Рішення

від 27.11.2017 по справі 918/691/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р. Справа № 918/691/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника керівника Здолбуніської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до Приватного підприємства "Веприк" ,

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Укрсоцбанк"

про визнання недійсним іпотечного договору та додаткових договорів до нього

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 6 від 23.01.2017 р.;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

від прокуратури - ОСОБА_2, посвідчення № 017284 від 30.05.2013р.

У судовому засіданні 27 листопада 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

2 жовтня 2017 року заступник керівника Здолбуніської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Веприк", Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Укрсоцбанк" про визнання недійсним іпотечного договору та додаткових договорів до нього.

Ухвалою суду від 3 жовтня 2017 року позовну заяву від 30.09.2017 р. № 356/2-1789вих.-17 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/691/17, розгляд якої призначено на 17 жовтня 2017 року.

11 жовтня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

17 жовтня 2017 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 13 листопада 2017 року.

Ухвалою суду від 13 листопада 2017 року розгляд справи відкладено на 27 листопада 2017 року.

23 листопада 2017 року від представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Укрсоцбанк" на адресу суду надійшла заява про долучення доказів.

23 листопада 2017 року від заступника керівника Здолбуніської місцевої прокуратури Рівненської області на адресу суду надійшла заява про заміну предмету позову.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Підпунктом 3.12. пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Відповідно до 3 абзацу підпункту 3.12. пункту 3 вказаної постанови визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Судом встановлено, що заступник керівника Здолбуніської місцевої прокуратури Рівненської області, звертаючись із даним позовом, просив суд визнати недійсним з моменту укладення Іпотечний договір № 730/038-Д7М/1 від 18.07.2008р. та додаткові договори до нього, що укладені між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк". У той же час, у вищевказаній заяві прокурор просить суд визнати недійсним Іпотечний договір № 730/038-Д7М/1 від 18.07.2008р. та додаткові договори № 1 від 20.03.2009р., № 2 від 20.07.2009р., №3 від 20.08.2009р. та №4 від 17.08.2010р., що укладені між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк", що на переконання суду є уточненням позовних вимог, а не зміною предмету позову.

27 листопада 2017 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку позовної давності.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Укрсоцбанк" у судове засідання 27 листопада 2017 року не з'явився, однак у заяві про долучення доказів просив проводити розгляд справи за відсутності представнику банку.

У судове засідання 13 листопада 2017 року представник Приватного підприємства "Веприк" не з'явився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33000, м. Рівне, вул. Красильникова, буд. 28 А, кв. 1. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення з посиланням на закінчення терміну їх зберігання (а.с. 55-57, 87-89, 98-100).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Приватне підприємство "Веприк" завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Укрсоцбанк") (надалі - Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Веприк" (надалі - Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №730/038-Д7М/1, у відповідності до п. 1.1 якого за цим договором іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем всіх зобов'язань за договором кредиту №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року, надалі за текстом - "Основне зобов'язання", наступне нерухоме майно:

1.1.1. нежитлова будівля, зерносховище, загальною площею 287,5 кв.м., реєстраційний номер 21238176, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Слобідка, вул. Мала Слобідка, 60, та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Діловий захід" від 12.11.2007 року, право власності на яке зареєстровано Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" в книзі №1, номер запису 81-93 відповідно до ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16868882 від 30.11.2007 року, виданого Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" заставною вартістю 393 898,00 гривень.

1.1.2. нежитлова будівля, корівник для ВРХ на 50 голів, загальною площею 1 959,3 кв.м., реєстраційний номер 21238248, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Слобідка, вул. Мала Слобідка, 60, та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації "Діловий захід" від 12.11.2007 року, право власності на яке зареєстровано Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" в книзі №1, номер запису 82-94 відповідно до ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16869003 від 30.11.2007 року, виданого Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" заставною вартістю 393 898,00 гривень.

У відповідності до п. 1.4. Іпотечного договору суть та розмір забезпечених іпотекою вимог: виконання іпотекодавцем перед іпотекодержателем основного зобов'язання, зокрема:

1.4.1. повернення кредиту в сумі 250 000,00 гривень, з порядком погашення заборгованості за кредитом, визначеним в п. 1.1. договору, яким обумовлене основне зобов'язання з кінцевим терміном погашення кредиту до 17.07.2009 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання;

1.4.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 19,0 процентів річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання;

1.4.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання;

1.4.4. відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданими порушенням основного зобов'язання.

Пунктом 1.10. Іпотечного договору визначено, що предмет іпотеки залишається в користуванні і володінні Іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.

Згідно з пунктом 2.4.3. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення та предмети іпотеки.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 5614. Крім того, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 18.07.2008 року на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з посвідченням цього іпотечного договору, накладено заборону відчуження нежитлової будівлі, зерносховища, нежитлової будівлі, корівника для ВРХ на 50 голів, що знаходяться в с. Слобідка, вул. Мала Слобідка, 60, Острозького району Рівненської області до припинення чи розірвання цього договору, що в книзі заборон №28 (а.с. 108-115).

20.03.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк" було укладено Додатковий договір №1 до Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року, у відповідності до якого сторони внесли зміни до п. 1.1. Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року (а.с. 116-117).

20.07.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк" було укладено Додатковий договір №2 до Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року, відповідно до якого сторони внесли зміни до п.п. 1.4.1. та статті 5 Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року (118-119).

10.08.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк" було укладено Додатковий договір №3 до Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року, згідно з яким сторони внесли зміни до п.п. 1.1.1., 1.1.2., п. 1.2. та п.п. 1.4.1. Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року (120-121).

17.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк" було укладено Додатковий договір №4 до Іпотечного договору №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року, відповідно до якого сторони внесли зміни до п.п. 1.4.1. (а.с. 122-123).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2013 року у справі № 5019/500/11 встановлено, що 27.01.1994 року Мінмашпромом України видано наказ №93 "Про корпоратизацію Рівненського заводу високовольтної апаратури".

У процесі корпоратизації на базі Державного підприємства Рівненський завод високовольтної апаратури відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 23.03.2004 року № 418 створено ВАТ "Рівненський завод високовольтної апаратури" (надалі по тексту -ВАТ "РЗВА"). Засновником ВАТ "РЗВА" є держава в особі Міністерства промислової політики України. Відповідно до п. 3.3. Статуту товариства, зареєстрованого Рівненською міською управою 25.03.1994 року за № 380, товариство є правонаступником державного підприємства Рівненського заводу високовольтної апаратури.

15.12.2006 року ВАТ "РЗВА" (поклажодавець) та Приватним підприємством "Веприк" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання № 40-11, яким передбачено, що зберігач зобов`язується зберігати майно, передане йому поклажодавцем відповідно до переліку, наведеному в додатку. Предметом даного договору є підсобне господарство, в тому числі будівлі, обладнання, споруди, які не ввійшли до статутного фонду ВАТ "РЗВА" і знаходяться на балансоутриманні ВАТ "РЗВА", що передається на зберігання за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Слобідка, вул. Слобідка, 60.

20.02.2007 року спеціалістом з питань управління державним майном Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області проведено перевірку фактичної наявності об`єктів нерухомості на території підсобного господарства ВАТ "РЗВА", що знаходиться за адресою: Острозький район, с. Слобідка, про що складено акт, за результатами якого рекомендовано з метою збереження державного майна по об'єктах державної власності, які є в наявності і розташовані на території підсобного господарства, виготовити правовстановлюючі документи і в подальшому розпочати процес приватизації, у тому числі щодо корівника - об'єкт державної власності № 7.

Крім того, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2013 року у справі № 5019/500/11 встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду від 12.11.2007 року за позовом ОСОБА_4 до ПП "Веприк" про визнання права власності та зустрічним позовом ПП "Веприк" про визнання права власності на майно: будівлю гноєсховища площею 420 м.кв., будівлю зерносховища площею 287,2 м.кв. та будівлю корівника площею 1959,3 м.кв., що знаходяться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Слобідка, вул. Слобідка, 60, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано право власності на вказані об'єкти нерухомості за відповідачем. Підставою визнання права власності був укладений між ВАТ "РЗВА" та ПП "Веприк" договір купівлі-продажу № 38-11а від 10.10.2006 року.

Також, судом встановлено, що Ухвалою Рівненського міського суду від 06.02.2012 року заяву заступника прокурора міста Рівного в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна по Рівненській області про скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Діловий Захід" від 12.11.2007 року. Рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Діловий Захід" від 12.11.2007 року скасовано. Дане рішення набрало законної сили 12.11.2013 року (а.с. 44-45).

У свою чергу, як зазначалося, рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Діловий захід" від 12.11.2007 року, яке скасоване в судовому порядку, прийнято на підставі договору купівлі-продажу № 38-11а від 10.10.2006 року, який є неукладеним, що встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/500/11 від 24.12.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2013 року.

З урахуванням наведеного, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2013 року у справі № 5019/500/11 визнано за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (вул. 16 Липня,77, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13989432) право власності на будівлю корівника для ВРХ на 50 голів І черги будівництва підсобного господарства загальною площею 1280,1 м.кв., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Слобідка, вул. Слобідка, 60, та складається з: приміщення № 9 "Основне" (площею 14,6 кв.м.), приміщення № 10 "Основне" (площею 35,4 кв.м.), приміщення № 11 "Коридор" (площею 1,6 кв.м.), приміщення № 12 "Основне" (площею 35,9 кв.м.), приміщення № 13 "Основне" (площею 32,4 кв.м.), приміщення № 14 "Коридор" (площею 45,7 кв.м.), приміщення № 15 "Основне" (площею 36,0 кв.м.), приміщення № 16 "Основне" (площею 54,7 кв.м.), приміщення № 17 "Основне" (площею 14,5 кв.м.), приміщення № 18 "Основне" (площею 15,1 кв.м.), приміщення № 19 "Коридор" (площею 8,0 кв.м.), приміщення № 20 "Основне" (площею 30,1 кв.м.), приміщення № 21 "Основне" (площею 900,0 кв.м.), приміщення № 22 "Коридор" (площею 4,2 кв.м.), приміщення № 23 "Основне" (площею 10,6 кв.м.), приміщення № 24 "Коридор" (площею 9,3 кв.м.), приміщення № 25 "Основне" (площею 15,0 кв.м.), приміщення № 26 "Основне" (площею 17,0 кв.м.).

Витребувано із незаконного володіння Приватного підприємства "Веприк" (33000, м. Рівне, вул. Білякова, 4а, код ЄДРПОУ 33510486) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (33028, м. Рівне, вул.16 Липня, 77, код ЄДРПОУ 13989432) будівлю корівника для ВРХ на 50 голів І черги будівництва підсобного господарства загальною площею 1280,1 м.кв., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Слобідка, вул. Слобідка, 60, та складається з: приміщення № 9 "Основне" (площею 14,6 кв.м.), приміщення № 10 "Основне" (площею 35,4 кв.м.), приміщення № 11 "Коридор" (площею 1,6 кв.м.), приміщення № 12 "Основне" (площею 35,9 кв.м.), приміщення № 13 "Основне" (площею 32,4 кв.м.), приміщення № 14 "Коридор" (площею 45,7 кв.м.), приміщення № 15 "Основне" (площею 36,0 кв.м.), приміщення № 16 "Основне" (площею 54,7 кв.м.), приміщення № 17 "Основне" (площею 14,5 кв.м.), приміщення № 18 "Основне" (площею 15,1 кв.м.), приміщення № 19 "Коридор" (площею 8,0 кв.м.), приміщення № 20 "Основне" (площею 30,1 кв.м.), приміщення № 21 "Основне" (площею 900,0 кв.м.), приміщення № 22 "Коридор" (площею 4,2 кв.м.), приміщення № 23 "Основне" (площею 10,6 кв.м.), приміщення № 24 "Коридор" (площею 9,3 кв.м.), приміщення № 25 "Основне" (площею 15,0 кв.м.), приміщення № 26 "Основне" (площею 17,0 кв.м.).

Згідно зі ст. 35 ГПК України, п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

У відповідності до ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Статтею 3 України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Як зазначено у ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Іпотека, в силу ст. 575 ЦК України, є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що права володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

Як вбачається з рішення Господарського суду Рівненської області від 05.11.2013 року у справі № 5019/500/11, в тому числі і з його резолютивної частини, власником майна, що передане Іпотечним договором №730/038-Д7М/1 від 18.07.2008 року (із змінами та доповненнями) є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.

Таким чином, Приватне підприємство "Веприк", не будучи власником предмета іпотеки, не мало права на його передачу в іпотеку в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року N 11 (далі - Постанова № 11) вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З огляду на те, що майно, яке передавалося в іпотеку за оспорюваним договором, Приватному підприємству "Веприк" не належало, оспорюваний іпотечний договір № 730/038-Д7М/1 від 18.07.2008р. в момент його укладення не відповідав положенням ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 317, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, зважаючи на що, суд визнає вимоги про визнання недійсним Іпотечного договору № 730/038-Д7М/1 від 18.07.2008р. та додаткових договорів № 1 від 20.03.2009р., № 2 від 20.07.2009р., №3 від 20.08.2009р. та №4 від 17.08.2010р., що укладені між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк" правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, звертаючись до суду із даним позовом, заступник керівника Здолбуніської місцевої прокуратури Рівненської області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області просили суд поновити строк позовної давності.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У статті 260 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.11.2013 року у справі № 5019/500/1 1 задоволено позов Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області до Приватного підприємства "Веприк", визнано за державою в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області право власності на будівлю корівника для ВРХ на 50 голів першої черги будівництва підсобного господарства загальною площею 1 280,1 кв.м..

Як вбачається з матеріалів справи, з метою оформлення права власності на вказане майно Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області звернулося до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації". Однак, 30.06.2017 року державним реєстратором, на підставі пункту 6 частини 1 та пунктом 5 частини 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження", відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно, у зв'язку з наявністю обтяжень на майно - іпотеки, зареєстрованої 18.07.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_3

За даних обставин, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що він мав змогу дізнатися про наявність іпотечного договору, на вищевказане майно лише 30.06.2017 року з листа державного реєстратора про відмову в реєстрації.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що строк позовної давності, що передбачений ст.257 ЦК України, не минув, оскільки прокурор звернувся до господарського суду із позовною заявою 02.0.2017 року, що підтверджується відміткою відділу канцелярії та документального забезпечення суду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати згідно статті 49 ГПК України покладаються на Комітет та Товариство.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Іпотечний договір № 730/038-Д7М/1 від 18.07.2008р. та додаткові договори № 1 від 20.03.2009р., № 2 від 20.07.2009р., №3 від 20.08.2009р. та №4 від 17.08.2010р., що укладені між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Веприк".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 800 (вісімсот) грн. - витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Веприк" (33000, м. Рівне, вул. Красильникова, 28/а, кв. 1, код ЄДРПОУ 33510486) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 800 (вісімсот) грн. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 6 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77);

3 - Здолбунівській місцевій прокуратурі рекомендованим (35800, Рівненська обл., Острозький р-н, м. Острог, пр-кт Незалежності, 18а);

4- відповідачу-1 рекомендованим (33000, АДРЕСА_1);

5- відповідачу-2 рекомендованим (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29);

6- прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).