Постанова

від 06.12.2017 по справі 903/741/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Справа № 903/741/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

заявника: представник не з'явився;

боржника: представник не з'явився;

кредиторів: ПАТ КБ "Приватбанк" представник - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 15.11.2017р. на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.11.17р. у справі № 903/741/15 (суддя Кравчук Антоніна Михайлівна)

за заявою Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Аркус-Ромет (Україна)"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.11.2017р. у справі №903/741/15 затверджено звіти про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_3 в сумі 37 568,00грн. за виконання ним повноважень ліквідатора у даній справі за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 35313,92грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з квітня 2017р. по вересень 2017р.; стягнуто з Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 1502,72грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з квітня 2017р. по вересень 2017р.; стягнуто з ВАТ "Оснастка" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 375,68грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за з період квітня 2017р. по вересень 2017р.; стягнуто з Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 375,68грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з квітня 2017р. року по вересень 2017р.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що статтею 115 Закону про банкрутство передбачено право арбітражного керуючого на одержання оплати своїх послуг та відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків у справі про банкрутство. Клопотання про стягнення грошової винагороди ліквідатора пропорційно вимог кредиторів, зокрема, ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 35 313 грн. 92 коп., Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в сумі 1 502 грн. 72 коп., ВАТ "Оснастка" в сумі 375 грн. 68 коп., Нововолинське-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в сумі 375 грн. 68 коп., є законним та обґрунтованим, відповідно судом затверджено розмір оплати послуг та звіт про оплату послуг арбітражного керуючого, за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора боржника.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з апеляційною скаргою від 15.11.2017р., в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області у справі №903/741/15 від 08.11.2017р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_3 про затвердження звіту нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого; відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 суми основної грошової винагороди в розмірі 37568,00грн. за період квітня 2017р. по вересень 2017р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою. Скаржник зазначає, що постановою суду від 05.01.2016р. у даній справі боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено ОСОБА_3. ПАТ КБ "Приватбанк" є кредитором боржника - ТОВ "Аркус-Ромет "Україна". Протоколом №1 загальних зборів кредиторів боржника ПАТ КБ "Приватбанк" обрано членом комітету кредиторів з кількістю 15605 голосів. Враховуючи норми Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. В даному випадку фонд кредиторами не було сформовано. 02.02.2017р. протоколом комітету кредиторів №5 прийнято рішення затвердити грошову винагороду за весь період ліквідаційної процедури в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)". На зсіданнях комітету кредиторів боржника 30.06.2017р., 02.10.2017р. рішення щодо затвердження звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди не прийнято. Щодо основної грошової винагороди арбітражного керуючого у відповідності до норм Закону про банкрутство, скаржник зазначає, що згідно частини 5 статті 115 Закону сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Частиною 1 статті 45 Закону визначено порядок спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута на задоволення вимог кредиторів. Згідно частини 5 вказаної статті вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Апелянт зазначає, що системний аналіз норм права дозволяє зробити висновок, що основним джерелом оплати послуг ліквідатора є ліквідаційна маса, а у разі її відсутності вимоги вважаються погашеними. Крім того, скаржник зазначає, що згідно пункту 3 частини 7 статті 115 Закону про банкрутство звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржено у встановленому порядку. Згідно ухвали господарського суду у даній справі від 19.04.2017р. ліквідаційна процедура боржника - ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" триває, ліквідаційний звіт не подано. Тому оскаржувана ухвала є не тільки неправомірною з підстав зазначених в апеляційній скарзі а й передчасною в розумінні положень пункту 3 частини 7 статті 115 Закону про банкрутство. В даному випадку підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду згідно статті 104 ГПК України є порушення судом норми матеріального права щодо порядку затвердження винагороди ліквідатора. Як наслідок, було неправомірно винесено ухвалу про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, по суті порушено норми процесуального законодавства. За даних обставин, ПАТ КБ "Приватбанк" вважає, що наявні підстави для скасування ухвали господарського суду від 08.11.2017р. у даній справі.

Кредитор - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нововолинську у відзиві просить відхилити апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк", з підстав викладених у відзиві.

Ліквідатор ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити господарського суду Волинської області від 08.11.2017р. у справі №903/741/15 без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" - без задоволення.

Інші кредитори не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У клопотанні від 03.12.2017р. ліквідатор ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" ОСОБА_3 просить керуючись статтею 22 ГПК України апеляційний суд відкласти на інший день розгляд справи №903/741/15 призначеної на 06.12.2017р. на 15:30год., оскільки в дане судове засідання не може з'явитися через зайнятість в інших судових засіданнях та робочій нараді.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 69 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" у даній справі прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 06.12.2017р.

На момент розгляду в судовому засіданні 06.12.2017р. апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції 08.11.2017р. у справі №903/741/15, жодних клопотань, заяв щодо продовження строків її розгляду згідно статті 69 ГПК України від сторін у даній справі до суду не надходило.

Таким чином, враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду та графік уже призначених до слухання судових справ головуючим суддею та суддями-учасниками колегії у даній справі, клопотання ліквідатора про відкладення розгляду скарги до задоволення не підлягає.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. замінено кредитора у справі №903/741/15 - Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області на його правонаступника ОСОБА_1 - Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області, а також замінено кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську на його правонаступника Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області в особі Нововолинського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Волинській області

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу та пояснень, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що ухвалу господарського суду Волинської області від 08.11.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 14.07.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Аркус-Ромет (Україна)» , визнано кредиторські вимоги Нововолинської ОДПІ в сумі 672 948 грн. 99 коп., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (т.1, а.с.77-79).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.09.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Аркус-Ромет (Україна)» (т.2, а. с. 45-47).

Постановою господарського суду Волинської області від 05.01.2016р. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Аркус-Ромет (Україна)" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. (т.2 ,а.с. 120-123).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.03.2016р. визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 "Приватбанк" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Аркус-Ромет (Україна)" на загальну суму 1 660 493,51 грн. (т. 2 а.с.209-210).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.03.2016р. визнано грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нововолинську Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аркус-Ромет (Україна)" на загальну суму 47 836 грн. 01 коп. (т.2 а.с. 214-215).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.12.2016р. замінено кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" - Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську на її правонаступника Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області.

Матеріалами справи встановлено, що 05.07.2017р. та 03.10.2017р. ліквідатором боржника - ОСОБА_3 подано до господарського суду звіти у справі №903/741/15 про банкрутство ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" по нарахування та виплату грошової винагороди (вих. №2 від 30.06.2017р. та вих. №3 30.09.2017р.), в яких ліквідатор просить затвердити звіти про нарахування, виплату та стягнення грошової винагороди в сумі 18 368 грн. 00 коп. за період з квітня 2017 року по червень 2017 року пропорційно вимог кредиторів у даній справі, в сумі 19 200 грн. 00 коп. за період з липня 2017 року по вересень 2017 року пропорційно вимог кредиторів у даній справі (т. 3, а.с. 142; т.4, а.с. 55).

Згідно статті 115 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням комітету кредиторів боржника - ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)", оформленим протоколом №3 від 29 грудня 2015 року, встановлено грошову винагороду ліквідатора у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснених ним повноважень з моменту порушення ліквідаційної процедури та до припинення провадження по даній справі, вирішено відшкодувати його витрати у відповідності до наданих підтверджуючих документів (т.3, а.с. 30-32).

На засіданнях комітету кредиторів боржника, які відбулися 02.02.2017р. та 07.04.2017р. затверджено та прийнято до відома звіти ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за періоди з 05.01.2016 року по 04.01.2017 року в сумі 34 991 грн. 22 коп., з 05.01.2017 року по 04.04.2017 року в сумі 19 200 грн. 00 коп. (т.3, а.с. 25-27, 71-73).

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Волинської області від 13.02.2017р. затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_3 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" у період з 05.01.2016р. по 04.01.2017р. в сумі 69 982 грн. 44 коп. та стягнуто відповідні кошти пропорційно вимог кредиторів у справі

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. вказану ухвалу господарського суду Волинської області від 13.02.2017р. у справі №903/741/15 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.04.2017р. затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_3 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" у період з 05.01.2017р. по 04.04.2017р. в сумі 38 400 грн. 00 коп. та стягнуто відповідну суму пропорційно вимог кредиторів у справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2017р. вказану ухвалу господарського суду Волинської області від 19.04.2017р. залишено без змін (т.4, а.с. 40-46).

На засіданнях комітету кредиторів боржника 30.06.2017р. та 02.10.2017р. не прийнято рішення щодо затвердження звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди (т.3, а.с. 143-144, т 4, а.с. 56).

Враховуючи наявні матеріали справи, відмова ПАТ КБ "Приватбанк", який володіє 15 605 голосами, від затвердження вказаних звітів є необґрунтованою, а тому не приймається до уваги при розгляді питання щодо стягнення грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора.

Так, арбітражним керуючим ОСОБА_3 нараховано грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора в сумі 37 568 грн. 00 коп. за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року включно.

Згідно звітів ліквідатора, у боржника відсутні кошти та майнові активи, від продажу яких можна було б відшкодувати витрати арбітражного керуючого.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 23.04.2013р. по справі № 5020-544/2011.

За відсутності діяльності боржника, відсутності майна банкрута, відшкодування вказаних витрат має бути покладено на ініціюючого кредитора, а також і на всіх інших виявлених кредиторів у такій справі - пропорційно визнаних вимог кожного у справі. При цьому, законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство боржника, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організації тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора (правова позиція Вищого господарського суду України у постанові від 31.07.2013р. справа №920/98/13, у постанові від 31.07.2013р. справа № 12/120-Б-10, у постанові від 16.10.2014р. у справі № Б24/10-10).

За змістом статей 44, 84 ГПК України витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

Таким чином, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, підлягають оплаті за рахунок кредиторів.

Вищий господарський суд України у постанові від 25.11.2009р. у справі № 15-6-09 вказує на те, що у випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.

Затверджуючи звіти ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, у даному випадку враховується належне виконання арбітражним керуючим ОСОБА_3 обов'язків покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відсутністю скарг на дії ліквідатора.

Так, ухвалою господарського суду Волинської області від 12.12.2016р. відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на дії ліквідатора ТОВ "Аркус-Ромет (Україна)" ОСОБА_3

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, враховуючи, що статтею 115 Закону про банкрутство передбачено право арбітражного керуючого на одержання оплати своїх послуг та відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків у справі про банкрутство, а визначений ліквідатором розмір основної винагороди відповідає встановленим законом умовам, судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про затвердження розміру основної винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_3 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора в сумі 37 568 грн. 00 коп. за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року включно.

Клопотання ліквідатора про стягнення грошової винагороди пропорційно вимог кредиторів, зокрема, ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 35 313 грн. 92 коп., Володимир-Волинська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в сумі 1 502 грн. 72 коп., ВАТ "Оснастка" в сумі 375 грн. 68 коп., Нововлинське-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в сумі 375 грн. 68 коп., є законним та обґрунтованим.

Таким чином, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення (ухвалу) місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення (ухвалу) місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування ухвали не вбачається.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 15.11.17р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 08 листопада 2017 року у справі №903/741/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/741/15 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.