Постанова

від 04.12.2017 по справі 925/703/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р. Справа№ 925/703/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дикунської С.Я.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від прокуратури: Такташов О.Я. - за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.08.2017р.

у справі №925/703/17 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАіС"

про стягнення 135 752,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАіС" про відшкодування збитків в розмірі 135 752,63 грн., з яких 81 289,00 грн. упущеної вигоди та 54 463,63 грн. інфляційних за прострочення сплати коштів, які нараховані за період з липня 2014 року по травень 2017 року.

Обґрунтовуючи вимоги, прокурор вказував, що відповідач, як замовник будівництва спортивно-розважального комплексу по вул. Г. Дніпра навпроти житлового будинку № 49 у м. Черкаси, у порушення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклав договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та не перерахував до бюджету м. Черкаси кошти для створення і розвитку інфраструктури міста в розмірі 10% від вартості будівництва, і тим самими завдані збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 81 289,00 грн. підлягають стягненню з відповідача разом з інфляційними за період з липня 2014 року по травень 2017 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.08.2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАІС" на користь Черкаської міської ради 81 289,00 грн. збитків, завданих не укладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси за будівництво спортивно-розважального комплексу по вул. Г. Дніпра навпроти житлового будинку № 49. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАІС" на користь прокуратури Черкаської області 2 036,28 грн. судового збору.

Не погоджуючись з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних, прокурор подав апеляційну скаргу просив про її задоволення і про задоволення його позову у повному обсязі.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначав, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено позивачу в стягненні індексації в розмірі 54 463,63 грн., у зв'язку з знеціненням суми упущеної вигоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р., апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 26.09.2017р.

26.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання зі змісту якого, Черкаська міська рада просила задовольнити апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області та розглядати справу у відсутності представника позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів та відкладено судове засідання на 15.11.2017р.

15.11.2017р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Кропивної Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017р. апеляційну скаргу призначено до розгляду на 04.12.2017р.

В судове засідання 04.12.2017р. представники позивача та відповідача не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що 16.06.2014р. Інспекцією ДАБК у Черкаській області зареєстровано декларацію ТОВ "ВАІС" про готовність об'єкта до експлуатації №ЧК143141670713, відповідно до якої відповідач задекларував готовність до експлуатації будівництва спортивно-розважального комплексу (кафе-спорт-бар, критий літній майданчик для пляжного футболу, пляжного волейболу, загальної фізичної підготовки) по вул. Героїв Дніпра навпроти житлового будинку № 49 в м. Черкаси, код об'єкта 1230.4 категорія складності ІІІ, клас наслідків СС-2. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 812 888,00 грн.

Рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2011р. №2-621 затверджено Порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, який розроблено у відповідності до положень Закону України"Про регулювання містобудівної діяльності" та регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси та укладання договорів про пайову участь(далі - Порядок) .

Відповідно до змісту п. 1.3-1.5 Порядку та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Пайова участь у розвитку інфраструктури м. Черкаси полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до цільового фонду міського бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури міста. Кошти замовників залучаються на підставі Договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, укладеного між замовником та виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

Відповідно до п. 2.5 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси становить, зокрема, для нежитлових будівель та споруд 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 вказаного Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Договір про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (Договір про пайову участь) укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Виходячи зі змісту абз. 7 ч. 9 ст. 40 та ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто до дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Не вчинення правочину про пайову участь у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не звільняє замовника будівництва від обов'язку сплатити кошти для створення і розвитку інфраструктури міста.

З матеріалів справи випливає, що замовник будівництва (Відповідач) не звернувся до Черкаської міської ради із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури .

На момент розгляду справи судом першої інстанції відповідач не довів тієї обставини, що збудований ним об'єкт підпадає під встановлений ч. 4 ст. 40 вказаного Законом переліку об'єктів будівництва, зведення яких не потребує пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста .

Товариство з обмеженою відповідальністю ВАіС не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій, шляхом звернення із заявою до міської ради та укладення договору.

Внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача Черкаська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача. У випадку укладення між сторонами договору про пайову участь позивач реально міг би отримати від відповідача перерахування до бюджету 10% від вартості об'єкту, що будується, на розвиток інженерної інфраструктури міста.

Верховним судом України при розгляді аналогічного спору у справі № 908/312/16 у постанові від 02.03.2017р. висловлена аналогічна правова позиція.

Отже, висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу 81 289,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданої не укладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси за будівництво спортивно-розважального комплексу по вул. Г. Дніпра навпроти житлового будинку № 49, відповідає правовим позиціям Верховного Суду України при розгляді подібних спорів.

Водночас, наявність у відповідача зобов'язання відшкодувати завдані ним збитки виключає можливість їх стягнення з урахуванням індексу інфляції, оскільки зобов'язання з їх відшкодування у певному розмірі встановлюється лише судовим рішенням.

Пунктом 5.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" судам роз'яснено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав .

Тож доводи апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права при відмові у стягненні з відповідача 54 463,63 грн. інфляційних, які нараховані за період з липня 2014 року по травень 2017 року, є неспроможними і тому відхилюється судом апеляційної інстанції.

За таких обставин справи судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.08.2017р. у справі №925/703/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.08.2017р. у справі №925/703/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/703/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

С.Я. Дикунська