Ухвала

від 06.12.2017 по справі 904/7846/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

06.12.2017 Справа № 904/7846/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 по справі № 904/7846/17 (суддя Манько Г.В.)

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Отіс Тарда , м. Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський виробничий комбінат , м. Дніпро

про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 по справі № 904/7846/17 позов задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Отіс Тарда" за набувальною давністю право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 12а, технічний опис майна: адміністративної будівлі літ. А-3, виробничого корпусу літ. А2-1, виробничого корпусу літ. А4 -1, побутових приміщень літ. А3 -2, прибудови літ. А5 -2, прибудови літ. а-1, прибудови літ. а1 -1, прибудови літ. а2 -1, прибудови а3 -1 загальною площею 2480,1 кв.м, ґанку літ. а, ґанку літ. а1, ґанку літ. а2, сходів літ.літ.а3, а4, а5, а6, а7, майстерні літ. Б-1 загальною площею 198,0 кв.м, гаражу літ. Д загальною площею 128,2 кв.м, складу літ. К загальною площею 185,3 кв. м, складу літ. С загальною площею 20,4 кв.м, прохідної літ. И загальною площею 7,9 кв.м, вбиральні літ. Н загальною площею 22.3 кв.м, мостіння І, навіси літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, склади літ. 2Г, 2И, 2Ж, 2Е, ангар літ. Я..

Визнано недійсним договір оренди адміністративно-виробничих складських приміщень та обладнання від 21.09.2006 за № 01/10 укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський виробничий комбінат".

Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський виробничий комбінат" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 2291167 грн. перерахованих за недійсним договором, судовий збір в сумі 61164 грн. 22 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний господарський суд:

- поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 по справі № 904/7846/17;

- скасувати рішення в частині визнання за ТОВ "ОТІС ТАРДА" права власності на нерухоме майно та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині;

- стягнути на користь прокуратури Дніпропетровської області сплачений судовий збір.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, вважає за необхідне повернути її без розгляду з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 04.09.2017. Відповідно, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 14.09.2017, тоді як апелянт в порядку ст. 91 ГПК України з апеляційною скаргою звернувся до суду першої інстанції лише 27.11.2017, про що свідчить долучений до апеляційної скарги поштовий конверт з відбитком поштового штемпеля з відповідною датою відправки апеляційної скарги на адресу господарського суду Дніпропетровської області.

Подання апеляційної скарги з простроченням строку апелянт пояснює тим, що прокурор Дніпропетровської області участі у розгляді справи не приймав, а про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому, наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень встановлена після ознайомлення з матеріалами справи лише 16.11.2017, про що є відмітка в матеріалах справи.

Колегія суддів не вбачає поважності причин пропуску прокурорм строку для оскарження вищезазначеного рішення та поновлення такого строку для звернення з апеляційною скаргою з огляду на наступне.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. ОСОБА_2, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно п. 4 Постанови пленуму ВГСУ № 7 від 17.05.2011 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України , клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження . У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Апелянт не вказує конкретну дату, з якої йому стало відомо про наявність прийнятого місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, не вказує він також і дату, з якої йому стало відомо про опублікування оскаржуваного рішення в ЄДРСР. При цьому, на думку колегії суддів, скаржник не може ставити можливість вчасного звернення з апеляційною скаргою в залежність від офіційного оприлюднення рішення в ЄДРСР, оскільки (навіть якщо припустити, що рішення в ЄДРСР буде офіційно оприлюдненим через півроку) це не виключає обов'язку вчасно реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку , тобто протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Крім того, як вбачається зі змісту долученої до апеляційної скарги світлокопії листа заступника прокурора області від 18.10.2017 № 05/2-1878вих-17 адресованого голові господарського суду Дніпропетровської області, прокуроратурою зазначено: "Зі змісту рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі № 904/7846/17 вбачається, що предметом спору у вказаній справі були об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро вул. Автотранспортна, буд. 12а...", тобто прокурору станом на 18.10.2017 було відомо про наявність оскаржуваного ним рішення.

Також колегія суддів відхиляє доводи прокурора про те, що наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень встановлена після ознайомлення з матеріалами справи лише 16.11.2017, оскільки прокурор мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи з моменту подачі листа від 18.10.2017 № 05/2-1878вих-17. Доказів не надання місцевим господарським судом прокуророві матеріалів справи для ознайомлення, останній не наводить, що виключає можливість відновлення пропущеного строку з цих підстав.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку, прокурором не доведено існування істотних перешкод, які б могли позбавити його реальної можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сам лише факт подання заступником прокурора клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду , яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали прокуратурі реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (ухвала від 06.10.2017 по справі № 904/3/17 та в постанові від 30.11.2016 по справі № 909/203/16).

З урахуванням того, що заступником прокурора не наведено поважних причин пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні його клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 по справі № 904/7846/17.

За вище вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97, ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про відновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 по справі № 904/7846/17 - відхилити.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради - повернути.

Додаток: - апеляційна скарга з доданими до неї документами всього на 34-х аркушах з конвертом.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

ОСОБА_3