Рішення

від 06.12.2017 по справі 530/212/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/212/17 Номер провадження 22-ц/786/2605/17Головуючий у 1-й інстанції Водолага А. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Одринської Т.В., Дорош А.І.

при секретарі Рибак О.О.

за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ПАТ "Автотранспортне підприємство - 15339" - Остапенка І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 15339"

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2017 року

по справі за позовом Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 15339", Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування державної реєстрації, визнання договорів оренди землі поновленими,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ДП ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - Інтеграл-Агро звернулось до суду із вказаним позовом та просило визнати недійсним договір оренди землі б/н від 21.10.2016 року, укладений між ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 та ОСОБА_4, щодо оренди земельної ділянки площею 2,5595 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та скасувати його державну реєстрацію; визнати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ДП ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро 01.01.2006 року поновленим на той самий строк; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 21.10.2016 року, укладений між ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 та ОСОБА_5, щодо оренди земельної ділянки площею 3,0467 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та скасувати його державну реєстрацію; визнати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та ДП ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро поновленим на той самий строк; вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що між ним та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені договори оренди належних їм земельних ділянок.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, порушуючи його переважне право на переукладення договорів оренди на новий строк, уклали договори оренди належних їм земельних ділянок із ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 .

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2017 року позовні вимоги ДП ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - Інтеграл-Агро задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 21.10.2016 року, укладений між ПАТ Автотранспортна підприємство - 15339 та ОСОБА_4, щодо оренди земельної ділянки кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,5595 гектари.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 21.10.2016 року, номер запису про інше речове право 17007978 /індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 31967962/, зареєстрованого 21.10.2016 року в Зіньківській міській раді.

Визнано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ДП ТОВ Підприємство Інтерал - Інтеграл-Агро , в особі директора ОСОБА_6 01.01.2006 року, який зареєстровано у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 20.10.2006 року /запис в Державному реєстрі земель № 040655500416/, поновленим на той самий строк.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 21.10.2016 року, укладений між ПАТ Автотранспортна підприємство - 15339 та ОСОБА_5, щодо оренди земельної ділянки кадастровим номером НОМЕР_2, площею 3,0467 гектари.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 21.10.2016 року, номер запису про інше речове право 17009525 /індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 31969257/, зареєстрованого 21.10.2016 року в Зіньківській міській раді.

Визнано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та Дочірним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Інтерал - Інтеграл-Агро , в особі директора ОСОБА_6 01.01.2006 року, який зареєстровано у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 20.10.2006 року /запис в Державному реєстрі земель № 040655500407/, поновленим на той самий строк.

ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 та Зіньківську міську раду Полтавської області визнано неналежними відповідачами.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржило ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 , просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - Інтеграл-Агро відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01.01.2006 року між ОСОБА_4 та Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро , в особі директора ОСОБА_6, було укладено договір оренди землі б/н, строком на 10 років, щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 2,56 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Власівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Договір було зареєстровано у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 20.10.2006 року за №040655500416, строк дії договору закінчувався 21.10.2016 року (а.с.19-20).

01.01.2006 року між ОСОБА_5 та Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро , в особі директора ОСОБА_6, було укладено договір оренди землі б/н, строком на 10 років, щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 3,05 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Власівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Договір було зареєстровано у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 20.10.2006 року за № 040655500407 (а.с.30-31).

Відповідно до п. 8 договорів оренди землі від 01.01.2006 року після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

18.07.2016 року (за 95 днів до закінчення строку дії договору) ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивачем ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро , було направлено рекомендованим листом письмове повідомлення про бажання скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та направлено проект нового договору. Одночасно, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про пільги та переваги співпраці з підприємством, а також доведено до їх відому контактні дані особи, з якою вони могла б узгодити положення нового договору (а.с.23,34).

Після погодження всіх істотних умов, між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро , в особі директора ОСОБА_6, було укладено нові договори оренди тих же земельних ділянок від 21.10.2016 року, строком на десять років, які відповідачі підписали на стадії узгодження умов договорів (а.с.21-22,32-33).

При зверненні до державного реєстратора з питанням щодо державної реєстрації вказаних договорів оренди, було отримано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 32008440 і № 32008470 від 24.10.2016 року у зв'язку з тим, що речове право, похідне від права власності, зареєстроване за іншим правонабувачем (а.с.26, 37).

Відповідно до інформаційних довідок № 71269775 і № 71291027 від 25.10.2016 року - 21.10.2016 року державним реєстратором Зіньківської міської ради проведено державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 21.10.2016 року, укладеного ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 , із терміном дії до 31.12.2026 року (а.с.25,36).

21.10.2016 року на адресу позивача надійшли листи-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі за підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно яких, вони відмовляються продовжувати договір у зв'язку із наявною більш вигідною пропозицією від іншого орендаря (а.с.95 -100).

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем ОСОБА_5 і представником відповідача ОСОБА_4, представником ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 , що листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивачем ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро , орендодавцям ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були направлені відповідно умов договору і вимог закону та були отримані останніми завчасно. Орендодавці на час вирішення питання про продовження строку дії договорів оренди землі, узгодили з позивачем всі істотні умови, про що свідчить підписання ними нових договорів оренди на новий строк з позивачем.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ДП ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі допустили недобросовісну поведінку відносно попереднього орендаря, порушуючи його переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Аналогічні висновки викладені у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-146цс16 від 23 березня 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ДП ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро" посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі , унаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та не заперечується апелянтом, що ДП ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро" належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору воно повідомило орендодавців у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листів-повідомлень орендар додав проекти додаткової угоди, продовжував користуватись виділеною земельною ділянкою; ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завчасно письмово не повідомили орендаря про відмову в поновленні договорів оренди у зв'язку із більш вигідними умовами оренди, запропонованими "Автотранспортне підприємство - 15339". Окрім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 фактично погодились з укладенням договорів оренди на новий строк, підписавши відповідні договори на новий строк 21 жовтня 2016 року (а.с. 21-22, 32-33), що також не заперечується сторонами по справі.

Таким чином, укладаючи з ПАТ Автотранспортне підприємство - 15339 договори оренди землі з іншим орендарем, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допустили недобросовісну поведінку відносно попереднього орендаря, порушуючи його переважне право на укладення договору оренди на новий строк, що є підставою для визнання недійсними спірних договорів оренди.

Доводи апелянта про те, що питання скасування державної реєстрації спірних договорів оренди має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, суперечить дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Аналіз фактичних обставин справи дає підстави вважати, що оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право на оренду конкретних земельних ділянок.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

На вирішення суду в межах даної справи передано спір щодо реєстраційних дій, здійснених на підставі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути вирішені й питання, пов'язані з державною реєстрацією речового права. З огляду на таке, судом першої інстанції не було порушено правила підвідомчості.

Проте, ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції, всупереч визначеному ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, безпідставно визнано неналежними відповідачами у справі ПАТ "Автотранспортне підприємство - 15339" та Зіньківську міську раду Полтавської області, оскільки позивачем не заявлялись відповідні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Автотранспортне підприємство - 15339" є стороною спірних договорів оренди та допустив недобросовісні дії відносно позивача, а отже є належним відповідачем по справі.

Встановлення того факту, що Зіньківська міська рада Полтавської області не порушила прав та інтересів позивача, є підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог відносно даного відповідача, що було залишено поза увагою місцевого суду.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення в частині визнання ПАТ "Автотранспортне підприємство - 15339" та Зіньківської міської ради Полтавської області неналежними відповідачами по справі та в частині розподілу судових витрат, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 15339" - задовольнити частково.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2017 року в частині визнання Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 15339" та Зіньківської міської ради Полтавської області неналежними відповідачами по справі та розподілу судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро" до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування державної реєстрації, визнання договорів оренди землі повновленими - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, Публічного акціонерного втоариства "Автотранспортне підприємство - 15339" на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро" по 3 200 грн. судових витрат.

В іншій частині рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.В. Одринська

--//-- А.І. Дорош

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова