Постанова

від 23.11.2017 по справі 804/5221/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 р. справа № 804/5221/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Сітайло О.В.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання нечинною податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, скасування податкової вимоги № 670-23 від 31.05.2016 р., скасування рішення від 31.05.2016 р. про опис майна у податкову заставу та акту про опис майна від 09.06.2016 р.,-

в с т а н о в и в:

16 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача, визнати нечинною податкову декларацію з плати за землю, скасувати податкову вимогу № 670-23 від 31.05.2016 р., скасувати рішення відповідача № 18038/10/04-63-17-28 від 31.05.2016 р. про опис майна у податкову заставу та акт опису майна № 19176/10-04-63-17-28 від 09.06.2016 р. (а.с. 5-15).

Ухвалою суду від 29.08.2016 р. (суддя Павловський Д.П.) за даним позовом було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні (а.с. 2).

Ухвалою суду від 17.01.2017 р. (суддя Чорна В.В.) справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні (а.с. 77). У зв'язку із залученням до розгляду справи іншого судді, її розгляд розпочато спочатку.

На виконання вимог ухвали суду від 09.03.2017 р. про надання строку на усунення недоліків позовної заяви, 16.03.2017 року позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому викладено наступні вимоги: визнати нечинною податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, заповнену ТОВ 47 Атмосфер ; визнати протиправними дії відповідача щодо винесення податкової вимоги № 670-23 від 31.05.2016 р. та скасувати цю вимогу, а також рішення про опис майна у податкову заставу № 18038/10/04-63-17-28 від 31.05.2016 р. та акт опису майна № 19176/10-04-63-17-28 від 09.06.2016 р. (а.с. 88-96).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що 31.05.2016 року отримав від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову вимогу № 670-23 від 31.05.2016 р., у якій зазначено про наявність податкового боргу за земельним податком за узгодженим грошовим зобов'язанням на суму 21 864, 83 грн. Не погодившись з цією вимогою, позивач звернувся до Головного управління ДФС зі скаргою. 11 липня 2016 року, не зважаючи на наявність нерозглянутої скарги платника податків, позивач отримав від контролюючого органу рішення про опис майна у податкову заставу від 31.05.2016 р. та акт опису майна від 09.06.2016 р. Зазначені дії та рішення відповідача позивач вважає протиправними, оскільки не набував у встановленому законом порядку права на земельну ділянку та у розумінні п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України не є платником земельного податку. Крім того, позивач зазначив, що подання ним декларації з плати за землю не є підставою для формування грошового зобов'язання за цим платежем, оскільки оподаткування земельних ділянок, які надані у власність або користування, повинно здійснюватися виключно на підставі даних земельного кадастру та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, позивач не погоджується і з розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки, посилаючись на наявність судових рішень, якими скасовані рішення міської ради про встановлення ставки земельного податку. Посилаючись на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить суд скасувати помилково подану ним декларацію зі сплати земельного податку та рішення податкового органу, винесені за наслідками її подання, а саме: податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу та акт опису майна (а.с. 5-15, 88-96).

Відповідачем надані заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що ТОВ 47 Атмосфер 22.02.2016 року подало до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію з орендної плати за землю на 2016 рік, згідно якої самостійно задекларувало суму земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,2345 га у розмірі 262 377, 91 грн. При цьому, починаючи з 30.04.2016 року, через несплату податкових зобов'язань із земельного податку, які він самостійно узгодив шляхом подання декларації з орендної плати за землю на 2016 рік, у позивача утворився податковий борг у сумі 21 864, 836 грн., що стало підставою для направлення на адресу ТОВ 47 Атмосфер податкової вимоги № 670-23 від 31.05.2016 р. та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 31.05.2016 р. № 18038/10/04-63-17-28. Зазначена податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті відповідачем за узгодженими податковими зобов'язаннями, самостійно задекларованими платником податків, у користуванні якого у спірному періоді знаходилась земельна ділянка по вул. Чернишевського, 47 у м. Дніпрі (яка виступає об'єктом сплати земельного податку), у зв'язку з придбанням ТОВ 47 Атмосфер за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2015 р. будівель та споруд за вказаною адресою. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 188-190).

В судовому засіданні 23 листопада 2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.03.2012 р. та станом на час винесення оскаржуваних рішень перебувало на податковому обліку у ДПІ у Жовтневому (нині - Соборному) районі м. Дніпропетровська як платник податків (а.с. 34, 45).

22.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер подало до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію з плати за землю на 2016 рік, згідно якої самостійно задекларувало суму земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,2345 га у розмірі 262 377, 91 грн., в тому числі по періодах за січень-грудень 2016 р. - по 21 864, 83 грн. на місяць (а.с. 19-21).

31.05.2016 року відповідачем на адресу позивача направлено податкову вимогу № 670/23 про сплату боргу з земельного податку за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 21 864, 83 грн., яку отримано директором ТОВ 47 Атмосфер ОСОБА_3 (а.с. 191).

Крім того, 31.05.2016 року заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято рішення № 18038/10/04-63-17-28 про опис майна ТОВ 47 Атмосфер у податкову заставу (а.с. 193).

09.06.2016 року посадовими особами відповідача складено акт № 19176/10/04-63-17-28 опису майна ТОВ 47 Атмосфер , в якому відображено об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 821604412101 (а.с. 192).

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння плати за землю здійснюється згідно з положеннями розділу ХIII Податкового кодексу України.

За правилами статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 286.2 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вже зазначалося вище, позивач самостійно задекларував свої зобов'язання із земельного податку у відповідній декларації за 2016 рік.

Водночас, зазначені зобов'язання сплачені ним не були, натомість, ТОВ 47 Атмосфер звернулося до суду з даним позовом, в якому оскаржує і подану ним самостійно декларацію, і наступні рішення податкового органу, спрямовані на стягнення узгоджених податкових зобов'язань. При цьому, позивач посилається на те, що у ТОВ 47 Атмосфер відсутнє належним чином оформлене право на спірну земельну ділянку, а тому в розумінні Податкового кодексу він не може вважатися ні власником цієї земельної ділянки, ні землекористувачем, а тому не повинен сплачувати земельний податок.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд виходить з наступного.

ТОВ 47 Атмосфер за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2015 р., укладеним з Компанією Mersdale Finance Limited, набуло право власності на будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Чернишевського, 47 у м. Дніпрі, а саме: будівлю будинку з торговельно-виставковим залом загальною площею 356 кв.м, будівля торгівельного комплексу загальною площею 269, 7 кв.м, будівля боксів для мийки автомобілів загальною площею 327, 9 кв.м, інші споруди та підсобні приміщення, що знаходяться на земельній ділянці площею 0, 2354 га, кадастрові номери: 1210100000:03:281:0027, 1210100000:03:281:0028, 1210100000:03:281:0018, 1210100000:03:281:0019 (а.с. 152-153).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на зазначені вище об'єкти нерухомості зареєстроване за ТОВ 47 Атмосфер 28.12.2015 року (а.с. 154-155).

Як вже зазначалося вище, платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України).

При цьому, наведені норми податкового законодавства не деталізують вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, не встановлюють будь-яких кваліфікуючих вимог щодо порядку укладення (оформлення) права користування земельною ділянкою для визнання за особою прав та обов'язків землекористувача у сфері податкових правовідносин.

Принцип економічної обґрунтованості справляння плати за землю як майнового податку полягає в покладенні обов'язку з його сплати на особу, яка має юридичну можливість отримувати економічний ефект від використання землі. Відповідно, обов'язок із внесення плати за землю пов'язується саме з фактичним отриманням особою права власності або права користування землею.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України (справа К/800/36677/15 від 13.04.2016 р.).

За викладених обставин та враховуючи, що з моменту реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна (а саме, з 28.12.2015 року) у ТОВ 47 Атмосфер , як у власника нерухомого майна, виникло право фактичного користувача земельною ділянкою, на якій вказане майно знаходиться, обов'язок із внесення плати за землю покладається саме на позивача.

Посилання позивача на наявність зареєстрованого договору оренди № 040810400363 земельної ділянки за цією ж адресою, кадастровий номер 1210100000:03:281:0018, укладеного Дніпропетровською міською радою з гр. ОСОБА_4 строком на 10 років, починаючи з 09.11.2008 року, по фактичному розміщенню адміністративного будинку з торговельно-виставковим залом (а.с. 136-137), не спростовує зазначену вище позицію суду, оскільки право власності на вказану будівлю за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2015 р. з моменту реєстрації цього договору перейшло до ТОВ 47 Атмосфер .

Отже, саме позивач має сплачувати податок на землю за користування земельною ділянкою загальною площею 0,2354 га (кадастрові номери: 1210100000:03:281:0027, 1210100000:03:281:0028, 1210100000:03:281:0018, 1210100000:03:281:0019), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Чернишевського, 47, за місцем фактичного розміщення належних йому об'єктів нерухомого майна.

При вирішенні даного спору, суд також враховує наступне.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2016 року ТОВ 47 Атмосфер подало до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію з плати за землю на 2016 рік, згідно якої самостійно задекларувало суму земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,2345 га у розмірі 262 377, 91 грн., в тому числі по періодах за січень-грудень 2016 р. - по 21 864, 83 грн. на місяць.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У розумінні п. 54.1 ст. 54 ПК України, таке зобов'язання вважається узгодженим.

Сторонами у справі не заперечується, що станом на 15.09.2016 року за ТОВ 47 Атмосфер рахується податковий борг на загальну суму 109 324, 15 грн., що виник по строку виконання грошового зобов'язання терміном сплати до 30.04.2016 року, у зв'язку несплатою товариством узгоджених грошових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб на підставі розрахунку земельного податку, визначеного позивачем у податковій декларації № НОМЕР_1 за 2016 рік.

Згідно з п. п. 59.1-59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.88.1, п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. 89.1 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у платника податків узгодженої суми податкового боргу. При цьому слід зазначити, що податкова застава виникає в силу закону, а не на підставі рішення посадової особи, і розповсюджується на все майно платника податку. Само по собі рішення про опис майна у податкову заставу є лише підставою для вчинення дій по опису відповідного майна, а акт його опису є документальним оформленням переліку такого майна.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова вимога про сплату боргу № 670-23 від 31.05.2016 р. відповідачем було направлена та вручена позивачу у відповідності до вимог п. п. 59.1-59.3 ст. 59 Податкового кодексу України.

Рішення відповідача № 18038/10/04-63-17-28 від 31.05.2016 р. про опис майна у податкову заставу та акт опису майна № 19176/10-04-63-17-28 від 09.06.2016 р. не суперечать вимогам ст. ст. 88, 89 ПК України, зважаючи на наявність у платника податків ТОВ 47 Атмосфер узгодженої суми податкового боргу з земельного податку станом на час винесення рішення про опис майна у податкову заставу та складання акту опису майна.

Відповідно, правові підстави для скасування вказаних рішень відповідача відсутні.

Щодо позовної вимоги про визнання нечинною податкової декларації з плати за землю, суд зазначає, що згідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, виправлення помилок в задекларованих показниках податкової звітності здійснюється в порядку, визначеному Податковим кодексом України, виключно за ініціативою платника податків, та не може виступати предметом судового оскарження, оскільки така вимога не відповідає завданням адміністративного судочинства - зокрема, через відсутність порушень прав позивача з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Крім того, суд не приймає доводи позивача, який, посилаючись на наявність судових рішень, якими скасовані рішення міської ради про встановлення ставки земельного податку на земельні ділянки, не погоджується з визначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки суми грошового зобов'язання з плати за землю були самостійно визначені платником податку у поданій ним податковій декларації в порядку, встановленому п. 286.2 ст. 286 ПК України, та є узгодженими.

Суд також враховує, що у позивача відсутня заборгованість по земельному податку за січень-лютий 2016 року, що свідчить про добровільне погашення ним самостійно визначених податкових зобов'язань у розмірах, які оскаржуються в межах даної справи.

З урахуванням викладених обставин у їх сукупності, суд не знаходить правових підстав для визнання протиправними та скасування податкової вимоги відповідача № 670-23 від 31.05.2016 р., рішення № 18038/10/04-63-17-28 від 31.05.2016 р. про опис майна у податкову заставу та акту опису майна № 19176/10-04-63-17-28 від 09.06.2016 р.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_5