Ухвала

від 04.12.2017 по справі 809/695/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10649/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В.,Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника апелянта ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ СІТІ до відділу Держгеокадастру у м.Івано-Франківську, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ СІТІ (надалі - ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ ) звернулося з позовом до відділу Держгеокадастру у м.Івано-Франківську, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відділу Держгеокадастру у м.Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області та зобов'язання утриматись від кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки при оформленні витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період до набрання чинності рішенням, яким затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель населеного пункту, з якої оформляється витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року позов задоволений частково: визнано протиправними дії відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську в Івано-Франківській області щодо кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ за період до набрання чинності рішенням Івано-Франківської міської ради № 1733-54 від 19.05.2015 року.

Особа, яка не брала участі у справі - Івано-Франківська міська рада оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам. Просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції від 12.06.2017 року безпосередньо впливає на права та інтереси Івано-Франківської міської ради, оскільки земельні ділянки, щодо яких проводиться нормативна грошова оцінка і оформлення витягів, перебувають у в комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська, а орендуються ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ . Зазначені витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ТОВ АРСЕНАЛ СІТІ отримало з метою розрахунку орендної плати за користування цими земельними ділянками. Орендна плата є обов'язковим платежем за землю, який справляється з орендарів землі на підставі договору оренди та надходить до міського бюджету м. Івано-Франківська.

Зазначає апелянт, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки, а не з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки. Оскільки нормативна грошова оцінка земель м. Івано-Франківська затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 19.05.2015 року №1733-54 Про затвердження матеріалів нормативної оцінки земель міста Івано - Франківська , але проведена була у 2014 році, то відділ Держгеокадастру у м.Івано-Франківську в Івано-Франківській області правомірно застосував при розрахунку кумулятивного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок коефіцієнти за роки, які передували даті набрання чинності рішенням Івано-Франківської міської ради про затвердження нормативно- грошової оцінки земель.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що Івано-Франківська міська рада прийняла рішення №1733-54 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська 19.05.2015 року, а тому датою винесення вказаного рішення необхідно керуватися при видачі відділом Держгеокадастру у м. Івано-Франківську витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та визначення коефіцієнта індексації, про що й вказано в пункті 4 даного рішення Івано-Франківської міської ради.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 185 КАС України право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави стверджувати, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має довести належними та допустимими доказами обставину дійсного (фактичного) порушення її прав, свобод, інтересів чи обов'язків у зв'язку з прийняттям судового рішення.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і чи це право, свобода чи інтерес порушені. Більше того, згідно зі ст. 71 КАС України особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція підтверджується і висновками Конституційного Суду України. Зокрема, у рішеннях № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статтей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Зі змісту регулювання, яке міститься у Кодексі адміністративного судочинства України, також вбачається, що право оскаржити судове рішення має особа, якої воно стосується.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України законність оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень перевіряється після встановлення права на оскарження такого рішення і вважає, що права на оскарження постанови суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ СІТІ до відділу Держгеокадастру у м.Івано-Франківську, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчинення дій Івано-Франківська міська рада не має.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ є користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 2610100000:20:004:0151 та 2610100000:20:004:0152 , що розташовані в м. Івано-Франківську по вул. Національної Гвардії - ОСОБА_3 - О.Сорохтея. Вказані земельні ділянки перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська.

З метою розрахунку орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ отримало витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 2017 рік за №10/86-17 та №11/86-17, які видані 10.01.2017 відділом Держгеокадастру у м. Івано-Франківську (а.с.13-14).

Івано-Франківська міська рада - особа, яка не брала участі у справі, оскаржує судове рішення, що винесене за позовом ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ і зазначає, що таке судове рішення впливає на її право отримати від позивача в майбутньому більшу орендну плату за земельні ділянки .

Апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення на час подання апеляційної скарги жодним чином не впливає на права чи інтереси апелянта.

Суд першої інстанції, розглядаючи позов ТзОВ АРСЕНАЛ СІТІ , вже вирішував питання про залучення Івано-Франківської міської ради, як третьої особи, до участі у справі. Ухвалою суду від 12.09.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки зі змісту позовних вимог та предмету спору судом не встановлено, а представником відповідача не доведено, яким чином судове рішення у вказаній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Івано-Франківської міської ради.

Покликання апелянта про порушення його права у зв'язку з тим, що орендовані позивачем земельні ділянки перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська, а орендна плата є обов'язковим платежем за землю, який справляється з орендарів землі на підставі договору оренди та надходить до міського бюджету м. Івано-Франківська, до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки здійснюється податковими органами , в даному випадку, ДПІ в м. Івано-Франківську, а не апелянтом.

Крім того, доводи апелянта про надходження до міського бюджету у майбутньому меншої кількості коштів у зв'язку з оскаржуваним судовим рішенням, є припущенням апелянта, що не доведене ним та така обставина не наявна на час подання апеляційної скарги

Таким чином, відсутність у апелянта прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним судовим рішенням не породжує для Івано-Франківської міської ради права на захист, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі № 809/695/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Ухвала складена в повному обсязі 07.12.2017 року