КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 825/1468/17 Суддя доповідач Костюк Л.О. У Х В А Л А 05 грудня 2017 року м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем 24.11.2017 року подано апеляційну скаргу. Оскаржувану постанову апелянт отримав 24.11.2017 року, отже апеляційна скарга подана у строк визначений ч. 2 ст. 186 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано. Натомість, апелянт звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати. Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір». З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати судового збору. Викладені в клопотанні доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов'язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою. Апелянтом також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи яка діє як суб'єкт владних повноважень не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом. Відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки не має виключного характеру. Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Враховуючи вищенаведені доводи, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання. Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. У вищезазначеному адміністративному позові, який подано у вересні 2017 року, оскаржуються три податкові повідомлення-рішення на зальну суму 850 000,00 грн. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору складає – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 року становить 1600 грн. Так, 1,5 % ціни позову складатиме – 12750,00 грн. Отже, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 12750,00 *110% = 14025,00 грн. Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху. Керуючись ст.ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, – У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валвіт» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- залишити без руху. В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати відмовити. Надати апелянту строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України. Суддя Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2017 |
Оприлюднено | 08.12.2017 |
Номер документу | 70716347 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Костюк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні