Постанова

від 22.05.2018 по справі 825/1468/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 травня 2018 року

справа №825/1468/17

адміністративне провадження №К/9901/24985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача не з'явився,

відповідача Репеха О.О. - за дов. від 09 лютого 2018 року №864/9/25-01-10-15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А., Троян Н.М. від 18 січня 2018 року у справі № 825/1468/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Валвіт до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Валвіт (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2017 року №0001861400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням на 658 706 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 164 677 грн, №0001871400 про збільшення податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями у сумі 17 655 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4414 грн, №000188400 про завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2016 року на 4548 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття податковим органом.

14 листопада 2017 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства задоволений повністю, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 12 червня 2017 року №0001861400, № 0001871400, №000188400.

18 січня 2018 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства до податкового органу задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 12 червня 2017 року № 0001861400, яким збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 823 383, 00 грн., у тому числі за основним платежем (податковим зобов'язанням) на суму 658 706, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 164 677, 00 грн. В решті позовних вимог у задоволені позову відмовлено.

19 лютого 2018 року відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій податковий орган зазначає про те, що суди в порушення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України неповно оцінили обставини справи, що виключає можливість висновку щодо правильності застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору по суті, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити Товариству в задоволені позовних вимог.

21 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №825/1468/17 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

13 березня 2018 року позивачем наданий відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

12 березня 2018 року справа № 825/1468/17 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає частково.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом 12 червня 2017 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, від 18 травня 2017 року №253/14/31507555 прийняте податкове повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, за податковим зобов'язанням 658 706 грн, за порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пункту 5 Наказу Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , пункту 15 Наказу Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід . Штрафні фінансові санкції у сумі 164677 грн. застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок податкового органу про заниження податку на прибуток у сумі 658 706, 00 грн, за звітний 2014 рік, обумовлений заниженням Товариством об'єкта оподаткування внаслідок спливу строку позовної давності кредиторської заборгованості позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю Пафіс .

Оцінюючи спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися на тому, що за умовами договорів поруки від 02 лютого 2009 року № 11-02/3138 та №11-02/3139, укладених між Товариством, як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю Пафіс , як поручителем, Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ (позивач у справі) зобов'язаний повернути ЗАТ КП ПриватБанк (Кредитор) кредит в строки до 24 лютого 2009 року. За умовами вказаних договорів, сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу впродовж п'яти років, внаслідок чого вважають, що сплив строку позовної давності відбудеться у лютому 2014 року.

Застосовуючи положення статей 256, 257 Цивільного кодексу України, контролюючий орган визнав заборгованість в сумі 3 659 479, 98 грн. безнадійною кредиторською заборгованістю, такою що підлягає включенню до складу Інші доходи податкової звітності з податку на прибуток за 2014 рік, на підставі підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено випадки, в яких перебіг позовної давності переривається. Зокрема, у частині першій вказаної статті визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. При цьому, частиною третьою цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть належати зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує факт господарської операції, проте акт звірки фактично є дією у розумінні статті 264 Цивільного кодексу України, яка свідчить про визнання сторонами сум заборгованості і як наслідок переривання строку позовної давності. Позивачем на перевірку надавались акти звірок взаєморозрахунків між Товариством та Товариством з обмеженої відповідальності Пафіс , які підтверджують переривання строків позовної давності, після підписання яких (актів звірок) строки позовної давності починаються спочатку.

Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підписання сторонами актів звірок взаєморозрахунків вказує на визнання Товариством своєї заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Пафіс за відповідними зобов'язаннями, оскільки цей акт посвідчує стан розрахунків та наявність заборгованості, яка рахується у складі бухгалтерського обліку платників податків, при цьому положення статті 264 Цивільного кодексу України не застосовується до спірних відносин, оскільки заборгованість є визнаною сторонами і не потребує визнання. Наявність заборгованості, що рахується в балансі, або за балансом господарюючих суб'єктів сама по собі не вказує на переривання перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення зазначеної заборгованості.

Висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що у даному випадку строк позовної давності за вимогою про стягнення боргу почав свій перебіг заново з 10 січня 2017 року є хибним.

Актом перевірки, дослідженням оборотно-сальдової відомості по рахунку 6852 доведена наявність у позивача безнадійної кредиторської заборгованості, такою що підлягає включенню до складу Інші доходи податкової звітності з податку на прибуток за 2014 рік на підставі підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права в частині спору та неправомірно задовольнив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2017 року № 0001861400, що відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції в цій частині з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № 825/1468/17 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12 червня 2017 року № 0001861400, та прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № 825/1468/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер