КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11222/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
У Х В А Л А
Іменем України
05 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу від 19 липня 2016 року № 4410 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інвайт .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності до вимог ст. 195 КАС України апеляційний суд переглядає судове рішення в межах вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач звернувся до ТОВ Інвайт із запитом про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 21 червня 2016 року вих. № 13861/10/26-15-14-04-03, в якому, посилаючись на п.п. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 1 та 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, так як відповідачем встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача із контрагентами по ланцюгу постачання, просить надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, зокрема по відносинам із ТОВ МБК Інвест-Гарант , з ТОВ Свон-Флайт , з ТОВ ТПК Вайпер , з ТОВ Дісі-Ойл за період з вересня 2014 року по вересень 2015 року.
У відповідь на вказаний запит позивач у своєму листі повідомив контролюючий орган про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації, у зв'язку з не відповідністю запиту вимогам Податкового кодексу України та відсутністю фактів та обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства або про недостовірність даних податкової звітності, поданої позивачем.
У подальшому на підставі на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято наказ від 19 липня 2016 року № 4410 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інвайт з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ МБК Інвест-Гарант (код 38490407) за період з 01 серпня 2014 року по 31 січня 2015 року, з ТОВ Свон-Флайт (код 39645118) за період з 01 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з ТОВ ТПК Вайпер (код 39173036) за період з 01 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року, з ТОВ Дісі-Ойл (код 38979438) за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року та з контрагентами-покупцями тривалістю 10 робочих днів з 20 липня 2016 року.
Вважаючи протиправним зазначений наказ, з підстав відсутності правових підстав для його прийняття, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження, адресований ТОВ Інвайт , не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
У відповідності п. 78.4. ст. 78 Податкового Кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.
Згідно п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, аналізуючи наведені правові норми вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: 1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до абзаців першого та другого пп. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Згідно абзацу третього п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Абзац п'ятий п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України встановлює, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
З матеріалів справи встановлено, що надісланий податковим органом платнику податків запит не відповідав вимогам Податкового кодексу України, у зв'язку з відсутністю в ньому фактів та обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства або про недостовірність даних податкової звітності, поданої позивачем.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України, відповідачем не надано доказів наявності підстав для складення такого запиту та надіслання його позивачу.
Також не виконано обов'язку з доказування правомірності прийнятого ним наказу, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності підстав для надіслання позивачу письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Крім того, у постанові від 27 січня 2015 року по справі 21-425а14 Верховний Суд України зазначив, що аналізованими нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
Водночас, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем наведених норм не дотримано.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 липня 2016 року № 4410 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інвайт (код 37701437) підлягає скасуванню як протиправний, а позовні вимоги - задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст ухвали виготовлено 06 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Ганечко О.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2017 |
Оприлюднено | 11.12.2017 |
Номер документу | 70795830 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Літвіна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні