Рішення

від 04.12.2017 по справі 903/728/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2017 р. Справа № 903/728/17

за позовом приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-Продтрейд»

про стягнення 103 019 грн. 62 коп.

Суддя Слободян О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 13.11.17

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» звернувся з позовом до відповідача - ТОВ «Юкон-Продтрейд» , в якому просить стягнути 103019 грн. 62 коп., в тому числі 96675,59грн. основного боргу згідно договору купівлі-продажу №19Д (14) від 22.09.2014р., 5 491,17 грн. - пені, 659,51 грн. - 3% річних, 193,35грн. - інфляційних втрат. Додатково просить покласти на відповідача судовий збір по справі.

Позов обгрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору в частині розрахунків за отриманий товар.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№01-54/10946/17 від 04.12.17) не заперечив щодо отримання від позивача товару та наявності заборгованості у розмірі 96675,59грн. Водночас вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 5 491,17 грн. - пені, 659,51 грн. - 3% річних та 193,35 грн. - інфляційних втрат є безпідставними та необгрунтованими. При цьому зазначив, що у відповідності до п. 11.1. договору купівлі-продажу, всі спори та суперечності, які виникли з даного договору, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. позивач жодного разу не звертався до відповідача з претензіями чи листами-вимогами щодо врегулювання тих чи інших спорів, зокрема й щодо погашення заборгованості у визначений позивачем строк. Укладений між сторонами договір не містить конкретного строку виконання фінансових зобов'язань. Крім того, 12.05.2017р. відповідач письмово повідомив позивача щодо припинення укладеного договору. Просив відмовити у стягненні пені, інфляційних та річних. Щодо суми основної заборгованості не заперечив.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

22.09.2014 року між позивачем - ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (Продавець) та відповідачем - ТОВ «Юкон-Продтрейд» (Дистриб'ютор) укладено договір купівлі-продажу № 19Д (14) з протоколом розбіжностей до Договору.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених даним Договором, передати у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (Товар). Асортимент і ціна зазначаються у накладній на товар.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 Договору Продавець поставляє Дистриб'ютору Товар зі складу ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» , що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Молодогвардійська, 1 на склад Дистриб'ютора, в межах обумовленої території, своїм або найманим транспортом. Транспортні витрати на доставку продукції зі складу Дистриб'ютора оплачує Продавець.

На виконання умов договору згідно накладної №2701975 від 12.05.2017р. на суму 86415,02грн. та накладної №2702130 від 19.05.2017р. на суму 98049,78грн., на підставі довіреностей ТОВ «Юкон-Продтрейд» від 16.05.2017р. та від 23.05.2017р. позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями ТОВ «Юкон-Продтрейд» від 16.05.2017р., від 23.05.2017р., та підписами представника ТОВ «Юкон-Продтрейд» в графі отримав покупець , засвідченими печатками відповідача на вказаних накладних.

Відповідно до п.7.3 Договору Дистриб'ютор оплачує 100% вартості партії Товару на протязі 35 календарних днів з дня поставки Товару.

30.04.2017р. сторони провели звірку взаємних розрахунків, якою встановлено сальдо до користь позивача 863974,26грн.

30.06.2017р. відповідачем та позивачем підписано Протокол заліку взаємних вимог №184, згідно якого було здійснено залік взаємних вимог на суму 52 235,00 грн.

Проте з даного Протоколу заліку не вбачається по яких накладних і в яких розмірах здійснено зарахування.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, заборгованість відповідача становить 96675,59грн., що також підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2017р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 96675,59грн., не погашена, визнана відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.1 Договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату поставленої Продавцем партії Товару, Дистриб'ютор сплачує пеню , з розрахунку 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення оплати Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також відшкодовує збитки, штрафну неустойку і упущену вигоду.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивачем нараховано відповідачу 5491,17грн. пені за період з 24.06.2017р. по 14.09.2017р., 659,51грн. 3% річних за період з 24.06.2017р. по 14.09.2017р. та 193,35грн. інфляційних втрат.

Суд, перевіривши розрахунки позивача за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" та враховуючи підписаний між сторонами протокол заліку взаємних вимог №184 від 30.06.2017р., встановив, що підставними є нарахування 5098,64грн. пені, 611,84 грн. - 3% річних та 96,48грн. інфляційних втрат за період з 30.06.2017р. по 14.09.2017р. В частині стягнення 392,53грн. пені, 47,67грн. 3% річних та 96,87грн. інфляційних втрат слід відмовити в зв'язку з помилкою в розрахунку та у визначенні періоду нарахування.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем пені, річних та інфляційних втрат не заслуговують на увагу суду, оскільки строк виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару, визначений пунктом 7.3 Договору, відповідачем був порушений. Крім того, зобов'язання щодо оплати товару виникли у відповідача до припинення дії договору. Згідно п.3.1 Договору договір діє до 31.12.14р. та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.1ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-Продтрейд» (45000, Волинська область, м.Ковель вул..Володимирська, 135, код ЄДРПОУ 36254159) на користь приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (49800, м.Дніпро, вул..Молодогвардійська, 1, код ЄДРПОУ 00374048) 102482грн. 55коп. (в тому числі 96675,59грн. основного боргу, 5098,64грн. пені, 611,84 грн. - 3% річних та 96,48грн. інфляційних втрат), а також та 1591грн. 66коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

08.12.2017

Суддя О. Г. Слободян