Рішення

від 29.11.2017 по справі 907/690/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2017 Справа № 907/690/17

За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євроторгсервіс , м. Стрий Львівської області

ДО фермерського господарства Ранет , с. Тарнівці Ужгородського району

ПРО стягнення суми 343871,48грн., у тому числі 271 187,12грн. основного боргу, 3 236,71грн. - три відсотки річних та 69 447,65грн. пені за несвоєчасний розрахунок

(позовні вимоги викладено у відповідності до прохальної частини позовної заяви)

За зустрічним позовом фермерського господарства Ранет , с. Тарнівці Ужгородського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю Євроторгсервіс , м. Стрий Львівської області

ПРО відшкодування суми 507 433,33грн. збитків

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю №01 від 02.01.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євроторгсервіс , м. Стрий Львівської області звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фермерського господарства Ранет , с. Тарнівці Ужгородського району про стягнення суми 343871,48грн., у тому числі 271 187,12грн. основного боргу, 3 236,71грн. - три відсотки річних та 69 447,65грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.10.2017 в порядку вимог ст. 60 ГПК України прийнято зустрічну позовну заяву фермерського господарства Ранет , с. Тарнівці Ужгородського району для спільного розгляду з первісним позовом у справі, розгляд справи відкладено на 24.10.2017.

Ухвалою суду від 24.10.2017 розгляд справи було відкладено на 09.11.2017 з мотивів, наведених у ній.

Ухвалою суду від 09.11.2017 розгляд справи було відкладено на 22.11.2017 та задоволено клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконферензв'язку.

В засіданні суду 22.11.2017 за згодою представників сторін у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 27.11.2017 для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

На день судового засідання позивачем подано суду заяву від 24.11.2017 про зменшення розміру позовних вимог, за якою просить суд стягнути з відповідача суму 130000грн. основного боргу, 74275,22грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 93331,02грн. інфляційних втрат та 10619,00грн. три відсотки річних.

Розглянувши у судовому засіданні 27.11.2017 заяву позивача про зменшення позовних вимог б/н від 24.11.2017, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. п. 3.10, 3.11, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Згідно з пунктом 3.11 Постанови № 18 ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат ґрунтуються на приписах ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та не були заявлені в позовній заяві у зв'язку з чим суд не приймає Заяву в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 93331,02 грн., оскільки одночасне зменшення позовних вимог та зміна предмету або підстав позову не передбачено чинним законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми 130000грн. основного боргу, 74275,22грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 10619,00грн. три відсотки річних до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В засіданні суду 27.11.2017 судом за згодою сторін в порядку вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 29.11.2017.

Позивач просить заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення задовольнити у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на те, що за умовами договору № 0011 сторонами узгоджено кінцевий строк розрахунку по оплаті вартості придбаної продукції, а саме, 01 квітня 2016 року (п. 4.2.). В підтвердження проведених частково розрахунків була надана до позову виписка по банківському рахунку про оплату за договором. Аналогічні суми сплат відображені у наданих виписках ФГ Ранет та підписаних актах звірки між контрагентами. Стверджує, що розрахунки заборгованості за договором № 0011 від 23 липня 2015 року здійснювались у національній валюті-гривні, відповідно до Рахунку № 127 від 23 липня 2015 року, який є невід'ємною частиною правочину, що передбачено п.10.4. Зокрема, в актах звірки станом на 13.02.2017 року сторонами погоджено, що згідно накладних сума боргу ФГ Ранет за договором становить 130000.00 грн., а враховуючи ціну згідно з Комерційною пропозицією № 197 від 16.07.2015 року відповідно до курсу продажу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку, на 13.02.2017 р., становить 283624,68 грн.

Стверджує, що оскільки ФГ Ранет був зобов'язаний здійснити повний розрахунок за договором до 01.04.2016 року, останнім днем виконання зобов'язання є 31 березня 2016 року, що узгоджується з позицією Вищого господарського суду України.

Договором № ООП розрахунок за поставку та монтаж холодильного обладнання було визначено термін оплати 50% вартості правочину, 25%- передоплата та 25% - безпосередньо перед поставкою.

Виконання решти грошових зобов'язань ФГ Ранет перед ТОВ Євроторгсервіс повинні були здійснюватися частковими періодичними платежами, розмір яких чітко не визначався.

Підсумовуючи наведе та надані докази, позивач стверджує про те, що обов'язок здійснити повний розрахунок за договором у Відповідача виник 22 січня 2016 року (підписаний акт виконаних робіт) з кінцевим терміном 01 квітня 2017 року.

Відповідно, період за який ТОВ Євроторгсервіс має право нарахувати пеню за невиконання умов договору є період з 01 квітня 2016 року по 01 жовтня 2016 року. Відтак, ТОВ Євроторгсервіс мав право звернутися до суду з позовом про стягнення пені протягом року, а саме не пізніше 01.10.2017 року. З огляду на це, у задоволенні заяви відповідача про застосування спливу строку позовної давності до позивних вимог в частині стягнення пені просить суд відмовити. Також позивач просить суд врахувати те, що часткові оплати ФГ Ранет заборгованості за договором свідчать про переривання строків позовної давності.

Позивач вважає беззаперечним факт повного та своєчасного виконання своїх зобов'язань за договором №0011 в частині забезпечення монтажу та введення обладнання в експлуатацію, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт та Звітом обласної комісії (за участю представника Управління АПР Закарпатської ОДА), складений 29.12.2015 за результатами виїзної перевірки, Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 20.11.2015 року та Свідоцтвом про право власності ФГ Ранет на нерухоме майно під назвою Холодильник з регульованим газовим середовищем ємністю 600 тонн для зберігання продукції власного виробництва .

Також позивач вказує на те, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року на об'єкті при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням відповідних особливостей. Зокрема, на об'єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм (абзац 5 п. 9 Постанови).

Вважає, що фактично монтажні роботи та ввід в експлуатацію обладнання були здійсненні ще у листопаді 2015 року, оскільки не проведення таких робіт зі сторони ТзОВ Євроторгсервіс унеможливлювало б введення в експлуатацію цілого об'єкта Холодильника з регульованим газовим середовищем ємністю 600 тонн для зберігання продукції власного виробництва по причині того, що прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта такого виду, повинні передувати обов'язкові пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва.

Також позивач вважає беззаперечним доказом виконання ним зобов'язань за договором зміст вимог проведення гарантійного ремонту товару від 26 серпня 2016 року направленої від ФГ Ранет на адресу ТОВ Євроторгсервіс , згідно якого сам Позивач підтверджує факт поставки товару імпортного виробництва, з монтажем такого та введенням його в експлуатацію (роботи під ключ ) на об'єкті покупця під назвою Холодильник з регулювання газовим середовищем ємністю 600 тонн для зберігання продукції власного виробництва .

Також позивач заперечує обґрунтованість вимог за зустрічним позовом з огляду на мотиви, наведені ним у поданих суду поясненнях та просить суд взяти до уваги те, що проведення ФГ Ранет оплати вартості поставленого обладнання включно до 10.10.2016 виключає неналежне виконання ТОВ Євроторгсервіс зобов'язань за договором №0011. В свою чергу припускає, що замовлення послуг та оплата 31 травня 2017 року послуг ТОВ Грано - Ф , було здійснено Позивачем з власних міркувань, та в жодному випадку не є наслідком дій ТОВ Євроторгсервіс , оскільки останній належно та в повному обсязі виконав умови договору № 0011 від 23.07.2015 року.

Окрім того вважає, що у матеріалах справи відсутні докази наявності вини ТОВ Євротогсервіс у понесенні Позивачем заявлених збитків: відсутні належні докази в підтвердження того, що протягом 20 календарних днів в холодильному обладнані дійсно зберігалось 2250 кг. яблук 1 сорту в день, і саме внаслідок простою обладнання зменшилась їх вартість, а також докази прямого причинного зв'язку між діями відповідача, заявленими збитками та їх розміром.

При цьому зазначає, що представниками позивача при проведення гарантійного ремонту обладнання 14 вересня 2016 року та під час його діагности несправності встановили, що відсутнє належне енергозабезпечення холодильного обладнання, яке було відновлено того ж дня близько 16:00 год.

З нову ж таки, ФГ Ранет , незважаючи на належно проведені гарантійні ремонтні роботи працівниками ТОВ Єнерготоргсервіс до даного часу не підписало акт виконаних робіт, що безумовно свідчить про не коректні дій Позивача, як суб'єкта господарювання і суперечить засадам здійснення господарської діяльності.

Представник відповідача заперечує по суті вимог за первісним позовом у повному обсязі та просить задовольнити вимоги за зустрічним позовом з мотивів, наведених ним у поданих суду письмових поясненнях з огляду на таке.

Зокрема, зазначає, що за спірним договором №0011 від 23.07.2015 року Позивач мав здійснити в користь Відповідача: поставку, монтаж та запуск в експлуатацію компресорної холодильної станції на базі РГС з установкою газонепроникних холодильних дверей (про поставку та монтаж яких сторони уклали окремі господарські договори: за №0008 від 16.07.2015 року та №0013 від 01.09.2015 року).

Згідно з предметом договору №0011 від 23.07.2015 року (пункт 1.1.) постачальник (Відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався виконати наступні підрядні роботи: поставити і передати у власність покупця (Позивача) обладнання; виконати роботу з монтажу холодильного обладнання з РГС на об'єкті Позивача- покупця; ввести змонтоване холодильне обладнання в експлуатацію під ключ та дотримуватися гарантійних зобов'язань щодо введення в експлуатацію та в частині здійснення гарантійного ремонту й заміни товару.

Вважає, що за свою правовою природою спірний договір є договором підряду з елементом поставки, що цілком товару узгоджується з приписами статті 317, статті 318, ч.3 статті 319, ч.5 статті 320, ч.1 та ч.5 статті 321 Господарського кодексу України.

Натомість, всупереч вищевказаним умовам договору №0011 від 23.07.2015 року Відповідач не тільки прострочив здійснення монтажних робіт, про що свідчить Акт №0000000001 від 22 січня 2016 року, але й взагалі не виконав свій обов'язок по запуску (введенню) холодильного обладнання в експлуатацію.

Про порушення Відповідачем договору в цій частині свідчить відсутність будь-якого двосторонньо підписаного документу (акту) у підтвердження факту здавання-приймання холодильного обладнання в експлуатацію; відсутність письмового документу (доказу) передачі супровідної технічної документації на змонтоване холодильне обладнання, а саме: технічного паспорту на Товар, Інструкції по експлуатації, гарантійного талону, обов'язковість наявності яких прямо передбачена положеннями підпунктів: б), в), г) пункту 5.3. договору №0011 від 23.07.2015 року; відсутність належного двостороннього оформлення засвідчення самого факту відсутності зауважень і претензій у покупця (ФГ Ранет ) щодо поставленого та змонтованого постачальником (ТОВ Євроторгсервіс ) товару; зміст підписаного договору №0011 від 23.07.2017 року (зокрема, положень пунктів: 1.1., 3.1.3., 5.2., 5.3., 5.4., 6.2., 9.1.), який свідчить, що договірні зобов'язання Відповідача вважаються невиконаними, так як суть договору - це введення поставленого та змонтованого Товару в експлуатацію.

Стверджує, що накладні та акт виконаних робіт з точки зору статті 34 ГПК України, не є належними та допустимими доказами в підтвердження виконання договору №0011 від 23.07.2017 року в частині запуску та належної роботи холодильного обладнання (введення його в експлуатацію) .

Вважає безумовно доведеним факт поставленого та змонтованого Відповідачем холодильне обладнання яке виявилось непридатним до експлуатації через брак системи автоматики, що унеможливлювало роботу Холодильного комплексу з регульованим газовим середовищем за його цільовим призначенням. Вказаний недолік було засвідчено висновками комісійної технічної експертизи, проведеної на вимогу ФГ Ранет профільними фахівцями і спеціалістами Закарпатської Торгово-промислової палати. Результати експертних заключень відображено у Акті від 07.09.2016 року. Висновком непридатності холодильного обладнання є аварія тиску масла в системі роботи компресора .

З метою вирішення даних питань позивачем за зустрічним позовом 26.08.2016 було надіслано Відповідачу письмову вимогу за №27 Про проведення гарантійного ремонту у строк до 10 вересня 2016 року (з огляду на початок сезону збору врожаю та необхідність зберігання такого в холодильних камерах з метою запобігання його знищення); 14.09.2016 пред'явлено письмову претензію за №29 Про відшкодування завданих збитків у сумі 450 000,00 гривень та 20.10.2016 надіслано письмову вимогу за №32 Про введення в експлуатацію поставленого холодильного обладнання .

Вважає, що Відповідач незаконно відмовився від виконання договору №0011 від 23.07.2017 року, що завдало Позивачу збитків у вигляді неодержаного доходу (втраченої вигоди) внаслідок знищення (псування) сезонної продукції (яблук). Саме із-за порушення Відповідачем правил здійснення господарської діяльності Позивач не отримав доходів від реалізації зібраної продукції власного виробництва внаслідок неможливості її зберігання у необхідній кількості у Холодильнику , ємність якого складає 600 тонн, що призвело до потреби продажу такої на вторинну переробку (на сік).

Окрім того, вказує на те, що відповідачем за зустрічним позовом не введено в експлуатацію поставлене та змонтоване холодильне обладнання, а також не передано технічну документацію та паспорти на дане устаткування Відповідачу.

Тобто, факт закінчення збірних і монтажних робіт, які є предметом №0011 від 23.07.2015 року, не був оформлений двостороннім Актом приймання-передачі в експлуатацію Холодильної станції на базі 3 компресорів у комплектації, в тому числі з газонепроникними холодильними відкатними дверима у кількості 6 штук , як це випливає зі змісту умов розділу 5 Гарантійні зобов'язання та пункту 5.2. спірного договору.

Стверджує, що пунктом 6.2. договору №0011 від 23.07.2015 року чітко передбачено, що покупець здійснює оплату Товару після ознайомлення з технічною характеристикою обладнання, яке вказане в комерційній пропозиції або рахунку .

Вважає визначальним при виконанні господарських зобов'язань є врахування категорії загальногосподарського інтересу сторони, а в даному спорі - це інтерес замовника договірних послуг, який полягає у забезпеченні безперебійної та безпечної роботи газового середовища у Холодильному комплексі Відповідача (за первісним позовом). Відтак, посилання Позивача за первісним позовом на наявність видаткових накладних (N900131 від 15.10 2015 року, №00141 від 09.11.2015 року, №00150 від 30.11.2015 року, №0000004 від 22.01.2016 та Акт №ОУ-0000000001 від 22.01.2016 року), як на підставу своїх позовних вимог та факту належного виконання умов договору є також неправомірним, оскільки вищевказані документи є документами бухгалтерського обліку та лише слугують підтвердженням самого факту доставки устаткування та здійснення робіт , суть яких навіть не конкретизована Відповідачем у редакції наданого ним Акту №ОУ-0000000001 від 22.01.2016 року.

Також просить суд взяти до уваги, що прямим доказом розуміння Позивачем суті своїх договірних обов'язків за укладеними ним договорами з ФГ Ранет свідчить наказ ТОВ Євроторгсервіс за №21-В від 16.07.2015 року Про призначення ОСОБА_3 (директора Товариства) відповідальним за виконання монтажних робіт на ФГ Ранет згідно договорів №0008 від 16.078.2015р., №0011 від 23.07.2015р., №0013 від 01.09.2015р. .

З приводу вимог позивача за первісним позовом просить суд взяти до уваги те, що Позивач звертаючись із позовною заявою 08.09.2017 року пропустив визначений законом строк спеціальної позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення з ФГ Ранет суми штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.11.2017р. на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Євроторгсервіс (постачальник, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) та ФГ Ранет (покупець, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) у 2015 році було укладено 3 (три) однакові за своїм змістом господарські договори з придбання у Відповідача всього необхідного виробничого обладнання та відповідних комплектуючих для створення регульованого газового середовища (РГС) у Холодильному комплексі ФГ Ранет .

Зокрема, між спірними сторонами укладено:

- 23.07.2015 року договір за №0011, предметом якого є передача у власність покупцю обладнання, матеріалів, далі Товар а асортименті за узгодженим сторонами замовленням та цінами і здійснити його монтаж та ввід в експлуатацію під ключ згідно рахунку і/або комерційної пропозиції, в яких вказано всі дані, характеристики обладнання і ціна, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його;

- 16.07.2015 договір за №0008 про поставку 6 (шести) відкатних холодильних газонепроникних дверей (для холодильних камер з ГРС) та здійснення монтажних робіт з їх установлення;

- 01.09.2015 року договір за №0013 про поставку 2 (двох) розпашних та відкатних холодильних дверей та здійснення монтажних робіт з їх установлення.

Відтак, за умовами договору №0011 сторонами узгоджено предмет угоди - поставка та передача у власність покупця (Позивача) обладнання, зокрема: Холодильну станцію із спеціальними повітроохолоджувачами, компресорами та електронною автоматикою на базі РГС і комплектуючі матеріали (далі - Товар) в асортименті, кількості та за ціною за узгодженим сторонами замовленням згідно рахунку і/або комерційної пропозиції, що є невід'ємною частиною договору (в силу пункту 10.4. договору), в яких вказано всі характеристики обладнання і ціна, а покупець зобов'язався прийняти такий товар і сплатити його вартість на умовах договору. Також сторонами передбачено даним договором умову виконання робіт з монтажу холодильного обладнання з РГС на об'єкті відповідача - покупця (далі - монтажні роботи), а також введення змонтованого холодильного обладнання в експлуатацію під ключ ; дотримання гарантійних зобов'язань щодо введення в експлуатацію та в частині здійснення гарантійного ремонту й заміни товару у випадку виходу такого із ладу (пункт 5.4.), з визначенням гарантійного терміну на поставлене та змонтоване обладнання, матеріали і компресори.

Умовами договору, а саме пунктами 3.2.4 та 4.2 передбачено, що оплата за договором здійснюється за кожен етап робіт: 25% передоплата, 25% - безпосередньо перед поставкою обладнання, матеріалів на об'єкт, решта - частковими періодичними платежами до 01 квітня 2016 року.

Пунктом 6.2 договору сторонами також узгоджено, що покупець здійснює оплату товару після ознайомлення з технічною характеристикою обладнання, яке вказане у комерційній пропозиції або рахунку.

Відповідно до пункту 3.1.3 договору позивач зобов'язаний поставку та запуск в експлуатацію провести протягом 10 тижнів з дня отримання повної передоплати.

На виконання даного договору позивачем за накладними № 00131 від 15.10.2015 року на суму 610 908,48 грн., №00141 від 09.11.2015 року на суму 522 775,90 грн., № 00150 від 30.11.2015 року на суму 909 556,84 грн., № 0000004 від 22.01.2016 року на суму 72 481,50 грн., а також за Актом № ОУ-0000000001 від 22.01.2016 року здачі-прийняття робіт на суму 112 776,30грн. було виконано умови договору на загальну суму - 2 228 499,02 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем на виконання умов договору №0011 було здійснено оплату на суму 2 098 499,04грн., внаслідок чого загальна сума боргу складає суму 129 999,98грн.

Враховуючи, що загальна сума Товару визначена договором згідно комерційної пропозиції №197 від 16.07.2015 року складає 86110,00 євро (за виключенням вартості системи моніторингу Danfoss, яка не поставлялася і знята з оплати, про що Позивач за первісним позовом вказує у своїй позовній заяві), сума 50% передоплати склала 45250,00 євро.

Відповідно до платіжних документів у підтвердження оплати здійсненої ФГ Ранет на виконання умов договору, вказану суму було сплачено станом на 29.09.2015 року, що також підтверджується позивачем у наведеному ним розрахунку. Відтак, строк виконання зобов'язань позивача згідно з умовами пункту 3.1.3. договору №0011 від 23.07.2015 в частині поставки Товару та введення його в експлуатацію присікався датою 08 грудня 2015 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №0011 позивач 14.06.2017 звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості по оплаті за поставлену продукцію. Отримання такої вимоги відповідачем не заперечується.

У зв'язку з невиконанням відповідачем такої вимоги позивач звернувся з позовом про стягнення суми 214 894,22грн., у тому числі 130000грн. основного боргу, 74275,22грн. пені за несвоєчасний розрахунок за період з 01.04.2016 по 01.10.2016 та 10619,00грн. три відсотки річних за період з- 01.04.2016 по 24.11.2016.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача суму 507 433,33грн. збитків у вигляді неодержаного доходу (втраченої вигоди) внаслідок знищення (псування) сезонної продукції (яблук), що спричинено неналежним виконанням відповідачем умов договору №001 в частині забезпечення монтажу та введення в експлуатацію холодильного обладнання.

Умовами договору №0011 сторонами було досягнуто згоди щодо поставки обладнання та його монтажу і введення в експлуатацію, що відповідає положенням пунктів 1.1, 3.1.3, 5.2., 5.3., 5.4. та 10.4 договору.

Оскільки умовами договору №0011 не передбачено, яким документом засвідчується факт його належного виконання щодо монтажу обладнання та введення його в експлуатацію, позивач за зустрічним позовом з посиланням на вимоги чинного законодавства вказує на відсутність будь-якого двостороннього підписаного документу (акту) у підтвердження факту здавання-приймання холодильного обладнання в експлуатацію; відсутність письмового документу (доказу) передачі супровідної технічної документації на змонтоване холодильне обладнання, а саме: технічного паспорту на Товар, Інструкції по експлуатації, гарантійного талону, обов'язковість наявності яких прямо передбачена положеннями підпунктів: б), в), г) пункту 5.3. договору №0011 від 23.07.2015 року; відсутність належного двостороннього оформлення засвідчення самого факту відсутності зауважень і претензій у покупця (ФГ Ранет ) щодо поставленого та змонтованого постачальником (ТОВ Євроторгсервіс ) товару.

07.09.2016 з ініціативи ФГ Ранет була проведена виїзна технічна перевірка роботи компресорного обладнання за участю провідного фахівця Закарпатської Торгово-промислової палати, представників спеціалізованого Науково-виробничого підприємства у формі ТОВ Медінжсервіс , ФОП ОСОБА_2Г у присутності представників ФГ Ранет . За результатами даної перевірки 07.09.2016 було складено Акт та за висновком непридатності холодильного обладнання є аварія тиску масла в системі роботи компресора.

У зв'язку з наведеним та з огляду на порушення Відповідачем умов п.1.1., п.3.1.3., п.5.2., п.5.3., 5.4., п.6.2. договору №0011 від 23.07.2015 року, Позивачем вживалися наступні заходи досудового врегулювання спору, а саме:

- 26.08.2016 Відповідачу (в порядку ст.269 ГК України) надіслано письмову вимогу за №27 Про проведення гарантійного ремонту у строк до 10 вересня 2016 року (з огляду на початок сезону збору врожаю та необхідність зберігання такого в холодильних камерах з метою запобігання його знищення);

- 14.09.2016 пред'явлено письмову претензію за №29 Про відшкодування завданих збитків у сумі 450 000,00 гривень ;

- 20.10.2016 надіслано письмову вимогу за №32 Про введення в експлуатацію поставленого холодильного обладнання .

Отримання даних вимог відповідачем за зустрічним позовом не заперечується.

14 вересня 2016 року, майстрами ТОВ Євроторгсервіс під час діагности несправності встановлено відсутність належного енергозабезпечення холодильного обладнання. В день ремонту енергопостачання було відновлено тільки о 16:00 год. Про проведений гарантійний ремонт працівниками ТОВ Євроторгсервіс було складено відповідний акт, який представниками ТОВ Ранет не підписано.

Позивач за зустрічним позовом вказує на простій холодильного обладнання за період з 26.08.2016 по 14.09.2016, а відтак, завдання шкоди яка полягає у незабезпечення збереження власної продукції, її псування та продаж такої на вторинну переробку (сік).

Вказана сума збитків визначена Позивачем, виходячи із кількості днів простою холодильного обладнання - 20 календарних днів (з 26.08.2016р. по 14.09.2016 року); різниці між середньою ринковою вартістю ділового яблука 1 сорту -11,50 грн (без ПДВ) та вартістю яблука 3 сорту (переробка на сік) - 1,50 грн (без ПДВ), тобто - 10,00 грн та кількості тон товару власного виробництва, що потребує щоденного холодильного зберігання, а саме - 2250 кг в день.

Отже: розрахунок суми збитків за один календарний день (10,00 грн х 2250 кг) склав суму 22500грн.

Розрахунок суми збитків, що понесені Позивачем за зустрічним позовом за 20 календарних днів, а саме: з 26.08.2016 року (день заявления вимоги про проведення гарантійного ремонту) включно по 14.09.2016 року (день заявления претензії): 20 днів х 10,00 грн х 2250 кг = 450 000,00 грн.

Другою складовою збитків позивачем за зустрічним позовом визначено вартість відшкодування понесених витрат, які Позивач вимушений був здійснити для збереження своєї продукції у період з 22 вересня 2016 року по 31 березня 2017 року за послуги з доведення плодів (яблук) до тривалого зберігання, тобто здійснення обробки зібраних плодів екзогенним етиленом в камерах виробничого Холодильного комплексу .

Сума понесених витрат складає 57433,33грн. (договірна ціна без ПДВ). У підтвердження наведеного ФГ Ранет надано суду Договір про надання послуг №11 від 01.09.2016 з ТОВ Гроно-Ф , протокол узгодження ціни від 22.09.2016, акт про надання послуг №35 від 31.05.2017 та відповідні платіжні документи про оплату вартості наданих послуг.

З огляду на наведене, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача суму 507 433,33грн. збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові (ч.1-2 статті 837 ЦКУ).

Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з предмету договору №0011 від 23.07.2015 сторонами досягнуто згоди, що з даною угодою постачальник (ТОВ Євроторгсервіс ) зобов'язується передати у власність покупцю (ФГ Ранет ) обладнання, матеріали, далі Товар , а асортименті за узгодженим сторонами замовленням та цінами і здійснити його монтаж та ввід в експлуатацію під ключ згідно рахунку і/або комерційної пропозиції, в яких вказано всі дані, характеристики обладнання і ціна, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами поставки та підряду.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається зі змісту договору №0011, укладеного між сторонами, сторони визначили, що розрахунок за поставлену продукцію у відповідності до вимог пунктів 3.2.4 та 4.2 здійснюється за кожен етап робіт: 25% передоплата, 25% - безпосередньо перед поставкою обладнання, матеріалів на об'єкт, решта - частковими періодичними платежами до 01 квітня 2016 року.

Водночас, пунктом 6.2 договору сторонами також узгоджено, що покупець здійснює оплату товару після ознайомлення з технічною характеристикою обладнання, яке вказане у комерційній пропозиції або рахунку.

Тобто, сторонами визначено різні події, при настанні яких виникає строк на оплату вартості поставленого товару. При цьому, умовами договору сторони не визначили порядок ознайомлення покупця технічною характеристикою обладнання, яке вказане у комерційній пропозиції або рахунку, а також передачі таких відомостей на виконання умов договору.

Судом встановлено, що позивачем направлялась відповідачу претензія б/н від 14.06.2017 про погашення заборгованості в розмірі 271187,12грн. упродовж 10 календарних днів з дня отримання такої вимоги. Вказану претензію було направлено на адресу ФГ Ранет , яким факт її отримання 22.06.2017 не заперечується.

Враховуючи викладене, оскільки сторони встановили альтернативні події з настання строку виконання грошового зобов'язання, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару настав через 10 днів після отримання претензії відповідачем (02.07.2017).

Оскільки на день звернення з позовом така вимога не виконана, вимоги позивача згідно поданої ним заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми 129999,98грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 74275,22грн. пені за несвоєчасний розрахунок за період з 01.04.2016 по 01.10.2016, а також суму 10619грн. три відсотки річних за період з 01.04.2016 по 24.11.2016, які задоволенню не підлягають з огляду на те, що строк виконання зобов'язання станом на 01.04.2016 року не настав.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково в частині стягнення суми основного боргу, а у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача з вимог про стягнення 129999,98 грн.. Частиною першою статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин, 534,70грн. судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Згідно з п.8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Зі змісту положень ч.1 ст.225 ГК України убачається, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Отже під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Водночас для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Обов'язок доведення наявності зазначених елементів порушення господарського зобов'язання покладається на позивача. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Необхідно також довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи та випливає із суті договірних відносин сторін за договором №0011, відповідачем за зустрічним позовом повинні були бути виконані роботи з монтажу та введення в експлуатацію поставленого обладнання. У свою чергу, договором та сторонам не узгоджено порядок оформлення такого виду робіт із зазначенням виду таких відомостей (акт приймання-передачі, акт введення обладнання в експлуатацію, акт проведення пуско-налагоджувальних робіт, тощо).

ТОВ Євроторгосервіс в якості належного виконання умов договору №0011 в частині проведення монтажних робіт та введення обладнання в експлуатацію подано суду акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000000001 від 22.01.2016, за яким по рахунку №СФ-0000127 від 23.07.2015 проведено монтажні роботи на суму 112776,30грн.

ФГ Ранет заперечуючи обґрунтованість даного доказу вказує на те, що такий є документом, за яким повинна проводитись оплата за такий вид робіт, однак, ним жодним чином не підтверджується факт введення обладнання в експлуатацію, а також забезпечення повноти та якості виконаних робіт щодо монтажу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідний об'єкт, саме як об'єкт нерухомості з назвою Холодильник з регульованим газовим середовищем ємністю 600 тон для зберігання плодів власного виробництва , згідно Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 20.11.2015 було прийнято до експлуатації та в подальшому зареєстровано на праві власності ФГ Ранет .

У свою чергу, ТОВ Євроторгсервіс на виконання умов договору №0011 здійснювало поставку та монтаж певного виду обладнання, яке слугувало частиною загального виду об'єкта для забезпечення його функціонування з відповідною метою зберігання плодів власного виробництва .

В свою чергу, відповідачем за зустрічним позовом не подано суду відомостей у підтвердження факту перевірки поставленого обладнання (не забезпечено документального оформлення результату робіт щодо монтажу та введення обладнання в експлуатацію), що випливає з наступного.

Із наявного у матеріалах справи листування сторін з приводу проведення гарантійного ремонту обладнання, усунення недоліків виявлених у процесі його функціонування вбачається надіслання ФГ Ранет та отримання ТОВ Євроторгсервіс вимог стосовно забезпечення складання документального оформлення результату робіт. У свою чергу, незважаючи на відсутність відповідного регламентування виконання таких дій умовами договору №0011 та його посвідчення, такий обов'язок визначений вимогами чинного законодавства.

Зокрема, умовами договору, а саме, редакція пунктів 1.1., ,5.2. п.6.2., 6.4. та 9.1. даного правочину та приписи вимог статті 317, статті 318, ч.3 статті 319, ч.5 статті 320 Господарського кодексу України визначено обов'язок виконати відповідну роботу з передачею її результатів.

Про порушення Відповідачем договору в цій частині свідчить:

- відсутність будь-якого двостороннього підписаного документу (акту) у підтвердження факту здавання-приймання холодильного обладнання в експлуатацію;

- відсутність письмового документу (доказу) передачі супровідної технічної документації на змонтоване холодильне обладнання, а саме: технічного паспорту на Товар, Інструкції по експлуатації, гарантійного талону, обов'язковість наявності яких прямо передбачена положеннями підпунктів: б), в), г) пункту 5.3. договору №0011 від 23.07.2015 року;

- відсутність належного двостороннього оформлення засвідчення самого факту відсутності зауважень і претензій у покупця (ФГ Ранет ) щодо поставленого та змонтованого постачальником (ТОВ Євроторгсервіс ) товару.

Відтак, ураховуючи суть договірних правовідносин спірних сторін, та беручи до уваги положення розділу 5 Гарантійні зобов'язання договору №0011 від 23.07.2017 року та, зокрема, пунктів 5.2. та 6.2., підтвердженням належного виконання Відповідачем договірних зобов'язань в цілому мав бути факт здачі-приймання закінчених збірних і монтажних робіт під ключ з обов'язковим документальним оформленням такого у вигляді Акту приймання холодильного обладнання до експлуатації .

У свою чергу, поданий ТОВ Євроторгсервіс акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.01.2016 таких відомостей не містить. Із вказаного акту не вбачається, що: обладнання відповідає заявленим вимогам; встановлення, монтаж, пуско-налагоджувальні роботи обладнання виконані та відповідають встановленим параметрам із дотриманням правил техніки безпеки; обладнання відповідає вимогам промислової, пожежної та екологічної безпеки; обладнання пройшло випробування і може бути введено в експлуатацію.

07.09.2016 з ініціативи ФГ Ранет була проведена виїзна технічна перевірка роботи компресорного обладнання за участю провідного фахівця Закарпатської Торгово-промислової палати, представників спеціалізованого Науково-виробничого підприємства у формі ТОВ Медінжсервіс , ФОП ОСОБА_2Г у присутності представників ФГ Ранет . За результатами даної перевірки 07.09.2016 було складено Акт та за висновком непридатності холодильного обладнання є аварія тиску масла в системі роботи компресора.

У зв'язку з наведеним та з огляду на порушення Відповідачем умов п.1.1., п.3.1.3., п.5.2., п.5.3., 5.4., п.6.2. договору №0011 від 23.07.2015 року, Позивачем вживалися наступні заходи досудового врегулювання спору, а саме:

- 26.08.2016 Відповідачу (в порядку ст.269 ГК України) надіслано письмову вимогу за №27 Про проведення гарантійного ремонту у строк до 10 вересня 2016 року (з огляду на початок сезону збору врожаю та необхідність зберігання такого в холодильних камерах з метою запобігання його знищення);

- 14.09.2016 пред'явлено письмову претензію за №29 Про відшкодування завданих збитків у сумі 450 000,00 гривень ;

- 20.10.2016 надіслано письмову вимогу за №32 Про введення в експлуатацію поставленого холодильного обладнання .

Позивач за зустрічним позовом вказує на простій холодильного обладнання за період з 26.08.2016 по 14.09.2016, а відтак, завдання шкоди яка полягає у незабезпечення збереження власної продукції, її псування та продаж такої на вторинну переробку (сік).

Вказана сума збитків визначена Позивачем, виходячи із кількості днів простою холодильного обладнання - 20 календарних днів (з 26.08.2016р. по 14.09.2016 року); різниці між середньою ринковою вартістю ділового яблука 1 сорту -11,50 грн. (без ПДВ) та вартістю яблука 3 сорту (переробка на сік) - 1,50 грн. (без ПДВ), тобто - 10,00 грн. та кількості тон товару власного виробництва, що потребує щоденного холодильного зберігання, а саме - 2250 кг в день.

Отже: розрахунок суми збитків за один календарний день (10,00 грн. х 2250 кг) склав суму 22500грн.

Розрахунок суми збитків, що понесені Позивачем за зустрічним позовом за 20 календарних днів, а саме: з 26.08.2016 року (день заявлення вимоги про проведення гарантійного ремонту) включно по 14.09.2016 року (день заявлення претензії): 20 днів х 10,00 грн. х 2250 кг = 450 000,00 грн.

Другою складовою збитків позивачем за зустрічним позовом визначено вартість відшкодування понесених витрат, які Позивач вимушений був здійснити для збереження своєї продукції у період з 22 вересня 2016 року по 31 березня 2017 року за послуги з доведення плодів (яблук) до тривалого зберігання, тобто здійснення обробки зібраних плодів екзогенним етиленом в камерах виробничого Холодильного комплексу .

Сума понесених витрат складає 57433,33грн. (договірна ціна без ПДВ). У підтвердження наведеного ФГ Ранет надано суду Договір про надання послуг №11 від 01.09.2016 з ТОВ Гроно-Ф , протокол узгодження ціни від 22.09.2016, акт про надання послуг №35 від 31.05.2017 та відповідні платіжні документи про оплату вартості наданих послуг.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач внаслідок дій відповідача зазнав втрат у зв'язку з псуванням власної продукції (яблук) на суму 450000грн., а також втрат для відновлення свого порушеного права на суму 57433,33грн. При цьому, фермерському господарству Ранет , який вживались заходи стосовно врегулювання спірних правовідносин сторін, було завдано реальні збитки (псування продукції, самостійно зроблені витрати для відновлення свого права), що підтверджується наявними у справі матеріалами та документально відображено у фінансовій звітності позивача за первісним позовом.

Відповідно ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 7611,50 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства Ранет (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, буд. 157-б, ідент код 33222590) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євроторгсервіс (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 50 річчя УПА, буд. 3а, ідент. код 32464476) суму 129999,98грн. основного боргу та 1950грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євроторгсервіс (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 50 річчя УПА, буд. 3а, ідент. код 32464476) 534,70грн. зайво сплаченого судового збору.

4. У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовити.

5. Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Євроторгсервіс (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 50 річчя УПА, буд. 3а, ідент. код 32464476) на користь фермерського господарства Ранет (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, буд. 157-б, ідент код 33222590) суму 507433,33грн. збитків та 7611,50грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2017.

Суддя О.Ф. Ремецькі