Ухвала

від 21.07.2014 по справі 522/3658/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/396/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Мартинової К.П., Журавльова О.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Счастлівцевої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Споживчого товариства Центр про застосування наслідків недійсності правочину, за апеляційною скаргою Споживчого товариства Центр на ухвалу Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року та рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року -

встановила:

24.02.2014 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору від 18.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Споживчим товариством ЦЕНТР та стягнути з останнього на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 267.900,00 (двісті шістдесят сім тисяч дев'ятсот) гривень, що еквівалентно 30.000,00 (тридцяти тисячам) доларів США за курсом Національного банку України (на момент подання позову). 26.05.2014 року представником позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, було збільшено позовні вимоги до 349.800,00 (триста сорока дев'яти тисяxвісімсот) гривень.

Свої вимоги представник позивача обґрунтував тим, 18 квітня 2008 року між Споживчим товариством Центр (далі - СТ ЦЕНТР , Відповідач) та ОСОБА_2 (далі - Позивач) було укладено попередній договір про наміри укласти договір купівлі-продажу (далі - попередній Договір) цілісного комплексу - нежитлового приміщення загальною площею 537,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Розумовського, 60 (далі - Об'єкт нерухомості). В подальшому Позивачем було передано Відповідачу, в особі голови СТ ЦЕНТР , завдаток в сумі 30.000,00 (тридцять тисяч) доларів США в рахунок придбання Об'єкта нерухомості. Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою від 10.04.2008 року. Однак, правочин з придбання Об'єкту нерухомості між Позивачем та Відповідачем так і не відбувся. Проте, Відповідачем досі не були повернуті Позивачу грошові кошти у розмірі 30.000,00 (тридцять тисяч) доларів США, що були передані Позивачем в якості завдатку за придбання Об'єкта нерухомості.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив закрити провадження по справі посилаючись на те, що даний спір було вирішено рішенням, яке набрало чинності. Ухвалою Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі було відмовлено. Рішенням Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року позов задоволено в повному обсязі .

Не погоджуючись з ухвалою та рішенням суду, Споживче товариство Центр подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, або рішення районного суду ухвалити нову ухвалу, або нове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваних ухвали та рішення норм матеріального та процесуальногоправа.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 8 квітня 2008 року між Споживчим товариством ЦЕНТР та ОСОБА_2 було укладено попередній договір про наміри укласти договір купівлі-продажу цілісного комплексу - нежитлового приміщення загальною площею 537,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Розумовського, 60.

Відповідно до попереднього Договору: відповідач продає, а Позивач придбаває Об'єкт нерухомості за 300.000,00 (триста тисяч) доларів США; відповідач передає Об'єкт нерухомості Позивачу по акту прийому-передачі в триденний строк після укладення правочину; за спільною згодою Відповідач звільняє Об'єкт нерухомості у двомісячний строк після укладення правочину; відповідач забезпечує установку огорожі в межах границь з сусідніми землекористувачами до 01.07.2008 року.

В подальшому, Позивачем було передано Відповідачу в особі голови СТ ЦЕНТР , завдаток в сумі 30.000,00 (тридцять тисяч) доларів США в рахунок придбання Об'єкта нерухомості. Факт отримання грошових коштів СТ ЦЕНТР у розмірі 30.000,00 (тридцять тисяч) доларів США підтверджується розпискою від 10.04.2008 року.

Однак, правочин з придбання Об'єкту нерухомості між ОСОБА_2 та СТ ЦЕНТР так і не відбувся.

Проте, не дивлячись на це, Відповідачем досі не були повернуті Позивачу грошові кошти у розмірі 30.000,00 (тридцять тисяч) доларів США, що були передані Позивачем в якості завдатку за придбання Об'єкта нерухомості.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2013 року, ухваленим по цивільній справі № 522/18416/13-ц, в якій брали участь ті ж самі сторони (ОСОБА_2 - позивач, СТ ЦЕНТР - відповідач) про стягнення з СТ ЦЕНТР на користь ОСОБА_2 грошових коштів, встановлені наступні обставини: факт укладення 18.04.2008 року між ОСОБА_2 та СТ ЦЕНТР попереднього договору про наміри укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 537,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Розумовського, 60; факт передання громадянином ОСОБА_2 СТ ЦЕНТР завдатку у сумі 30.000,00 (тридцять тисяч) доларів США за придбання об'єкту нерухомості; попередній договір від 18.04.2008 року був укладений у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, і без зазначення істотної умови договору - строку дії договору, а тому цей договір є недійсним (нікчемним) з моменту його вчинення.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На момент укладення сторонами попереднього договору діяла ч. 4 ст. 258 Цивільного кодексу України, якою було передбачено: позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства від 20.12.2011 № 4176-VІ - частину 4 статті 258 ЦК України - виключено.

Однак, вказаний вище Закон, що набрав чинності та діє з 15.01.2012 року, в частині 5 Прикінцевих та перехідних положень встановив наступне: протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про застосування наслідків нікчемного правочину.

За таких обставин, районний суд дійшов до висновку про те, що підлягать застосуванню наслідки недійсності нікчемного правочину - договору від 18.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Споживчим товариством ЦЕНТР та стягнути із Споживчого товариства ЦЕНТР (код ЄДРПОУ: 03380322) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі 349.800,00 (триста сорок девять тисяч вісімсот) гривень, що еквівалентно 30.000,00 (тридцяти тисячам) доларів США за курсом Національного банку України..

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Так, згідно ч.1 ст.635 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. На підставі ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 5 ст. 216 ЦК України закріплено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Доводи апелянта, що справа підлягає закриттю оскільки даний спір вирішений рішенням Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 27.11.2013 року по цивільній справі №522/18416/13-ц відповідно якого, було відмовлено ОСОБА_2 до СТ Центр про стягнення грошових коштів, є необґрунтованими, так як у справі №522/18416/13-ц та в даній справі підставою для задоволення позову є різні правові підстави, у першому випадку стягнення грошових коштів - завдатку, а в даній справі заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності правочину. Таким чином в указаних позовах різний предмет та підстави, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі. Отже ухвала Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року є обґрунтованою. Посилання апелянта на те, що: розписку від 10.04.2008 року не можна вважати платіжним документом, так як не дотримана її форма; відсутні докази, що вказана розписка вчинення на виконання договору від 18.04.2008 року про намір укласти договір купівлі-продажу, грошові кошти у розмірі 151.500,00 грн. були отримані СТ ЦЕНТР , однак від ОСОБА_4; судом не надано оцінка, що попередній договір про наміри укласти договір про наміри укласти договір купівлі-продажу був укладений в подальшому, тобто після 18.04.2008 року, позивачем було передано завдаток в сумі 30000 доларів США в рахунок придбання об'єкта нерухомості; в матеріалах справи відсутні докази передачі завдатку в сумі 30000 доларів США; що розписка не може бути належним і допустимим доказом передачі грошових коштів 30000 доларів США СТ Центр оскільки СТ Центр є юридичною особою - є безпідставними та спростовуються наступним.

Рішенням Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 27.11.2013 року по цивільній справі №522/18416/13-ц встановлено, що 18 квітня 2008 року між СТ Центр та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 537,1 кв.м., розташованого: м.Одеса, вул. Розумовського, 60. Згідно розписки позивачем було передано відповідачу завдаток в сумі 30000 доларів США за придбання об'єкта не рухомості. Договір від 18 квітня 2008 року укладений між СТ Центр та ОСОБА_2 у простій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, і без зазначення істотної умови договору-строку дії договору. А тому цей договір є недійсним (нікчемним) з моменту його вчинення.

Вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.02.2014 року.

Отже вказаними рішеннями судів встановлено, що ОСОБА_2 передав СТ Центр кошти в сумі 30000 доларів США за придбання об'єкта не рухомості. Договір від 18 квітня 2008 року укладений між СТ Центр та ОСОБА_2С визнано недійсним(нікчемним) з моменту його вчинення.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином факт передачі коштів ОСОБА_2 - СТ Центр в сумі 30000 доларів США та те що, договір від 18 квітня 2008 року укладений між СТ Центр та ОСОБА_2 є недійсним (нікчемним) з моменту його вчинення, вважається встановленим не підлягає доказуванню в даній справі.

З тих же підстав не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що згідно Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та інших нормативних актів оцінка нерухомості, в тому числі юридичних осіб, здійснюється в американській валюті, а розрахунки проводяться тільки у гривнях. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення. Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року про застосування наслідків недійсності правочинну є законним та обґрунтованим.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства Центр - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року - залишити без змін.

Рішення Приморського районного суду міста ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді К.П.Мартинова

ОСОБА_5