Постанова

від 30.11.2017 по справі 927/685/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа№ 927/685/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Майданевича А.Г.

за участю представників:

Від позивача: Кононець Ю.А.-представник;

Від відповідача: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017

у справі № 927/685/17 (суддя Шморгун В.В.)

За позовом Ніжинської міської ради,

До Закритого акціонерного товариства фірма "Сапсан-Н",

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ніжинська міська рада звернулась з позовом до Закритого акціонерного товариства фірми "Сапсан-Н", у якому просить суд розірвати договір оренди землі, укладений між Ніжинською міською радою та Закритим акціонерним товариством фірмою "Сапсан-Н", земельної ділянки площею 77579 кв. м, розташованої за адресою: м. Ніжин, вул. Бобрицька, 73, який 01.04.2002 було зареєстровано у Виконавчому комітеті Ніжинської міської ради за реєстраційним номером 119.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушуються умови договору оренди земельної ділянки від 27.03.2002, зареєстрованого 01.04.2002 за №119, а саме систематично не сплачується орендна плата, починаючи з лютого 2015 року і по теперішній час, що є підставою для розірвання договору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Ніжинська міська рада, просила скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 по справі № 927/685/17 та прийняти нове рішення, яким позов Ніжинської міської ради Чернігівської області до Закритого акціонерного товариства фірми "Сапсан-Н" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 77 579 кв.м. розташованої за адресою: м. Ніжин, вул.. Бобрицька, 73, який 01.04.2002 було зареєстровано у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради за реєстраційним № 119, задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджено всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що суд першої інстанції в ході судового розгляду та, в подальшому, виносячи рішення вийшов за межі позовних вимог, що в подальшому стало підставою для необґрунтованої відмови у задоволенні позовної вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області у справі № 927/685/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Майданевича А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області до провадження та призначено до розгляду на 30.11.2017.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області, рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов Ніжинської міської ради Чернігівської області до Закритого акціонерного товариства фірми "Сапсан-Н" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 77 579 кв.м. розташованої за адресою: м. Ніжин, вул. Бобрицька, 73, який 01.04.2002 було зареєстровано у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради за реєстраційним № 119, задовольнити повністю.

Крім того, представник позивача 30.11.2017 в судовому засіданні супровідним листом надав для долучення до матеріалів справи копію листа Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до міського голови з інформацією щодо земельної ділянки за адресою: м. Ніжин, вул. Бобрицька, 73 та розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою площею 77579 кв. м. розташованої за адресою: м. Ніжин, вул. Бобрицька, 73 за період з 27.03.2002 по 31.10.2017, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Повноважні представники відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду у справі № 927/685/17 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Вислухавши думку представника позивача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а)розпорядження землями територіальних громад;

б)передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

д)організація землеустрою;

е)координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є)здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної

власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

Згідно із статтею 122 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад віднесено передачу земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.03.2002 між Ніжинською міською радою (далі - Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством фірмою "Сапсан-Н" (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Ніжинської міської ради 01.04.2002 за №119.

Згідно із пунктом 1.1 Договору Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради №139 від 14.03.2002, якому на підставі рішення Ніжинської міської ради від 05.10.1994 надано право щодо вирішення питань надання та вилучення земельних ділянок, передає, а Орендар приймає та набуває на визначений цим договором термін право володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться в місті Ніжині Чернігівської області, по вулиці Бобрицькій, 73, відповідно до плану (схеми) земельної ділянки. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 77579 кв.м. Земельна ділянка вільна від будівель, споруд чи будь-яких інших об"єктів, що відноситься до нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1.2 Договору грошова оцінка земельної ділянки становить 292881,00 грн відповідно до довідки про визначення нормативної ціни земельної ділянки від 19.03.2002 за №233Д, що видана Ніжинським міським відділом земельних ресурсів.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що в межах земельної ділянки загальною площею 77579 кв.м, земельна ділянка площею 12000 кв. м передається в оренду для розміщення стрілецького тиру, а площею 65579 кв. м - для сільськогосподарського призначення (сіножаті).

Згідно із пунктом 2.2 Договору договір укладається терміном на 49 років.

Відповідно до пункту 2.5 Договору орендна плата визначається в розмірі 244,07 грн на місяць з подальшою щомісячною індексацією за офіційно встановленим індексом інфляції і сплачується Орендарем виключно грошовими коштами. Грошова плата вноситься Орендодавцю на рахунок Місцбюджет №33210810900005 (код 22820749, код виду платежу 13050200) не пізніше 15 числа наступного місяця. На майбутній період орендна плата може бути внесена на термін не більше одного року. Орендна плата справляється також у випадках, якщо Орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. У разі визнання договору оренди недійсним, одержана Орендодавцем орендна плата до дати визнання даного договору недійсним не повертається.

Згідно із пунктом 5.4. Договору орендар зобов'язаний у відповідності з п.2.5. даного договору своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 6.5 Договору оренди визначено, що підставами розірвання договору, зокрема, є: вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою обов'язків, передбачених договором.

З наявної в матеріалах справи копії листа Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекцієї Головного управління ДФС у Чернігівській області вбачається, що нарахування та сплату платежів по орендній платі за період з травня 2002 року по січень 2015 року, з лютого 2015 року по вересень 2017 року, відсутні.

Таким чином, починаючи з лютого 2015 року по теперішній час відповідачем систематично не виконується обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати, визначений у пункті 2.5. Договору.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору.

Згідно із частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 та 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Пунктом 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим спеціалізованим судом України в ухвалі від 15.02.2017 у справі № 235/1629/16-ц.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що в разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Такаж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.122012 справа № 6-146цс 12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів України.

Крім того,у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі №6-977цс16 також висловлено правову позицію, що наявність систематичної несплати з орендної плати є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі, та відзначає:

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Отже, до правовідносин з договору суборенди застосовуються положення нормативно правових актів, які регулюють правовідносини з договору оренди, як до правовідносин, умови яких обмежуються умовами договору оренди.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції, несплата становила 31 місяць, тобто 31 платіж, визначений в умовах договору, пункті 286.2 статті 286 та пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене зроблений висновок суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову не відповідає дійсності, оскільки представником позивача було зазначено, що предметом позову є розірвання договору оренди землі у зв'язку зі систематичною несплатою орендарем орендної плати, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, при цьому не заявляється вимога про стягнення боргу.

Тоді як, судом першої інстанції було зазначено, що розрахунок боргу зі сплати орендної плати має важливе значення, але вказаний розрахунок стосується позовних вимог, які на час розгляду даної справи не було заявлено, а саме - про стягнення боргу за користування земельною ділянкою.

Проте, незважаючи на те, що позовні вимоги стосувалися розірвання договору оренди землі, у зв'язку зі систематичною несплатою орендної плати, суд з не зрозумілих причин вимагав надати розрахунок орендної плати.

Відповідно до пункту 2 абзацу 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, відповідних клопотань матеріали справи не містять.

Тобто, в ході судового розгляду та, в подальшому, виносячи рішення суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, що в подальшому стало підставою для необґрунтованої відмови у задоволенні позовної вимоги.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем факт систематичної несплати орендної плати з боку відповідача було належним чином доведені.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права являється підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у випадку, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 по справі № 927/685/17 підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов та апеляційна скарга Ніжинської міської ради Чернігівської області підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 по справі № 927/685/17 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 по справі № 927/685/17 скасувати повністю.

3.Прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити повністю. Розірвати договір оренди землі, укладений між Ніжинською міською радою та Закритим акціонерним товариством фірмою "Сапсан-Н", земельної ділянки площею 77579 кв.м., розташованої за адресою: м. Ніжин, вул. Бобрицька, 73, який 01.04.2002 було зареєстровано у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради за реєстраційним № 119.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства фірми "Сапсан-Н" (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Небесної сотні (Леніна), буд. 14, код ЄДРПОУ 14250769) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, пл. імені Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 34644701) 1600,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 1760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

5.Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду Чернігівської області.

6.Матеріали справи № 927/685/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

А.Г. Майданевич