Рішення

від 30.11.2017 по справі 904/6897/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2017 Справа № 904/6897/17

За позовом Публічного акціонерного товариств "ОСОБА_1 Дніпро", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон", смт. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф", м. Дніпро

про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом набуття права власності на предмети іпотеки

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №620 від 22.12.2016, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність від 31.07.2017, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про звернення стягнення шляхом набуття позивачем права власності на предмети іпотеки, а саме:

- за іпотечним договором № 240513-І/4 від 24.05.2013 на нерухоме майно, а саме будівлю корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101) вартістю 36 076 800 гривень, з ПДВ;

- за іпотечним договором № 240513-І/5 від 24.05.2013 на нерухоме майно, а саме будівлю заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101) вартістю 9 248 400 гривень, з ПДВ,

з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" в сумі 41 425 589,60 грн. за кредитним договором № 190413-КЛН-3 від 19.04.2013, загальна заборгованість за яким станом на 15.06.2017 складає 41 425 589,60 грн., та часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" в сумі 3 899 610,40 грн. за кредитним договором № 190413-КЛН-2 від 19.04.2013, загальна заборгованість за яким станом на 15.06.2017 складає 8 626 565,98 грн. перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро".

До моменту реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно передати в управління Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_1 Дніпро" предмети іпотеки з правом отримання плодів та доходів, а саме:

- будівлю корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101);

- будівлю заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням:

- відповідачем-1 умов кредитного договору № 190413-КЛН-3 від 19.04.2013 внаслідок чого станом на 15.06.2017 виникла заборгованість у загальній сумі 79 885 694,60 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 54 913 187,43 грн., заборгованості за нарахованими процентами у сумі 23 998 389,72 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у сумі 974 117,45 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 по справі № 904/2818/17 в рахунок частково погашення заборгованості за кредитним договором № 190413-КЛН-3 від 19.04.2013 звернуто стягнення на предмети іпотеки та застави у розмірі вартості предметів іпотеки, а саме 38 460 105,00 грн. Отже, залишок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" за вказаним кредитним договором становить 41 425 589,60 грн.;

- відповідачем-2 умов кредитного договору № 190413-КЛН-2 від 19.04.2013 внаслідок чого станом на 15.06.2017 виникла заборгованість у загальній сумі 8 626 565,98 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 6 130 272,40 грн., заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 388 226,58 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у сумі 108 067,00грн.

З метою належного виконання зобов'язань відповідачами за кредитними договорами між позивачем та відповідачем-2 укладені:

- іпотечний договір № 240513-І/4 від 24.05.2013, предметом якого є нерухоме майно, а саме будівля корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101);

- іпотечний договір № 240513-І/5 від 24.05.2013, предметом якого є нерухоме майно, а саме будівля заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101).

Станом на 15.06.2017 загальна заборгованість відповідачів за кредитними договорами становить 50 052 155,58 грн., звернувши стягнення на вищевказані предмети іпотеки:

- за іпотечним договором № 240513-І/4 від 24.05.2013, предметом якого є нерухоме майно, а саме будівля корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139, вартістю 36 076 800,00 грн. з ПДВ за звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_4" від 19.06.2017 про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень;

- за іпотечним договір № 240513-І/5 від 24.05.2013, предметом якого є нерухоме майно, а саме будівля заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139, вартістю 9 248 400,00 грн. з ПДВ за звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал апрайзер груп" від 19.06.2017 про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень;

що загалом становить 45 325 200,00 грн., позивач частково зможе задовольнити свої вимоги лише в сумі вартості предметів іпотеки.

31.07.2017 позивач надав додаткові пояснення де зазначає, що ст. 34 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду. З наведених положень законодавства вбачаться, що звернення стягнення на предмет іпотеки жодним чином не виключає можливості звернення іпотекодержателя до суду з позовом про передачу предмета іпотеки в його управління. Таким чином, встановлена ст. 34 Закону України "Про іпотеку" можливість отримати іпотечне майно в управління на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем або за рішенням суду (після звернення стягнення на таке майно) за своєю правовою суттю є окремим додатковим способом захисту прав іпотекодержателя. Застосування такого способу має наслідком, зокрема, належне збереження і використання іпотечного майна для отримання доходів, які можуть бути спрямовані на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

01.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф" звернулось до суду із клопотанням про призначення у справі № 904/6897/17 судової експертизи та на вирішення експертизи поставити наступне питання:

1) Яка ринкова вартість об'єктів нерухомого майна, станом на 26.06.2017 (день відкриття провадження у справі № 904/6897/17), а саме:

- будівлі корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101);

- будівлі заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101)?

07.08.2017 відповідачем-2 надано до суду уточнене клопотання про призначення експертизи де вказує, що відповідно до висновку, визначення вартості нежитлових приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 139, експертом був використаний підхід оцінки - порівняльний. Оціночна вартість об'єкта оцінки: будівлі корпусу важких пресів літ. В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., яка визначена порівняльним підходом становить 30 064 000,00 грн., що з ПДВ становить 36 076 800,00 грн. Оціночна вартість будівлі заводоуправління літ. А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а1, а2, а3, вхід у підвал літ. а4, вентиляційна шахта літ. а5, яка визначена порівняльним підходом становить 7 707 000,00 грн., що з ПДВ становить 9 248 400,00 грн. В свою чергу, на замовленні відповідача-2, 04.08.2017 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 здійснена оцінка предметів іпотеки. Відповідно до висновків від 04.08.2017, звіти №0308.1/17, вартість предметів іпотеки становить: - будівлі корпусу важких пресів літ. В-1 - 55 498 275,00 грн. без ПДВ, будівлі заводоуправління літ. А-4 - 16 087 959,00 грн. без ПДВ. Різниця в сумі оцінки предметів іпотеки складає: будівлі корпусу важких пресів літ. В-1 - 25 434 275,00 грн., будівлі заводоуправління літ. А-4 - 8 380 959,00 грн. Відповідач-2 вважає, що поданий позивачем висновок є недопустимим та неналежним доказом, адже результати проведеної оцінки, по-перше, суттєво різняться, по-друге містить у собі відомості щодо способу визначення фізичного зносу нерухомості, який експертами не застосувався, по-третє, оцінка адміністративної та виробничо-складської будівлі здійснена за однаковими аналогами.

Також відповідачем-2 надано відзив де вказує, що заперечує проти задоволення позовних вимог оскільки вартість предметів іпотеки, заявлена позивачами у позові не є доведеною позивачем належними і допустимими в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, що унеможливлює задоволення позовних вимог, оскільки неодмінною умовою їх задоволення є визначення вартості іпотечного майна за ринковими цінами на момент звернення стягнення.

Позивач заперечує проти призначення експертизи оскільки вважає, що призначення експертизи щодо визначення ринкової вартості предметів іпотеки та застави є недоцільним та призведе до затягування розгляду справи, що вплине на розумні строки її розгляду та відстрочить поновлення порушеного права позивача.

29.11.2017 позивачем надані додаткові пояснення де вказує, що одним з головних аспектів заперечення збоку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" щодо незгоди з проведеним звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_4" про незалежну оцінку вартості будівлі корпусу важких пресів та будівлі заводоуправління, було зазначено про посилання оцінювачем на застосування "Правил визначення фізичного зносу житлових i громадських будинків", та з цих підстав вважає, що була використана недіюча нормативно-правова база, що призвело до заниження вартості нерухомого майна. При цьому, у наданому Товариством з обмеженою відповідальністю "Білайф" звіті, проведеного СОД ОСОБА_5, також було використано "Правила визначення фізичного зносу житлових i громадських будинків". Оцінювач ОСОБА_5 у своєму звіті аргументував використання зазначених Правил тим, що на дату оцінки "Методологічні рекомендації з обстеження деяких частин будівель (споруд) та ix конструкцій" втратив силу, а замінюючи їх нормативні документи знаходяться в стадії розробки, враховуючи, що об'єкт оцінки належить до суспільних будівель, які за своїм конструктивним елементом є близьким до житлових будівель (Том 2 а.с. 47зворот, а.с. 89 зворот, а.с. 90). Тобто, позивач доходить до висновку, що саме використання вказаних Правил обома оцінювачами не могло потягнути за собою проведення невірної оцінки. На підставі зазначеного, заперечення відповідача-2 щодо проведеної оцінки Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_4" є необґрунтованими, спрямованими на затягує справи.

Крім того, позивача категорично заперечує проти призначення експертизи згідно клопотання відповідача-2 оскільки відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро" подав суду до позову звіти суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_4" про оцінку, що станом на момент розгляду справи є чинними.

Також позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на предмети іпотеки та передачі спірного майна на відповідальне зберігання позивачу. Заява обґрунтована тим, що відповідачі у найкоротші строки можуть здійснити відчуження всього належного їм майна, а також іпотечного майна. З огляду на значну суму заборгованості та ухилення відповідачів від сплати боргу, позивач вважає, що вбачається наявність об'єктивних підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, які співвідносяться з предметом позову, є співмірними та адекватними вимогам позивача з метою забезпечення виконання рішення суду в майбутньому.

30.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф" звернувся до суду із клопотанням про повторне направлення матеріалів справи № 904/6897/17 для проведення у справі судової експертизи на підставі ухвали суду від 07.08.2017 оскільки станом на 17.11.2017 відповідач-2 повністю сплатив вартість ціни за проведення судової будівельно-технічної експертизи по матеріалам справи № 904/6897/17, а про вимогу Дніпропетровського НДІСЕ про повну сплату вартості експертизи на протязі 45 календарних днів з дня направлення листа № 10/4012/3520 від 04.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф" дізнався лише з листа Дніпропетровського НДІСЕ від 23.10.2017, який Товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф" отримало 18.11.2017.

Відповідач-1 свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.06.2017 (а.с. 200-202, том 1).

Направлена господарським судом відповідачу поштова кореспонденція повернулася із відміткою органу поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзиву на позов відповідач-1 до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017 з призначенням її до розгляду на 11.07.2017, після чого розгляд справи відкладався до 25.07.2017, до 01.08.2017 та до 07.08.2017.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2017 у справі №904/6897/17 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, зобов'язання щодо попередньої оплати експертного дослідження покладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф", провадження у справі зупинено та матеріали справи надіслані до експертної установи.

13.11.2017 справа № 904/6897/17 повернута до Господарського суду Дніпропетровської області без виконання судової оціночної-будівельної експертизи № 4012-17 оскільки станом на 03.11.2017 кошти на рахунок інституту надійшли лише у розмірі 2 000,00 грн., решта коштів на рахунок інституту не надійшла.

Ухвалою суду від 15.11.2017 поновлено провадження у справі № 904/6897/17 з 30.11.2017 та справу призначити до розгляду в засіданні на 30.11.2017.

У судовому засіданні 30.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (далі - банк, кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (далі - позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 190413-КЛН-3 (далі - кредитний договір-1).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору-1 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування у сумі 47 758 290 грн. 43 коп., а позичальник зобов'язався повернути кредити у строки, встановлені графіком, але не пізніше 31.12.2015 та сплатити проценти за користування наданими кредитами.

Додатком № 1 до кредитного договору-1 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014), банк та позичальник погодили графік зниження ліміту кредитування в сумі 54 980 805 грн. 18 коп.:

Дата зниження ліміту кредитуванняСума зниження ліміту кредитуванняДата, з якої діє новий ліміт кредитуванняНовий ліміт кредитування по 28.02.2015 4 282 990 грн. 05 коп. 01.03.2015 50 697 815 грн. 13 коп. по 31.03.2015 4 268 006 грн. 89 коп. 01.04.2015 46 429 808 грн. 24 коп. по 30.06.2015 20 332 692 грн. 38 коп. 01.07.2015 27 425 598 грн. 05 коп. по 30.09.2015 21 000 000 грн. 00 коп. 01.10.2015 6 425 598 грн. 05 коп. по 31.12.2015 6 425 598 грн. 05 коп.

Відповідно до пункту 2.3.2. кредитного договору-1 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) проценти за користування кредитами, наданими за цим договором, нараховуються банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття договору (достроково або при настанні строку погашення), але не пізніше дати погашення кредитів, вказаної в пункті 1.1. договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в пункті 1.4. договору.

Пунктом 6.4. кредитного договору-1 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов пункту 3.4.13 договору плата за користування одержаним кредитом в період, протягом якого зобов'язання позичальника не виконувалось, встановлюється у розмірі 22% річних за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору.

Відповідно до пункту 3.4.11. кредитного договору-1 у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з підпунктом а) пункту 3.1.12. кредитного договору-1 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, у т.ч. при несвоєчасному поверненні кредиту та сплати відсотків за його використання, ОСОБА_1 має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, відповідно до статей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, терміни виконання за якими не настали, терміни вважається такими, що настали в зазначеному в повідомленні дату. В цю дату позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов'язання за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку та меморіальними ордерами.

Відповідачем-1 зобов'язання за кредитним договором-1 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем станом на 15.06.2017 у загальній сумі 79 885 694,60 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 54 913 187 грн. 43 коп.;

- заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 23 998 389 грн. 72 коп.;

- пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у розмірі 974 117 грн. 45 коп.

У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору-1, позивач звертався до відповідача-1 з повідомленням про усунення порушення № 6/21-5481 від 30.12.2016. Факт відправлення зазначених вимог банком підтверджується описом вкладення та квитанціями.

Вказане повідомлення було залишено відповідачем-1 без задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 у справі № 904/2818/17 в рахунок частково погашення заборгованості за кредитним договором № 190413-КЛН-3 від 19.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" звернуто стягнення на предмети іпотеки та застави у розмірі вартості предметів іпотеки, а саме 38 460 105,00 грн.

Таким чином, залишок заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" за кредитним договором-1 становить 41 425 589,60 грн.

19.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (далі - банк, кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білайф" (далі - позичальник, відповідач-2) було укладено кредитний договір № 190413-КЛН-2 (далі - кредитний договір-2).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору-2 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування у сумі 6 401 758 грн. 35 коп., а позичальник зобов'язався повернути кредити у строки, встановлені графіком, але не пізніше 31.12.2015 та сплатити проценти за користування наданими кредитами.

Пунктом 6.4. кредитного договору-2 (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов пункту 3.4.13 договору плата за користування одержаним кредитом в період, протягом якого зобов'язання позичальника не виконувалось, встановлюється у розмірі 22% річних за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору.

Відповідно до пункту 3.4.11. кредитного договору-2 у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу-2 кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку та меморіальними ордерами.

Відповідачем-2 зобов'язання за кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем станом на 15.06.2017 у загальній сумі 8 626 565,98 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 6 130 272 грн. 40 коп.;

- заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 2 388 226 грн. 58 коп.;

- пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у розмірі 108 067 грн. 00 коп.

У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, позивач звертався до відповідача-2 з повідомленнями про усунення порушення № 6/21-5486 та № 6/21-5479 від 30.12.2016. Факт відправлення зазначених вимог банком підтверджується описом вкладення та квитанціями.

Вказані повідомлення були залишені відповідачем-2 без задоволення.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із нормами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Згідно з нормами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Так, з метою належного виконання зобов'язань позичальниками за кредитними договорами, між банком та відповідачем-2 були укладені Іпотечні договори № 240513-І/4 (далі - іпотечний договір-1) та № 240513-І/5 (далі - іпотечний договір-2) від 24.05.2013, відповідно до умов яких (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) кінцевий строк виконання грошового зобов'язання зазначено - не пізніше 31.12.2015.

Згідно з пунктом 1.3. договору іпотеки-1 предметом іпотеки є: будівля корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101) вартістю 33 623 853,00 гривень.

Згідно з пунктом 1.3. договору іпотеки-2 предметом іпотеки є: будівля заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101) вартістю 9 176 170,00 гривень.

Відповідно до ОСОБА_6 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3914548 від 24.05.2013, право власності на предмет іпотеки-1 зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 66717712101. Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці загальною площею 10,4472 га, за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:02:112:0294.

Відповідно до ОСОБА_6 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 3913303 від 24.05.2013, право власності на предмет іпотеки-2 зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 66818412101. Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці загальною площею 10,4472 га, за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:02:112:0294.

Згідно з умовами договорів іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання або неналежного виконання положень договорів іпотеки, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами (п.п. 3.1.7 п.3 договорів іпотеки).

Згідно з положеннями Договорів іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Кредитного договору та/або порушення обов'язків, встановлених Договорами іпотеки, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором, а в разі їх невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки (пункти 5.1. договорів іпотеки).

Вищевказаними договорами іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмети іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорах іпотеки, або будь-яким іншим чином відповідно до законодавства України, чинного на дату звернення стягнення, за вибором іпотекодержателя (пункти 5.2. договорів іпотеки).

У зв`язку із невиконанням іпотекодавцем умов кредитного договору, іпотекодавцю були направлені позивачем повідомлення про усунення порушень від 30.12.2016 з попередженням про звернення стягнення на предмети забезпечення.

Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вказаний у вимогах, на час розгляду справи судом, сплинув, але кредитні кошти та відсотки відповідачами не сплачені.

У відповідності до пункту 5.3 договорів іпотеки реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов договору іпотеки та чинного законодавства України.

Згідно з частиною 1 статті 585 Цивільного кодексу України, одним з видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (стаття 589 Цивільного кодексу України)

Як зазначено в частинах 1 та 2 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Положеннями статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Позичальниками (відповідачами), допущено істотні порушення кредитних договорів - основного зобов'язання, виконання якого забезпечується іпотеками належного відповідачу-2 нерухомого майна, а тому у позивача виникло право задовольнити свої грошові вимоги до відповідачів шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як було зазначено вище, на адресу Іпотекодавця направлялися вимоги, які до теперішнього часу не задоволені.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таким чином, з врахуванням частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" не направлення вимоги не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 по справі №3-12 гс14).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Так, всі вищевказані договори іпотеки містять відповідне застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя і передбачають передачу Іпотекодержателю права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Виходячи з положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статей 33, 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 5011-32/10471-2012).

Відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги Іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому, суд зазначає, що заявлений позивачем позов є захистом вже існуючого права, що виникло на підставі застереження в договорі іпотеки, яке законодавцем визначено як самостійна підстава виникнення права власності.

Слід зазначити, що на даний час, договори іпотеки є чинними і не визнані судом недійсними в установленому законом порядку.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про іпотеку", однією з підстав припинення іпотеки є набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі як набуття права власності на предмет іпотеки, позивач на підставі частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Право Банку задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки саме шляхом набуття права власності також підтверджується позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 26.12.2011 № 3-139гс11.

Так, позичальник порушив умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал апрайзер груп" від 19.06.2017 про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень загальна ринкова вартість 45 325 200,00 грн.:

- предмету іпотеки (будівля корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139) за іпотечним договором № 240513-І/4 від 24.05.2013 складає 36 076 800,00 грн. з ПДВ;

- предмету іпотеки (будівля заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139) за іпотечним договором № 240513-І/5 від 24.05.2013 складає 9 248 400,00 грн.

Спірні правовідносини підпадають під правове регулювання не лише норм Цивільного кодексу України, а й приписів Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду визначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - застави шляхом проведення публічних торгів або із зазначенням однієї з процедур, передбачених статтею 26 того ж Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, в даному випадку Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро" має право на власний розсуд обрати такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

З системного аналізу положень статей 23, 25, 26 Закону України "Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вбачається, що звертаючись до суду з позовом щодо задоволення своїх вимог шляхом визнання права власності на предмети застави (передача рухомого майна у власність обтяжувала), позивач має право задля часткового погашення заборгованості просити суд постановити рішення, відповідно до якого, банк набуває право власності на предмети застави.

Станом на 15.06.2017 загальна заборгованість відповідачів за кредитними договорами становить 50 052 155,58 грн. Таким чином, звернувши стягнення на вищевказані предмети іпотеки:

- за іпотечним договором № 240513-І/4 від 24.05.2013 на нерухоме майно, а саме будівлю корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101) вартістю 36 076 800 гривень, з ПДВ;

- за іпотечним договором № 240513-І/5 від 24.05.2013 на нерухоме майно, а саме будівлю заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101) вартістю 9 248 400 гривень, з ПДВ,

банк частково зможе задовольнити свої вимоги в сумі 45 325 200,00 грн. вартості предметів застави.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" про звернення стягнення шляхом набуття позивачем права власності на предмети іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Встановлена ст. 34 Закону України "Про іпотеку" можливість отримати іпотечне майно в управління на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем або за рішенням суду (після звернення стягнення на таке майно) за своєю правовою суттю є окремим додатковим способом захисту прав іпотекодержателя. Застосування такого способу має наслідком, зокрема, належне збереження і використання іпотечного майна для отримання доходів, які можуть бути спрямовані на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Такий спосіб захисту порушеного права узгоджується зі ст. 16 Цивільного кодексу України, згідно якою суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, в даному випадку - саме ст. 34 Закону України "Про іпотеку".

За таких обставин, позовні вимоги про передачу предмета іпотеки в управління банку підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відносно заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту предмети іпотеки та передачі майна на відповідальне зберігання суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Господарський суд має право вжити, передбачені статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, заходи до забезпечення позову, у тому числі, за заявою сторони, яка подала позов.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, що можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, факту, що відповідачі у найкоротші строки можуть здійснити відчуження належного відповідачу-2 майна.

Таким чином, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Клопотання відповідача-2 про повторне направлення матеріалів справи для проведення судової експертизи не підлягає задоволенню оскільки Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз керуючись п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень ухвала суду залишена без виконання у зв'язку з тим, що станом на 03.11.2017 на рахунок інституту решта коштів для оплати судової оціночно-будівельної експертизи не надійшли.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 "Про судове рішення" результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній частині, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67,68 Господарського процесуального кодексу України), відстрочку або розстрочку виконання рішення (ст.121 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідачів, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на кожного відповідача у сумі 120 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

З метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Терешкової, будинок 3, ідентифікаційний код 21912082) в сумі 41 425 589,60 грн. за кредитним договором № 190413-КЛН-3 від 19.04.2013, загальна заборгованість за яким станом на 15.06.2017 складає 41 425 589,60 грн., та часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26Б, офіс 221, ідентифікаційний код 33669264) в сумі 3 899 610,40 грн. за кредитним договором № 190413-КЛН-2 від 19.04.2013, загальна заборгованість за яким станом на 15.06.2017 складає 8 626 565,98 грн. перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406) звернути стягнення на предмети іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406) права власності на предмети іпотеки, а саме:

- за іпотечним договором № 240513-І/4 від 24.05.2013 на нерухоме майно, а саме будівлю корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101) вартістю 36 076 800 гривень, з ПДВ;

- за іпотечним договором № 240513-І/5 від 24.05.2013 на нерухоме майно, а саме будівлю заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101) вартістю 9 248 400 гривень, з ПДВ.

Передати в управління Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_1 Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406) до моменту реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно предмети іпотеки з правом отримання плодів та доходів, а саме:

- будівлю корпусу важких пресів літ.В-1, загальною площею 26 302,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66717712101);

- будівлю заводоуправління літ.А-4, під літ. А-4 підвал, над А-4 надбудова, загальною площею 5 760,1 кв.м., ґанки літ. а, а 1 , а 2 , а 3 , вхід у підвал літ. а 4 , вентиляційна шахта літ. а 5 , що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 66818412101).

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Терешкової, будинок 3, ідентифікаційний код 21912082) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406) 120 000,00 грн. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26Б, офіс 221, ідентифікаційний код 33669264) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406) 120 000,00 грн. - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2017.

Суддя ОСОБА_7