Рішення

від 04.12.2017 по справі 908/2183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/130/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 Справа № 908/2183/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ОСОБА_1» (61115 АДРЕСА_1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175)

про стягнення 12 619 грн. 29 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ОСОБА_1» , м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , м. Мелітополь Запорізька область про стягнення 9 690 грн. 00 коп. заборгованості, 581 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 95 коп. 3 % річних, 1 233 грн. 94 коп. пені, 969 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2017 р. справу № 908/2183/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 02.11.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2183/17, присвоєно справі номер провадження 27/130/17 та призначено судове засідання на 04.12.2017 р.

04.12.2017 р. в засідання суду представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 30.11.2017 р. надіслав на адресу суду витребувані ухвалою суду документи.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 509. 525-526, 530. 610-612, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст. 1. 6-8, 10, 15 ГПК України, ст. 12 Закону України Про транспортну-експедиційну діяльність та умови договору на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування № 1518Е від 18.12.2015 р. та зазначив, що відповідачем, в порушення умов договору та чинного законодавства зобов'язання за договором належним чином не виконано, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача 9 690 грн. 00 коп. заборгованості, 581 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 95 коп. 3 % річних, 1 233 грн. 94 коп. пені, 969 грн. 00 коп. штрафу.

Клопотання позивача про розгляд справи без його участі прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

04.12.2017 р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 21.11.2017 р. надіслав на адресу суду, витребувані ухвалою суду документи, а також клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 18.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа ОСОБА_1» (експедитор) та Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» (клієнт) укладено договір на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування № 1518Е.

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір регулює взаємовідносини сторін щодо надання експедитором клієнту комплексу транспортно-експедиційних послуг щодо організації перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню зовнішньоторгових та вантажів по Україні клієнта автомобільним транспортом по території України та інших держав.

Згідно п. 1.2 договору експедитор зобов'язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, номенклатура, обсяги та маршрут слідування яких вказуються в Заявках до цього договору і є його невід'ємною частиною. Вартість тарифів з перевезення узгоджується сторонами і вказується в заявці до договору.

Пунктом п. 5.1 договору визначено, що платежі за виконані послуги, відшкодування експедитору витрат згідно даного договору відбувається шляхом банківського переказу на рахунок експедитора.

Відповідно до п. 5.2 договору загальна вартість договору регулюється сумами, що вказані у заявках, в актах виконаних робіт. Оплата здійснюється на підставі рахунку, підписаного Акту виконаних робіт, оригіналу ТТН/СМR. з відміткою про факт отримання вантажу та оригіналу Заявки за звітний період.

Згідно Заявки № 4 від 22.12.2016 р. до договору № 1518Е ТОВ Альфа ОСОБА_1 взяло на себе зобов'язання організувати доставку вантажу за маршрутом Влоцлавек (Польша) - Київ (Україна) та забезпечити доставку на місце розвантаження до 26.12.2016 р. Автомобіль Iveco, ВВ 1677 СЕ, вартість фрахту 47 690,00 грн.

Згідно заявки № 4 від 22.12.2016 р. термін оплати перевезення - 3 банківських дні з моменту розвантаження.

ТОВ Альфа ОСОБА_1 виконало свої зобов'язання за Заявкою № 4 від 22.12.2016 р. в повному обсязі, організувало перевезення за маршрутом Влоцлавек (Польша) - Київ (Україна) у період 22.12.2016 р. - 26.12.2016 р., що підтверджується відповідною СМR накладною. Вказана СМR накладна містить усю необхідну інформацію щодо перевезення, а саме відправника та отримувача вантажу, перевізника, дату завантаження та доставки вантажу.

29.12.2016р. відповідачеві було надіслано пакет товарно-супровідних документів щодо

вказаного вантажного перевезення (Оригінал СМR накладної, Акт здачі-приймання робіт

№ 8300 від 28.12.2016 р., Рахунок на оплату послуг № 8300 від 26.12.2016 р.).

Отже, відповідно до Заявки № 4 від 22.12.2016 р. (термін оплати перевезення - 3 банківських дні з моменту розвантаження), кінцевим строком оплати послуг є 30.12.2016 р.

Позивачем у період з 26.01.2017 р. по 07.04.2017 р. було отримано 7 платежів на загальну суму 38 000 грн. 00 коп. оплати за Заявкою № 4 від 22.12.2016 року (призначення платежу - оплата за транспортні послуги за рахунком № 8300 від 26.12.2016 р.):

платіжне доручення № ПП-254416 від 26.01.2017 р. на 10000 грн.;

платіжне доручення № ПП-254714 від 03.02.2017 р. на 5000 грн.;

платіжне доручення № ПП-254891 від 09.02.2017 р. на 5000 грн.;

платіжне доручення № ПП-256738 від 07.04.2017 р. на 5000 грн.;

платіжне доручення № ПП-256751 від 07.04.201 7 р. на 3000 грн.;

платіжне доручення № ПП-256774 від 10.04.2017 р. на 5000 грн.;

платіжне доручення № ПП-256900 від 12.04.2017 р. на 5000 грн.

Після останнього платежу 12.04.2017 року жодні розрахунки між відповідачем та позивачем не здійснювались.

Основна заборгованість ПАТ Мелітопольський М'ясокомбінат перед ТОВ Альфа ОСОБА_1 за договором № 1518Е та Заявкою № 4 до договору становить 9 690 грн. 00 коп.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з усними вимогами щодо оплати заборгованості, проте представники відповідача перестали виходити на зв'язок.

21.09.2017 р. позивач повторно надіслав відповідачу пакет товарно-супровідних документів щодо вказаного вантажного перевезення (Копія СМR накладної, Акт здачі-приймання робіт № 8300 від 28.12.2016 р., Рахунок на оплату послуг № 8300 від

26.12.2016 р.), що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та поштовою

квитанцією.

21.09.2017 р. надіслав відповідачеві письмову претензію з вимогою про сплату суми заборгованості, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 173, 174 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування № 1518Е від 18.12.2015 р. є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування № 1518Е, на загальну суму 47 690,00 грн., що підтверджується СМК накладною на перевезення за маршрутом Влоцлавек (Польща) -Київ (Україна) у період 22.12.2016 р. - 26.12.2016 р.

Відповідач не заперечив проти факту надання позивачем транспортно-експедиційних послуг.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання та не здійснив своєчасно оплату наданих позивачем послуг.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати суми заборгованості у розмірі 9 690 грн. 00 коп. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ОСОБА_1» , м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , м. Мелітополь Запорізька область про стягнення 9 690 грн. 00 коп. заборгованості, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 581 грн. 40 коп. інфляційних втрат та 144 грн. 95 коп. 3 % річних.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині нарахованої суми 3 % річних в розмірі 144 грн. 95 коп. та інфляційних втрат у розмірі 581 грн. 40 коп., з використанням способу, обраного позивачем, арифметичних помилок в розрахунку не виявлено.

Господарським судом задовольняються позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 144 грн. 95 коп. та інфляційних втрат у розмірі 581 грн. 40 коп.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 233 грн. 94 коп. пені та 969 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до п. 5.6 договору у разі прострочення оплати рахунків експедитора, клієнт виплачує експедитору пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який виплачується пеня. Також Клієнт виплачує експедитору штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, розрахунок пені та штрафу зроблений позивачем правильно. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 1 233 грн. 94 коп. пені та сума штрафу у розмірі 969 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ОСОБА_1» , м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» ,м. Мелітополь, Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ОСОБА_1» (61115 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38161040) 9 690 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованості, 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 144 (сто сорок чотири) грн. 95 коп. 3 % річних, 1 233 (одна тисяча двісті тридцять три) грн. 94 коп. пені, 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. штрафу, 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 07.12.2017 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.С. Дроздова