Постанова

від 30.11.2017 по справі 922/2590/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа № 922/2590/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

прокурора - Ногіної О.М. (посвідчення № 032167 від 11.02.2015)

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 32-20-14-11926/0/19-17 від 25.07.2017)

представники відповідачів - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. № 3300 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2017 у справі № 922/2590/17

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

до відповідачів:

1) Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Близнюки;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нікольська , с. Миколаївка Друга

про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року до Господарського суду Харківської області звернувся Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області із позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області до Близнюківської РДА та ТОВ Агрофірма Нікольська про визнання недійсним договору б/н від 03.08.2009, що укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Нікольська щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320683500:03:000:0302 площею 21,1332 га, та зобов'язання ТОВ Агрофірма Нікольська повернути земельну ділянку кадастровий номер 6320683500:03:000:0302 площею 21,1332 га у власність держави. Судові витрати прокурор просив суд покласти на відповідачів.

05.09.2017 Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області звернулась до суду із заявою про застосування положень про сплив позовної давності у спорі, що є предметом даної справи №922/2590/17.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.10.2017 по справі № 922/2590/17 (суддя Погорелова О.В.) в задоволенні позову відмовлено, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Заступником прокурора Харківської області на дане рішення подано апеляційну скаргу, в якій скаржник посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2017 по справі № 922/2590/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити. Судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів.

Ухвалою суду від 30.10.2017 апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 16.11.2017 об 11:00 год.

15.11.2017 від Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Близнюки надійшло клопотання, в якій відповідач-1 просить розглянути справу без участі представника адміністрації за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 16.11.2017 уповноважений представник позивача просив суд апеляційної інстанції врахувати, що згідно вимог чинного законодавства розпорядження спірною земельною ділянкою знаходиться поза межами компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Крім того, позивач не є стороною спірного договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 розгляд справи відкладено на 30.11.2017 о 9:30 год.

Відповідач-2, ТОВ Агрофірма Нікольська , надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 12263 від 29.11.2017), в якому проти доводів скаржника категорично заперечує, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, а тому просить залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, з підстав та обставин, викладених у даних поясненнях.

Відповідач-1, Близнюківська районна державна адміністрація у своєму відзиві на апеляційну скаргу (вх. лист ел. пошти № 1881 від 29.11.2017) проти апеляційної скарги прокурора заперечує у повному обсязі та просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на пропуск прокурором строку позовної давності, а рішення суду першої інстанції у даній справі просить залишити без змін. Також, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника Близнюківської районної державної адміністрації відповідач-1 просить розглянути дану справу без участі його представника.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши у судовому засіданні 30.11.2017 прокурора та уповноваженого представника позивача, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Приймаючи рішення у даній справі суд першої інстанції послався на те, що оскільки земельним законодавством передбачено обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати за них, тому укладення відповідачами 03.08.2009 спірного Договору оренди землі водного фонду без проведення нормативної грошової оцінки свідчить про порушення законодавства у таких правовідносинах, а тому з огляду на норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України заявлені прокурором позовні вимоги є обґрунтованими. Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що відповідачами у справі заявлено про сплив позовної давності.

Зваживши на те, що прокурор мав усі можливості та повноваження для отримання повної та достовірної інформації протягом встановленого законом строку позовної давності, як про розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 363 від 18.05.2009, так і про договір оренди земельної ділянки від 03.08.2009, на підставі якого він укладений (від дати його укладення та державної реєстрації), суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову прокурора у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок місцевого господарського суду передчасним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 14.10.2014 № 1697-VІІ Про прокуратуру , який набрав чинності 15.07.2015, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема до статей 2 та 29.

Зазначеними статтями Господарського процесуального кодексу України регламентовано участь прокурора у розгляді справ.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України Про прокуратуру . Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України Про прокуратуру , а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший та другий частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У пунктах 1 та 3 постанови Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам від 23.03.2012 № 7 (із змінами) Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави .

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру . Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.10.2008, який укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ Агрофірма Нікольська щодо оренди земельної ділянки водного фонду кадастровий номер 6320683500:03:000:0302 площею 21,1332 га, у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку, та зобов'язання ТОВ Агрофірма Нікольська повернути зазначену земельну ділянку у власність держави.

Підставою позову є порушення сторонами правочину приписів чинного законодавства під час укладення зазначеного Договору, зокрема порушення статей 13, 18 Закону України Про оцінку земель , статей 15, 21 Закону України Про оренду землі , оскільки Договір укладений без проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 цього Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Обґрунтовуючи подання позову в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області послався на те, що в силу частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, органом, уповноваженим державною здійснювати функції щодо розпорядження земельними ділянками державної форми власності сільськогосподарського призначення та території області на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Прокурор зазначив, що оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не вжито заходів щодо усунення порушень земельного законодавства у діяльності Близнюківської районної державної адміністрації у зв'язку з укладенням спірного договору оренди землі, тому відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі вказаного органу. Факт порушення інтересів держави полягає у недоотриманні належного доходу від надання в користування спірної земельної ділянки через невідповідності визначення розміру орендної плати нормам закону, а саме за відсутності проведеної нормативної грошової оцінки об'єкта оренди.

Проте колегія суддів вважає, що при подачі позовної заяви прокурором було неправильно визначено позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як свідчать матеріали справи, Близнюківською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) на підставі розпорядження райдержадміністрації від 18.05.2009 № 363 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для рибогосподарських потреб на умовах оренди ТОВ Агрофірма Нікольська на території Криштопівської сільської ради надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нікольська в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, про що між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду від 03.08.2009.

Згідно умов договору оренди земельної ділянки водного фонду земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 21,1332 га, у тому числі: водне дзеркало - 10,7209 га, прибережна захисна смуга - 9,7264 га, площа землі під гідротехнічними спорудами - 0,4384 га, під відкритими низинними заболоченими землями - 0,2475 га. Земельна ділянка передається по акту прийому-передачі, який оформляється в термін, не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору (його державної реєстрації).

Даний договір зареєстрований в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру ХРФЦ ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040968500002 від 07.08.2009.

Згідно пункту 2.1. Договору земельна ділянка передана в оренду з метою сільськогосподарського використання для рибогосподарських потреб.

Договір укладено на термін 49 років (пункт 2.2. Договору).

За умовами пункту 2.3. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді розміром 150 гривень за один гектар загальної площі на рік. Грошова плата вноситься на відповідний рахунок бюджету Криштопівської сільської ради. Додатково до встановленої суми справляється плата за надані в оренди ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення на відповідний рахунок його одержувача - відділу державного казначейства в Близнюківському районі Харківської області МФО 851011 (плата за спеціальне використання рибних та водних ресурсів) за кодом платежу 22120000 до 15 листопада щорічно в сумі 75,00 грн. за площу водного дзеркала менше 20 гектарів (Закон України Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет на 2005 рік та деяких інших нормативних актів України від 23.03.2005 № 2505-ІV . Після проведення орендарем грошової оцінки земельної ділянки розмір орендної плати може бути змінено згідно чинного законодавства.

Згідно пункту 2.4. Договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За умовами пункту 2.4. Договору в разі припинення договору орендодавець та орендар в 10-ти денний термін в обов'язковому порядку складають акт прийому-передачі.

Отже, умовами, що визначені сторонами у пункті 2.4. Договору, передбачено обов'язок орендаря повернути орендовану земельну ділянку саме орендодавцеві, тобто, особі, від якої ця земельна ділянка була прийнята в оренду.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не було стороною у договорі оренди земельної ділянки водного фонду від 03.08.2009, укладеного між відповідачами та не приймало участі в його укладанні.

Крім того, прокурором не підтверджено, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області також наділено повноваженнями для здійснення контролю за діяльністю районних державних адміністрацій, зокрема, здійснювати державний контроль за використанням земель.

Натомість колегія суддів приймає до уваги те, що пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) унормовано, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

В силу положень статті 33 Закону України Про місцеві державні адміністрації (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Тобто, здійснювати державний контроль за діяльністю районних державних адміністрацій, в тому числі, у сфері земельних правовідносин є обов'язком обласних державних адміністрацій.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 16 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що саме обласна державна адміністрація, як державний орган, наділений достатніми повноваженнями для здійснення контролю за діяльністю районних державних адміністрацій, зокрема, здійснювати державний контроль за використанням земель за допомогою, у тому числі інформації, отриманої від органу земельних ресурсів Харківської області.

І лише у разі нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту економічних інтересів держави, наявні підстави для представництва їх інтересів прокурором у суді з дотриманням встановленого порядку, що передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру .

Однак господарський суд першої інстанції, всупереч вимогам чинного законодавства, належним чином не перевірив правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у даних правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, не надав вищенаведеним обставинам належної правової оцінки та помилково розглянув по суті подану прокурором позовну заяву.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.02.2016 № 01-06/348/16 Про деякі питання застосування положень Закону України Про прокуратуру щодо представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді у разі подання прокурором позову в інтересах держави господарський суд повинен оцінити правильність визначення прокурором позивача . У разі неправильного його визначення потрібно повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК.

Якщо ж господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК (абзац 4 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам від 23.03.2012 № 7 (із змінами).

Відповідно до приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора Харківської області є такою, що підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2017 у справі № 922/2590/17 підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 81, статтями 91, 99, 101, 102, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.10.2017 у справі № 922/2590/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.