Постанова

від 06.12.2017 по справі 910/19141/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. Справа№ 910/19141/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2017

у справі № 910/19141/17 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт"

про стягнення вартості продукції в розмірі 317 421,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 та направити справу до місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження та призначення до розгляду на 06.12.2017.

Сторони в судове засідання 06.12.2017 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належний чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення № 17495430 про вручення відповідачу ухвали суду від 24.11.2017 та копії реєстру згрупованих поштових відправлень від 24.11.2017 про надіслання вказаної ухвали позивачу.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників сторін (які були належним чином повідомлена про час та місце судового засідання) за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, зокрема, позовної заяви, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Статтею 106 ГПК України передбачено оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема, ухвали про повернення позовної заяви. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

При цьому, судом першої інстанції було зазначено, що з наданих позивачем опису вкладення у цінний лист про направлення на адресу відповідача документів, вбачається, що було надіслано позовна заява з усіма додатками на 30 арк. , проте позивачем не зазначено вичерпний перелік документів, доданих до позовної заяви, з якою він звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність можливості достовірно встановити факт направлення відповідачу зазначених в позовній заяві документів у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати іншій стороні копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до п. 2 ч. 1 вказаної статті, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З наданого позивачем опису вкладення у цінний лист, ним надіслано позовну заяву від 26.10.2017 про стягнення вартості продукції з додатками на 30-ти арк. на адресу відповідача.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно вказаних Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Київський апеляційний господарський суд зазначає, що відсутність в описі вичерпного переліку документів, які надсилаються разом з позовною заявою, не може бути підставою для повернення позову без розгляду.

Отже, будь-яких інших вимог до змісту опису вкладення, окрім зазначених, вищезазначені Правила не містять.

Крім того, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, якщо у суду першої інстанції є сумнів в надіслані додатків до позовної заяви відповідачу, він не позбавлений у процесі підготовки справи до розгляду, витребувати у позивача додаткові докази.

За таких обставин колегія суддів не вбачає у даному випадку недотримання позивачем п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Таким чином визначені судом першої інстанції обставини (зокрема, не зазначення в описі вкладення переліку надісланих відповідачу додатків до позовної заяви) не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки в даному випадку повернення відбулося з формальних причин.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне виконання позивачем процесуального обов'язку щодо направлення іншім сторонам по справі копії позовної заяви з відповідними додатками.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що додавши до позовної заяви опис вкладення, як доказ надіслання стороні копії позовної заяви та доданих до неї документів, заявник виконав вимоги ст. ст. 56, 57 ГПК України, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

За змістом ст. 55 Конституції України, ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. При цьому, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відносно порушення Господарським судом міста Києва норм процесуального права при поверненні без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовної заяви та доданих до неї документів приймаються судом апеляційної інстанції, як підстава для скасування оскаржуваної ухвали з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Золоті Жорна - задоволенню. В свою чергу, матеріали справи підлягають направленню до місцевого господарського суду для розгляду.

Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 63, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі № 910/19141/17 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі № 910/19141/17 - скасувати.

3. Позовну заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті Жорна" передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк