до п. 11.3.1 статуту ТОВ «УНСП «РІФ» директор може мати заступника, що й виконує обов'язки директора в межах наданих йому повноважень у період його відсутності. Заступник також має право підпису фінансових документів. В період з 13.03.2006 р. по 17.03.2006 р. та з 15.01.2008 р. по 21.01.2008 р. заступником директора ТОВ «УНСП «РІФ» був ОСОБА_8, що підтверджується наказом № 14/08-1 від 14.01.2008 р., а тому саме він мав всі юридичні повноваження на укладення будь-яких правочинів від імені товариства в вищезазначені періоди. Відповідно до п. 6.3та п. 11 укладеного з ОСОБА_6 контракту від 05.12.2005 р. останній прийняв на себе зобов'язання узгоджувати з загальними зборами учасників товариства укладання угод та інші витрати на суму, що перевищує 10000 грн. Ідентичні приписи містяться і в посадовій інструкції керівника підприємства ТОВ «УНСП «РІФ» , затвердженій загальними зборами 05.12.2005 р., позивачем не надавалася згода на укладення з ОСОБА_2 таких правочинів, як угода про надання правової допомоги № 14/03 від 14.03.2006 р. та підписання акту звірки розрахунків від 15.01.2008 р. Таким чином, позивач вважає, що зазначені обставини є підставами для визнання правочину недійсним у зв'язку з тим, що правочин (угода та акт звірки) підписані особою, що не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Крім того, позивач з посиланням на ст.. 234 ГК України вказує, що угода від № 14/03 від 14.03.2010 р. та акт звірки розрахунків від 15.01.2008 р. є фіктивними, оскільки при їх укладенні були відсутні дійсні наміри створити наслідки, які зумовлювалися правочинами. Тобто, мала місце лише імітація правочину, де відсутня головна ознака правочину -спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну правовідносин. Просить у відповідності до ст. 203, 215, 234 визнати недійсними угоду про надання правової допомоги № 14/03 від 14.03.2006 р. та акт звірки взаємних розрахунків від 15.01.2008 р.

В судовому засіданні 02.06.2010 р. позивачем заявлено клопотання про призначення судової хіміко-технічної експертизи документів, наданих СДП -ФО ОСОБА_2, щодо визначення давності їх створення. В обґрунтування зазначено, що товариство «УНСП «РІФ» ніколи не укладало із СПД-ФО ОСОБА_2 угоди № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.2006 р. та акт звірення розрахунків від 15.01.2008 р. Тому вважає, що вказані документи були створені ОСОБА_2 безпосередньо для участі у судових справах, а не в термін, що зазначений в них самих. Клопотання відхилено судом, оскільки підстави зазначені позивачем в позові, а саме: укладення правочину особою без необхідного обсягу повноважень та наявність фіктивного правочину, не є тотожними з підставами, зазначеними в клопотанні.

Відповідач - СПД-ФО ОСОБА_2 у відзиві на позов вказує, що на підставі його договірних відносин з ТОВ «Юридична компанія «ВасилисК» інтереси ТОВ «УНСП «РІФ» представляв ОСОБА_7 Твердження позивача щодо перебування директора на час укладення договору та підписання акту звірки у відпустці та відрядження вважає безпідставними, оскільки наявність наказів по підприємству не підтверджують зазначених обставин. Підписи директора ТОВ «РІФ» на оспорюваних договорах завірені гербовою печаткою підприємства. Також, відповідач зазначає, що статут ТОВ «УНСП «РІФ» не містить будь-яких обмежень повноважень директора, пов'язаних з укладенням господарських договорів.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 14.03.2006 р. укладено договір № 14/03 про надання правової допомоги, за умовами якого ТОВ «СП «РІФ» доручило, а СПД -адвокат ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання здійснити захист інтересів ТОВ «СП «РІФ» по стягненню суми заборгованості в розмірі 606000 грн. з ТОВ «Долинка» у господарському суді Запорізької області. При виконанні обов'язків, обумовлених цією угодою адвокат має право на свій розсуд обирати хід, шляхи, тактику дій, необхідних для виконання обов'язків за цією угодою, а також залучати помічників адвоката. Дії, виконані помічником адвоката вважаються такими, що виконані особисто адвокатом. Гонорар адвоката становить 10 відсотків від загальної суми, стягнутої на користь клієнта по рішенню суду в результаті дій адвоката. Гонорар підлягає сплаті в 10-денний строк з дня отримання вказаної суми.

Як свідчать вивчені матеріали, 15.08.2008 р. сторонами угоди складено акт звірки розрахунків за отримані послуги, пов'язані з розглядом справи № 8/140/06, та узгоджено, що заборгованість в розмірі 60600 грн. підлягає оплаті в строк до 01.06.2008 р. Таким чином, сторони змінили порядок розрахунків за угодою № 14/03 від 14.03.2006 р. Суд розцінює вказаний акт звірки розрахунків від 15.01.2008 р. за правовою природою, виходячи з узгоджених сторонами його умов, як правочин, яким внесено зміни до угоди № 14/103 від 14.03.2006 р. щодо строків виконання зобов'язань сторонами за угодою № 14/03.

ОСОБА_3 «УНСП «РІФ» просить визнати зазначену угоду № 14/03 та акт звірення розрахунків від 15.08.2009 р. недійсними, як такі, що укладені його представником з перевищенням своїх повноважень.

Такі твердження товариства «УНСП «РІФ» щодо недійсності договору з підстав, викладених у позові, суд знаходить хибними внаслідок наступного:

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Пунктом 11.3.1 статуту товариства «УНСП «РІФ» встановлено перелік повноважень директора товариства, відповідно до якого директор має право діяти без довіреності від імені товариства, вирішувати поточні питання діяльності товариства, окрім віднесених до компетенції зборів учасників, розпоряджатися майном та коштами товариства, укладати договори від імені товариства (у випадках, передбачених статутом -після отримання попередньої згоди загальних зборів учасників) тощо. Таким чином, повноваження директора товариства «УНСП «РІФ» на укладення договорів не мають будь-яких обмежень.

Згідно ст.. 59 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Як вказує товариство «УНСП «РІФ» з посиланням контракт, укладений з директором 05.12.2005 р., та посадову інструкцію керівника підприємства, директор зобов'язаний узгоджувати з загальними зборами учасників товариства укладання угод та інші витрати на суму, що перевищує 10000 грн. Судом встановлено, що статутом товариства «УНСП «РІФ» право директора цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто директор підписав договір без порушення наданих йому повноважень. Відповідно до роз'яснень ВАС України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (з наступними змінами та доповненнями) лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним. Передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі,контракті не впливають на відносини підприємства,від імені якої укладено угоду, з іншими особами.

Таким чином, суд не вбачає підстав вважати, що оспорювані правочини укладено з боку товариства «УНСП «РІФ» особою, яка перевищила свої повноваження, оскільки відповідно до ст. 237 ЦК України представництво у цивільних правовідносинах виникає на підставі юридичних фактів, визначених законодавством. Зокрема, представництвом, яке ґрунтується на акті органу юридичної особи, є представництво в силу якого представник діє від її імені на підставі акту органу юридичної особи, що ґрунтується на установчих документах.

Крім того, товариство «УНСП «РІФ» вбачає порушення своїх прав та обов'язків в укладенні угоди № 14/03 та акту звірки від 15.01.2008 р., оскільки вважає, що у відповідності до ст.. 234 ЦК України оспорювані правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків. ОСОБА_3 «УНСП «РІФ» не надано будь-яких доказів, які підтверджують викладені в позові обставини щодо фіктивності оспорюваних правочинів внаслідок невиконання обов'язків за цими правочинами. При цьому суд зазначає, що відсутність певних дій сторін за правочином може мати місце і при невиконанні однією із сторін покладених неї обов'язків. Невиконання або неналежне виконання правочину не може бути підставою для визнання його недійсним.

Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання недійсними угоди № 14/03 від 14.03.2006 р. та правочину від 15.01.2008 р. В задоволенні позову товариства «УНСП «РІФ» з заявлених підстав відмовляється.

Також, щодо доводів товариства «УНСП «РІФ» , викладених у відзиві на позов, суд зазначає:

Як вказує товариство «УНСП «РІФ» та підтверджується матеріалами справи, при розгляді справи № 8/140/06 в судових засіданнях інтереси ТОВ «УНСП «РІФ» представляв ОСОБА_7, який був співробітником ТОВ «Юридична компанія «ВасилисК» . Як встановлено, ОСОБА_7 приймав участь в судових засіданнях по справі № 8/140/06 на підставі договорів на інформаційне, консультаційно-довідкове та юридичне обслуговування, укладених ОСОБА_2 з ТОВ «Юридична компанія «ВасилисК» .

На підтвердження доводів щодо перебування директора на час укладення угоди № 14/03 в період з 13.03.2006 р. по 17.03.2006 р. у відрядженні товариство «УНСП «РІФ» посилається на наказ № 1-10/03 від 10.03.2006 р. При цьому відповідний наказ не надано суду. На підтвердження перебування директора товариства «УНСП «РІФ» у відпустці в період з 15.01.2008 р. по 21.01.2008 р. надано наказ № 14/08-1 від 14.01.2008 р. щодо надання ОСОБА_6 щорічної відпустки на підставі його заяви. Суд вважає, що перелічені накази не є доказами, які підтверджують наявність обставин, на яких ґрунтуються заперечення, оскільки не є первинними документами. Докази, які могли бути підставою для видання таких наказів (заява про надання відпустки, посвідчення про відрядження) товариством «УНСП «РІФ» не надано.

ОСОБА_3 «УНСП «РІФ» посилається на ст. 49 ГПК України та вказує, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають розподілу при розгляді спору і не можуть стягуватися пред'явленням окремого позову. Суд зазначає, що в даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості за господарським договором про надання юридичних послуг. Крім того, у відповідності до ст.. 49 ГПК України господарським судом відшкодовуються вже понесені витрати сторони по справі, в тому числі, на оплату послуг адвоката.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку про порушення умов договору товариством «УНСП «РІФ» щодо оплати в узгоджені строки отриманих послуг за угодою № 14/03 від 14.03.2006 р. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки товариство «УНСП «РІФ» не надало суду доказів сплати боргу, суд вважає, що вимоги СПД -ФО Кільдюшкіна в частині стягнення основного боргу в сумі 60600 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Строк виконання зобов'язань узгоджено сторонами до 01.06.2008 р. Таким чином, оскільки встановлено, що товариством «УНСП «РІФ» прострочено виконання грошових зобов'язань по оплаті отриманих послуг, вимоги про стягнення 5454 грн. річних процентів, нарахованих за період з березня 2007 р. по лютий 2010 р. та 30905 грн. 38 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за зазначений період, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 3169 грн. 88 коп. річних процентів та 14774 грн. 66 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 01.06.2008 р. по 28.02.2010 р.

З посиланням на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» СПД-ФО ОСОБА_2 просить стягнути 37572 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем. Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та приписів ст. 231 ГК України штрафні санкції визначаються законом або передбачаються договором. Суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір неустойки повинен бути погоджений сторонами. Ні закон, ні угода сторін не передбачають розміру штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до сторони, яка порушила зобов'язання. В задоволенні вимог про стягнення пені відмовляється.

Позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_2 задовольняються частково.

В задоволенні позову ТОВ «УНСП «РІФ» відмовляється.

Судові витрати покладаються на ТОВ «УНСП «РІФ» пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «РІФ» (69035, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 31036812) на користь ОСОБА_1 підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 232-5, ідентиф. номер НОМЕР_1) 60600 грн. основного боргу, 14774 грн. 66 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3169 грн. 88 коп. річних процентів. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

В позові ТОВ «УНСП «РІФ» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «РІФ» (69035, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 31036812) в доход державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області, МФО 813015,ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку - 095) 785 грн. 45 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «РІФ» (69035, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 31036812) в доход державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області, МФО 813015,ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000; символ звітності банку - 259) 132 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 21 червня 2010 року.