Рішення

від 06.12.2017 по справі 650/1369/16-ц

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 650/1369/16-ц

№ провадження 2/647/665/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивачів-адвоката ОСОБА_2

третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_1, інтереси яких за довіреністю представляє адвокат ОСОБА_2, до Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, треті особи - начальник СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонської області ОСОБА_3, слідчий СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонської області ОСОБА_4, Державна казначейська служба України у Херсонській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд

встановив:

У листопаді 2016 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.06.2017 року, просять стягнути з Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонської області, що фінансується з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 24 630 грн. та моральну (немайнову) шкоду у розмірі 57 600 грн., завдану їй бездіяльністю начальника слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_3 за спільно погоджених між собою дій із слідчим слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_4 під час неналежного і непрофесійного виконання ними своїх службових обов'язків; стягнути з Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонської області, що фінансується з Державного бюджету України на користь

ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду у розмірі 57 600 грн., завдану йому бездіяльністю начальника слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_3 за спільно погоджених між собою дій із слідчим слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_4 під час неналежного і непрофесійного виконання ними своїх службових обов'язків.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягали.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що він був очевидцем злочину, звернувся до Великоолександрівського відділення поліції з цього приводу, проте досудове слідство проведено неналежним чином. Після чого відносно нього було порушено кримінальну справу. Крім того, 16.05.2016 року він звернувся до відділення поліції із заявою № 1, яка не була внесена до ЄРДР. Вважає, що орган, на який покладено обов'язок щодо захисту його прав, не вчинив усіх необхідних дій щодо притягнення винних до відповідальності. Така бездіяльність сприяла правовій невизначеності ОСОБА_1, що впливало на стан його здоров'я, викликало головний біль та переживання, в чому полягає спричинена йому моральна шкода.

Представник позивачів адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 був очевидцем того, що ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_7 обробив частину земельної ділянки ОСОБА_5 З цього приводу 26.01.2016 року ОСОБА_5 звернулася до Великоолександрівського ВП із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_7, проте до ЄРДР за № 12016230100000038 було внесено відомості лише щодо ОСОБА_6 Після цього за заявою ОСОБА_8 було порушено кримінальне провадження № 12016230100000053 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_1, щоб у такий спосіб вчинити тиск на останніх. Постановами слідчого Мальчикова О.А. за відсутності належного проведення досудового слідства обидва провадження були закриті. 16.05.2016 року та 19.05.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до Великоолександрівського ВП із заявами № 1 та № 2 відповідно щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ОСОБА_9 заяви взагалі не було внесено до ЄРДР та досудове слідство не проводилося, чим порушено порядок розгляду заяв про вчинення злочину, передбачений КПК. Вказаною бездіяльністю ОСОБА_5 спричинено матеріальну шкоду у розмірі 24 630 грн. та моральну шкоду у розмірі 57 600 грн., а ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду у розмірі 57 600 грн. Представник позивачів також зазначив, що постанову про закриття кримінального провадження № 12016230100000038 він та його довірителі отримали та не оскаржували, оскільки на свій розсуд можуть обирати спосіб захисту порушеного права.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився, заявою від 06.12.2017 року просив розглядати справу за його відсутності. У ході судового розгляду просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що позивачами не надано суду належних доказів спричинення матеріальної та моральної шкоди. Відсутні підстави для відшкодування шкоди в порядку ст.1176 ЦК України, оскільки не встановлено вини посадових осіб та причинного зв'язку їх дій із наслідками у вигляді шкоди. Не надано доказів протиправності дій (бездіяльності) слідчого та начальника слідчого відділу. Постанова про закриття кримінального провадження не була оскаржена в порядку КПК України. Крім того, Великоолександрівський ВП не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі. Також, представником відповідача зазначено, що факту укриття заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від травня 2016 року встановлено не було. Прав позивачів порушено не було, тому ним не вживалося заходів щодо поновлення їх прав. Начальник ВП не наділений правом контролю за діями слідчого щодо внесення відомостей до ЄРДР. Ніяких заходів впливу щодо невнесення заяв позивачів до ЄРДР та не проведення досудового слідства на ОСОБА_10, як на начальника ВП, не було.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 20.12.2015 року ОСОБА_6 переорав частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_5, що побачив ОСОБА_1 та викликав комісію, яка склала акт обстеження. Це сталося через те, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на руках були різні акти погодження меж між земельними ділянками, складені різними організаціями. Кожен із них вважав, що має правильник акт та керувався визначеними в акті межами. ОСОБА_6 переорав ту землю, на яку йому вказали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 За заявою ОСОБА_5 було порушено кримінальне провадження № 12016230100000038 та здійснено досудове розслідування, в ході якого було встановлено факт пошкодження майна ОСОБА_5, проте не встановлено значної шкоди. Збитки визначити не виявилося можливим, оскільки були відсутні межові знаки між земельними ділянками. Оскільки в ході досудового слідства не було встановлено у діях ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умислу на самовільне зайняття земельної ділянки або пошкодження майна, провадження було закрито. Заявнику було роз'яснено її право розробити технічну документацію щодо відновлення меж між земельними ділянками та звернутися за вирішенням земельного спору. Дана постанова не була оскаржена, а тому є законною. Після звернення ОСОБА_5 до Великоолександрівського ВП, із заявою про притягнення останньої до відповідальності, звернулася ОСОБА_8, було порушено кримінальне провадження № 12016230100000053, яке на підставі встановлених фактів також було закрито. У травні 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулися до Великоолександрівського ВП із заявами, які фактично містили незгоду із винесеною постановою про закриття провадження. ОСОБА_4 цих заяв не розглядав та відповіді не давав. Разом із тим, заявниками не оскаржувалися дії слідчого щодо невнесення цих заяв до ЄРДР. Вважає, що факт бездіяльності слідчого встановлено не було, доказів на обґрунтування протилежного позивачами не надано. ОСОБА_4 у ході досудового слідства було здійснено усі належні та необхідні дії для винесення процесуального рішення, а саме оглянуто місце події, допитано свідків та досліджено письмові матеріали, диск із відеозаписом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_11 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що при надходженні заяви ОСОБА_5 у січні 2016 року він, як начальник слідчого відділу Великоолександрівського ВП, визначив групу слідчих, про що було внесено відомості до ЄРДР та винесено відповідну постанову. До повноважень ОСОБА_4, крім іншого, закріплено здійснення досудового розслідування щодо економічних злочинів, тому саме він здійснював досудове слідство у кримінальних провадженнях № 12016230100000038 та № 12016230100000053. Ніяково втручання у дії слідчого у даних провадженнях ОСОБА_11 не здійснював. Постанова про закриття кримінального провадження, винесена слідчим Мальчиковим О.А., оскаржена не була. ОСОБА_11 вважає, що постанова є законною, оскільки в ході досудового слідства не було встановлено складу злочину. Заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від травня 2016 року не були внесені до ЄРДР, так як не містили даних про злочин, у них фактично оскаржувалися дії слідчого Мальчикова О.А., внаслідок чого ОСОБА_11 було прийнято рішення про необхідність проведення додаткової перевірки, у ході якої не було встановлено ознак злочинів. Вважає, що факту його бездіяльності позивачами не доведено, тому відсутні підстави для відшкодування шкоди. Крім того, позивачами не доведено розмір спричиненої шкоди. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник управління Державної казначейської служби України у Херсонській області в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальних проваджень № 12016230100000053 і № 12016230100000038 та матеріали перевірок ЖЕО № 956 від 17.05.2017 року і № 970 від 19.05.2017 року, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_5 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС № 051678, належить земельна ділянка площею 5,69 га, що розташована на території Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка межує із земельною ділянкою, що належить ОСОБА_7

За актом про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 23.12.2006 року, представником землевпорядної організації ПП ЛЕВАС у присутності представника Малоолександрівської сільської ради ОСОБА_12 та суміжних власників землі ОСОБА_9 та ОСОБА_5, було проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельної ділянки № 6520982500:02:031:0021, переданої у власність ОСОБА_7

Згідно із актом про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 19.12.2014 року, представником землевпорядної організації ТОВ ВКФ ОСОБА_13, ЛТД у присутності представника суміжного власника землі ОСОБА_14, було проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельної ділянки № 6520982500:02:031:0022, переданої у власність ОСОБА_5

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 21.12.2015 року, при обстеженні земельної ділянки по контуру 031-22, що належить ОСОБА_5, яка межує із земельною ділянкою по контуру 031-21, що належить ОСОБА_15, комісією виявлено, що земельна ділянка ОСОБА_5 засіяна озимою пшеницею, земельна ділянка ОСОБА_7 вспахана, також вспахана земельна ділянка ОСОБА_5 та перепахано 9 м озимої пшениці.

Із розписок ОСОБА_16, підпис якого було посвідчено 20.01.2016 року секретарем Малоолександровської сільської ради, вбачається, що він здійснив роботи по обробці земельної ділянки, що належить ОСОБА_5, загальна вартість робіт становить 24 630 грн.

27.01.2016 року ОСОБА_5 звернулася до Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції Головного управління національної поліції у Херсонській області із заявою № 1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за самовільне зайняття частини земельної ділянки, що спричинило матеріальну шкоду у розмірі 24 630 грн.

Дана заява 29.01.2016 року була внесена до ЄРДР за № 12016230100000038 та розпочате досудове розслідування у складі групи слідчих Гавенка О.С. та Мальчикова О.А.

23.04.2016 року старшим слідчим СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016230100000038 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 та ч.1 ст.194 КК України.

Таке рішення прийнято слідчим після дослідження письмових та речових доказів, показів потерпілої та свідків, а також провівши огляд земельних ділянок, на підставі яких було встановлено факт пошкодження посіяної озимої пшениці та завдання таким чином матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5, що сталося внаслідок існування між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спору щодо координат розміщення земельних ділянок № 22 та № 21 та меж між ними, які знаходяться в контурі 31 на території Малоолександрівської сільської ради.

Досудовим слідством встановлено, що 20.12.2015 року ОСОБА_6 провів оранку земельної ділянки ОСОБА_7, за вказівкою щодо меж даної земельної ділянки з боку доньки останнього ОСОБА_8, яка вважала, що озима пшениця ОСОБА_5 була засіяна на землі її батька.

Разом із тим слідчим встановлено відсутність у діях ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 складу злочинів, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.2 ст197-2, ч.1 ст.194 КК України через неможливість вирахування спричиненого матеріального збитку за відсутності встановлених межових знаків без підтвердження координат певної земельної ділянки та її розмірів, а також за відсутності попередньої змови вказаних осіб та умислу як на самовільне зайняття земельної ділянки, так і на умисне знищення або пошкодження майна.

ОСОБА_5 роз'яснено порядок вирішення земельного спору та встановлення меж між земельними ділянками.

Дана постанова була направлена ОСОБА_5, прокурору та вручена під підпис представнику потерпілої ОСОБА_2 25.04.2016 року.

06.02.2016 року старшим слідчим СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області ОСОБА_4 було прийнято заяву ОСОБА_8 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за самовільне зайняття частини земельної ділянки близько 9 м, яку засіяли озимою пшеницею.

Дана заява 06.02.2016 року була внесена до ЄРДР за № 12016230100000053 та розпочате досудове розслідування у складі групи слідчих Мальчикова О.А. та Гавенка О.С.

29.02.2016 року старшим слідчим СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016230100000053 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1 та ч.2 ст.197-1 КК України.

Таке рішення прийнято слідчим після дослідження письмових доказів, показів потерпілого та свідків, а також провівши огляд земельних ділянок, на підставі яких було встановлено існування між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спору щодо координат розміщення земельних ділянок № 22 та № 21 та меж між ними, які знаходяться в контурі 31 на території Малоолександрівської сільської ради. Участь ОСОБА_1 у самовільному зайнятті земельної ділянки спільно із ОСОБА_5 нічим не підтверджується. Встановлено, що у діях останньої відсутній умисел на самовільне зайняття земельної ділянки. Крім того, відсутні докази спричинення значної матеріальної шкоди.

Дана постанова була направлена прокурору, ОСОБА_8 та ОСОБА_7

16.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області із заявою № 1, в якій просить притягнути ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст.ст.26, 27, 28 ч.2, 29, 194 ч.1, 356, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, тобто вчинення у співучасті за змовою групою осіб злочину у вигляді самоуправних дій, надання до органів досудового слідства завідомо неправдивого повідомлення про злочин та за завідомо неправдиві свідчення на досудовому слідстві заяви № 1 ОСОБА_5 про самовільне зайняття частини земельної ділянки, об'єднати розгляд даної заяви № 1 із заявами №1 та № 2 ОСОБА_5

Дана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку 17.05.2016 року за № 956 та спрямована листом начальника СВ Великоолександрівського ВП на ім'я начальника Великоолександрівського ВП для організації проведення перевірки за вказаним фактом та прийняття рішення у відповідності із чинним законодавством, за відсутністю необхідності у проведенні досудового розслідування.

Відповідно до висновку, складеного інспектором СПП Великоолександрівського ВП ОСОБА_17, затвердженого 26.05.2016 року заступником начальника Великоолександрівського ВП ОСОБА_18, згідно наказу МВС України № 1377 від 06.11.2015 року, за результатом проведеної перевірки встановлено, що в даному випадку наявний спір щодо координат розміщення земельних ділянок № 22, що належить ОСОБА_7, та № 21, що належить ОСОБА_5, та меж між ними, що знаходяться у контурі № 31 на території Малоолександрівської сільської ради за наявності у кожної сторони свого акту погодження меж та перенесення їх в натурі. Зазначено, що у діях ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відсутні ознаки злочинів, передбачених ст.ст.197-1, 383, 384, 356 КК України, а у повідомленні відсутній склад будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення, а наявні ознаки цивільно-правових відносин, які вирішуються в суді в приватному порядку, у зв'язку з чим подальшу перевірку матеріалів за повідомленням ОСОБА_1 було припинено, матеріали перевірки списано у справу.

30.05.2016 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення відповідної перевірки його заяви, у зв'язку з відсутністю складу будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення, працівниками поліції підготовлено висновок у порядку, передбаченому ЗУ Про звернення громадян , тому у відкритті кримінального провадження чи притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено. Роз'яснено право оскарження даного рішення.

19.05.2016 року ОСОБА_5 звернулася до Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області із заявою № 2, в якій зазначає про незаконність постанови про закриття кримінального провадження № 12016230100000038 та просить цю постанову скасувати через неповноту та необ'єктивність проведеного досудового слідства, притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_19, об'єднати в одне провадження її заяву № 1 від 26.01.2016 року, заяву № 2 та заяву № 1 ОСОБА_1 від 16.05.2016 року.

Дана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку 19.05.2016 року за № 970 та спрямована листом начальника СВ Великоолександрівського ВП на ім'я начальника Великоолександрівського ВП для організації проведення перевірки за вказаним фактом та прийняття рішення у відповідності із чинним законодавством, за відсутністю необхідності у проведенні досудового розслідування.

Відповідно до висновку, складеного інспектором СПП Великоолександрівського ВП ОСОБА_17, затвердженого 24.05.2016 року заступником начальника Великоолександрівського ВП ОСОБА_18, згідно наказу МВС України № 1377 від 06.11.2015 року, за результатом проведеної перевірки встановлено, що в даному випадку наявний спір щодо координат розміщення земельних ділянок № 22, що належить ОСОБА_7, та № 21, що належить ОСОБА_5, та меж між ними, що знаходяться у контурі № 31 на території Малоолександрівської сільської ради за наявності у кожної сторони свого акту погодження меж та перенесення їх в натурі. Зазначено, що у діях ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відсутні ознаки злочинів, передбачених ст.ст.197-1, 383, 384, 356 КК України. Роз'яснено порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження № 12016230100000038 від 23.04.2016 року. Подальшу перевірку матеріалів за повідомленням ОСОБА_5 було припинено, матеріали перевірки списано у справу.

25.05.2016 на адресу ОСОБА_5 було направлено повідомлення про проведення відповідної перевірки її заяви, у зв'язку з відсутністю складу будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення, працівниками поліції підготовлено висновок у порядку, передбаченому ЗУ Про звернення громадян , тому у відкритті кримінального провадження чи притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено. Роз'яснено право оскарження даного рішення та постанови про закриття кримінального провадження № 12016230100000038 від 23.04.2016 року.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що є братом позивача. Він здійснював усі необхідні роботи щодо обробки земельної ділянки ОСОБА_5, за що отримував грошові кошти та давав відповідні розписки. ОСОБА_6 переорав частину цієї земельної ділянки, на якій вже були сходи пшениці. ОСОБА_16 має землю неподалік від земельної ділянки ОСОБА_5, йому відомо, що з приводу частини земельної ділянки між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 існує спір. Меж між даними земельними ділянками встановлено не було, ОСОБА_16 обробляв землю в тих межах, які зазначала ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що є землевпорядником сільської ради. Земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 межують, раніше (3-4 роки тому) вони оброблялися єдиним масивом. ОСОБА_5 свій пай передала в користування ОСОБА_1 без укладення будь-яких угод. Загальним масивом площа земельних ділянок збігалася, проте після припинення сімейних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_7, між ними почався спір з приводу межі між їхніми землями. Кожен з них мав свій акт про винесення меж в натурі, яким і керувався. Проте межових знаків не було встановлено, тому кожний з них вважав, що переорана ОСОБА_6 частина земельної ділянки належить йому. Внаслідок чого було складено акт від 21.12.2015 року. ОСОБА_6 було переорано близько 9 м земельної ділянки ОСОБА_5, яка була засіяна пшеницею. На даний момент конфлікт вичерпано, оскільки у вересні 2017 року за участю всіх осіб було винесено в натурі та встановлено межі між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Тоді ж останній визнав, що ОСОБА_6 було переорано частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_5

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З наведеної норми права вбачається, що предмет судового розгляду формулюється в позовній заяві, в якій позивач зазначає свої вимоги. Посилання позивача на певну правову норму не звільняє суд від обов'язку, передбаченого ст. 214 ЦПК України, визначити характер спірних правовідносин і правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивачі посилаються на ст.ст.8 (принцип верховенства права), 55 (право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових та службових осіб), 56 Конституції України, ст.ст.23, 1176 ЦК України , Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду , вказуючи, що внаслідок бездіяльності начальника слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_3 та слідчого слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_4 під час неналежного і непрофесійного виконання ними своїх службових обов'язків їм було спричинено матеріальну та моральну шкоду.

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_5, визначений виходячи із витрат, понесених нею на обробку та за сіяння пшеницею належної їй земельної ділянки, у загальному розмірі 24 630 грн.

Розмір моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_5 та ОСОБА_1, визначений виходячи із кількості місяців, які відображають порушення їх прав та обов'язків на час відкриття провадження у цивільній справі (18 місяців ) та розміру мінімальної заробітної плати (3200 грн.), що дорівнює по 57 600 грн. кожному.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1166 , 1167 ЦК України , доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативним наслідком.

Згідно із ч.1 ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Частиною 2 статті 1176 ЦК України визначено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Таким законом є Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Відповідно до ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 3 цього Закону визначено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які

здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке

накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати

та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Згідно із частинами 5 і 6 ст. 4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, вказаними нормами визначені спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України . Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна (Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016року у справі № 6-440цс16) .

Згідно із п.10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України. Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є власниками суміжних земельних ділянок, які розташовані у контурі 031 на території Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. Між вказаними особами існують неприязні відносини, що не заперечувалося сторонами у справі. 20.12.2015 року ОСОБА_1 став свідком того, що ОСОБА_6 переорював частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_20 та раніше за її вказівкою була засіяна пшеницею ОСОБА_16 Зі слів ОСОБА_6 стало відомо, що він це зробив за вказівкою доньки ОСОБА_7 - ОСОБА_8

У зв'язку з чим ОСОБА_5 звернулася до Великоолександрівського відділення поліції із заявою від 26.01.2016 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ст.197-1 КК України, на підставі якої було розпочато досудове розслідування кримінального провадження за № 12016230100000038.

Після цього, із усною заявою від 06.02.2016 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за ст.197-1 КК України, звернулася ОСОБА_8, на підставі якої було розпочато досудове розслідування кримінального провадження за № 12016230100000053.

У ході досудового розслідування вищезазначених кримінальних проваджень було встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 існує спір щодо координат розміщення земельних ділянок № 22 та № 21 та меж між ними, які знаходяться в контурі 31 на території Малоолександрівської сільської ради, зважаючи на наявність у кожного з них актів різних землевпорядних організацій, за якими було проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельних ділянок, а також відсутність межових знаків між вказаними земельними ділянками в натурі. За таких обставин виявлено неможливість встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок, оскільки кожна із сторін керувалася власним актом на перенесення в натурі меж земельних ділянок, при цьому межові знаки, які б підтверджували вказані межі були відсутні.

Крім того, на підставі отриманих в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016230100000053 доказів, було встановлено, що участь ОСОБА_1 у самовільному зайнятті земельної ділянки спільно із ОСОБА_5 нічим не підтверджується. У діях ОСОБА_5 відсутній умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, що належить ОСОБА_7 Відсутні докази спричинення значної матеріальної шкоди.

На підставі отриманих в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016230100000038 доказів, було встановлено факт пошкодження посіяної озимої пшениці та завдання таким чином шкоди ОСОБА_5, внаслідок події, що відбулася 20.12.2015 року. Зазначено про неможливість вирахування спричиненої матеріальної шкоди, яка за диспозицією ст.197-1 КК України має бути значною, тобто у 100 і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за відсутності встановлених межових знаків без підтвердження координат певної земельної ділянки та її розмірів. Встановлено, що у діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутній умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, а також попередня змова на це. Відсутні докази попередньої змови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на самовільне зайняття земельної ділянки. У зв'язку з тим, що спричинена внаслідок пошкодження частини насаджень посіяної ОСОБА_5 озимої пшениці, не є шкодою у великих розмірах, яка у 250 і більше разів повинна перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що визначено диспозицією ст.194 КК України, у діях ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відсутня об'єктивна сторона даного злочину.

За наслідками проведення відповідних слідчих дій, після дослідження письмових та речових доказів, показів потерпілих та свідків, провівши огляд земельних ділянок, 29.02.2016 року та 23.04.2016 року старшим слідчим СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 винесено постанови про закриття кримінальних проваджень № 12016230100000053 та № 12016230100000038 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1 та ч.2 ст.197-1 КК України та у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 та ч.1 ст.194 КК України.

Кожне із вказаних кримінальних проваджень було порушено за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

У межах даних проваджень не було застосовано заходів їх забезпечення, які б могли порушувати права чи свободи когось із позивачів, не було вручено повідомлення про підозру, оскільки наслідком проведених слідчих дій було прийняття процесуального рішення про закриття кримінальних проваджень.

Крім того, з матеріалів кримінальних проваджень, досліджених судом, вбачається, що були задоволені усі клопотання ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які допитувалися в присутності представника адвоката ОСОБА_2, останній також приймав участь в огляді місця події та отримував копії документів.

У матеріалах провадженні відсутні клопотання представника адвоката ОСОБА_2 в тому числі щодо проведення певних слідчих дій, які б були подані слідчому та не знайшли свого вирішення.

При цьому, ОСОБА_5 та її представник адвокат ОСОБА_2, який має відповідну освіту та здійснював повноваження представника потерпілого у кримінальному провадженні № 12016230100000038, були ознайомлені із постановою від 23.04.2016 року та не оскаржили її у визначений КПК України спосіб.

Посилання позивача ОСОБА_1 та його представника на те, що порушення кримінального провадження № 12016230100000053 було здійснено з метою тиску на нього, на думку суду є безпідставники, оскільки дане провадження було порушено за фактом, а не відносно конкретної особи, крім того, вже 29.02.2016 року, воно було закрито, про що свідчить відповідна постанова.

Посилання представника позивачів на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були позбавлені можливості захистити свої права, так як єдиний орган звернення із заявою про злочин - Великоолександрівське відділення поліції відмовився здійснювати належні дії, суд вважає необґрунтованими, оскільки нормами КПК України визначено можливість оскарження рішень та дій слідчого до прокурора або до суду.

Посилання представника позивачів на те, що заява № 2 ОСОБА_5 та заява № 1 ОСОБА_1 були розглянуті із порушенням порядку, визначеного чинним законодавством суд також вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за результатом досудового розслідування заяви № 1 ОСОБА_5 слідчим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12016230100000038 із наведенням певних мотивів та норм права. Дане рішення у передбаченому законом порядку оскаржено не було, при цьому позивачами були подані заяви, які містили у собі незгоду із постановою про закриття кримінального провадження, на підставі яких в порядку наказу МВС України № 1377 від 06.11.2015 року, за зверненням начальника слідчого відділу, начальником відділення поліції було визначено осіб, якими проведено перевірку повідомлених у заявах фактів, в результаті якої встановлено відсутність складу будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення, підготовлено висновки у порядку, передбаченому ЗУ Про звернення громадян , та у відкритті кримінального провадження чи притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено, про що було у законний спосіб повідомлено заявників та роз'яснено право оскарження такого рішення.

Такий порядок розгляду заяв передбачений пунктом 5 Інструкції

про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події , затвердженої наказом МВС України № 1377 від 06.11.2015 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1498/27943, яким визначено, що про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції. Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України Про звернення громадян або Кодексом України про адміністративні правопорушення . У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що факт бездіяльності як начальника слідчого відділення Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_3, так і старшого слідчого СВ Великоолександрівського відділення поліції ОСОБА_4, а також начальника відділення поліції ОСОБА_10, в ході судового розгляду встановлено не було.

Зважаючи на те, що позивачі не були незаконно засуджені, незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, до них не було незаконно застосовано запобіжний захід або незаконне затримання, або незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, суд вважає, що відсутні підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку ст. 1176 ЦК України та Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Заявлена ОСОБА_5 до відшкодування матеріальна шкода у розмірі 24 630 грн. не є тією грошовою сумою, яка може бути відшкодована в порядку ст. 1176 ЦК України . Розмір матеріальної шкоди позивачем та її представником не обґрунтований, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 24 630 грн. було витрачено ОСОБА_5 на засівання всієї належної їй земельної ділянки, а пошкоджено посіви на частині земельної ділянки, шириною 10 м., довжиною 625 м.

При цьому, позивачами серед підстав позову не зазначено ст.1174 ЦК України.

З урахуванням обставин справи, які стосуються дати подачі заяв про вчинення злочину, тривалості досудового слідства, фактичної відсутності кримінального переслідування щодо осіб позивачів у справі, наявності інших ефективних засобів юридичного захисту від можливого порушення їх прав шляхом оскарження постанови про закриття кримінального провадження або оскарження дій щодо невнесення їх заяв від травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернення до суду із даним позовом лише у листопаді 2016 року, суд вважає, що розмір моральної шкоди позивачами та їх представником не обґрунтований.

Суд вважає обґрунтованими посилання представника відповідача на те, що позивачами пред'явлено позов до неналежного відповідача, оскільки відповідно до Положення про Великоолександрівське відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, затвердженого наказом ГУНП в Херсонській області від 11.10.2016 №1033 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.12.2017 року, останнє є структурним (відокремленим) підрозділом ГУНП, діяльність якого контролюється і координується начальником відділу поліції та не є юридичною особою й відповідно не є належною стороною у справі.

В порядку ч.4 ст.10, п.2 ч.6 ст.130 ЦПК України , судом як під час попереднього судового засідання, так і під час судового розгляду, з'ясовувалася думку представника позивачів адвоката ОСОБА_2 про належний склад осіб, що братимуть участь у справі, а також необхідності залучення в якості співвідповідача відповідного управління Казначейської служби України, враховуючи, що відповідно до ст.33 ЦПК України суд наділений правом та зобов'язаний за клопотанням позивача замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача. За відсутності відповідного клопотання, таке управління було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи.

Спосіб відшкодування саме державою визначений п.1 ч.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України , п. 35.1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 , п. 5 ст. 3 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 .

Враховуючи наведені обставини справи та положення діючого в Україні законодавства, зважаючи на відсутність підстав для застосування ст.1176 ЦК України, враховуючи, що Великоолександрівське відділення поліції не є належним відповідачем при відшкодуванні шкоди, спричиненої його посадовими особами, при цьому в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт бездіяльності посадових осіб Великоолександрівського ВП, не встановлено причинного зв'язку між діями останніх та заявленими до відшкодування матеріальною і моральною шкодою, розмір якої позивачами не доведений належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_1 слід відмовити.

За встановлених обставин та наведених мотивів, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали щодо начальника Великоолександрівського ВП ОСОБА_10, начальника СВ ОСОБА_3 та слідчого СВ Великоолександрівського ВП ОСОБА_4, у зв'язку з чим у задоволенні заяви № 5/7 представника позивачів адвоката ОСОБА_2 від 16.11.2017 року вважає за необхідне відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 211 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_1, інтереси яких за довіреністю представляє адвокат ОСОБА_2, до Великоолександрівського відділення поліції Бериславського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, треті особи - начальник СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонської області ОСОБА_3, слідчий СВ Великоолександрівського відділення поліції Бериславського ВП ГУНП в Херсонської області ОСОБА_4, Державна казначейська служба України у Херсонській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Із повним рішенням сторони мають право ознайомитися 11.12.2017 року в приміщенні Бериславського районного суду Херсонської області.

Суддя О.О.Корсаненкова