Рішення

від 28.11.2017 по справі 910/18301/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017Справа № 910/18301/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 24"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест"

про стягнення 326 363,80 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Андрієнко С.В. (представник за довіреністю вих. №01/10-11-17/ЮО-04/2017 від 10.11.2017р.);

від відповідача: Пшенична В.В. (представник за довіреністю від 13.07.2017р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон 24" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором № 566/44 на виконання загально-будівельних робіт на будівництві житлових будинків із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул. Обухівській, 135-А у Святошинському районі м. Києва від 01.11.2016р. в розмірі 326 363,80 грн., з яких 201 418,40 грн. сума основного боргу, 113 954,52 грн. пені, 6 022,51 грн. інфляційні втрати та 4 968,37 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору не здійснив в повному обсязі оплату вартості робіт, які було виконано позивачем у передбачені строки, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, за наявності якої позивач нарахував та заявив до стягнення штрафні та фінансові санкції.

Відповідач подав письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до змісту яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що оскільки замовник будівництва (ПрАТ ХК Київміськбуд ) не здійснив оплату виконаних відповідачем робіт, обов'язок щодо повного розрахунку з позивачем у відповідача не настав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 28.11.2017р.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які сприяють всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2016 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (генпідрядник) було укладено Договір № 566/44 на виконання загально-будівельних робіт на будівництві житлових будинків із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул. Обухівській, 135-А у Святошинському районі м. Києва (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язувався до проектно-кошторисної документації у визначені цим Договором строки, виконати у повному обсязі роботи по виконанню загально-будівельних робіт на будівництві житлових будинків, здати Роботи генпідряднику та замовнику. Генпідрядник зобов'язувався прийняти виконані підрядником належним чином роботи та здійснити їх оплату на умовах, визначених цим Договором.

За умовами п. п. 1.2., 1.4. Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику визначені проектною документацією в межах положень Договору та усіх додатків до нього (підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками Сторін). Фінансування будівництва об'єкту здійснюється за рахунок коштів, які надходять від замовника (ПрАТ ХК Київміськбуд ).

В п. 2.1. Договору сторони погодили загальні строки виконання робіт за Договором: початок робіт - листопад 2016р.; закінчення робіт - грудень 2016р. Датою закінчення робіт по Договору в цілому, сторони вважають дату введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, якою є дата видачі зареєстрованого відповідним державним органом архітектурно-будівельного контролю сертифіката відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (далі - Сертифікат відповідності), а також передача по акту диспетчеризації експлуатуючій організації.

Згідно п. 3.1. Договору договірна ціна визначається згідно ДСТУ Б Д. 1.1 -1-2013 і складає 372 тис. 826 грн. 40 коп. в т.ч. ПДВ 62 137 грн. 72 коп. (Додаток № 1).

Відповідно до п. 6.1.1. Договору приймання виконаних проміжних робіт здійснюється щомісячно, або по факту виконання етапу робіт. Роботи приймаються за Актом виконаних робіт ф. КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3). Підрядник належним чином складає Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 у чотирьох примірниках, погоджує зміст з представником служби технічного нагляду Замовника після чого передає генпідряднику до 25-го числа місяця, що є звітним. Генпідрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від підрядника Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць, перевіряє обсяг та якість виконаних робіт та при відсутності заперечень, підписує вказані документи і передає їх в двох примірниках Підряднику.

Як передбачено в п. 7.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються за фактом їх виконання на підставі підписаних сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за відповідний період, не пізніше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання, шляхом переказу коштів на рахунок підрядника, за умови надходження коштів від замовника. У разі затримки генпідрядником/замовником фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання генпідрядником коштів на фінансування робіт за цим договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (п. 12.11. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 211 418,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016р. від 30.11.2016р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016р. від 30.11.2016р.

Відповідач не заперечував проти якості та вартості виконаних позивачем робіт та прийняв їх, про що свідчать наявність підписів його уповноваженого представника та відтиски печатки у вказаних вище акті та довідці.

Свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт відповідач виконав неналежним чином, сплативши позивачеві вартість робіт на суму 10 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6472 від 18.08.2017р. та допустив виникнення заборгованості перед позивачем на суму 201 418,40 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі абро на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Договору, позивачем було виконано роботи на суму 211 418,40 грн., що підтверджується копіями акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016р. від 30.11.2016р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016р. від 30.11.2016р.

Судом встановлено, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами Договором та сплатив позивачу вартість зазначених вище робіт на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 7.1. Договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, оплату вартості виконаних позивачем робіт за Договором, відповідач мав здійснити у строк не пізніше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання, тобто у строк до 21 грудня 2016р. включно.

Щодо заперечень відповідача на те, що оскільки замовник будівництва (ПрАТ ХК Київміськбуд ) не здійснив оплату виконаних відповідачем робіт, обов'язок щодо повного розрахунку з позивачем у відповідача не настав, суд відзначає наступне.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, навіть за відсутності фінансування від замовника (ПрАТ ХК Київміськбуд ) за договором відповідач не може бути звільнений від обов'язку оплати виконаних позивачем робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати відповідач вправі призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України у п. 5 Оглядового листа від 18.02.2013 №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду".

Факт наявності боргу за договором перед позивачем на суму 201 418,40 грн. документально підтверджений та доведений суду первинним доказами.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів на підтвердження оплати повної вартості виконаних робіт, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 201 418,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати вартості робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 113 954,52 грн. пені, 6 022,51 грн. інфляційні втрати та 4 968,37 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.11. Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт в строки,визначені договором, генпідрядник зобов'язаний сплатити підряднику неустойку у розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем не виконання вимог ухвали суду від 23.10.2017р. надано до матеріалів справи розрахунок договірної неустойки (пені), відповідно до якого сума пені складає 73 573,60 грн.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку позивачем повторно не враховано положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та нараховано пеню у розмірі 0,1% за загальний період з 16.12.2016р. по 28.11.2017р., а також невірно встановлено момент прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання відповідно до умов договору та ст. 530 ЦК України, у зв'язку з чим суд проводить власний розрахунок пені.

Так, за період з 22.12.2016р. по 21.06.2017р. на суму 211 418,40 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 28 545,81 грн., розрахована наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 211418.40 22.12.2016 - 26.01.2017 36 14.0000 % 0.077 %* 5822.67 211418.40 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 5514.26 211418.40 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 6973.91 211418.40 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 6325.18 211418.40 26.05.2017 - 21.06.2017 27 12.5000 % 0.068 %* 3909.79 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та процентів річних відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору та не перевищує сум таких нарахувань, розрахованих судом, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6 022,51 грн. інфляційні втрати та 4 968,37 грн. 3% річних за заявлений ним період є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/18301/17 підлягають частковому задоволенню та до стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 201 418,40 грн. суми основного боргу, 28 545,81 грн. пені, 6 022,51 грн. інфляційних втрат та 4 968,37 грн. 3% річних.

Судовий збір у розмірі 3 614,32 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (ідентифікаційний код 39534785, адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 14-А, офіс 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 24" (ідентифікаційний код 40149242, адреса: 02099, м. Київ, вул. Ново-Дарницька, буд. 32, кв. 51) 201 418,40 грн. (двісті одну тисячу чотириста вісімнадцять гривень 40 коп.) суми основного боргу, 28 545,81 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 81 коп.) пені, 6 022,51 грн. (шість тисяч двадцять дві гривні 51 коп.) інфляційних втрат, 4 968,37 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень 37 коп.) 3% річних та 3 614,32 грн. (три тисячі шістсот чотирнадцять гривень 32 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2017р.

Суддя С.М. Морозов