Рішення

від 08.12.2017 по справі 511/1677/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1677/17

Номер провадження: 2/511/717/17

08 грудня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Панчук А. І.,

при секретарі - Міщенко М.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_2

розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2. , третя особа фермерське господарство Аметист+К , Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області , Бицилівська сільська Рада Роздільнянського району Одеської області про оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій.

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом про оскарженння постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій .

Просить : скасувати постанову приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу ОСОБА_2 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.04.2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину / користування земельною ділянкою для веденння селянського / фермерського / господарства площею 13,8 га за межами населеного пункуту - територія Бицилівської сільської Ради Розділь нянського району Одеської області .

: скасувати постанову приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу ОСОБА_2 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.06. 2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на селянське фермерське господарство Аметист + К код ЄДРПОУ 21025323

:визнати за ОСОБА_3 право користуванння земельною ділянкою для ведення селянського господарства площею 13,8 га за межами Бицилівської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області

: зобов.язати приватного нотаріуса ОСОБА_2 видати свідоцтво про право на спадщину на селянське господарство Аметист = К

: зобов.язати ОСОБА_3 або селянське господарство Аметист + К привести документацію на земельну ділянку загальною площею 13,8 га /Державний акт на право користування серія НОМЕР_1 у відповідність та згідно вимог Земельного Кодексу України. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 12 вересня 1995 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію було зареєстровано ФГ Аметист + К , розташоване у село Бицилове Роздільнянського району Одеської області. Засновник ОСОБА_4.Для ведення селянського (фермерського) господарства останньому на праві постійного користування було виділено земельну ділянку площею13,8 га ,що підтверджується державним актом серія НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , який з 1995 року був головою фермерського господарства Аметист +К . 13.10.2016 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 з заявою про прийнятття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4

27.04.2017 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 13,8 га , яка знаходиться на території Бицилівської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області наданої спадкодавцю у постійне користуванння на підставі державного акту на право постійного користування серія НОМЕР_1 виданого Роздільнянською районною державною Радою Одеської області. Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 27.04.2017 року було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва по причині відсутності договору емфітевзису.

13.06. 2017 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське фермерське господарство Аметист + К , зареєстроване виконавчим комітетом Роздільнянської районної Ради народних депутатів 12 вересня 1995 року. Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 13.06.2017 року було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва по причині відсутності правоустановчих документів на майно фермерського господарствіа. Вважає дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 незаконними та просить постанови скасувати.

Відповідач по справі приватний нотаріус ОСОБА_2 заперечував проти задоволенння вимог , мотивуючи своє запереченння тим , що законних підстав для оформлення спадщини фермерського господарства Аметист + К у нього не було в зв.язку з відсутністю та не наданням правоустановчих документів. Вважає , що його дії законні , а тому підстав для задоволення вимог не вбачає.

Представники третьої особи фермерського господарства Аметист = К заперечень не надали , в судове засіданння не з.являлись , суд визнав їх неявку неповажною та проводить судовий розгляд за їх відсутності.

Представники третьої особи Бицилівської сільської Ради Роздільнянського район Одеської області повідомлені належним чином , заперечень не надали , в судове засіданння не з.явились , суд визнав їх неявку неповажною та проводить судовий розгляд за їх відсутності.

Представники третьої особи Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області повідомлені належним чином , заперечень не надали , в судове засіданння не з.явились , суд визнав їх неявку неповажною та проводить судовий розгляд за їх відсутності

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази по справі, всебічно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке:.

Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , актовий запис в Книзі смертей 325. А.С. 12

13.10.2016 рку була подана ОСОБА_3 заява про прийняття спадщини. А.С.

27.04.2017 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 13,8 га , яка знаходиться неа території Бицилівської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області на даної спадкодавцю у постійнек користуванння на підставі державного акту на право постійного користуванння серія НОМЕР_1 виданого Роздільнянською районною державною Радою Одеської області. Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 27.04.2017 року було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва по причині відсутності договору емфітевзису. А.С.

13.06. 2017 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське фермерське господарство Аметист + К , зареєстроване виконавчим комітетом Роздільнянської районної Ради народних депутатів 12 вересня 1995 року. Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 13.06.2017 року було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва по причині відсутності правоустановчих документів на майно фермерського господарствіа. А.с. Суд приходить до висновку про те , що дії приватного нотаріуса були законними . Своє рішення суд мотивує тим.що відповідно до статті 191 ЦК України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За положеннями норм ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена. Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування. Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102 1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) , право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Судом встановлено , що жодних договорів щодо вказаної земельної ділянки площею 13,8 га не укладалось , положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Позивачка має законне право щодо оформлення нею права користування земельною ділянкою. Статтею 23 цього Закону передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України Про фермерське господарство ). Згідно із частиною першою статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства. Статутний фонд ФГ" Аметист + К" відсутній . Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України на сторони в процесі, в тому числі і позивача тайого представників лежить обов.язок довести ті обставини на які він посилається , крім їдків відповідно до ст.61 ЦПК України. Позивач не надала жодних законних доказів в обгрунтування своїх вимог, а тому суд вважає їх безпідставними .

Суд приходить до висновку , що в задоволенні всіх вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4,7, 81, 84 , 88 , 208, 212, 213, 215, 221,223, ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 , треті особи фермерське господарство Аметист+К , Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області , Бицилівська сільська Рада Роздільнянського району Одеської області про оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Одеської області в 10-ти денний строк з дня його проголошення, або в такий же термін з дня отримання рішення в разі проголошення вступної та резолютивної частини або коли особа не була присутньою при проголошенні рішення.

Суддя А. І. Панчук