Ухвала

від 16.01.2018 по справі 910/20500/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.01.2018Справа № 910/20500/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА , місто

Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС , місто Київ

про зобов'язання вчинити дії

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС ,

місто Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА , місто

Київ

про стягнення 146 188, 59 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи (за первісним позовом):

від позивача: Петрик М.М. за договором про надання правової допомоги № 05/06/16

від 10.06.2016;

від відповідача: Табачна В.Л. за довіреністю від 05.12.2017.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача виконати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА від 18.08.2017, оформлені протоколом № 38 та повернути грошові кошти в сумі 90 000, 00 грн. до каси Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА , які були отримані за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА від 19.05.2014, оформлених протоколом № 25.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 910/23650/16 визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" від 19.05.2014р., оформленого протоколом № 25 від 19.05.2014, а саме: п. 1 в частині розподілу з прибутку товариства суми 720 000, 00 грн. серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_3 - 150 000, 00 грн., ОСОБА_4 - 150 000, 00 грн., ОСОБА_5 - 150 000, 00 грн., ОСОБА_6 - 150 000, 00 грн., ТОВ Ельбрус-Транс - 90 000, 00 грн., ОСОБА_7 - 30 000, 00 грн. Рішенням загальних зборів від 18.08.2017 було зобов'язано всіх учасників Товариства, які отримали грошові кошти за рішенням загальних зборів від 19.05.2014, повернути дані кошти до каси Товариства у строк до 18.09.2017 року. Проте, відповідач дане рішення не виконав, грошові кошти не повернув.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20500/17, її розгляд призначено на 06.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 18.12.2017 року.

Проте, 18.12.2017 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтях 2 та 4 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення порушення передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав учасників справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2017 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/20500/17 у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.01.2018 року.

10.01.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛАНТОН-УКРАЇНА про стягнення 146 188, 59 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що позивач порушує права відповідача як учасника (засновника) Товариства на отримання дивідендів за підсумками роботи товариства за 4 місяці 2014 року на підставі дійсної частини рішення Загальних зборів засновників ТОВ Плантон-Україна від 19.05.2014, оформленого протоколом № 25.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2018 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬБРУС-ТРАНС до розгляду та об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/20500/17 за правилами загального позовного провадження; розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на 16.01.2018 року.

16.01.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку а також на інших рахунках відповідача у банківських установах, які буде виявлено в ході виконання ухвали суду.

Розглянувши в підготовчому засіданні 16.01.2018 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю заяву про забезпечення позову та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявні в матеріалах справи докази, суд вирішив відмовити в задоволенні означеної заяви, враховуючи наступне.

Так, положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що на його думку майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, оскільки директор ТОВ ЕЛЬБРУС-УКРАЇНА , який є також одним із засновників вказаного Товариства із часткою у 50% у статутному капіталі починаючи з 2014 року систематично здійснює дії, направлені на його фактичне знищення.

Дослідивши подане позивачем клопотання, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, суд дійшов висновку висновку, що у відомостях, які подані позивачем відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог, а отже підстави для його застосування у суду також відсутні.

За висновком суду, саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення, а тому заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та базується лише на його власних міркуваннях та припущеннях.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили 16.01.2018 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.01.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова