Рішення

від 13.11.2017 по справі 479/543/17

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№479/543/17

№2/479/291/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 листопада 2017 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі : головуючої - судді Репушевської О.В.

при секретарі Штуфра А.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства ім. Щорса про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами до відповідача, згідно яких просить розірвати договір оренди землі, укладений між нею та фермерським господарством ім.Щорса, стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати в грошовому виразі в сумі 2839.27 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 1583.45 грн., 3% річних від просроченої суми в розмірі 212.81грн., а всього 4635.53 грн., а також зобов"язати відповідача передати їй земельну ділянку, загальною площею 3.79 га в стані, придатному для цільового використання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 3.79 га, що розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 10 січня 2008 року між нею та ФГ ім.Щорса в собі його керівника ОСОБА_2 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років, два примірники договору та державний акт на право власності на земельну ділянку відповідач забрав та не повернув їй. Вподальшому їй стало відомо, що термін дії вказаного договору зазначений - на 49 років. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати з 2008 року по теперішній час не виконує, на неодноразові звернення про необхідність здійснення розрахунку за договором оренди відповідач ігнорує, в зв'язку з чим змушена звернутися до суду з зазначеними позовними вимогами.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача зазначила, що відповідач згідно умов договору мав сплачувати оренду плату в розмірі, визначеному п.9, 11, додатком №1 до Договору, а саме - в грошовій формі, натуральній формі та відробітковій. З 2008 р. відповідач жодного разу не сплатив позивачу кошти за користування земельною ділянкою, на усні звернення щодо невиконання умов договору керівник господарства не реагує, тому позивач вважає за необхідне розірвати договір оренди землі та стягнути заборгованість по орендній платі за останніх три роки.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Свою позицію обґрунтував тим, що відповідач належно виконує обов'язки орендаря та не порушує умови спірного договору. Відповідно до додатку №1 спірного договору позивачу щорічно виплачувалась орендна плата у натуральній формі, претензій з боку ОСОБА_1 до підприємства щодо орендної плати за період дії договору не надходило.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

За положеннями ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Згідно положень ч.3 ст.792 ЦК України, ч.8 ст.93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Положення ст.13 Закону України "Про оренду землі" визначають, що за договором оренди землі орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата, її розмір, форма платежу, строк і порядок виплати є суттєвими умовами договору оренди землі.

Згідно положень ст.ст. 24 , 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обовязки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобовязаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Так, однією з найпоширеніших підстав розірвання договору оренди земельної ділянки є заборгованість з орендної плати. За вимогами ст.ст. 1 , "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами.

Відповідно до положень ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону України та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до п. д ч.1 ст.141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

Отже, відповідно до вказаних норм матеріального права договір оренди землі може бути розірваний за умов систематичної несплати орендної плати.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 3.79 га, розташована в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823980700:02:000:0159 (а.с.12-14).

10 січня 2008 р. сторонами укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки загальною площею 3.79 га строком на 49 років, за яким відповідач зобов'язався сплачувати позивачу як орендодавцю орендну плату грошовій формі у розмірі 746.36 грн., у такі строки : з 31 липня по 31 грудня кожного року. Зазначений договір зареєстровано у Кривоозерському районному відділі Миколаївської регіональної філії державного підприємства "Центр державної реєстрації земельного кадастру" 03 липня 2009 року за № 040901700366 (а.с.10).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передала в користування ФГ ім.Щорса, про що складено акт прийому-передачі земельної ділянки, за умовами п.9 договору оренди землі від 10 січня 2018 р. (а.с.9) визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі : в грошовій - 746.36 грн. Додатком №1 до вищевказаного договору сторони узгодили, що орендна плата може сплачуватися орендарем: в грошовій формі з урахуванням прибуткового податку в сумі 746 грн., чи в натуральній формі у наступному розмірі: пшениця - 700 кг, ячмінь -600 кг, соняшник - 100 кг, цукор - 20 кг, оранка та/або культивація присадибної ділянки в розмірі 0.50 га. Зазначений додаток №1 підписаний 10 січня 2008 р. орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ ім.Щорса в особі ОСОБА_2М.(а.с.11).

Згідно довідки ФГ ім.Щорса №38 від 12 жовтня 2017 р. встановлено, що відповідачем на протязі 2014-2016 р.р. ОСОБА_1 виплачено орендну плату в натуральній формі : - за 2014 рік в рахунок орендної плати передано - пшениці - 0.6 т., ячменю - 0.6 т., цукру - 17 кг.; - за 2015 рік - пшениці - 0.6 т., ячменю - 0.6 т., цукру - 17 кг.; - за 2016 рік - соняшнику- 0.85 т., цукру - 17 кг.. Відповідачем на підтвердження виконання договірних зобов"язань надано відомості на видачу орендної плати в натуральній формі в виді сільськогосподарської продукції. Оригінали відомостей №000000002 від 15 липня 2016 р. (а.с.35), №000000001 від 15 липня 2017 р(а.с.36), №000000004 від 15 липня 2017 р(а.с.37), №000000003 від 15 липня 2017 р(а.с.38), №000000002 від 22 травня 2014 р(а.с.39-40), №000000001 від 22 травня 2014 р(а.с.41-42), №000000004 від 22 травня 2014 р(а.с.43-44), №000000004 від 12 червня 2015 р (а.с.45-46), №000000001 від 12 червня 2015 р(а.с.47-48), №000000002 від 12 червня 2015 р(а.с.49-50) досліджені в судовому засіданні, заперечень щодо їх змісту від позивача та її представника не надходило. Справжність підпису позивача у вказаних відомостях про отримання сільськогосподарської продукції позивачем не спростовано. Таким чином, суд приходить до висновку, що орендарем орендна плата сплачувалась своєчасно в установленому розмірі.

Судом встановлено, що позивач як орендодавець за період дії договору оренди землі до відповідача як орендаря з вимогою про зміну розміру орендної плати, питань щодо її невиплати, чи виплати не в повному обсязі не зверталась. З досліджених в ході судового розгляду доказів встановлено, що позивач отримувала орендну плату за 2014-2016 роки в натуральній формі, доказів систематичності невиконання користувачем землі обов'язку щодо сплати орендної плати позивачу не добуто .

Відповідно до положень ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з положеннями ч.2 зазначеної статті сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доказами, згідно положень ч.й ст.57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно положень ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано допустимих та належних доказів, які б підтвердили несплату відповідачем орендної плати, наявності заборгованості у відповідача перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог за недоведеністю обставин, якими вони обгрунтовуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215,218 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства ім. Щорса про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі - відмовити .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : ( підпис )

Копія вірна :

Суддя Кривоозерського

районного суду ОСОБА_3