Ухвала

від 06.12.2017 по справі 826/11353/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Справа № 826/11353/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №10 Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі за адміністративним позовом державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №10 Міністерства охорони здоров'я України до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Державний заклад Спеціалізована медико-санітарна частина №10 Міністерства охорони здоров'я України (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.08.2017 р. № 430 у розмірі 3 232 000,00 грн.

При зверненні з позовною заявою позивачем також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року позовну заяву було залишено без руху через ненадання позивачем документу, підтверджуючого повноваження особи, якою підписано позов, діяти від імені позивача.

14.09.2017 р. позивачем було усунуто недоліки його позовної заяви, вказані в зазначеній ухвалі суду, шляхом надання документу, підтверджуючого повноваження особи, якою підписано позов, діяти від імені позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без руху було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено про необхідність у п'ятиденний термін з дня отримання ухвали суду усунути вказані в ній недоліки позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на думку апелянта, судом неправомірно вдруге залишено його позовну заяву без руху, відмовлено у звільненні від сплати судового збору без дослідження поданих ним доказів відсутності коштів, порушено норми процесуального права, що в сукупності призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався ст.ст. 106, 108 КАС України, та виходив з того, що позивачем не надано доказів відсутності коштів на сплату судового збору і такий недолік його позовної заяви має бути усунутий.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) .

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, законодавством регламентовано порядок звернення до суду та вимоги до адміністративного позову, дотримання яких є необхідним для прийняття позовної заяви до судового розгляду та відкриття провадження у справі.

При цьому, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко визначити, які саме недоліки позивачу слід усунути і в який спосіб, тобто в разі несплати позивачем судового збору суду слід встановити його розмір і реквізити для сплати.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що в ухвалі суду першої інстанції від 05.10.2017 р. про залишення позовної заяви без руху судом не визначено, ані суми судового збору, який позивачу слід сплатити, ані реквізитів для його сплати.

Крім того, вказаною ухвалою позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору без дослідження та оцінки в порядку ст. 86 КАС України поданих ним доказів важкого майнового становища, а саме довідки від 07.09.2017 р. № 537, копії кошториса на 2017 рік та плану асигнувань /Т.1 а.с.19-21/.

Судова колегія також звертає увагу й на те, що ухвалою від 05.10.2017 р. позовну заяву позивача фактично вдруге залишено судом без руху з різних підстав, що не відповідає вимогам адміністративного процесуального законодавства і може призвести до порушення розумного строку вирішення справи судом.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, у відповідності до ст. 86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору та постановлення ухвали про залишення його позовної заяви без руху і порушено норми процесуального право, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого статтею 6 КАС України та статтею 55 Конституції України.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішення від 04.12.1995 р. у справі Беллет проти Франції , в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №10 Міністерства охорони здоров'я України підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року - скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина №10 Міністерства охорони здоров'я України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Рішення виготовлено 06 грудня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді: