Ухвала

від 28.07.2011 по справі 2270/558/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/558/11 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Зафт" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (відповідач 2) про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Зафт» 17.01.2011 року звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (відповідач 2) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 144967 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Зафт» відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, яке за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за квітень - серпень 2010 року підлягає відшкодуванню, у сумі 144967 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Зафт» судові витрати у сумі 807,10 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду І інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням ст. 159 КАС України та не відповідає вимогам законності і обґрунтованості. Так, відповідач 1 звертає увагу, на неврахування того, що дослідження сплати податку на додану вартість отримувачами товарів їх постачальниками у ланцюгах постачання та фактів сплати податку на додану вартість до бюджету не завершено, оскільки на даний час не отримано матеріалів зустрічних звірок. На думку відповідача 1 Закон України "Про податок на додану вартість" встановлює прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відображенням сум в податковому кредиті. Зазначене, унеможливлює виконання абз. 2 п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону що передбачає обов'язок податкового органу у п'ятиденний термін надати до державного казначейства висновок із зазначенням сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету. При цьому відповідач 1 вказує на виконання ним вимог наказу Державної податкової адміністрації України № 568 від 20.10.2010 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість , а тому висновки зроблені в актах позапланових перевірок щодо неможливості підтвердження заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування, у зв'язку з відсутністю відомостей за результатами обов'язкових перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання до виробника (імпортера) є правомірними та такими, що базуються на вимогах законів України, у зв'язку з чим постанова суду І інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень - серпень 2010 року та розрахунків сум бюджетного відшкодування товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Зафт» задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 183698 грн. Позивачем були подані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому провела документальні невиїзні та документальні виїзні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Зафт» . На підставі зазначених перевірок податковим органом частково підтверджено відшкодування з бюджету та винесено податкове повідомлення - рішення форми "В2" № 0000202304/0/5959 від 31.08.2010 року, а в іншій частині зроблено висновок про неможливість підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ через відсутність відомостей за результатами обов'язкових перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання до виробника (імпортера) всього в сумі 144967 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому за наслідками перевірки позивача та в ході розгляду справи не було доведено неправомірність заявлених позивачем сум щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 144967 грн., а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень - серпень 2010 року в сумі 144967 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Наявні у справі документальні дані підтверджують подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за квітень - серпень 2010 року і заяв до них, про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідачем 1 проведено ряд перевірок позивача якими не встановлено порушень зі сторони позивача щодо формування податкового кредиту. Разом з тим, відповідачем 1 вжито заходів щодо отримання інформації на підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентами позивача та дотримання ними податкового законодавства. Зазначене дослідження сплати податку на додану вартість контрагентами позивача та перевірка фактів сплати цього податку до бюджету податковим органом не закінчені. Разом з тим, не завершення податковим органом у встановлені терміни перевірок обґрунтованості бюджетного відшкодування контрагентів, при підтвердженні обґрунтованості сум бюджетного відшкодування за наслідками перевірки безпосередньо позивача, який заявляє відповідну суму не являються перешкодою для надання висновку на вказану суму бюджетного відшкодування органам державного казначейства.

Таким чином, суд І інстанції вірно вирішив спір та застосував приписи Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.4 - 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином у разі коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Також суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача 1 на виконання вимог наказу Державної податкової адміністрації України № 568 від 20.10.2010 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість .

Недотримання вимог вказаного наказу та Методичних рекомендацій, не являється підставою для відмови у наданні висновків щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування заявленого позивачем, оскільки вказані Методичні рекомендації носять рекомендаційний характер. Більше того, дані методичні рекомендації спрямовані саме на організацію роботи органів державної податкової служби, а не на самого платника податку.

Враховуючи викладене, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_2

< Список > ОСОБА_3

< Список >

< Список >