Справа № 373/522/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2017 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Керекези Я.І.
при секретарі Олійник Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про встановлення факту родинних відносин, тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на частину спадкового майна -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_7 звернулася з даним позовом до суду та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона - ОСОБА_7, позивач, є дочкою померлої 27.10.2015 ОСОБА_8. Також просить розтлумачити заповіт, який був посвідчений 05.11.1998 секретарем виконавчого комітету Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та зареєстрований в реєстрі №45, як волевиявлення ОСОБА_8 заповісти своїй дочці - ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право. Крім того, просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на: 11/12 часток земельної ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3223387202:01:007:0004), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581930 від 08.02.2008; 11/12 часток земельної ділянки, площею 0,3758 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3223387202:01:007:0005), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581931 від 08.02.2008; 11/12 часток земельних ділянок, загальною площею 2,1238 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 3223387200:05:010:0033), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належали ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №614891 від 23.03.2006; 11/12 часток житлового будинку (загальною площею 68,50 кв.м., житловою 26,20 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Миру, 39, с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належав померлій ОСОБА_8
Посилається на те, що 27.10.2015 померла її мати ОСОБА_8, після смерті якої відкрилась спадщина на вищевказане майно. Вона - позивач ОСОБА_7, є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 05.11.1998 секретарем виконавчого комітету Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстр №45), яким спадкодавець ОСОБА_8 заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право їй - ОСОБА_7 (позивачу за первісним позовом). Вона прийняла спадщину за заповітом та на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та подавши у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Іншим спадкоємцем за законом першої черги є син спадкодавця ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом), який на день смерті матері ОСОБА_8 вже був непрацездатним (досяг пенсійного віку) та має право на обов'язкову частку в спадщині і прийняв спадщину за законом, подавши у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Також іншими спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця ОСОБА_8 - треті особи по справі: ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_6 (дочка). ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача ОСОБА_7, а ОСОБА_3 та ОСОБА_6 разом із спадкодавцем на момент її смерті не проживали та з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались. Третя особа ОСОБА_5, який є сином дочки спадкодавця ОСОБА_8 - ОСОБА_9, від прийняття спадщини за законом відмовився на користь позивача ОСОБА_7 Нотаріус відмовив позивачу ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно, оскільки є спадкоємець на обов'язкову частку у спадщині, а також через те, що позивачем не доведено родинні відносини.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом. З урахуванням зменшених позовних вимог просить визнати за ним право власності на 1/10 частину: земельної ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3223387202:01:007:0004), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581930 від 08.02.2008; земельної ділянки, площею 0,3758 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3223387202:01:007:0005), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581931 від 08.02.2008; земельних ділянок, загальною площею 2,1238 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 3223387200:05:010:0033), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належали ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №614891 від 23.03.2006; житлового будинку (загальною площею 68,50 кв.м., житловою 26,20 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Миру, 39, с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належав померлій ОСОБА_8
Свої вимоги обгрунтовує тим, що після смерті 27.10.2015 його матері ОСОБА_8 він, як спадкоємець за законом, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, незалежно від змісту заповіту, має право на обов'язкову частку, оскільки на момент відкриття спадщини йому виповнився 71 рік і він є непрацездатною особою. Вважає, що ОСОБА_7 має право на спадщину 9/10, а не 11/12 частин спадкового майна, оскільки на день відкриття спадщини живими було п ятеро дітей спадкодавця, а тому у визначенні розміру обов'язкової частки у спадщини слід виходити із половини частки, яка б належала кожному із спадкодавців у разі спадкування за законом (1/4 : 5 = 1/10). З незрозумілих причин в числі спадкоємців на правах представлення позивач ОСОБА_7 визначила третю особу ОСОБА_5, який подав заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини на користь позивача ОСОБА_7, не дивлячись на ту обставину, що він права на обов'язкову частку у спадщині не має, оскільки онуки у коло осіб, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, не включені, та не враховує ту обставину, що спадкодавець розпорядилася спадщиною, склавши заповіт на одну особу ОСОБА_7 - позивача за первісним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 свій позов підтримала, просить задовольнити. Позов ОСОБА_2 визнала частково. Не заперечує проти визнання за ним права власності на 1/12 частину спадкового майна.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 свій позов підтримали в повному обсязі та просять його задовольнити. Позов ОСОБА_7 визнали частково: не заперечують проти встановлення факту родинних зв'язків, тлумачення заповіту і вважають, що ОСОБА_7 має право на спадщину 9/10, а не 11/12 частин спадкового майна.
Третя особа ОСОБА_3 вважає, що задоволенню в повному обсязі підлягає позов ОСОБА_2
Третя особа ОСОБА_4 вважає, що задоволенню в повному обсязі підлягає позов ОСОБА_7
В судове засідання третя особа ОСОБА_5 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_6 до суду не з'явилася, на виконання судового доручення направила заяву, в якій просить розгляд справи провести у її відсутності, позов ОСОБА_7 визнає в повному обсязі та просить його задовольнити, а зустрічний позов ОСОБА_2 не визнає, заперечує проти його задоволення, оскільки останній участі у догляді та організації похорону матері участі не брав, а також в будинку матері не проживав і не брав участі у догляді та утриманні будинку.
Судом встановлено наступне.
Оскільки відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 визнали вимоги позивача ОСОБА_7 щодо встановлення факту родинних зв'язків та тлумачення заповіту, то ці вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_7 підлягають задоволенню з наступних підстав.
27 жовтня 2015 року в с.Стовп'яги Переяслав-Хмельницького району Київської області у віці 92 років померла ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_11 І-ОК № 352503 від 27.10.2015 (а.с.13).
Копія свідоцтва про одруження Серії І-БК № 007698 від 29.01.1997 свідчить, що 01.02.1950 було укладено шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13, прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_12, дружини - ОСОБА_12 (а.с.15).
Копія свідоцтва про народження Серії ЯЕ № 419408 від 06.05.1954 свідчить про те, що у ОСОБА_12 та ОСОБА_14 29 квітня 1954 року народилася дочка ОСОБА_15 (а.с.14).
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу Серії ІІ-БК № 336818 від 16.06.1983 вбачається, що 16.06.1983 було розірвано шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_1, після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому - ОСОБА_1, їй - ОСОБА_1 (а.с.14а).
Копія заповіту від 05 листопада 1998 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 45 свідчить про те, що ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що буде належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право заповіла дочері ОСОБА_7 (а.с.16).
З довідки Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 936 від 30.09.2016 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не була зареєстрована, але постійно проживала ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_8, яка померла 27.10.2015, вела з нею спільне господарство і в даний час проживає в цьому будинку (а.с.20).
Постанова державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області № 3319/02-31 від 04.10.2016 свідчить про те, що ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в свідоцтві про народження спадкоємець записана як ОСОБА_15, спадкодавець записана - ОСОБА_14, а у заповіті від 05.11.1998 (реєстр № 45) спадкодавець все своє майно заповіла ОСОБА_7, та існує ще спадкоємець на обов'язкову частку у спадщині (а.с.21).
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою померлої 27.10.2015 ОСОБА_8 і остання заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право відповідно до заповіту, посвідченого 05.11.1998 секретарем виконавчого комітету Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та зареєстрованого в реєстрі №45, волевиявлення ОСОБА_8.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Приймаючи до уваги вказані обставини, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_7 в частині встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню, поскільки підтверджена матеріалами справи; встановлення даного факту необхідне позивачу для оформлення спадщини, іншого порядку його встановлення законом не визначено. Доказів, які б викликали сумнів суду у правомірності вимог позивача, у судовому засіданні не здобуто
В силу ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.
У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). 2) На вимогу однієї або обох сторін правочину суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. 3) При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. 4) Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з аналізу положень норм ст. ст. 213, 1256 ЦК, тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв'язку з чим необхідно уточнити його зміст.
При цьому ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення в тексті самого правочину.
Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, враховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов'язків на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК).
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Що стосується вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_7 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування судом встановлено наступне.
27 жовтня 2015 року померла ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_11 І-ОК № 352503 від 27.10.2015 (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на: земельну ділянку, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3223387202:01:007:0004), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581930 від 08.02.2008; земельну ділянку, площею 0,3758 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3223387202:01:007:0005), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581931 від 08.02.2008; земельні ділянки, загальною площею 2,1238 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 3223387200:05:010:0033), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належали ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №614891 від 23.03.2006; житловий будинок (загальною площею 68,50 кв.м., житловою 26,20 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Миру, 39, с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Позивач ОСОБА_7 як спадкоємець за заповітом, посвідченим 05.11.1998 секретарем виконавчого комітету Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстр №45), прийняла спадщину за заповітом та на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та подавши у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 936 від 30.09.2016 та заявою про прийняття спадщини ОСОБА_7 № 420 від 12.04.2016 (а.с.20, 59).
Іншим спадкоємцем за законом першої черги є син спадкодавця ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом), який на день смерті матері ОСОБА_8 вже був непрацездатним (досяг пенсійного віку) та має право на обов'язкову частку в спадщині і прийняв спадщину за законом, подавши у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини № 397 від 08.04.2016 (а.с.53).
Також іншими спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця ОСОБА_8 - треті особи по справі: ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_6 (дочка). ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача ОСОБА_7, що підтверджується заявою про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_4 від 04.04.2016 (а.с.23). ОСОБА_3 та ОСОБА_6 разом із спадкодавцем на момент її смерті не проживали та з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались та визнають позов ОСОБА_7 в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_5, який є сином дочки спадкодавця ОСОБА_8 - ОСОБА_9, яка померла після смерті матері ОСОБА_8, однак від прийняття спадщини не відмовилася, від прийняття спадщини за законом відмовився на користь позивача ОСОБА_7, що підтверджується заявою про відмову від прийняття спадщини від 04.04.2016 (а.с.22).
Нотаріус відмовив позивачу ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно, оскільки є спадкоємець на обов'язкову частку у спадщині, а також не доведено родинні відносини, що підтверджується постановою державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори № 3319/02-31 від 04.10.2016 (а.с.21).
Копія свідоцтва про народження Серії ГД № 504087 від 09.03.1956 свідчить про те, що у ОСОБА_12 та ОСОБА_8 25 лютого 1956 року народився син ОСОБА_3 (а.с.32).
З копії свідоцтва про народження Серії ІІ-ЯР № 360592 від 09.10.1959 вбачається, що у ОСОБА_12 та ОСОБА_8 18 вересня 1948 року народилась дочка ОСОБА_11 (а.с.33).
Копія свідоцтва про одруження Серії ІІ-АГ № 201214 від 17.09.1967 свідчить про те, що ОСОБА_17 та ОСОБА_11 одружилися 17 вересня 1967 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_17, дружині - ОСОБА_17 (а.с.34).
З копії свідоцтва про народження (повторного) Серії 1-ОК № 118560 від 12.02.2009 вбачається, що у ОСОБА_12 та ОСОБА_8 29 квітня 1954 року народилася дочка ОСОБА_18 (а.с.35).
Копія свідоцтва про шлюб (повторне) Серії 1-ОК від 11.02.2009 свідчить про те, що 14.04.1974 виконкомом Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_19 та ОСОБА_18, якій присвоєно прізвище Ярема після одруження (а.с.36).
З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_11 І-ОК № 362925 від 18.01.2016 вбачається, що в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області у віці 61 року 16 січня 2016 року померла ОСОБА_9 (а.с.37).
Копія свідоцтва про народження Серії І-БК № 281690 від 20.03.1976 у ОСОБА_19 та ОСОБА_9 12 березня 1976 року народився син ОСОБА_5 (а.с.38).
З копії свідоцтва про народження Серії ГД № 504868 від 15.03.1956 вбачається, що у ОСОБА_12 та ОСОБА_8 26 лютого 1956 року народилася дочка ОСОБА_20 (а.с.39).
Копія свідоцтва про розірвання шлюбу Серії І-ОД № 363371 від 22.11.1989 свідчить про те, що 23.10.1987 розірвано шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_6, прізвище останньої після розірвання шлюбу - ОСОБА_6 (а.с.40).
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 581930 від 08.02.2008 вбачається, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області і її право власності зареєстроване в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833200037 (а.с.16а).
Копія Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 581931 від 08.02.2008 свідчить про те, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 0,3758 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області і її право власності зареєстроване в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833200038 (а.с.17).
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 614891 від 23.03.2006 вбачається, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 2,1238 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і її право власності зареєстроване в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010633200074 (а.с.18).
Копія ОСОБА_10 про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 43530388 від 08.04.2016 свідчить про те, що після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 заведено спадкову справу № 121/2016 (а.с.19).
З листа ОСОБА_22 Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі № 29-1014-99.3-4718/2-16 від 06.12.2016 вбачається, що нормативна грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області, становить 113 грн. 94 коп.; нормативна грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області, становить 1 грн. 44 коп. (а.с.30).
ОСОБА_22 Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області № 08-09/741 від 20.05.2013 свідчить, що вартість паю на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 46169 грн., вартість 1кв.м земельної ділянки в с.Стовп'яги для ведення особистого селянського господарства становить 0,77 грн. (а.с.31).
З вищевказаних державних актів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_8 мала право власності на вищезазначені земельні ділянки.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-1V від 01 липня 2004 року передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачаю їх обов'язкової реєстрації .
Згідно із п.п. 9-10 Розділу VII Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 (№ 3613-VІ), до 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю. Документи, якими було посвідчено право власності земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними .
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України та п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Довідка Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 936 від 30.09.2016 свідчить про те, що ОСОБА_8, яка померла 27.10.2015, проживала ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з нею дійсно постійно проживала, але не була зареєстрованою, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вела спільне господарство і в даний час проживає в цьому будинку (а.с.20).
З копії свідоцтва про право власності від 11.06.2003 на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по вул.Миру, 39 в с.Стовп'яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, вбачається, що даний житловий будинок належить на праві приватної власності ОСОБА_8. Дане свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Стовп'язької сільської ради № 102 від 10.06.2003 та записано в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 598 від 20.06.2003 (а.с.24).
Копія технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 05.06.2003 (реєстровий № 3/598), план до нього та характеристика свідчать про те, що власником будинку № 39 по вул.Миру є ОСОБА_8. Рік побудови - 1970 рік; загальна площа становить 68,50 кв.м., житлова площа - 26,20 кв.м. (а.с.25-28).
Отже, вищевказане свідчить, що ОСОБА_8 вказаний житловий будинок належав на праві приватної власності.
За правилами ч.3 ст.3 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІУ від 01.07.2004 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_11 І-ОК № 352503 від 27.10.2015 спадкодавець ОСОБА_12М .померла 27 жовтня 2015 року.
Після її смерті спадкоємцем за законом першої черги є ,серед інших, і її дочка ОСОБА_9, яка згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_11 І-ОК № 362925 від 18.01.2016 померла 16 січня 2016 року (а.с.37) і не встигла прийняти спадщину після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8
Відповідно до вимог ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Після смерті ОСОБА_9 право прийняття належної їй частки спадщини за законом (спадкова трансмісія) перейшло до її спадкоємця - сина ОСОБА_5 (копія свідоцтва про народження Серії І-БК № 281690 від 20.03.1976), який згідно заяви від 04.04.2016 відмовився від прийняття спадщини після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 на користь позивача ОСОБА_23 (а.с.22).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України закріплено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ч.ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно вимог ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Згідно вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу вимог ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на день смерті матері 27.10.2015 ОСОБА_8 був непрацездатною особою і на той час йому вже виповнився 71 рік (а.с.84) і він має, згідно вимог ст. 1241 ЦК України, право на обов'язкову частку.
Відповідно до п.19 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику в справах про спадкування» , при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 прийняв спадщину за законом належним чином, про що свідчить його заява про прийняття спадщини № 397 від 08.04.2016 (а.с.53), але як вбачається з заяви третьої особи ОСОБА_6, яка зустрічний позов ОСОБА_2 не визнає та заперечує проти його задоволення, так як останній участі у догляді та організації похорону матері участі не брав, а також в будинку матері не проживав і не брав участі у догляді та утриманні будинку. Разом з матір'ю ОСОБА_8 проживала ОСОБА_7, доглядала її, разом з ОСОБА_4 організувала похорон, залишилась проживати в будинку, сплачувала послуги на нього утримання.
З огляду на вищевикладені та вищевстановлені обставини, враховуючи, що ОСОБА_7 є спадкоємцем за заповітом та треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовились від прийняття спадщини на її користь, а треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з заявами про прийняття спадщини не звертались і визнають позов ОСОБА_7, а ОСОБА_2 визнає позов частково, то ОСОБА_7 має право на 11/12 часток спадкового майна.
Отже, позов ОСОБА_7 про встановлення факту родинних відносин, тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно слід задовольнити в повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спадкового майна підлягає частковому задоволенню. ОСОБА_2 має право на 1/12 часток спадкового майна.
При цьому суд не може взяти до уваги посилання представника ОСОБА_2 ОСОБА_10 щодо безпідставного включення в коло спадкоємців за законом сина померлої ОСОБА_9 ОСОБА_5, оскільки останній після смерті своєї матері ОСОБА_9 скористався своїм правом, передбаченим ст. 1276 ЦК України, та вчинив необхідні дії щодо спадкового майна померлої бабусі ОСОБА_8
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 213, 328, 1216 - 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235, 1241, 1261, 1268, 1270, 1276 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 256 ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 174, 212 - 214, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про встановлення факту родинних відносин, тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 є дочкою померлої 27.10.2015 ОСОБА_8.
Розтлумачити заповіт, який був посвідчений 05.11.1998 секретарем виконавчого комітету Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та зареєстрований в реєстрі №45, як волевиявлення ОСОБА_8 заповісти своїй дочці - ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 11/12 часток земельної ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3223387202:01:007:0004), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581930 від 08.02.2008.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 11/12 часток земельної ділянки, площею 0,3758 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3223387202:01:007:0005), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581931 від 08.02.2008.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 11/12 часток земельних ділянок, загальною площею 2,1238 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 3223387200:05:010:0033, 3223387200:06:001:0028), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належали ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №614891 від 23.03.2006.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 11/12 часток житлового будинку (загальною площею 68,50 кв.м., житловою 26,20 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Миру, 39, с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належав померлій ОСОБА_8
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на частину спадкового майна - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 1/12 частку земельної ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3223387202:01:007:0004), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581930 від 08.02.2008.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 1/12 частку земельної ділянки, площею 0,3758 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3223387202:01:007:0005), що розташована за адресою: с.Веселе, Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №581931 від 08.02.2008.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 1/12 частку земельних ділянок, загальною площею 2,1238 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 3223387200:05:010:0033, 3223387200:06:001:0028), що розташовані на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належали ОСОБА_8 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №614891 від 23.03.2006.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті 27.10.2015 ОСОБА_8 право власності на 1/12 частку житлового будинку (загальною площею 68,50 кв.м., житловою 26,20 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул.Миру, 39, с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належав померлій ОСОБА_8
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Складання рішення в повному обсязі вчинено 05.12.2017.
Суддя Я. І. Керекеза
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2017 |
Оприлюднено | 06.12.2017 |
Номер документу | 70740508 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні