Постанова

від 07.12.2017 по справі 910/9980/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Справа № 910/9980/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Владимиренко С.В., Козир Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк національний кредит" Брайко С.А. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 28.09.2015 та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі№ 910/9980/15 Господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-енерго Україна", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Інвест", третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Пеллет-енерго Ємільчене" прозвернення стягнення на предмет застави за участю представників:

позивача - Лашко І.І., довір. від 01.11.2017

відповідача-1 - Самійленко-Войнаровська І.О., довір. від 01.12.2017

відповідача-2 - Самійленко-Войнаровська І.О., довір. від 01.12.2017

третьої особи - Самійленко-Войнаровська І.О., довір. від 01.12.2017

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/9980/15 (суддя Мельник В.І.) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" (позивач) відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у даній справі (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Яковлєва М.Л., Майданевич А.Г.) залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/9980/15.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк національний кредит" Брайко С.А. звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/9980/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 215, 216, 549, 590, 625 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, статей 43, 82 Господарського процесуального кодексу України.

06.12.2017 від відповідачів та третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останні просять відмовити позивачеві у задоволенні касаційної скарги.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 06.06.2011 між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-енерго Ємільчене" (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 119Ю/2011/05-1596/2-1 (в режимі мультивалютності) з відповідними змінами та доповненнями, відповідно до якого позичальник зобов'язався надати третій особі кредитні кошти у розмірі 15 000 000,00 грн та ліміт в євро 219 500,00 євро.

Як встановлено судами, на виконання умов вказаного договору кредитором, на підставі заявок позичальника, перераховувались позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 119Ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011, між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Україна" (заставодавець) укладено договір застави майна № 04-1598/1-1 від 06.06.2011, відповідно до якого заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту майно, передбачене пунктом 1.1 договору.

Крім того, між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Україна" (заставодавець) 12.12.2013 укладено договір застави обладнання № 04-877/1-1, відповідно до якого, заставодавець передав у заставу заставодержателю обладнання згідно з переліком, що міститься в Додатку 1 до договору.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 119Ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011, між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Інвест" (заставодавець) укладено договір застави майна № 04-1597/1-1, відповідно до умов якого, ТОВ "Пеллет-Інвест" передав у заставу майно, передбачене пунктом 1.1 договору.

Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет - енерго Україна" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет - Інвест" (відповідач-2), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеллет-енерго Ємільчене" про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості за кредитним договором № 119Ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1, 6 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого заставою, судам слід встановити загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет застави є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Тобто, суд розглядаючи дану справу зобов'язаний дослідити питання належного виконання боржником основного зобов'язання, наявність у кредитора права вимоги.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.03.2016 у справі № 906/527/15 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" пеню за несвоєчасне повернення кредиту отриманому в гривні у розмірі 1 521 436, 05 грн; пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом отриманим у гривні в розмірі 99 444,46 грн; 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривні у розмірі 130 720,14 грн; 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках, нарахованих за користування гривневим кредитом у розмірі 8 057,48 грн; 1 342 652,91 грн інфляційних нарахувань за порушення строків повернення кредиту; 88 863,62 грн інфляційних нарахувань за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках; пеню за несвоєчасне повернення кредиту отриманому в євро у розмірі 171 181,56 грн та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом отриманим у гривні в євро у розмірі 4 031,44 грн; припинено провадження у справі, на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення заборгованості по сплаті кредиту, отриманому у гривні в розмірі 8 440 000,00 грн; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 906/527/15 скасовано рішення Житомирської області від 15.03.2016 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" 3 366 387,66 грн, з яких: 1 521 436,05 грн - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривні; 99 444,46 грн - пені за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках за користування кредитом у гривні; 130 720,14 грн - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за кредит в гривні; 8 057,48 грн - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках, нарахованих за кредит у гривні; 1 342 652,91 грн - інфляційних за порушення строків повернення кредиту у гривні; 88 863, 62 грн - інфляційних за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках за кредитом у гривні; 171 181,56 грн - пені за несвоєчасно проведені розрахунки по кредиту, отриманому в євро; 4 031,44 грн - пені за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках за кредит в євро. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 15.03.2016 у справі № 906/527/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 у справі № 906/527/15 залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016.

Судом при розгляді вказаної справи встановлено, що в процесі розгляду справи позичальник погасив борг в частині отриманого кредиту.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу судом встановлено про відсутність підстав для задоволення позову на підставі статті 605 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

Як встановлено судом при розгляді справи № 906/527/15, у зв'язку з погашенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" заборгованості за кредитом та процентами за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 119ю/2011/05-1596/2-1, 05.06.2015 Комітетом по неплатежам ПАТ "Банк Національний кредит" прийнято рішення, оформлене протоколом № 12, про списання нарахованої пені, штрафу та інших санкцій.

Банком надано позичальнику довідку від 05.06.2015 № 05.1-05/2678, в якій зазначено, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 119ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011 виконані в повному обсязі і банк не має будь-яких претензій, які випливали з даного договору.

Таким чином судом у справі № 906/527/15 встановлено, що зобов'язання позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 119ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011 в частини повернення кредиту та відсотків припинились шляхом погашення боргу, в частині нарахованої пені, штрафу та інших санкцій припинились відповідно до положень статті 605 Цивільного кодексу України шляхом списання (прощення) повноважним органом ПАТ "Банк Національний кредит" боргу.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 у справі № 906/527/15.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", з посиланням на справу "Брумареску проти Румунії" (параграф 61), зазначив, що одним з основних елементів Верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави є наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Судами попередніх інстанцій та судами при розгляді справи № 906/527/15 встановлено, що зобов'язання позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 119ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011 припинені.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на нікчемність протоколу № 12 засідання комітету по платежам від 05.06.2015 щодо списання пені, штрафу, та інших санкцій по позичальнику, як одностороннього правочину на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено перелік правочинів, які є нікчемними, в той час як протокол Комітету по неплатежам ПАТ "Банк Національний кредит" є локальним (внутрішньо-організаційним) актом та не може відповідати чи не відповідати критеріям правочинів передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання в судовому порядку недійсності вказаного протоколу.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк національний кредит" Брайко С.А. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/9980/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді С.В. ВЛАДИМИРЕНКО

Т.П. КОЗИР