Ухвала

від 06.12.2017 по справі 910/20500/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.12.2017Справа № 910/20500/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАТОН-УКРАЇНА

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Петрик М.М. за договором про надання правової допомоги № 05/06/16

від 10.06.2016;

від відповідача: Табачна В.Л. за довіреністю від 26.01.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛАТОН-УКРАЇНА (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача виконати рішення загальних зборів ТОВ ПЛАТОН-УКРАЇНА від 18.08.2017, оформлених протоколом № 38 та повернути грошові кошти у розмірі 90 000, 00 грн. до каси Товариства, отримані ним за рішенням загальних зборів учасників ТОВ ПЛАТОН-УКРАЇНА від 19.05.2014, оформлених протоколом № 25.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20500/17, її розгляд призначено на 06.12.2017 року.

06.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи а також клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20500/17 до розгляду Київським апеляційним господарським судом заяви ТОВ ЕЛЬБРУС-ТРАНС про усунення описки у справі № 910/23650/16.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2017 року подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до змісту якої просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача у ПАТ КБ Приватбанк , а також інших відкритих ним рахунках у банківських установах, які буде виявлено в ході виконання ухвали суду.

В судовому засіданні 06.12.2017 року судом розглянуто клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено відмовити в його задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як на тому наголошено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду, адже інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2015 у справі № 905/3147/14-908/4637/14.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що на його думку майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, оскільки директор ТОВ ЕЛЬБРУС-УКРАЇНА , який є також одним із засновників вказаного Товариства із часткою у 50% у статутному капіталі починаючи з 2014 року систематично здійснює дії, направлені на його фактичне знищення.

Дослідивши подане позивачем клопотання, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, суд дійшов висновку висновку, що у відомостях, які подані позивачем відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог, а отже підстави для його застосування у суду також відсутні.

За висновком суду, саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення, а тому заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та базується лише на його власних міркуваннях та припущеннях.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Водночас, розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі суд вирішив відмовити в його задоволенні.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Проте, відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином розгляд Київським апеляційним господарським судом заяви про виправлення описки у справі № 910/23650/16 унеможливить розгляд даної справи.

Таким чином, відповідач не зазначив, у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи, та які обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Отже, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи.

З огляду на викладене, обставини, наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі № 910/20500/17, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

За таких обставин, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАТОН-УКРАЇНА про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Розгляд справи № 910/20500/17 відкласти на 18.12.2017 р. о 11:30 год. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників судового процесу. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 44-Б, зал судових засідань № 2.

3. Відповідачу надати суду:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору;

- на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчені копії статуту (положення), витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду справи; довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків;

- письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

4. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

5. Учасникам судового процесу завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

6. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.

7. Попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

8. Попередити позивача про передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

9. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

Суддя М.Є. Літвінова