Постанова

від 05.12.2017 по справі 910/9123/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Справа № 910/9123/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача, суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., перевірив касаційну скаргуПриватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року у справі№ 910/9123/17 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" простягнення 8098,84 грн. за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" про стягнення 8 098,84 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення норм підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не повідомив позивача про настання страхової події у строки, передбачені законом, у зв'язку з чим у позивача виникло право на пред'явлення регресного позову до відповідача щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автомобіля НОМЕР_1, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування потерпілій особі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2017р. (суддя Мудрий С.М.) у справі №910/9123/17 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхове відшкодування в розмірі 8 098,84 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів: Гончарова С.А., Разіної Т.І.) рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2017р.скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу у задоволені позову та стягнуто з нього на користь відповідача судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2017р.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9947035, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (страхувальник), застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "Mercedes", д.н. НОМЕР_2.

Згідно з пунктом 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9947035, поліс набирає чинності з 04.08.2016 до 03.07.2017 включно.

На підставі довідки № 3016277374069810 про дорожньо-транспортну пригоду суди встановили, що 23.09.2016р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.2016р. накладено на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

26.10.2016р. ОСОБА_5 звернулася до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" з заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до ремонтної калькуляції № 172318 від 26.10.2016р. вартість відновлювального ремонту становить 8 098,84 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" склало страховий акт №UA2016092300029/L01/01 від 08.12.2016р. та розрахунок страхового відшкодування, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 8 098,84 грн. Судами встановлено, що на виконання вимог договору, страховик виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 8 098,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48723 від 09.12.2016р.

Відтак, предметом спору у даній справі є вимоги ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" сплаченого ОСОБА_5 страхового відшкодування в порядку регресу на підставі підпункту "ґ" підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями п.п. "ґ" п.п.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Водночас, згідно пп.33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього ж Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Тобто, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

З огляду на зміст наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника. Разом з тим, за наявності підтверджених документально поважних причин відсутності такого повідомлення підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає. Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд України, виклавши її у своїй постанові від 30.03.2016р. у справі №6-186цс15, прийнятій на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах. Тоді як, згідно положень ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у його постанові, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення норм підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не було повідомлено позивача про настання страхової події у строки, визначені законом, що також не було спростовано відповідачем. Факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку підтверджено і апеляційним господарським судом.

Зважаючи на зазначені вище норми права та встановлені судами обставини справи, враховуючи також те, що матеріали справи не містять документів які б свідчили про поважність причин невиконання ТОВ "Дистрибуторська компанія "Славутич" свого обов'язку визначеного у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", колегія суддів касаційної скарги не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки такий висновок здійснений внаслідок помилкового незастосування судом положень вказаного вище підпункту "ґ" підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі. Натомість, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2017р. - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р. у справі №910/9123/17 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2017р. у справі №910/9123/17 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (ідентифікаційний код 33403739) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (ідентифікаційний код 20782312) 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень 00 коп. сплаченого судового збору за подання касаційної скарги. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

С.Р. Шевчук