Ухвала

від 30.11.2017 по справі 804/4486/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" листопада 2017 р.Справа № 804/4486/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Ясенової Т.І.

          суддів:                     Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання:          Троянов А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 11.04.2017 року №0002331201 про нарахування позивачу штрафної санкції у розмірі 14677,26грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2017 року №0002331201.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства , прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 за №0002331201 про застосування штрафних санкцій у розмірі 14677,26грн. за порушення строків сплати сум грошового зобов'язання з ПДВ.

Позивачем не заперечувався факт несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань, який також підтвердився інформацією з інтегрованої картки платника за 14.01.2014 – 30.06.2014, що була надана до суду першої інстанції.

Таким чином, застосовуючи штрафні санкції згідно акту перевірки від 28.02.2017 №115/12-01-31122890, податковий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване неможливістю забезпечити участь представника в даному судовому засіданні оскільки працівник юридичного відділу відповідальний за супроводження даної справи перебуває у щорічній відпустці, а забезпечити участь іншого представника не має можливості у зв'язку із значним навантаженням.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, оскільки обставини, наведені у клопотанні не можуть визнані поважними причинами, а також у клопотанні не ставиться питання про надання додаткових доказів по справі, які не були враховані при розгляді справи судом першої інстанції.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 КАС України визнала можливим провести апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.08.2000 року ТОВ «Уніпласт» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Криворізькій південній об'єднаній ДПІ.

На підставі підпункту 19.1.1. пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Уніпласт», про що складено акт від 28.02.2017 року №115/12-01/31122890 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Уніпласт» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30.05.2013 р. по 28.11.2016 р.».

Відповідно до змісту висновків акта перевірки встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям від 20.05.2013 року №9029328284, від 20.06.2013 року №9036829551, від 22.07.2013 року №9044154640.

Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 року №0002331201, яким ТОВ «Уніпласт» визначено до сплати штраф у розмірі 20% у сумі 14677,26 грн. за затримку на 377, 365, 346, 327, 316 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 73386,30 грн.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Уніпласт», рішенням Державної фіскальної служби України від 23.06.2017 року №13507/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 року №0002331201 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом взято висновок про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість, поданим позивачем до Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області:

- від 20.05.2013 року №9029328284 за квітень 2013 року, в рядку 18 якої визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 22637,30 грн. з граничним терміном сплати 30.05.2013 року ;

- від 20.06.2013 року №9036829551 за травень 2013 року, в рядку 18 якої визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 23151 грн. з граничним терміном сплати 30.06.2013 року;

- від 22.07.2013 року №9044154640 за червень 2013 року, в рядку 18 якої визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 27598 грн. з граничним терміном сплати 30.07.2013 року.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання згідно вищевказаних податкових декларацій з податку на додану вартість:

- від 20.05.2013 року №9029328284 за квітень 2013 року: 22.04.2014 сплачено суму коштів у розмірі 1434 грн., кількість днів затримки 327, нарахована сума штрафних санкцій 286,8 грн., 30.05.2014 року сплачено суму коштів у розмірі 20000 грн., кількість днів затримки 365, нарахована сума штрафних санкцій 4000 грн. та 11.06.2014 року сплачено суму коштів у розмірі 1203,30 грн., кількість днів затримки 377, нарахована сума штрафних санкцій 240,66 грн.;

- від 20.06.2013 року №9036829551 за травень 2013 року: 11.06.2014 року сплачено суму коштів у розмірі 23151 грн., кількість днів затримки 346, нарахована сума штрафних санкцій 4630,20 грн.;

- від 22.07.2013 року №9044154640 за червень 2013 року: 11.06.2014 року сплачено суму коштів у розмірі 27598 грн., кількість днів затримки 316, нарахована сума штрафних санкцій 5519,60 грн.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податки та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За умовою пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідальність за порушення правил оплати (перерахування) податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встанолвено, грошове зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 11.04.2017 року №0002331201 визначено за період 30.05.2013-28.11.2016.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 ПК України.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та (або) граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість до Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 20.05.2013 року, 20.06.2013 року та 22.07.2013 року.

Відтак, враховуючи вимоги п.102.1 ст.102 ПК України, останніми днями, з настанням яких відповідач мав право самостійно визначити суму грошових зобов'язань, в тому числі застосувати штрафну санкцію за несвоєчасну сплату платником податків розрахованих у вказаних деклараціях сум податкових зобов'язань, сплили відповідно у травні 2016 року, червні 2016 року та липні 2016 року.

Отже, сума штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем була визначена у термін понад 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки винесено поза межами строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області– залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий:                                                            Т.І. Ясенова

          Суддя:                                                            О.В. Головко

          Суддя:                                                            А.В. Суховаров