Рішення

від 30.11.2017 по справі 400/1096/17

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/1096/17

Провадження № 2/400/357/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про визнання правовідносин за договором оренди землі від 25 жовтня 2004 року припиненими, зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 25 жовтня 2004 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Верес укладений договір оренди землі, за яким позивач, як орендодавець, передав у строкове платне користування ТОВ Верес належну йому згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 031212 земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,54 га. Як слідує з реєстраційного напису на договорі, державна реєстрація відповідного правочину проведена 30 грудня 2004 року за № 1431.

Додатковою угодою № 211 від 02 грудня 2008 року, зареєстрованою в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 31 серпня 2009 року за № 040938200444, строк дії договору продовжено та встановлено тривалістю у 10 років з моменту державної реєстрації цієї додаткової угоди, тобто до 31 серпня 2019 року. Відповідно до п.6.2 зазначеного вище договору оренди землі сторони погодили можливість одностороннього розірвання цього договору.Серед обставин, що є передумовою для розірвання в односторонньому порядку, пунктом 11.5. договору оренди від 25 жовтня 2004 року встановлено зокрема відмову орендодавця протягом терміну визначеного цим договором підписати акт прийому-передачі землі. Однак передача земельної ділянки в орендне користування відповідача у п'ятиденний термін з моменту державної реєстрації договору, шляхом підписання відповідного акту приймання передачі, здійснена не була.

З урахуванням зазначених обставин, позивачем 30 серпня 2017 року було направлено на адресу ТОВ Верес повідомлення про припинення договірних взаємовідносин з вимогою про повернення на його користь належної йому земельної ділянки, якій після здійснення її державної реєстрації було присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:0946 та визначено площу у 5,541 га, у десятиденний термін з моменту отримання цього повідомлення, у стані придатному для використання її за цільовим призначенням , проте відповідач у поверненні земельних ділянок відмовив, а тому представник позивача просить суд визнати припиненими правовідносини сторін за договором оренди землі від 25 жовтня 2004 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковою угодою № 211 від 02 грудня 2008 року та зобов'язати відповідача повернути на користь позивача земельну ділянку кадастровий номер 3524983700:02:000:0946, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,541 га.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що ТОВ Верес є багатогалузевим сільськогосподарським підприємством, що складає перспективні бізнес-плани на декілька років наперед. Саме у зв'язку з цим та з метою отримання певних гарантій щодо стабільного розвитку бізнесу (з великими ризиками), у рамках статутної діяльності, товариством укладено довгострокові договори оренди та суборенди земельних ділянок з їх власниками/користувачами. Відтак, з

партнерами по бізнесу товариством було укладено низку договорів з придбання посівного

матеріалу, технічних засобів хімічного захисту рослин і т.п., договори зі збуту продукції ТОВ Верес , в які включені й розрахунки щодо орендованих товариством земельних

ділянок, у т.ч. земельної ділянки № 290, яка належить позивачу на праві

особистої власності. Крім цього, на поля, на яких розташовані орендовані ТОВ Верес

земельні ділянки, внесено мінеральні добрива, термін дії яких - декілька років. З

наведеного випливає, що, у разі дострокового розірвання укладеного сторонами договору

оренди землі в односторонньому порядку, не з ініціативи орендаря, це призведе до

заподіяння товариству значних матеріальних збитків. Крім того законодавцем захищено права орендарів, зокрема: ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. У той же час, у ст. 31 Закону України Про оренду землі зазначено, що розірвання договору в

односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або

законом. Пунктом 11.4. договору оренди землі передбачено

можливість його дострокового розірвання в односторонньому порядку, але тільки з

ініціативи орендаря: при цьому наведено вичерпний перелік умов для розірвання

договору оренди в односторонньому порядку. Ця умова договору кореспондується з

іншими умовами укладеного сторонами договору оренди (п.п. 11.3.1, 11.4), з метою

захисту прав орендаря від незаконних дій орендодавця. Як орендар, свої договірні зобов'язання товариство виконує в повному обсязі, здійснює заходи з підвищення родючості ґрунтів; з урахуванням вимог чинного в Україні законодавства та договірних умов, своєчасно сплачує орендну плату за укладеним сторонами договором оренди, а тому відсутні будь-які правові підстави для дострокового припинення договірних відносин між сторонами або їх припинення, крім того просив суд застосувати строк позовної давності і відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Верес укладений договір оренди землі, за яким позивач, як орендодавець, передав у строкове платне користування ТОВ Верес належну йому згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 031212 земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,54 га. Як слідує з реєстраційного напису на договорі, державна реєстрація відповідного правочину проведена 30 грудня 2004 року за № 1431 (а.с.4-6). Згідно з п. 3.1 вказаного договору, строк його дії був встановлений сторонами у 5 календарних років.

Додатковою угодою № 211 від 02 грудня 2008 року, зареєстрованою в Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 31 серпня 2009 року за № 040938200444, строк дії договору продовжено та встановлено тривалістю у 10 років з моменту державної реєстрації цієї додаткової угоди, тобто до 31 серпня 2019 року (а.с.7).

Відповідно до п. 11.4. спірного договору оренди землі від 25 жовтня 2004 року сторони погодили можливість одностороннього розірвання цього договору, вказаний пункт спірного договору є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Серед обставин, що є передумовою для розірвання в односторонньому порядку, пунктом 11.5. договору оренди від 25 жовтня 2004 року встановлено зокрема відмову орендодавця протягом терміну визначеного цим договором підписати акт прийому-передачі землі.

Порядок здійснення передачі земельної ділянки у користування орендаря визначений сторонами у п. 6.2. договору, за умовами якого передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом прийому-передачі.

Таким чином, порушення вказаного вище порядку передачі земельної ділянки в оренду, в тому числі не підписання орендодавцем акту приймання-передачі землі у встановлений договором строк, надає право будь-якій стороні спірного договору на його одностороннє розірвання.

Разом з тим, передача земельної ділянки в орендне користування відповідача у п'ятиденний термін з моменту державної реєстрації договору, шляхом підписання відповідного акту приймання передачі, здійснена не була.

30 серпня 2017 року ОСОБА_1 було направлено на адресу ТОВ Верес цінним листом з описом вкладення повідомлення про припинення договірних взаємовідносин з вимогою про повернення на його користь належної йому земельної ділянки, якій після здійснення її державної реєстрації було присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:0946 та визначено площу у 5,541 га, у десятиденний термін з моменту отримання цього повідомлення, у стані придатному для використання її за цільовим призначенням (а.с.8-10), яке отримано відповідачем 01 вересня 2017 року, на підтвердження чого слугує відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналіз ст. ст. 525 , 651 ЦК України , ст. 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Судом установлено, що п. 11.4 укладеного між сторонами договору оренди землі передбачено розірвання даного договору в односторонньому порядку, при цьому відповідним пунктом договору, яким безпосередньо врегульовано питання щодо можливості його одностороннього розірвання, не встановлено будь-яких застережень стосовно сторони договору, яка може виступати ініціатором дострокового припинення орендних відносин в односторонньому порядку.

З наведеного суд приходить до висновку, що подібна ініціатива може виходити як від

орендодавця так і від орендаря за договором.

Що стосується пункту 11.5 договору оренди землі від 25 жовтня 2004 року на який посилається відповідач в запереченні, то зазначеним пунктом передбачений лише перелік підстав, що створюють передумови для реалізації будь-якою зі сторін правочину свого права на його дострокове одностороннє припинення. Даний пункт також не містить жодних посилань на те, що реалізація відповідного права є виключною прерогативою орендаря за договором.

Разом з тим, в пункті 11.5 договору оренди землі від 25 жовтня 2004 року сторони прямо передбачили, що однією з таких передумов є безпідставна відмова орендодавця від підписання акту прийому-передачі земельної ділянки протягом визначеного договором терміну.

Отже, суд приходить до висновку, що включаючи до спірного договору оренди землі пункти 11.4 та 11.5, сторони визначили конкретний механізм регулювання власних правовідносин за договором, яким передбачена можливість дострокового одностороннього розірвання договору за

ініціативою будь-якої зі сторін, зокрема за умов встановленого договором порядку передачі об'єкта оренди в користування.

Чіткий порядок передачі земельної ділянки в користування шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі встановлений сторонами в п. 6.2 договору, за яким передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом прийому-передачі .

Однак, акт прийому-передачі між сторонами не підписувався, відтак порядок передачі об'єкта оренди дотриманий не був.

Як слідує із наданої відповідачем в судовому засіданні копії акту прийому-

передачі до договору оренди землі, даний акт, що передбачає передачу орендодавцем ОСОБА_1 орендарю - товариству з обмеженою відповідальністю Верес , земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зазначення кадастрового номера, площі, місця розташування та інших ознак, які б давали можливість якимось чином ідентифікувати цю земельну ділянку, датований 25 жовтня 2004 року. Крім цього у графі орендодавець відсутнє прізвище позивача, а лише мається підпис про підписання вищезазначеного акту, який належить невідомій особі (а.с.24).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слугувати належним доказом дотримання договірного порядку передачі в користування об'єкта оренди за договором оренди землі вказаний акт не може через наведені вище недоліки його змісту, а також через те, що складений він був до моменту державної реєстрації спірного договору.

Щодо стосується застосування строку позовної давності, про яке було заявлено представником відповідача, то воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У прохальній частині позову ставиться питання про визнання припиненими правовідносин

сторін за договором оренди землі від 25 жовтня 2004 року в зв'зку з тим, що після реалізації позивачем в серпні 2017 року свого права на одностороннє розірвання цього договору, ним не було отримано підтвердження визнання відповідної обставини (припинення орендних відносин) відповідачем, в тому числі через повернення останнім орендної земельної ділянки.

Цим же обгрунтовується і інша позовна вимога щодо зобов'язання ТОВ Верес повернути земельну ділянку після того, як договір оренди фактично є припиненим за вимогами ч. 3 ст. 651 ЦК України.

Відтак, предмет спору між сторонами виник в вересні 2017 року, коли ТОВ Верес 01 вересня 2017 року було отримано письмове повідомлення позивача про одностороннє розірвання договору оренди землі та відповідач протягом десяти календарних днів з моменту його отримання ніяким чином не відреагував на відповідне повідомлення, включаючи неповернення земельної ділянки.

Саме з цього часу слід вважати порушеними цивільні права позивача та звернення

15 вересня 2017 року з позовом про їх захист безумовно є таким, що вчинено із дотриманням встановлених ЦК України строків позовної давності.

На підставі викладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про визнання правовідносин за договором оренди землі від 25 жовтня 2004 року припиненими, зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку слід задовольнити.

Крім того відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 1280 гривень 00 копійок.

Вказані правовідносини регулюються ст.31 Закону України По оренду землі , ст.525, ст.627, ч.ч.1-3 ст.651, ч.2 ст.653 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини сторін за договором оренди землі від 25.10.2004 року, зареєстрованим у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр ДЗК 30.12.2004 року за № 1431, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковою угодою № 211 від 02.12.2008 року.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Верес повернути на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3524983700:02:000:0946, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,541 га.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю Верес на користь ОСОБА_1 сплачені кошти судового збору в сумі 1280 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя(підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду С. Колесник