Постанова

від 04.12.2017 по справі 910/9007/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Справа № 910/9007/17

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 (головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Баранець О.М.) у справі№ 910/9007/17 Господарського суду міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" провжиття запобіжних заходів,

за участю представників заявникане з'явились, відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом: накладення арешту на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз"; накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ ГК "Укргаз"; накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ ГК "Укргаз"; накладення арешту на природний газ об'ємом 3.684.800 куб. м, який належить ТОВ ГК "Укргаз" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз", а також на природний газ, який надходить на адресу ТОВ ГК "Укргаз" за імпортними контрактами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 заяву ТОВ "Енерджі трейд груп" про вжиття запобіжних заходів задоволено частково: вжито запобіжних заходів шляхом накладення арешту на природний газ об'ємом 3.684.800 куб. м, який належить ТОВ ГК "Укргаз" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз". В задоволенні іншої частини заяви було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 у справі № 910/9007/17 скасовано частково та прийнято нову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" про вжиття запобіжних заходів відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 33, 34, 43-1, 43-2, 43-3 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для вжиття запобіжних заходів.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 02.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" подало до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття запобіжних заходів шляхом: накладення арешту на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз"; накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ ГК "Укргаз"; накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ ГК "Укргаз"; накладення арешту на природний газ об'ємом 3.684.800 куб. м, який належить ТОВ ГК "Укргаз" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз", а також на природний газ, який надходить на адресу ТОВ ГК "Укргаз" за імпортними контрактами.

В обґрунтування вказаної заяви заявник вказав на порушення його прав з боку ТОВ ГК "Укргаз" внаслідок невиконання ним грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № П-46/2016/1 від 31.05.2016, на виконання якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" прийняло природний газ у кількості 12.908,947 тис. куб. м вартістю 74.871.840,96 грн., що підтверджується актом № 1 прийому-передачі природного газу від 31.05.2016.

Як стверджує заявник, оскільки ТОВ ГК "Укргаз" частково здійснило оплату за отриманий газ у розмірі 53.500.000,00 грн. і на день звернення з цією заявою до суду має дебіторську заборгованість перед ТОВ "Енерджі трейд груп" в сумі 21.371.840,96 грн., яку не сплачує і після отримання претензій щодо сплати суми боргу, то такі обставини викликають у заявника побоювання щодо можливості виконання ТОВ ГК "Укргаз" своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи наведене, ТОВ "Енерджі трейд груп" вказало на намір звернутись до суду з позовною заявою про повернення природного газу в об'ємі 3.684.800 куб. м.

Статтею 43-1 ГПК України встановлено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Згідно із ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.

Відповідно до ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус фізичної особи - підприємця; 3) вид і суть запобіжного заходу; 4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

Частиною 6 статті 43-4 ГПК України визначено, що у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт, тощо).

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; ймовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Отже, при вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як вбачається із заяви про вжиття запобіжних заходів, заявник має намір звернутися до суду з позовом про зобов'язання повернути природний газ в обсязі 3.684.800 куб. м, вартість якого, на думку заявника, становить несплачені ТОВ ГК "Укргаз" 21.371.840,96 грн., та який знаходиться у його володінні та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз".

Як зазначалось вище, одним із запобіжних заходів, за змістом ст. 43-2 ГПК України, є накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

У поданій заяві ТОВ "Енерджі трейд груп" просить вжити запобіжних заходів шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ ГК "Укргаз". Однак, як вірно вказали суди, такий вид запобіжного заходу не співвідносяться з предметом майбутнього позову, а отже відсутній конкретний зв'язок між конкретним видом запобіжного заходу і можливим предметом позовної вимоги, а тому заходи з накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно не спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Також ТОВ "Енерджі трейд груп" просило суд вжити запобіжний захід шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ ГК "Укргаз". Однак предмет майбутнього позову, який має намір подати заявник, стосується вимоги про повернення природного газу у певному обсязі, а не вимоги про стягнення грошових коштів з ТОВ НК "Укргаз", а відтак даний вид запобіжного заходу, як вірно зазначено апеляційним судом, також не співвідноситься з предметом майбутнього позову, а тому не може бути застосований судом у даному випадку.

Крім того, заявник просив суд вжити запобіжних заходів шляхом накладення арешту на природний газ об'ємом 3.684.800 куб. м, який належить ТОВ ГК "Укргаз" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз", а також на природний газ, який надходить на адресу ТОВ ГК "Укргаз" за імпортними контрактами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, обґрунтовуючи заяву про накладення арешту на майно, яке знаходиться у відповідача або в інших осіб, необхідно вказати, яке саме майно слід піддати арешту, кому воно належить і з яких правових підстав, у кого і за якою адресою воно знаходиться.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, заявником жодним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що природний газ у вказаному заявником обсязі знаходиться у володінні ТОВ ГК "Украгз"; не представлено документів, що підтверджують обсяг залишку природного газу ТОВ ГК "Укргаз" в газотранспортній системі України та в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз" станом на дату подання заяви, враховуючи ту обставину, що ТОВ ГК "Укргаз" здійснює діяльність, пов'язану із посередництвом у торгівлі паливом, металами, газом через місцеві (локальні) трубопроводи. Тобто, дійсний об'єм природного газу, який належить ТОВ ГК "Украгз" та реально знаходиться у нього станом на момент звернення із заявою, не був документально підтверджений заявником та встановлений судом.

Окрім того, визначаючи адекватність такого запобіжного заходу як накладення арешту на природний газ щодо майбутньої позовної вимоги про повернення газу, місцевий господарський суд не дослідив наявності у заявника права на таку вимогу, враховуючи, що згідно з умовами договору купівлі-продажу природного газу № П-46/2016/1 від 31.05.2016 право власності на прийнятий природний газ переходить покупцю в момент підписання акту приймання-передачі газу, що за неоплату вартості газу в строк, передбачений умовами договору, покупець несе відповідальність у вигляді сплати неустойки у вигляді пені, штрафу, а також відшкодування збитків, понесених продавцем з вини покупця, що підлягає стягненню в грошовому виразі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вжиття місцевим судом запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на природний газ об'ємом 3.684.800 куб. м, який належить ТОВ ГК "Укргаз" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз", не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та адекватності, а тому такий запобіжний захід також не може бути вжитий судом.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, на які посилався заявник в обґрунтування заяви про вжиття запобіжних заходів, та про передчасність висновку суду про можливість накладення арешту на природний газ.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для вжиття запобіжних заходів є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85 , 111-5 , 111-7 , 111-9 , 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 910/9007/17 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова