Постанова

від 27.11.2017 по справі 921/542/16-г/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р. Справа № 921/542/16-г/4

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Збаразької міської ради, вих.№03-1275/26 від 23.10.2017 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2017 року, суддя Бурда Н.М.

у справі № 921/542/16-г/4

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кузьмихи Наталії Іванівни, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область

до відповідача: Збаразької міської ради, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область

про скасування рішення сесії Збаразької міської ради за № VІІ/8/29 від 10.06.2016 р. "Про розірвання договору оренди землі, укладеного 01.11.2008 р., і припинення права оренди землі Кузьмихи Н.І. на земельну ділянку по вул. Павлова, кадастровий номер 6122410100:02:005:0540"

за участю представників:

від позивача - Гудима Л.Р. - представник (довіреність б/н від 10.05.2016р.)

від відповідача (скаржника) - Присяжнюк О.А. - представник (довіреність вих.№03-1222/2.6 від 10.10.2017р.)

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.10.2017 року в справі № 921/542/16-г/4 позов задоволено. Рішення Збаразької міської ради №VII/8/29 від 10.06.2016р. "Про розірвання договору оренди землі укладеного 01.11.2008р. з громадянкою Кузьмихою Н.І." визнано неправомірним та скасовано.

В апеляційній скарзі, відповідач, просить рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2017 року в справі № 921/542/16-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому останній вказує, що приписи п. 289.1 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про оцінку землі", вказують, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються в законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. В той час, орендар систематично ухилявся від сплати орендної плати, як зазначає відповідач. З огляду на викладене, відповідач вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2017 року по справі № 921/542/16-г/4 та прийняти нове рішення.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

01 листопада 2008 року між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності Кузьмихою Н.І., як орендарем та Збаразькою міською радою Тернопільської області, в особі міського голови Бочарова М.Г., як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, строком на 49 років, для комерційного використання (будівництва та обслуговування торгового спортивно-оздоровчого комплексу), загальною площею 1,28га, яка знаходиться по вул.Павлова в м.Збараж Тернопільської області. Вказаний договір відповідно до вимог чинного законодавства було зареєстровано у Тернопільській філії ДЗК в м.Збараж 17.11.2008 за №040864803563.

При цьому, відповідно до умов п. 10 вищевказаного договору оренди, розмір орендної плати за користування даною земельною ділянкою вноситься орендарем у формі та розмірі 3% нормативної грошової оцінки (згідно рішення міської ради №656 від 17.01.2008 "Про встановлення розмірів орендної плати за землю" складає 355552,9 грн), що становить 10666,59грн. в рік;

У відповідності до умов п. 38 Договору, його дія припиняється у разі:

- закінчення строку , на який його було укладено;

- невиконання умов договору;

- придбання у орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Дія Договору припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія даного Договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 39 Договору).

Згідно з п. 40 Договору, допускається його розірвання в односторонньому порядку.

Розірвання договору в односторонньому порядку можливе тільки при умові не виконання умов договору (п. 41 Договору).

За твердженням позивача 09 лютого 2015 року між відповідачем - Збаразькою міською радою, в особі діючого на даний час міського голови Полікровського P.C., як орендодавцем, та Кузьмихою Н.І., як орендарем, на виконання рішення сесії Збаразької міської ради №771 від 08.07.2014р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки м. Збараж", укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.11.2008 року, якою змінено нормативну грошову оцінку землі, що становить 4794624 грн.

10 червня 2016р. Збаразькою міською радою Тернопільської області, керуючись ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 12, 93 Земельного кодексу України, прийнято рішення №VII/8/29 "Про розірвання договору оренди землі укладеного 01.11.2008р. з громадянкою Кузьмихою Н.І.", яким вирішено:

1) Розірвати договір оренди землі укладеного 01.11.2008р. зареєстрованого у Тернопільській ДЗК в м.Збаражі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.11.2008 за №040864803563, укладеного з Кузьмихою Н.І. на земельну ділянку кадастровий номер 6122410100:02:005:0540, яка знаходиться по вул.Павлова, площею 1,28га в односторонньому порядку.

2) Припинити право оренди гр. Кузьмихи Н.І. на земельну ділянку кадастровий номер 6122410100:02:005:0540, яка знаходиться по вул.Павлова, площею 1,28га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 342243761224, яка перебуває в комунальній власності в особі Збаразької міської ради, номер запису 5392634 від 17.04.2014р. та перевести її в землі запасу.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, воно прийнято, зокрема, на підставі листа ДФСУ ГУДФС у Тернопільській області Кременецької ОДПІ Збаразького відділення (Вх.№05-522/2,6 від 09.06.2016р.) про заборгованість гр. Кузьмихи Н.І. по орендній платі за земельну ділянку по вул.Павлова в сумі 110924,46 грн., а також з огляду на невиконання нею (Кузьмихою Н.І.) умов договору оренди землі від 01.11.2008р., оскільки дана земельна ділянка надана в оренду для будівництва торгового спортивно-оздоровчого комплексу, але по даний час будівництво не розпочате і не проводиться, земельна ділянка не використовується та знаходиться в занедбаному стані, що у відповідності до п.п. 40,41 вказаного договору є підставою для його розірвання в односторонньому порядку. Також до уваги були взяті пропозиції постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, архітектури, будівництва (протоколі № 10 від 08.06.2016 року та № 11 від 09.06.2016 року).

Так нормами чинного на час прийняття оскаржуваного рішення законодавства, що регулює спірні правовідносини сторін, встановлено, що зміну або розірвання господарського договору може бути вчинено за згодою сторін, у разі односторонньої відмови від нього (односторонньої зміни умов) або судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. За загальним правилом, зміна або розірвання договору в односторонньому порядку не допускаються.

Укладаючи договір оренди землі від 01.11.2008 орган місцевого самоврядування використав надані йому законом повноваження на розпорядження землями відповідної територіальної громади, шляхом надання відповідної земельної ділянки в користування на правах оренди, а отже діяв як рівний суб'єкт цивільно-правових відносин, на якого поширюються норми цивільного законодавства України.

Як визначено умовами укладеного 01.11.2008 договору оренди землі, сторони дійшли згоди про те, що дія даного Договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 39 Договору).

Згідно з п. 40 Договору, допускається його розірвання в односторонньому порядку.

Розірвання договору в односторонньому порядку можливе тільки при умові не виконання умов договору (п. 41 Договору).

Судом встановлено, що відповідач прийняв спірне рішення, зокрема, з мотивів вчинення позивачем порушення умов договору, та, відповідно, обґрунтовуючи його необхідністю захисту свого порушеного права та в межах відповідальності сторони за невиконання чи неналежне виконання договору.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що, при його прйнятті, Збаразька міська рада, керувалась Законом України "Про оренду землі", ст.ст. 12, 93 Земельного кодексу України та пунктами п.п. 40,41 договору оренди землі від 01.11.2008, вказавши при цьому, що позивач не виконував умови договору, в частині сплати орендної плати за земельну ділянку по вул.Павлова в сумі 110924,46 грн. ( керуючись при цьому умовами договору оренди землі від 01.11.2008, додатками до договору, розрахунком орендної плати з 01.01.2015, нову діючу нормативно-грошову оцінку, яка вступила в дію з 01.01.2015, враховуючи інформацію, одержану від ДФСУ ГУДФС у Тернопільській області Кременецької ОДПІ Збаразького відділення (лист Вх.№05-522/2,6 від 09.06.2016р.) , а також з огляду на те, дана земельна ділянка надана в оренду для будівництва торгового спортивно-оздоровчого комплексу, але по даний час будівництво не розпочате і не проводиться, земельна ділянка не використовується та знаходиться в занедбаному стані.

Досліджуючи в процесі розгляду справи правомірність прийнятого рішення та відповідність його нормам чинного законодавства, судом встановлено наступне:

- однією із підстав прийняття оскаржуваного рішення про розірвання договору оренди землі стала несплата позивачем орендної плати за земельну ділянку по вул.Павлова в сумі 110924,46 грн, яка виникла внаслідок перерахунку до розміру, визначеному додатковою угодою від 09.02.2015 до договору оренди від 01.11.2008.

Правова оцінка додаткової угоди від 09.02.2015 року до договору оренди землі від 01.11.2008р., на яку посилається відповідач, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, була предметом розгляду справи №921/503/16-г/4 за позовом фізичної особи - підприємця Кузьмихи Наталії Іванівни до відповідача Збаразької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди від 09.02.2015 року до договору оренди землі, до вирішення якої провадження у справі за №921/542/16-г/4 було зупинено, в порядку ст. 79 п. 1 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу від 15.11.2016 .

Зі змісту прийнятого Господарським судом Тернопільської області рішення від 16.05.2017 у справі №921/503/16-г/4 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду у цій справі від 04.07.2017 (набрала законної сили 04.07.2017р.) випливає, що додаткова угода від 09.02.2015р. до договору оренди землі від 01.11.2008р., визнана судом недійсною з моменту її укладення.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 за № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Нормами статті 35 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в подальшому позивачем, відповідно до договору оренди землі від 01.11.2017 та з урахуванням рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/503/16-г/4 від 16.05.2017 у Збаразьке відділення Кременецької ОДПІ подано уточнену "Податкову декларацію з плати за землю" за 2015. Так відповідно до уточнюючого розрахунку сума орендної плати за 2015 становить 16253,11 грн., проведено зменшення попередньо нарахованої суми орендної плати в розмірі 127585,61 грн., а за даними особового рахунку СПД Кузимиха Н.І., нею в 2015 сплачено 24300 грн. орендної плати за землю. Вказані обставини підтверджуються долученою позивачем до матеріалів справи копією листа Збаразького відділення Кременецької ОДПІ №22710/1300 від 05.10.2017. Відтак, відсутні підстави вважати, що станом на 01.06.2016 була наявною заборгованість по орендній платі, а отже відповідачем не доведено належними і допустимими доказами порушення позивачем - ФОП Кузьмиха Н.І. умов договору оренди землі від 01.11.2008 в частині систематичної несплати орендних платежів за користування земельною ділянкою.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем умов договору оренди землі від 01.11.2008 в частині будівництва торгового спортивно-оздоровчого комплексу, яке на даний час не розпочате і не проводиться, а земельна ділянка не використовується та знаходиться в занедбаному стані, судом встановлено наступне:

- відповідно до п. 32 договору оренди землі від 01.11.2008 позивач зобов'язався, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження), утримувати прилеглу територію в належному стані, облагородити прилеглу територію. Так у пункті 27 договору визначено обмеження (обтяження ) щодо використання земельної, яке полягає у тому, що дана земельна ділянка розташована в охоронній зоні Національного заповідника "Замки Тернопілля" та на ній розташовано захоронення, яке орендар зобов'язаний окультурити;

- так у п. 29 договору визначено право орендодавця вимагати від підприємця Кузьмихи Н.І., зокрема, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та утримувати прилеглу територію в належному стані, облагородити прилеглу територію;

- на підтвердження факту порушення позивачем зазначених вище умов догору, відповідачем долучено до матеріалів справи протоколи № 10 від 08.06.2016 року та № 11 від 09.06.2016 року постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, архітектури, будівництва, у яких зафіксовано вказані порушення, як підстави для звернення до міської ради з пропозицією щодо розгляду на засіданні сесії міської ради проекту рішення щодо розірвання договору оренди землі від 01.11.2008р. в односторонньому порядку;

- однак, всупереч викладеному, умови договору оренди земельної ділянки не містять строків здійснення будівництва торгово спортивно-оздоровчого комплексу, а належних доказів на підтвердження систематичних порушень використання нею земельної ділянки (як-то, зокрема, актів обстежень земельної ділянки, на проведення яких посилаються члени комісії при вирішенні питання щодо перебування в оренді земельної ділянки по вул. Павлова в гр. Кузьмихи Н.І. (п. 3 протоколу №10 від 08.06.2016 ) відповідачем не подано;

- матеріали справи містять надані позивачем докази на підтвердження факту виконання робіт по виготовленню дозвільних документів та проектно-кошторисної документації для подальшого будівництва на орендованій земельній ділянці торгово спортивно-оздоровчого комплексу, а саме: інвестиційну пропозицію, містобудівне обґрунтування по розміщенню спортивно-відпочивального комплексу в м. Збараж від 2006, комплексний державний експертний висновок № 75-141-08 по робочому проекту на будівництво торгового спортивно-відпочивального комплексу по вулиці Павлова в місті Збаражі Тернопільської області, будівельний паспорт на забудову земельної ділянки реєстраційний номер 194 від 02.11.2007, технічні умови з водопостачання, телефонізації і радіофікації, пожежної безпеки, газифікації, електрифікації, тощо, однак враховуючи, що такі документи розроблено ще до укладення договору від 01.11.2008, відповідно суд приходить до висновку, що даний договір міг прийматися з їх врахуванням.

Крім цього, дослідження та аналіз доказів, що подані сторонами в обґрунтування заявлених ними вимог та заперечень (зокрема, умов договору оренди землі, укладеного 01.11.2008), дають підстави суду дійти висновку, що :

- Законом України "Про оренду землі" виділено три види розірвання договору оренди землі, які не є тотожними:

1. розірвання договору за згодою сторін - "договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін" (ч. 3 ст. 31 Закону);

2. дострокове розірвання договору оренди землі - "на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом" (ч. 3 ст. 31 Закону). Підстави для дострокового розірвання через суд закріплені в ч. 1 ст. 32 Закону та полягають у невиконанні орендарем своїх обов'язків, визначених положенням закону або договору;

3. розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку - "розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором" (ч. 4 ст. 31 Закону).

"Дострокове" розірвання через суд можливе у разі наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 32 Закону, а "одностороннє" розірвання за рішенням ради - при наявності підстав, безпосередньо передбачених в самому договорі оренди.

Тому, розірвання договору оренди в односторонньому порядку за наявності відповідних положень у договорі повинно здійснюватись саме рішенням ради, оскільки саме рішення у відповідності до норм ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" є єдино можливою формою волевиявлення ради.

Такої ж правової позиції щодо права на розірвання договору оренди в односторонньому порядку за рішенням ради дотримується і ВГСУ, зокрема у своїх постановах від 10.11.2015 і 19.07.2016 у справі №910/27023/14 та від 03.12.2015 у справі №910/190/15.

Досліджуваний судом, як доказ у справі, договір оренди землі від 01.11.2008, як умову розірвання його в односторонньому порядку визначає - невиконання умов договору (п. 41 Договору). Закон України "Про оренду землі" у ч.1 ст. 32 встановлює окремі підстави, при появі яких орендодавець може звернутися до суду із позовом про дострокове розірвання договору - це, зокрема, невиконання орендарем своїх обов'язків відповідно до положень Закону, Земельного кодексу чи умов договору. Порушення цих обов'язків дійсно може стати підставою для розірвання договору, але не через рішення ради, а через суд. Для розірвання договору в односторонньому порядку шляхом прийняття рішення необхідна наявність підстав, визначених саме у п. 41 цього договору.

При цьому у зазначеному пункті договору сторони не узгодили, за невиконання яких саме умов договору його сторона вправі розірвати договір в односторонньому порядку, а тому прийняте Збаразькою міською радою рішення №VII/8/29 від 10.06.2016р. є таким, що прийняте поза межами правового поля.

Таким чином, відповідач не навів і не довів обставин, з яких вбачається зміст його порушеного права станом на час прийняття спірного рішення та можливість і необхідність захисту цього права саме у такий спосіб.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Збаразької міської ради, вих.№03-1275/26 від 23.10.2017 року залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.10.2017 року в справі № 921/542/16-г/4 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 04.12.2017 р.

Головуючий -суддя Малех І.Б.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.