Постанова

від 20.02.2018 по справі 908/2183/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 справа № 908/2183/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність б/н від 11.10.2017р. ОСОБА_6, директор не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017р. (повний текст підписано 07.12.2017р.) у справі№ 908/2183/17 (суддя Дроздова С.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» , м.Харків доПублічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , м.Мелітополь Запорізької області простягнення 12619,29грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» , м.Харків, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , м.Мелітополь Запорізької області про стягнення 12619,29грн., які складаються з 9690,00грн. заборгованості, 581,40грн. інфляційних, 144,95грн. 3 % річних, 1233,94грн. пені та 969,00грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №1518Е на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування від 18.12.2015р. в частині оплати вартості послуг, наданих згідно заявки №4 від 22.12.2016р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2017р. (повний текст підписано 07.12.2017р.) у справі №908/2183/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Виносячи рішення, місцевий господарський суд встановив доведеність факту порушення відповідачем умов, визначених договором №1518Е від 18.12.2015р., щодо термінів розрахунків за надані позивачем послуги, а також дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних, пені та штрафу виконаний з дотриманням норм чинного законодавства та є арифметично вірним.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Так, за твердженнями відповідача, позивачем в обґрунтування позовної заяви не надано оригіналів документів, які б підтверджували факт отримання відповідачем товару, зокрема, договору, акту здавання-приймання робіт (наданий позивачем екземпляр не підписаний сторонами) та заявки.

15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) в новій редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-19 від 03.10.2017р.

Так, згідно ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.12.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Татенко В.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» у справі №908/2183/17 на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017р. (повний текст підписано 07.12.2017р.) та зобов'язано позивача до 22.01.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання відповідачу.

19.01.2018р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач наголошує, що разом з позовною заявою до суду надавалося 12 додатків - копії усіх необхідних документів на підтвердження факту надання послуг відповідачу. Крім того, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції, позивачем на адресу господарського суду Запорізької області надіслано оригінали витребуваних документів, які підтверджують факт надання послуг та здійснення апелянтом часткових розрахунків за отримані послуги. З огляду на зазначене, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» та залишити оскаржуване рішення без змін.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Попкова Д.О., з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи, для призначення справи до розгляду, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2018р. призначено розгляд апеляційної скарги на 20.02.2018р.

У зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення про звільнення у відставку судді Татенка В.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 20.02.2018р. представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи належне та своєчасне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, визнання явки його представника у судове засідання необов'язковою та достатність наявних матеріалів справи, з огляду на встановлені строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника апелянта.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У судовому засіданні 20.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» (далі - експедитор) та Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» (далі - клієнт) укладено договір на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування №1518Е (далі - договір), який за умовами п.1.1 регулює взаємовідносини сторін при наданні експедитором клієнту комплексу транспортно-експедиційних послуг щодо організації перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню зовнішньоторгових та внутрішньо українських вантажів клієнта автомобільним транспортом по території України та інших держав.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що експедитор зобов'язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування вантажів клієнта, номенклатура, обсяги та маршрут слідування яких вказуються в заявках до цього договору і є його невід'ємною частиною. Вартість тарифів з перевезення узгоджується сторонами і вказується в заявці до договору.

Відповідно до п.5.1 договору платежі за виконані послуги, відшкодування експедитору витрат згідно даного договору здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок експедитора.

Загальна вартість договору регулюється сумами, що вказані у транспортних заявках та актах виконаних робіт по ним відповідно. Оплата здійснюється на підставі рахунку, підписаного акту виконаних робіт, оригіналу ТТН/СМR з відміткою про факт отримання вантажу та оригіналу заявки за звітний період (п.5.2).

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

У матеріалах справи міститься заявка №4 від 22.12.2016р. до договору №1518Е від 18.12.2015р., згідно якої позивач взяв на себе зобов'язання організувати доставку вантажу за маршрутом Влоцлавек (Польша) - Київ (Україна) та забезпечити доставку на місце розвантаження до 26.12.2016р. Автомобіль Iveco, ВВ 1677 СЕ, вартість фрахту 47690,00грн. Названою заявкою визначено термін оплати перевезення - 3 банківських дні з моменту розвантаження.

Факт належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» зобов'язань згідно заявки №4 від 22.12.2016р. підтверджений наявною в матеріалах справи СМR накладною, яка містить інформацію про відправника та отримувача вантажу, перевізника, дату завантаження та доставки вантажу.

За твердженнями позивача, 29.12.2016р. на адресу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» було надіслано пакет товарно-супровідних документів щодо вказаного вантажного перевезення (оригінал СМR накладної, акт здачі-приймання робіт №8300 від 28.12.2016р., рахунок на оплату послуг №8300 від 26.12.2016р.).

Як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення, клієнтом на користь експедитора у період з 26.01.2017р. по 12.04.2017р. сплачено 38000,00грн., несплаченою залишилася заборгованість у розмірі 9690,00грн.

21.09.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» повторно надіслано на адресу відповідачу пакет товарно-супровідних документів щодо вказаного вантажного перевезення (копія СМR накладної, акт здачі-приймання робіт №8300 від 28.12.2016р., рахунок на оплату послуг №8300 від 26.12.2016р.).

Матеріали справи, разом з іншим, містять претензію №15/09/17 від 15.09.2017р. з вимогою сплатити суму заборгованості, яка 21.09.2017р. була надіслана відповідачу, проте залишена останнім без відповіді та задоволення.

Невиконання Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» зобов'язань в частині оплати вартості послуг, наданих згідно заявки №4 від 22.12.2016р., стало причиною звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

За висновками суду першої інстанції, укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг. Однак, оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія зазначає про те, що покладений у підставу позову правочин №1518Е від 18.12.2015р. є змішаним договором, оскільки містить елементи договору перевезення вантажу та договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч.1 ст.908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно зі ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічні положення містяться в ст.909 ЦК України.

За приписами ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як зазначалося раніше, на виконання умов договору №1518Е від 18.12.2015р. та заявки №4 від 22.12.2016р. до договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» організано для Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» доставку вантажу за маршрутом Влоцлавек (Польша) - Київ (Україна).

За твердженнями апелянта, позивачем в обґрунтування вимог не надано оригіналів документів, які б підтверджували факт отримання відповідачем товару, зокрема, договору, акту здавання-приймання робіт (наданий позивачем екземпляр не підписаний сторонами) та заявки.

Разом з тим, матеріали справи містять засвідчену належним чином копію заявки №4 від 22.12.2016р. до договору №1518Е від 18.12.2015р. (а.с.20), яка містить підписи сторін та відтиск печаток підприємств, а також оригінал договору на міжнародне транспортно-ескпедиційне обслуговування (а.с.83-86), який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств. При цьому, з огляду на неповернення відповідачем на адресу позивача оригіналу акту здавання-приймання робіт №8300 від 28.12.2016р., позивач фактично позбавлений можливості надати суду оригінал зазначеного документа.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що факт належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» зобов'язань згідно заявки №4 від 22.12.2016р. підтверджений наявною в матеріалах справи СМR накладною, яка містить інформацію про відправника та отримувача вантажу, перевізника, дату завантаження та доставки вантажу. До того ж, такий факт підтверджується здійсненими відповідачем частковими оплатами наданих позивачем послуг, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення з призначенням платежу за транспортні послуги згідно рах.№8300 від 26.12.2016р. .

З огляду на узгоджені сторонами у заявці №4 від 22.12.2016р. терміни оплати перевезення (3 банківських дні з моменту розвантаження), кінцевим строком оплати наданих позивачем послуг є 30.12.2016р.

Оскільки відповідних доказів сплати стягуваної заборгованості чи припинення відповідних зобов'язань іншим передбаченим законом способом, відповідачем до справи не надано, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача заборгованості в заявленому позивачем розмірі 9690,00грн. Факт наявності зазначеної заборгованості, разом з іншим, підтверджений безпосередньо відповідачем у клопотанні про розгляд справи за відсутності відповідача (а.с46).

У зв'язку з неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» зобов'язань щодо оплати вартості отриманих послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 144,95грн. та інфляційні в сумі 581,40грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок позивача, судова колегія звертає увагу, що при визначенні періоду для розрахунку останній зазначає кількість днів прострочення 182, проте визначає період з 13.04.2017р. по 12.04.2017р. У зв'язку з викладеним, враховуючи вказану позивачем кількість днів прострочення, судова колегія вважає належним період з 13.04.2017р. по 12.10.2017р.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений позивачем, з яким погодився господарський суд Запорізької області, судова колегія зазначає, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає нормам законодавства (з урахуванням вказаної описки щодо визначення періоду). Отже, інфляційні та 3% річних підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 ОСОБА_7» також пред'явлено до стягнення 1233,94грн. пені, нарахованої за період 12.04.2017р.- 12.10.2017р., а також 969,00грн. штрафу.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.6 договору, у разі прострочення оплати рахунків експедитора проти узгодженого строку, клієнт виплачує експедитору пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який виплачується пеня. Також клієнт виплачує експедитору штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, з яким погодився суд першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення пені та штрафу у заявленому позивачем розмірі.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017р. (повний текст підписано 07.12.2017р.) у справі №908/2183/17 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2017р. (повний текст підписано 07.12.2017р.) у справі №908/2183/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 20.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників: 2 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО