Ухвала

від 11.10.2017 по справі 695/4011/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

11 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., ГулькаБ.І., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, приватного підприємця ОСОБА_6, приватного підприємства Люкс-Авто-Транс , публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія Гарант-Авто про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 15 грудня 2013 року близько 15.30 год. водій автобуса MAN 11.190, регістраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з ПП ОСОБА_6, рухаючись на 108 км. + 200 м. автодороги Бориспіль-Запоріжжя, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ToyotaLand Cruiser Prado 1, регістраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 1 отримав механічні пошкодження. Автобус MAN 11.190 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 та приватному підприємству Люкс-Авто-Транс (далі - ПП Люкс-Авто-Транс ). Цивільно-правова відповідальність ПП Люкс-Авто-Транс була застрахована публічним акціонерним товариством Українська страхова компанія Гарант-Авто (далі - ПАТ Українська страхова компанія Гарант-Авто ).

Враховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просив стягнути на його користь з ПАТ Української страхової компанії Гарант-Авто шкоду, завдану йому, як власнику пошкодженого автомобіля, в сумі 49 490 грн та шкоду, завдану його здоров`ю в сумі 51 942 грн 72 коп., стягнути солідарно з ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 та ПП Люкс-Авто-Транс матеріальну шкоду в сумі 1 340 622 грн 83 коп.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ Української страхової компанії Гарант-Авто на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 49 490 грн за шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля, та 35 650 грн за шкоду, завдану його здоров'ю, У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП Люкс-Авто-Транс відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 1172, 1187 та 1192 ЦК України, дійшли до правильного висновку про те, що позивачем не доведено позовні вимоги щодо завдання йому шкоди у розмірі 1 340 622 грн 82 коп., а реально завдана майнова шкода відшкодована позивачу, оскільки позивач за автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 1, р.н. НОМЕР_2, отримав від ОСОБА_7 120 тис. грн, та через свого представника ОСОБА_8 продав автомобіль Toyota Land CruiserPrado 1, р. н. НОМЕР_2 за 600 тис. грн, що підтверджується листом товариства з обмежено відповідальністю Автоцентр Херсон та доданими до нього копією довіреності від 8 листопада 2014 року та довідкою-рахунком від 23 грудня 2014 року (а. с. 3-5, т. 2).

При цьому суди вірно виходили з того, що між ПАТ Української страхової компанії Гарант-Авто та ПП Люкс-Авто-Транс був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким ПАТ Української страхової компанії Гарант-Авто взяла на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини власника транспортного засобу MAN 11.190, перед третіми особами. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду про стягнення із ПАТ Української страхової компанії Гарант-Авто на користь позивача суми ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, за мінусом франшизи, а саме - 49 490 грн, та кошти за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 35 650 грн. Достовірність інших витрат на лікування позивачем не підтверджено, а наявність фіскальних чеків без документального підтвердження відповідним медичним закладом не є належними та допустимими доказами таких витрат.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта

Б.І. Гулько

С.П. Штелик