Постанова

від 24.04.2018 по справі 804/5221/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 рокусправа № 804/5221/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (суддя Чорна В.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер

до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, визнання нечинною податкову декларацію, скасування податкової вимоги, скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер , в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить: визнати нечинною податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, заповнену ТОВ 47 Атмосфер ; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення податкової вимоги від 31.05.2016 № 670-23; скасувати податкову вимогу № 670-23 від 31.05.2016, рішення відповідача № 18038/10/04-63-17-28 від 31.05.2016 про опис майна у податкову заставу та акт опису майна № 19176/10-04-63-17-28 від 09.06.2016.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер подало до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію з плати за землю за 2016 рік, згідно з якою самостійно задекларувало суму земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,2345 га у розмірі 262377,91 грн.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що задекларовані ТОВ 47 атмосфер зобов'язання з плати за землю за 2016 рік сплачені не були.

Звертаючись з позовом до суду, Товариство зазначило, що у нього відсутнє належним чином оформлене право на спірну земельну ділянку, а тому в розумінні Податкового кодексу позивач не може вважатися ні власником цієї земельної ділянки, ні землекористувачем, а тому не повинен сплачувати земельний податок.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах суттєвою є встановлена судом першої інстанції обставина щодо придбання ТОВ 47 Атмосфер за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2015, згідно з яким позивач набув право власності на будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Чернишевського, 47 у м. Дніпрі, а саме: будівлю будинку з торговельно-виставковим залом загальною площею 356 кв.м, будівлю торгівельного комплексу загальною площею 269,7 кв.м, будівлю боксів для мийки автомобілів загальною площею 327,9 кв.м, інші споруди та підсобні приміщення, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,2354 га, кадастрові номери: 1210100000:03:281:0027, 1210100000:03:281:0028, 1210100000:03:281:0018, 1210100000:03:281:0019.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на зазначені вище об'єкти нерухомості зареєстроване за ТОВ 47 Атмосфер 28.12.2015.

Таким чином, враховуючи викладені норми законодавства, з моменту реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна, з 28.12.2015, у ТОВ 47 Атмосфер , як у власника нерухомого майна, розташованого на певній земельній ділянці, виник обов'язок з плати за землю.

Доводи апелянта, що право на земельну ділянку належить Медвідь М.М. на підставі договору оренди № 040810400363, укладеного з дніпропетровською міською радою, спростовуються нормами ст. 120 Земельного кодексу України, якими визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З вищевикладених підстав суд апеляційної інстанції також не вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо помилкового подання декларації зі сплати за землю за 2016 рік.

При цьому суд зазнає, що визнання нечинною податкової декларації, поданої платником податків, виходить за межі компетенції суду.

Також суд зазначає, що в силу приписів ст. 54 ПК України самостійно задеклароване платником податків зобов'язання вважається узгодженим, а тому відповідач правомірно направив на адресу ТОВ 47 атмосфер податкову вимогу від 31.05.2016 № 670-23.

Не спростовуються доводами апелянта й правомірність прийняття податковим органом рішення № 18038/10/04-63-17-28 від 31.05.2016 про опис майна у податкову заставу та складання акту опису майна № 19176/10-04-63-17-28 від 09.06.2016, адже такі рішення є способом забезпечення стягнення податкового боргу відповідно до ст. 88 ПК України.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю 47 Атмосфер залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/5221/16 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 24 квітня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 26 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров